Рішення

від 16.11.2022 по справі 921/430/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2022 року м. ТернопільСправа № 921/430/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури, бульв. Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, просп. Перемоги, 14, Шевченківський район, м. Київ, 01135

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухаруктранс", вул. С. Будного, 34/134, м. Тернопіль, 46001

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 9 740, 79 грн, що еквівалентно 298, 40 євро

За участі представників:

прокуратури: Ємець Д. В. - прокурора

позивача: Якубовського О. О. - уповноваженого

відповідача: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

14.09.2022 керівник Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, надалі - позивач, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухаруктранс", надалі - відповідач, про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 9 740, 79 грн, що еквівалентно 298, 40 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті у Тернопільській області в ході проведених 21.05.2021 та 05.08.2021 рейдових перевірок на ділянці а/д М-12, км 191+380 (обхід м. Підволочиськ пост превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області) виявлено факти перевищення транспортними засобами, які зареєстровані за відповідачем, нормативних вагових параметрів, надання послуг перевезення вантажу великоваговим транспортом без відповідного дозволу, у зв`язку з чим відповідачу нараховано плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у заявленому до стягнення розмірі, яку відповідач не сплатив.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: щотижневих графіків проведення рейдових перевірок Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 36664/24.3/18-21 від 11.05.2021, №45657/24.3/18-21 від 27.07.2021; направлень на рейдову перевірку № 012772 від 17.05.2021, № 012785 від 02.08.2021; чеків зважування від 21.05.2021 та від 05.08.2021; довідок про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0051063 від 21.05.2021 та № 0051097 від 05.08.2021; актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0050471 від 21.05.2021 та №0054504 від 05.08.2021; розрахунків плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.05.2021 та від 05.08.2021; товаро-транспортних накладних № ФВ-19891 від 20.05.2021 та № 2350 від 04.08.2021; постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № 243784 від 15.06.2021 та № 285852 від 21.09.2021 тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 14.09.2022 головуючим суддею для розгляду справи №921/430/22 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2022 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/430/22; постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/430/22 призначено на 09:00 год. 17.10.2022; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

В судовому засіданні 17.10.2022, яке відбулось за участі прокурора та повноважного представника позивача, враховуючи неявку відповідача, з метою забезпечення рівного права на захист, розгляд справи відкладено на 09:30 год. 02.11.2022, про що судом постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 17.10.2022 прокурора та повноважного представника позивача про судове засідання 02.11.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача - відповідною ухвалою суду від 17.10.2022.

З огляду на перебування судді Гирили І. М. у період з 02.11.2022 по 10.11.2022 у відпустці, призначене на 09:30 год. 02.11.2022 судове засідання у справі № 921/430/22 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2022 судове засідання для розгляду справи № 921/430/22 по суті призначено на 14:00 год. 16.11.2022.

В судове засідання 16.11.2022 прокурор прибув. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на наявні в матеріалах справи письмові докази.

Повноважний представник позивача в судове засідання 16.11.2022 прибув. Підтримав позицію прокурора. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 16.11.2022 не прибув, причин неприбуття не повідомив, жодних заяви по суті справи чи з процесуальних питань не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Слід зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі були відправлені судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка значиться в ЄДРЮО ФОП та ГФ, а саме: вул. С. Будного, 34/134, м. Тернопіль, 46001 (витяг - в матеріалах справи), та вказана у позовній заяві.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.09.2022 вручена відповідачу 10.10.2022; ухвала від 17.10.2022 - 20.10.2022; ухвала від 31.10.2022 - 04.11.2022 (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення - в матеріалах справи).

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Застосовуючи ст. 3 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод" при розгляді даної справи, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи наведене вище, зважаючи на закінчення визначених ст. 248 ГПК України строків розгляду спору, беручи до уваги, що: судом вжито усіх можливих заходів для надання сторонам, в тому числі відповідачу, можливості надати відповідні заяви по суті справи та докази на підтвердження своєї позиції; явка відповідача в судове засідання 16.11.2022 не визнавалась судом обов`язковою; відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони; наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає за можливе розглянути спір по суті в даному судовому засіданні, за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами.

Щодо звернення прокурора у даній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст. 1 Закону України "Про прокуратуру").

У випадках, визначених Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 висловлена наступна правова позиція.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пп. 1 п. 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пп. 15, 27 п. 5 Положення №103, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень є органом, наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Вказані вище норми Положення в частині надання позивачу прав на стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю свідчать про те, що на час звернення до суду прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З наявного в матеріалах справи листа № 16552/824/24-22 від 13.06.2022 вбачається, що перед зверненням до суду з позовом до Тернопільської окружної прокуратури надійшла інформація від Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (станом на даний час відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області) щодо наявної заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Також у зазначеному вище листі Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області висловив клопотання щодо пред`явлення прокуратурою позовної заяви до ТОВ "Кухаруктранс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у зв`язку із відсутністю повноважень на звернення до суду та обмеженим фінансуванням видатків на сплату судового збору, що унеможливлює ефективну роботу Укртрансбезпеки щодо відшкодування збитків державі.

З врахуванням наведеного суд констатує, що прокуратурою вжито всіх заходів для обґрунтованого представництва у цій справі, а підставою для подання ним позову в інтересах держави в особі позивача є тривале невжиття Укртрансбезпекою заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 9 740, 79 грн, що еквівалентно 298, 40 Євро.

Враховуючи нездійснення Державною службою України з безпеки на транспорті заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави, зважаючи на повноваження прокурора самостійно визначати у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор, у межах своїх повноважень, має право на звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи прокурора та повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

11.05.2021 в. о. заступника начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (станом на даний час - відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області) затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок (в межах Тернопільській області) у період з 17.05.2021 по 23.05.2021, на виконання окремого доручення № 320/03/13-18 від 05.05.2018.

17.05.2021 Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку за № 012772 від 17.05.2021 проведено рейдову перевірку на ділянці а/д М-12 км 191+380 (обхід м. Підволочиськ пост превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області).

Під час перевірки зупинено транспортний засіб марки DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва НОМЕР_2 та напівпричіп марки KOGEL SNCO 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва НОМЕР_2 , зареєстрований за ТОВ "Кухаруктранс", та складено акт № 278448 від 21.05.2021 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з товарно-транспортною накладною за № ФВ-19891 від 20.05.2021 вантажним автомобілем марки DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марки KOGEL SNCO 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 здійснювалося перевезення вантажу на замовлення ФОП Гречин І. Р. , вантажовідправник - ТОВ "САН ТЕХ РАЙ", пункт навантаження: 462км+100м автошляху Київ Одеса, с/р Усатівська, Біляївський район, Одеська область; вантажоодержувач - ФОП Гречин І. Р. , АДРЕСА_1 ; пункт розвантаження: вул. Поліська, 12, м. Тернопіль.

За результатами проведеної перевірки і зважування вказаного вище транспортного засобу на ППГВК, яке здійснювалось за допомогою ваги автомобільної № 20 ВА-Д-2-1WWS, заводський номер 2128 для зважування в русі ВА-Д; сертифікат перевірки типу № UA.TR.113-0076-18, версія 2 від 11.09.2020, виданий ТОВ "Компанія Ваговимірювальні системи", чинний до 28.07.2028 та сертифікат відповідності, виданий ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" ваги автомобільної для зважування в русі BA-Д № UA.TR.113-0076/35F-20 від 10.11.2020, чинний до 09.11.2021 виявлено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів вантажного автомобіля та напівпричіпа, а саме: навантаження на одиничну вісь становило 11,78 т (при нормативно допустимій - 11,0 т). Зафіксовано перевищення вказаним вище транспортним засобом нормативних вагових параметрів на одиничну вісь 0,78 т.

Також посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено довідку №0051063 від 21.05.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0050471 від 21.05.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Розрахунком № 1 від 21.05.2021 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акта №0050471 від 21.05.2021, Товариству з обмеженою відповідальністю "Кухаруктранс" встановлено сплату до бюджету коштів в сумі 132, 20 Євро, що еквівалентно 4 431, 00 грн.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт заступником начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено постанову №243784 від 15.06.2021 про застосування до ТОВ "Кухаруктранс" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8 500, 00 грн на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

09.07.2021 відповідач в повному обсязі оплатив суму штрафу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення за №1396 на суму 8 500, 00 грн.

Окрім того, 27.07.2021 заступником начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок (в межах Тернопільської області) у період з 02.08.2021 по 08.08.2021, на виконання окремого доручення №320/03/13-18 від 05.05.2018.

05.08.2021 Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 012785 від 02.08.2021 проведено рейдову перевірку на ділянці а/д М-12 км 191+380 (обхід м. Підволочиськ пост превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області).

Під час перевірки зупинено транспортний засіб марки DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_4 , серія і номер свідоцтва НОМЕР_5 та напівпричіп марки KOGEL S24, реєстраційний номер НОМЕР_6 , серія і номер свідоцтва НОМЕР_7 , зареєстрований за ТОВ "Кухаруктранс", та складено акт № 296720 від 05.08.2021 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з товарно-транспортною накладною форми N -1 TH № 2350 від 04.08.2021 вантажним автомобілем марки DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та напівпричіпом марки KOGEL S24, реєстраційний номер НОМЕР_6 , здійснювалося перевезення вантажу, замовник - ПП "Славутич-Тара", пр. Соборний, б. 187, кв. 33, м. Запоріжжя, вантажоодержувач - ТОВ "Кормотех", с. Прилбичі, Яворівський район, Львівська область, пункт навантаження - вул. В. Стуса, 6, м. Запоріжжя, пункт розвантаження - вул. Львівська, 651-А, м. Городок, Городоцький район, Львівська область.

За результатами зважування вказаного вище транспортного засобу на ППГВК, яке здійснювалось за допомогою приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030Т-АS2-РWІА зав. №19-455, виробник "ESIT", Туреччина; свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №0531 від 27.05.2021, чинне до 27.05.2022, виявлено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів вантажного автомобіля та напівпричіпа, а саме: навантаження на одиничну вісь з 12 т (при нормально допустимій - 11,0 т). Зафіксовано перевищення вищевказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів на строєну вісь з одиничними шинами вісь 1 т. Також перевіркою було встановлено відсутність у водія дозволу або документів про внесення плати за проїзд транспортного засобу з перевищенням вагових обмежень, що є порушенням ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено довідку №00511097 від 05.08.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0054504 від 05.08.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Розрахунком № 01 від 05.08.2021 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0054504 згідно товарно-транспортної накладної № 2350 від 04.08.2021 ТОВ "Кухаруктранс" встановлено сплату коштів до бюджету в сумі 166, 20 Євро, що еквівалентно 5 309, 79 грн.

Водієм зазначеного транспортного засобу ОСОБА_2 вказаний вище акт підписаний без заперечень. Окрім того, останнім отримано другий примірник розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №01 від 05.08.2021.

21.09.2021, за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступником начальника Придністровського міжрегіонального управління "Укртрансбезпеки" станом на даний час складено постанову №285852 про застосування до ТОВ "Кухаруктранс" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8 500, 00 грн на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 500/6627/21 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Кухаруктранс" до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 285852 від 21.09.2021 відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 500/6627/21 закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухаруктранс" до Придністровського міжрегіонального управління "Укртрансбезпеки" про визнання протиправною та скасування постанови та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0054504 від 05.08.2021 на суму 116, 20 Євро.

25.11.2021 заступником начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Тернопільській області зазначену вище постанову від 21.09.2021 та заяву про примусове стягнення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8 500, 00 грн скеровано на адресу Тернопільського міського віддлілу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ).

Листом за № 53938 від 16.08.2022 орган ДВС повідомив про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із перерахуванням боржником коштів в сумі 8 500, 00 грн в повному обсязі.

П. 31.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №879 від 27.06.2007, в редакції чинній станом на дату виникнення правовідносин (далі - Порядок №879), передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Отже, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.

24.05.2021, 05.05.2022, 06.08.2021 та 05.05.2022 Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті надіслало на адресу відповідача листи за № 38214/36/24-21, №14409/36/24-22, №63355/36/24-21та № 14412/36/24-22, в яких повідомило останнього про нараховану під час здійснення рейдових перевірок (габаритно-вагового контролю транспортних засобів марки DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 та DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_4 ), відповідно до актів № 0050471 від 21.05.2021 та № 0054504 від 05.08.2021, плату за проїзд в сумі 132, 20 Євро та в сумі 166, 20 Євро та наголосило на тому, що у разі несплати коштів за проїзд у добровільному порядку, зазначені у розрахункам суму буде стягнуто в примусовому порядку.

Поряд з цим, всупереч вимог чинного законодавства, ТОВ "Кухаруктранс" у вказаний вище термін визначену контролюючим органом на підставі Актів № 0050471 від 21.05.2021 та № 0054504 від 05.08.2021 та Розрахунків №1 від 25.05.2021 та від 05.08.2021 плату в загальній сумі 298, 40 Євро, що еквівалентно 9 740, 79 грн за проїзд великовагового транспортного засобу з перевищенням фактичних параметрів не здійснив.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" (у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

У п. 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки. Зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Ч. 1 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до п. 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

П. 3 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У п. 6 Порядку №879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (п. 20 Порядку №879).

П. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

П. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінет Міністрів України №1306 від 10.10.2001, в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

П. 28 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Згідно з пп. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до п. 30 Порядку № 879 Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

П. 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Як вже зазначалось вище, п. 311 Порядку №879 передбачений обов`язок перевізника протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

З аналізу наведених норм слідує, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), перевізником є фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що перевезення вантажу здійснювалось транспортними засобами, які зареєстровані за ТОВ "Кухаруктранс"

В матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема: довідки № 0051063 від 21.05.2021, №0051097 від 05.08.2021, акти № 0050471 від 21.05.2021, №0054504 від 05.08.2021, розрахунки плати за проїзд № 1 від 21.05.2021 та від 05.08.2021, які були складені працівниками управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, у зв`язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу.

Розмір плати за проїзд позивачем визначено відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Окрім того, з аналізу наведених вище правових норм, обов`язок оплати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не залежить від наявності або відсутності вини перевізника, оскільки підставою для оплати є сам факт проїзду (руху) великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що мало місце в даному випадку.

Як вже зазначалось вище, п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Оскільки відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування (298, 40 євро), позивачем здійснено її розрахунок в гривнях, за офіційним курсом гривні до євро станом на момент вчинення правопорушення загалом складає 9 740, 79 грн.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, від 30.01.2019 у справі № 803/3/18, від 05.02.2020 у справі №820/2475/18, від 12.02.2020 у справі №926/16/19, від 12.02.2020 у справі №917/210/19).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Ч. 1-3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідач в судове засідання не прибув. Доказів отримання у встановленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі належних йому транспортних засобів, навантаження на осі яких перевищували нормативні параметри, не надав. У ході судового розгляду даної справи відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень та реалізації власних процесуальних прав.

Клопотання про витребування додаткових доказів від учасників справи не надходило. В свою чергу, на підставі наявних документів у справі судом не встановлено існування інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн 00 коп. суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 53, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232-233, 236-238, 240-242, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухаруктранс", код ЄДРПОУ 42839569, вул. С. Будного, 34/134, м. Тернопіль, 46027, в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Тернопільській області/тг м. Тернопіль/22160100, код одержувача 37977599, банк одержувача: Казначейство України р/р UA758999980313191216000019751; МФО 899998) заборгованість з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, 298, 40 євро, що еквівалентно 9 740 грн 79 коп. (132, 20 євро, що еквівалентно 4 431, 00 грн, розрахунок від 21.05.2021, акт проведення перевірки № 278448 від 21.05.2021, акт про перевищення № 0050471 від 21.05.2021 та 166, 20 євро, що еквівалентно 5 309, 79 грн, розрахунок від 05.08.2021, акт проведення перевірки № 296720 від 05.08.2021, акт про перевищення № 0054504 від 05.08.2021) відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухаруктранс", код ЄДРПОУ 42839569, вул. С. Будного, 34/134, м. Тернопіль, 46027, понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 481, 00 грн на користь одержувача - Тернопільська обласна прокуратура, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ 2800.

4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 22.11.2022

Суддя І.М. Гирила