Рішення

від 16.11.2022 по справі 921/324/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2022 року м. ТернопільСправа № 921/324/22

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ"

до відповідача Приватного підприємства "Матвєй"

про стягнення боргу в розмірі 421 153,12 грн, 36 837,16 грн пені, 42 115,31 грн штрафу.

представники сторін не прибули.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ" до Приватного підприємства "Матвєй" про стягнення боргу в розмірі 421 153,12 грн, 36 837,16 грн пені, 42 115,31 грн штрафу.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом взятих на себе згідно умов договору №7 від 04.01.2022 зобов`язань в частині повної та вчасної оплати за поставлений товар, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням пені та штрафу, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не прибув, однак 10.10.2022 від Товариства надійшло клопотання №03/10 від 03.10.2022, у якому останнє просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 138040 грн, у зв`язку із його сплатою відповідачем за період з 18.07.2022 по 03.10.2022.

01 листопада 2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив №14 від 01.11.2022, в якому останній стверджує, що розрахунки за поставлений ТОВ "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ" товар повністю проведені, що підтверджується актом звірки, складеним і підписаним представником приватного підприємства. Також просить суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Від позивача 15.11.2022 надійшла відповідь на відзив №07/11 від 07.11.2022, в якій Товариство повідомляє, що від боржника в період з 06.10.2022 по 01.11.2022 надійшли кошти на загальну суму 275 517,12 грн. Отже, враховуючи всі проплати, залишок заборгованості по договору №7 від 04.01.2021 з відтермінуванням платежу складає 7596 грн. Позивач стверджує, що вказана сума, яку відповідач вважає також оплаченою, надійшла в погашення зобов`язань за іншим договором - №10 від 01.06.2022.

Враховуючи все вище наведене, ТОВ "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ" просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 413 557,12 грн.

З огляду на викладене в сукупності, та з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд даного спору здійснювався без технічної фіксації судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ" (Постачальник) та Приватним підприємством "Поліграфічний центр "Матвєй" (Покупець) 04.01.2022 було укладено договір №7 (далі-Договір), згідно із п.2.1 якого Постачальник зобов`язався поставити товар Покупцеві, а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

У розділі 2 сторони визначили умови поставки. Так, товар поставляється Постачальником на підставі заявки Покупця. Підтвердженням заявок служать виписані Постачальником рахунки-фактури, які є додатками до даного договору і його невід`ємною частиною. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відповідних накладних. Разом з товаром Постачальник направляє Покупцеві оригінали наступних документів, що є невід`ємною частиною цього договору: рахунок-фактуру; видаткову накладну. Перехід права власності на товар в момент отримання Покупцем відповідної партії товару.

Умови оплати - оплата 100% вартості кожної поставки товару протягом 30 календарних днів, з дати поставки (п.3.2 Договору). Ціна на товар встановлюється в гривнях з урахуванням ПДВ (ціна розрахована відповідно до міжбанківського курсу у співвідношенні гривні до євро (долару США). При зміні курсу євро (долара США) у бік збільшення більше, ніж на 2%, ціна на неоплачений товар підвищується пропорційно збільшенню курсу валют. Покупець компенсує витрати у зв`язку зі зміною курсових різниць. Доплата здійснюється Покупцем протягом 5 календарних днів з дня повідомлення про це Покупця і направлення йому додаткового рахунку-фактури (п.п.4.1., 4.2. Договору).

Загальна сума поставленого Постачальником, але неоплаченого Покупцем товару, не повинна перевищувати 800 000 грн. При неодноразовому порушенні Покупцем умов оплати, передбачених п.4.1. даного договору, Постачальник має право вимагати від Покупця 100% передоплати (п.п. 4.4, 4.6 Договору).

В разі порушення Покупцем термінів оплати Постачальник має право суми перерахованих платежів зарахувати для погашення заборгованості в наступному порядку:

1) у першу чергу погашається нарахована пеня;

2) у другу чергу погашається нарахований штраф;

3) у третю чергу погашається сума основного боргу (п.4.7 угоди).

Згідно із п.4.9 укладеного правочину загальний строк позовної давності до суми основного боргу та штрафних санкцій становить 3 роки.

За приписами п.10.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31.12.2022, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання своїх договірних зобов`язань позивач поставив товар Покупцю, що підтверджується наступними видатковими накладними та рахунками-фактурами:

1) видаткові накладні:

- №КИ00007064 від 14.02.2022 на суму 99 360 грн;

- №КИ00007336 від 16.02.2022 на суму 23 520 грн;

- №КИ00008050 від 18.02.2022 на суму 14 604 грн;

- №КИ00007953 від 18.02.2022 на суму 57 000 грн;

- №КИ00008385 від 21.02.2022 на суму 29 938,20 грн;

- №КИ00008703 від 23.02.2022 на суму 20 436 грн;

- №КИ00009475 від 22.03.2022 на суму 59 232 грн;

- №КИ00009881 від 31.03.2022 на суму 13 416 грн;

- №КИ00010048 від 05.04.2022 на суму 127 596 грн;

2) рахунки - фактури:

- №КИ00008848 від 15.02.2022 на суму 23 520 грн;

- №КИ00009230 від 17.02.2022 на суму 57 000 грн;

- №КИ00010534 від 18.02.2022 на суму 14 604 грн;

- №КИ00011114 від 23.02.2022 на суму 20 436 грн;

- №КИ00012332 від 22.03.2022 на суму 59 232 грн;

- №КИ00012351 від 31.03.2022 на суму 13 416 грн;

- №КИ00012975 від 05.04.2022 на суму 127 596 грн.

Зазначені первинні документи бухгалтерського обігу (видаткові накладні) підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Як наслідок, суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки відповідачу матеріальних цінностей на загальну суму 445 102,20 грн.

Отримання відповідачем поставленого позивачем товару підтверджується також довіреностями №32 від 14.02.2022, №35 від 17.02.2022, №38 від 23.02.2022, №41 від 22.03.2022, №42 від 31.03.2022 та №44 від 05.04.2022, які видані ОСОБА_1 для отримання матеріальних цінностей від ТОВ "Юнайтед Форест".

Між сторонами договору станом на 13.07.2022 було складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022-13.07.2022 та визначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 421 153,12 грн.

Отже, після отримання товару, порушуючи досягнуті домовленості, ТОВ "Матвєй" не здійснило повністю його оплату. Наведена обставина слугувала підставою для звернення ТОВ "Юнайтед Форест" до суду з відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між учасниками цього спору виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наявні в матеріалах справи видаткові накладні, акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2022 по 13.07.2022, суд дійшов висновку, що заборгованість по спірних поставках на зазначену вище дату складала 421 153, 12 грн.

Разом з тим, після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі його контрагентом здійснено оплату коштів на загальну в сумі 413 557,12 грн: 138 040 грн сплачено за період з 18.07.2022 по 03.10.2022, а 275 517, 12 грн перераховано з 06.10.2022 по 01.11.2022. Це підтверджується виписками із банківського рахунку позивача та підтверджено ТОВ "Юнайтед Форест" у відповіді на відзив.

Таким чином неоплаченою залишається заборгованість в розмірі 7 596 грн.

Щодо тверджень відповідача про погашення ним і цієї суми , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відзиві на позов відповідач стверджує, що повністю сплатив суму основного боргу перед позивачем згідно договору №7 від 04.01.2022, долучивши Акт звірки, який підписаний лише ним.

Разом з тим, як зазначає позивач у відповіді на відзив, передоплата в розмірі 7 596 грн була здійснена його контрагентом на підставі іншого договору - №10 від 01.06.2022, відповідно до виставленого рахунку-фактури №КИ00023669 від 18.07.2022 на суму 7 596 грн (належним чином засвідчені копії договору №10 та рахунку - фактури містяться в матеріалах справи). Наведені доводи судом приймаються як належні, адже підтверджуються змістом перелічених вище документів. Зокрема, у платіжному документі від 18.07.2022 року № 16577, відповідачем у графі "Призначення платежу" зазначено: "За тмц згідно рах. №КИ00023669 від 18.07.2022". В свою чергу у даному рахунку у графі "Умова продажу" міститься посилання на "Договір поставки №10 від 01.06.2022." Проаналізувавши зміст даного правочину суд констатує, що останній не має жодного стосунку до спірного Договору, а відтак і проведені розрахунки за ним не можуть впливати на результати вирішення справи саме за спірною поставкою.

Суд звертає також увагу, що до відзиву на позовну заяву відповідачем був поданий Акт звірки взаємних розрахунків, який не був підписаний позивачем. Також цей акт не містить відомості про те, яким чином в бухгалтерському обліку позивача відображений стан розрахунків за договором поставки.

Таким чином, складений відповідачем Акт звірки взаємних розрахунків не є первинним документом та не підтверджує наявність/відсутність заборгованості за спірною поставкою.

При цьому суд наголошує, що якщо відповідач посилається на ту обставину, що у нього відсутня заборгованість за договором поставки, він повинен довести цю обставину відповідними доказами (в першу чергу первинними документами). Ризик неможливості надання цих документів покладається лише на відповідача. Суд не може визнати встановленим факт відсутності заборгованості лише на підстави акту звірки. При цьому, суд не має право збирати докази з власної ініціативи.

Підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що спірна поставка товару здійснювалась по договору №7 від 04.01.2022, по якому відповідач частково сплатив 413 557,12 грн, а залишок його заборгованості складає 7 596 грн.

Відповідно до п.2 ч.1ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи часткову оплату боргу у розмірі 413 557,12 грн, суд дійшов висновку про закриття провадження у цій частині на підставі п.2 ч.1ст. 231 ГПК України. Як наслідок, до стягнення підлягає 7 596 грн основного боргу.

Позивачем нарахована пеня за період з 17.03.2022 по 14.07.2022 на загальну суму 36 837,16 грн та штраф в сумі 42 115,31 грн.

Законодавець у відповідних правових нормах обумовив, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Водночас, суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня, її розмір та спосіб визначення регламентується частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Натомість, правом встановлювати у договорі розмір та порядок нарахування штрафу сторони наділені частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Відповідно до п.7.2 Договору, за порушення Покупцем строків оплати (п.4.1.) Покупець зобов`язався сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

У випадку, якщо Покупець порушив строки оплати більш ніж на 2 банківські дні він додатково виплачує Постачальнику штраф у розмірі - 10% від суми заборгованості, що виникла на момент оплати товару (п.7.3 Договору).

Оскільки у договірних умовах сторони не передбачили більшу чи меншу тривалість періоду нарахування пені, то при здійсненні розрахунків слід враховувати період, який становить шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Як наслідок, проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, розмір простроченої заборгованості по кожній видатковій накладній окремо, розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня та розмір боргу, враховуючи приписи ч.5 ст. 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день), суд здійснивши відповідний перерахунок вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 36 783,44 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за безпідставністю. Сума штрафу підлягає стягненню в повному розмірі в сумі 42 115,31 грн.

Судовий збір в сумі 6 203,36 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі №921/324/22 в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 413 557,12 грн може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Решта судових витрат, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Матвєй" (вул. Лук`яновича, 8, м. Тернопіль, 46002, іден. код 23594054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ФОРЕСТ" (вул. Автозаводська, 72-А, м. Київ, 04114 (адреса для листування: вул. Микільсько-Слобідська, 2Б, м. Київ, 02002), ідент. код 22902499) - 7596 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн основного боргу, 36 783 (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн 44 коп. пені, 42 115 (сорок дві тисячі сто п`ятнадцять) грн 31 коп. штрафу та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 296 (одну тисячу двісті дев`яносто шість) грн 61 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі №921/324/22 в частині стягнення з Приватного підприємства "Матвєй" основного боргу в сумі 413 557,12 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

4. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 23.11.2022.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко