ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-3800/10/2370
06.08.2010 р. м. Черкаси
09 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,
при секретарі –Ільченко С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаській області до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченка про припинення підприємницької діяльності –юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством, -
встановив:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекції у Христинівському районі Черкаської області (далі по тексту –ДПІ у Христинівському районі), в якому поставлено питання щодо припинення підприємницької діяльності юридичної – особи сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченка.
Сторони були повідомлені про дату розгляду справи, однак у судове засідання не з’явились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ у Христинівському районі. Відповідачем на адресу суду 04.08.2010р. направлено телеграму, в якій відповідач просить розглядати справу без його участі.
Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що всіма особами, які беруть участь у справі буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Зазначеною вище нормою визначено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Шевченка є юридичною особою, зареєстрований Христинівською районною державною адміністрацією 14.03.2000р., ідентифікаційний код - 03793254, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Христинівському районі з 04.04.2000р. як платник податків, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№1251-XII від 25.06.1991р. (а.с. 9,12)
Статтею 19 Господарського кодексу України передбачено обов'язок усіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Так, згідно зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-XII від 25.06.1991р. одним з обов'язків платників податків визначено подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Порядок подання податкових декларацій визначений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. Зокрема статтею 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Разом з тим, як встановлено судом в ході розгляду справи, в порушення вищезазначених правил здійснення господарської діяльності, встановлених статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», відповідачем до ДПІ у Христинівському районі остання звітність подавалась за квітень 2008р., про що свідчить акт №5069 від 28.07.2010р. (а.с.5).
При цьому, як вбачається з довідки ДПІ у Христинівському районі №205 від 28.07.2010р., станом на 28.07.2010р. заборгованість перед бюджетом зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) у відповідача відсутня (а.с.13).
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Відповідно до частин 1 та 6 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі –Закон № 755-IV).
Згідно статті 33 Закону №755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені в статті 38 Закону №755-IV. До таких підстав належить, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до п. 6 ст. 38 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням. З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання. Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно статті 39 Закону №755-IV від 15.05.2003р. Суд, який постановив рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, у день набрання рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
При цьому, Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису (стаття 40 Закону №755-IV). Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 86, 122, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов державної податкової інспекції у Христинівському районі - задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність юридичної особи - сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченка, ідентифікаційний код 03793254.
Копію цієї постанови у день набрання рішенням законної сили направити державному реєстратору Христинівської районної державної адміністрації для виконання обов'язків визначених ст. ст. 38, 40 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у десятиденний строк в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Гриньковська
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2010 |
Оприлюднено | 17.08.2010 |
Номер документу | 10747737 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Н.Ю. Гриньковська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні