Постанова

від 22.11.2022 по справі 806/1290/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 806/1290/16

касаційне провадження № К/9901/45390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 (суддя Нагірняк М.Ф.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя - Котік Т.С., судді - Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської митниці ДФС України, третя особа - Житомирська митниця ДФС про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" (далі у тексті - Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської митниці ДФС України (далі у тексті - Митниця, митний орган, відповідач), третя особа - Житомирська митниця ДФС, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо невиконання прийнятого рішення по спільній нараді від 15.06.2016, зобов`язати Митницю ініціювати розгляд питання щодо можливості зазначення Підприємством у товаросупровідних документах та митних деклараціях орієнтовної розрахункової ваги лісопродукції; визнати протиправним та скасувати розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 13.05.2016 №236 «Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатській області»; визнати противоправними дії Митниці по затримці з деревиною паливною (код УКТ ЗЕД 4401) Підприємства вагонів №66727538, №67852608, №67869982, №65296261, №67395525 на залізничній станції «Батьово» митного посту «Залізничний» Митниці; визнати протиправною бездіяльність Митниці по не здійсненню пропуску рухомого складу вагонів залізниці з товаром (код УКТ ЗЕД 4401) «Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода - сосна, довжиною 2 м, діаметром 8-40 см», Підприємства на експорт за митними деклараціями №101110009/2016/001334, №101110009/2016/001320, №101110009/2016/001421, №101110009/2016/001409; зобов`язати Митницю здійснити митне оформлення пропуску рухомого складу залізниці з товаром (код УКТ ЗЕД 4401) «Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода - сосна, довжиною 2 м, діаметром 8-40 см» Підприємства через митний пост на залізничній станції «Батьово» митного посту «Залізничний» Митниці за межі митної території України на експорт у вагонах: №66727538, №67852608 по митній декларації №101110009/2016/001334, №67869982 по митній декларації №101110009/2016/001320, №65296261 по митній декларації №101110009/2016/001421, №67395525 по митній декларації №101110009/2016/001409; стягнути солідарно з Житомирської митниці ДФС, Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської митниці ДФС на користь Підприємства у відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів як суб`єктів владних повноважень 84 960, 00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду, позов задовольнити частково. Визнано протиправними дії Митниці по затримці вагонів №66727538, №67852608, №67869982, №65296261 і №67395525 з деревиною паливною Підприємства, визнано протиправною бездіяльність Митниці по не здійсненню пропуску рухомого складу вагонів залізниці №66727538, №67852608, №67869982, №65296261 і №67395525 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода - сосна, довжиною 2м., діаметром 8-40см" (код УКТ ЗЕД 4401) Підприємства за митними деклараціями типу ЕК10АА від 12.05.2016 №101110009/2016/001334, від 11.05.2016 №101110009/2016/001320, від 19.05.2016 №101110009/2016/001421, від 18.05.2016 №101110009/2016/001409. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що митним органом не доведено обставин щодо наявності правових підстав для нездійснення у встановлені строки митного оформлення лісопродукції, що слідувала у решті залізничних вагонів та не доведено обставин, що виявлені розбіжності у вазі лісопродукції. Суди дійшли висновку про протиправність дій Митниці, що призвели до порушення прав позивача.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, митний орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Митниця посилається на не правильне застосування положень статті 249 Митного кодексу України (далі у тексті - МК України), статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України). Скаржник зазначає, що судами не надано належну оцінку фактичним обставинам справи, що мали об`єктивний характер та які вказували на обґрунтованість і правомірність дій митного органу по забезпеченню митного контролю, зокрема, отримання Митницею інформації від правоохоронних органів, яка вказувала на можливі порушення при експорті лісової продукції, містила чіткі вказівки на необхідність проведення огляду із залученням спеціалістів, наявність експертних висновків про невідповідність фактичних даних розмірів і вартості товару зазначеним даним щодо товару у митних деклараціях, складання Митним органом протоколу про порушення митних правил та вилучення товару. Вважає, що судами невірно застосовано положення частини першої статті 199 МК України стосовно граничного строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску, які стосуються товарів, митне оформлення яких здійснюється безпосередньо у пунктах пропуску та не стосуються спірного по даній справі товару, митне оформлення якого відбулось у внутрішній митниці.

Позивач процесуальним правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.07.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Митниці та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтею 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №№1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147- VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147- VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.11.2022 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 22.11.2022

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, митний орган в особі митного посту "Залізничний" залізничної станції "Батьово" з 19.05.2016 не пропускав через митний кордон з метою необхідності проведення митного огляду вагони №66727538, №67852608, №67869982, з 20.05.2016 вагон №65296261, з 23.05.2016 вагон №67395525 із продукцією "Деревина паливна", що належать Підприємству.

Підприємством у залізничних вагонах №66727538, №67852608, №67869982, №65296261 і №67395525 відповідно до досліджених судом митних деклараціях типу ЕК10АА від 12.05.2016 №101110009/2016/001334, від 11.05.2016 №101110009/2016/001320, від 19.05.2016 №101110009/2016/001421, від 18.05.2016 №101110009/2016/001409 для переміщення через митний кордон була задекларована "Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода - сосна, довжиною 2м., діаметром 8-40 см".

Митний огляд вагонів здійснювався на підставі звернень Управління Служби Безпеки України у Закарпатській області від 27.04.2016, листа ДФС від 14.01.2016 та розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 13.05.2016 №236 щодо ризиків недостовірного декларування товару "лісоматеріали".

У листі ДФС від 14.01.2016 та розпорядженні Закарпатської обласної державної адміністрації від 13.05.2016 №236 недостовірне декларування лісоматеріалів зумовлені ризиками вивезення необробленої деревини під виглядом деревини паливної.

Відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 в адміністративній справі №806/1411/16 визнано протиправним розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації 13.05.2016 №236 "Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатській області".

Надаючи оцінку правомірності діям митного органу, Верховний Суд виходить із такого.

За змістом частин першої та другої статті 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктом 23 частини першої зазначеної статті визначено, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За приписами частини першої статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 199 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

Як визначено статті 218 МК України строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.

Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Згідно з положеннями статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товарно-супровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Стаття 249 МК України передбачає, що декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред`являються ними для такого оформлення.

Як встановлено частиною першою статті 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257, 335 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання мінімуму митних формальностей для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Частиною першою статті 335 МК України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 4) при перевезенні залізничним транспортом: а) транспортні (перевізні) документи; б) передатну відомість на залізничний рухомий склад; в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів); г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться.

Згідно з статтею 336 МК України що митний огляд (огляд та переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення є однією із форм митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.

За приписами частини п`ятої статті 338 МК України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 N467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України".

Відповідно до вимог пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 N467 самостійною підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення є переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил.

Згідно з підпунктами 32, 33 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон", митні органи мають право проводити митний огляд та переогляд залізничних транспортних засобів і товарів з метою перевірки законності переміщення, відповідності даних, наведених у перевізних та товаросупровідних документах, фактичним.

У разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на товари та транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем, а також за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення таких залізничних транспортних засобів і товарів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної інформації від правоохоронних органів, може проводитися переогляд залізничних транспортних засобів і товарів.

Поряд з цим, пунктом 1 наказу Міністерства фінансів України від 25.052012 №602 "Про визначення переліку виняткових випадків, коли окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу можуть бути виключені зі складу поїзда для проведення митного контролю" (далі - Наказ №602) установлено, що окремі вагони, локомотиви та інші елементи рухомого складу на вимогу митного органу можуть бути виключені зі складу поїзда для здійснення митного контролю, якщо проведення такого контролю в складі поїзда неможливе.

Тобто, згаданий наказ передбачає, що окремі вагони, локомотиви та інші елементи рухомого складу на вимогу митного органу можуть бути виключені зі складу поїзда для здійснення митного контролю, якщо проведення такого контролю в складі поїзда неможливе, серед іншого у таких виняткових випадках: перевірки відповідності інформації про товар, заявленої в перевізних і супровідних документах, фактичним даним, якщо така перевірка потребує проведення операцій з вивантаження, перевантаження, перепакування тощо; якщо документально підтверджені відомості, що переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі транзитом, заборонено або обмежено законодавством України (пункти 1.5, 1.6 Наказу №602).

У справі, що розглядається, судами установлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що митним органом на підставі листа Управління Служби Безпеки України у Закарпатській області від 27.04.2016 та листа ДФС від 14.01.2016, прийнято рішення про проведення митного огляду товару, що переміщувався у залізничних вагонах.

Суд касаційної інстанції зазначає, що як вбачається з правового регулювання, інформація, яка містилася у листах правоохоронних органів є достатньою для формування висновку про можливість переміщення тих чи інших товарів, транспортних засобів з ознаками порушень митних правил, передбачених статтями 482, 483 МК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про протиправність дій відповідача по затримці та переогляду залізничних вагонів, незважаючи на наявність у митного органу права на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів не може погодитись з висновками судів, що при проведенні оглядів залізничних вагонів з вантажем були порушені права позивача на обов`язкову участь в такому огляді.

За вимогами статті 335 МК України подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю віднесено до повноважень декларанта, уповноваженої ним особи або перевізника залежно від виду транспорту, яким здійснюється таке перевезення товарів.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 111 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 N1316, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем,

Відповідно до пункту 6 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N457, залізниця є довіреною особою вантажовідправника відносно вантажу, переданого для перевезення.

Представники залізничної станції - перевізника вказаного вантажу, були присутні при проведенні огляду вказаних вагонів, що підтверджується записами в акту огляду та в актах обстеження загальної форми.

З метою повного та всебічного встановлення обставин переміщення товару, враховуючи той факт, що зазначені вище розбіжності мають ознаки порушення митних правил, а у вагонах може переміщуватись інший товар або об`єм, порода лісоматеріалів тощо, митний орган у відповідності до статті 327 МК України, звернувся до Закарпатської торгово-промислової палати з проханням залучення експертів до повного митного огляду товару, з метою визначення чи відповідає переміщуваний товар відомостям, заявленим в товаросупровідних документах на нього.

Водночас судовими інстанціями не досліджено експертні висновки Закарпатської торгово-промислової палати від 10.08.2016 №В-699/3, від 11.08.2016 №О-133-3, не встановлено відповідність товару за вартістю, вагою, іншими характеристиками задекларованому у митній декларації товару. Судами не надано оцінку посиланням Митниці на те, що за результатами проведення експертного дослідження вантажу встановлено декларування недостовірних характеристик товару.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем встановлених статтею 199 МК України строків здійснення митних процедур, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено, митні процедури, формальності митного оформлення залізничних вагонів з лісоматеріалами відбулося на внутрішній митниці ДФС.

Відповідно до статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничного строку, встановленого цією статтею, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів. Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Тобто, усі товари підлягають митному контролю та перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом, а граничний строк перебування товарів під митним контролем до моменту поміщення цих товарів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Згідно з частиною другою статті 71 МК України поміщення товарів в митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 82 МК України експорт - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх ввезення.

Ураховуючи викладені вище норми законодавства, колегія суддів зауважує, що приписи частини першої статті 199 МК України вказують на строк перебування товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску, у разі прибуття цих товарів та транспортних засобів у пункт пропуску для здійснення митних процедур. При цьому, прибуття у пункт пропуску для здійснення митних процедур, які є сукупністю митних формальностей (пункт 21 статті 4 МК України), враховуючи, що виконання цих митних формальностей охоплюється поняттям митне оформлення (пункт 23 статті 4 МК України), вказує на те, що відносно товарів не здійснювалось митне оформлення на внутрішній митниці, а саме митне оформлення відбувається у пункті пропуску.

Крім того, пунктом 7 Часових нормативів виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства культури і туризму України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 28.11.2005 №1167/886/824/643/655/424/858/900 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за №1557/11837) визначено, що часові нормативи можуть не дотримуватися в разі наявності достатніх підстав вважати, що особи, товари й транспортні засоби переміщуються через державний кордон України з порушенням норм законодавства України про державний кордон України, митних правил, інших норм законодавства або загрожують безпеці авіації, а також у разі затримання цих осіб, товарів і транспортних засобів унаслідок виявлених порушень.

Вказане правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.09.2020 у справі №813/2433/16, від 19.10.2021 у справі №806/1410/16.

В даному випадку колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги позивача про порушення судами норм процесуального права в частині дослідження доказів, оскільки судами попередніх інстанцій не аналізувались експертні висновки Закарпатської торгово-промислової палати, листи Служби безпеки України та ДФС України у сукупності з іншими доказами у справі, з метою підтвердження або спростування правомірності дій митного органу.

Без повного дослідження всіх обставин, на які посилаються відповідачі у справі та усіх обставин, які слугували підставою для висновків митного органу про виявлені розбіжності між експортованим товаром та товаром, зазначеним у митних деклараціях, неможливо встановити правомірність дій митного органу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасними висновки судових інстанцій з наведених питань.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За приписами частин першої і другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи та не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 скасувати, а справу № 806/1290/16 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк