РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
24 листопада 2022 р. Справа № 120/7038/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Шаргород Райагробуд" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ у Вінницькій області, позивач) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Шаргород Райагробуд" (далі ТОВ "Шаргород Райагробуд", відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витратах на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 16963,09 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, працівникам якого призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, зобов`язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на їх виплату та доставку. Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається позивачем щорічно у розрахунках пенсійних витрат, які надсилаються відповідачеві до двадцятого січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. В порушення вказаного обов`язку відповідач не сплатив позивачу розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його працівникам за Списком № 2, за період з січня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 16963,09 грн, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Копія зазначеної ухвали направлялася відповідачу на адресу за відомостями у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за адресою місцезнаходження (поштовою адресою) вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про відкриття провадження у справі та про встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву.
Враховуючи те, що суд вжив передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного провадження у цій адміністративній справі та строк для подання відзиву на позовну заяву, однак станом на час прийняття рішення у ній відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши надані у справі докази, суд встановив таке.
Відповідач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та є платником відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів "а", "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно із вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з виплатою та доставкою пенсії колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 з січня 2021 року по лютий 2022 року. Зазначена особа працювала на підприємстві відповідача і отримала право на пенсію на пільгових умовах. Так, відповідно до розрахунків місячний розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсій з січня по грудень 2021 року становить 1174,09 грн; з січня 2022 року 1303,24 грн.
Повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії направлялися відповідачу, проте відповідач зазначену суму заборгованості самостійно не сплатив. Відтак, сума відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2021 року по лютий 2022 року становить 16963,09 грн.
У зв`язку з несплатою відповідачем витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним відносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Частиною 1 статті 4 Закону №400/97 встановлено ставку на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.
Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 400/97.
Категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: згідно з пунктом "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; згідно з пунктами "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
З 01.04.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058), пунктом 2 Прикінцевих положень якого передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом №1058, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону №1058.
Відповідно до ст. 3 Закону №400/97 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платниками збору сплачується до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція).
Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції підприємства та організації зобов`язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з абз. 2 п. 6.7 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Отже, зазначеними нормами прямо визначено обов`язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
При цьому єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.
Із поданих до суду документів видно, що на обліку в позивача перебуває колишній працівник відповідача ОСОБА_1 , якому призначено та виплачено пільгову пенсію. Відповідач, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсії цим пенсіонерам. Однак, у визначений строк відповідач своїх зобов`язань щодо відшкодування виплаченої пільгової пенсії не виконав, що призвело до виникнення заборгованості з невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії за період з січня 2021 року по лютий 2022 року.
Наявність заборгованості підтверджується також наявними у справі довідкою, розрахунком позовних вимог та карткою особового рахунку платника.
Доказів сплати нарахованих позивачем відповідачу сум із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 16963,09 грн до суду не надано.
Відповідно до ст. 23 Закону №1058-IV та ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, враховуючи, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії відповідачем у встановлені законом строки не сплачено, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з положень ч. 2 ст. 139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень із відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз суду не надано, тому відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання цього позову.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шаргород Райагробуд" на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (р/р НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк" м. Вінниця, МФО 302076) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2, за період з січня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 16963,09 грн (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні дев`ять копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Шаргород Райагробуд" (23500, Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 300, код ЄДРПОУ 03582675)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2022 |
Оприлюднено | 28.11.2022 |
Номер документу | 107485418 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні