Рішення

від 22.11.2022 по справі 120/5741/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2022 р. Справа № 120/5741/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до: Мурафської сільської ради про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Мурафської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачі посилаються на протиправність рішення відповідача за №869 від 30.06.2022, яким відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення ОСГ площею 2,00 га, які розташовані за межами населеного пункту с. Юхимівка.

З метою зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок та передати у власність земельні ділянки, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Ухвалою від 01.08.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Установлено строк для подання заяв по суті.

02.09.2022 стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що останній заперечує проти задоволення позову. Зазначено, що 09 липня 2021 року до Мурафської сільської ради надійшла заява гр. ОСОБА_4 представника за дорученням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту с. Юхимівка, орієнтовною площею 2,00 га ОСОБА_1 кадастровий номер 0525389200:02:001:0437, ОСОБА_2 кадастровий номер 0525389200:02:001:0438, ОСОБА_3 кадастровий номер 0525389200:02:001:0435 для ведення особистого селянського господарства.

Дозвіл на розробку вказаного проекту землеустрою позивачу було надано висновком ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 26 лютого 2020 року № 4197/82-20.

Заяву було розглянуто на сесії, проте депутати під час голосування запропонований проект рішення про затвердження проекту землеустрою не підтримали.

Позивачі звернулись до суду щодо протиправної бездіяльності сільської ради.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2022 по справі №120/2706/22-а, визнано протиправною бездіяльність Мурафської сільської ради щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, та зобов`язано розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.

На виконання рішення суду, 27.06.2022 року клопотання повторно розглянуто на засіданні постійної профільної комісії та винесено на розгляд 20 сесії 8 скликання, яка відбулась 30 червня 2022 року.

Клопотання ОСОБА_4 було повторно розглянуто на сесії та винесено рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, з підстав того, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням особливостей, а саме безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється відповідно до п.п. 5 п. 27 розділу X ЗК України.

Відтак, відповідач вважає спірне рішення правомірним, а позовні вимоги безпідставними.

Щодо вимоги про зобов`язання Мурафської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, то відповідач також заперечує, оскільки вважає, що зобов`язання судом раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В контексті обставин спору, застосування такого способу захисту можливе виключно за умови виконання позивачем усіх визначених законом вимог, необхідних для затвердження проекту землеустрою.

Щодо судових витрат, то відповідач заперечує щодо їх стягнення на користь позивача, та просить суд визначити суму необхідної компенсації у разі задоволення позову в розмірі, що буде пропорційним та обґрунтованим відшкодуванню витрат на правничу допомогу.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.

09 липня 2021 року до Мурафської сільської ради звернувся з заявою гр. ОСОБА_4 представник за дорученням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту с. Юхимівка, орієнтовною площею 2,00 га ОСОБА_1 кадастровий номер 0525389200:02:001:0437, ОСОБА_2 кадастровий номер 0525389200:02:001:0438, ОСОБА_3 кадастровий номер 0525389200:02:001:0435 для ведення особистого селянського господарства.

Дану заяву розглянуто на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою, комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження, транспорту та охорони, та винесено на розгляд 9 сесії 8 скликання, яка відбулась 19 серпня 2021 року.

За результатами поіменного голосування рішення про затвердження проекту із землеустрою щодо відводу земельної ділянки та надання її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Мурафської сільської ради не прийнято, оскільки «за» проголосували 0 депутатів, «проти» 15 депутатів, «утримались» 0 депутатів, «не голосували» 5 депутатів. Таким чином, рішення не набрало відповідної кількості голосів.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивачі звернулись до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2022 по справі №120/2706/22-а, визнано протиправною бездіяльність Мурафської сільської ради щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язано Мурафську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.

На виконання рішення суду, 27.06.2022 року клопотання повторно розглянуто на засіданні постійної профільної комісії та винесено на розгляд 20 сесії 8 скликання, яка відбулась 30 червня 2022 року.

Спірним рішенням ради відмовлено в затвердженні проекту землеустрою, з підстав того, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням особливостей, а саме безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється відповідно до п.п. 5 п. 27 розділу X ЗК України.

Позивачі не погоджуються із відмовою, вважають її протиправною, тому через свого представника звернулися до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт б частини 1 статті 121 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частин 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 7 статті 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021).

Частиною 8 статті 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021) передбачено, що Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

При цьому, положеннями ч. 9 ст. 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021) визначено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмовляє у його затвердженні.

При цьому, у випадку відмови у затвердженні проекту землеустрою, таке рішення має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до матеріалів справи, 09.07.2021 року представник позивачів звернувся до відповідача із заявою про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, для ведення особистого селянського господарства.

Дану заяву розглянуто на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою, комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження, транспорту та охорони, та винесено на розгляд 9 сесії 8 скликання, яка відбулась 19 серпня 2021 року.

На сесії депутати під час голосування запропонований проект рішення про затвердження проекту землеустрою не підтримали.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2022 по справі №120/2706/22-а, визнано протиправною бездіяльність Мурафської сільської ради щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, та зобов`язано розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.

За змістом вищевказаного судового рішення від 30.05.2022 по справі №120/2706/22-а суд зобов`язав відповідача прийняти рішення із урахуванням висновків суду.

За висновками суду, на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин.

При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

На виконання рішення суду, 27.06.2022 року клопотання повторно розглянуто на засіданні постійної профільної комісії та винесено на розгляд 20 сесії 8 скликання, яка відбулась 30 червня 2022 року.

Відповідач відмовив позивачам у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом прийняття, у встановленому законом порядку, відповідного рішення. Тобто, відповідач вирішив дане питання у порядку, що відповідає вимогам чинного законодавства.

В той же час, підставою для відмови у затверджені проекту землеустрою вказано Закон України №2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", п. 27, 28 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

Так, 06 квітня 2022 року опубліковано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" №2145-IX від 24 березня 2022 року, який набув чинності 07 квітня 2022 року.

Вказаним Законом України № 2145-IX від 24.03.2022 Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктами 27 і 28, які урегульовують більшість питань щодо використання земель для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури.

Відтак, Земельний кодекс України містить, зокрема, наступні доповнення на час дії воєнного стану:

- земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися у користування лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 27 підпункт 4 Розділ X "Перехідні положення");

- безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пункт 27 підпункт 5 Розділ X "Перехідні положення");

- формування земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" підпункту 1 цього пункту, крім тих, що передаються в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, забороняється (пункт 27 підпункт 6 Розділ X "Перехідні положення").

Суд погоджується з відповідачем, що станом на час прийняття спірного рішення Земельним кодексом України встановлено заборону щодо, зокрема, питання пов`язаного із затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що фактично є рішенням про передачу у приватну власність особи земельної ділянки комунальної власності.

Закон України № 2145-IX від 24 березня 2022 року встановлює беззаперечну заборону під час дії воєнного стану на вчинення дій стосовно безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.

Проте, заборона діє під час дії воєнного стану та до припинення (скасування) воєнного стану в Україні, тобто має місце тимчасова заборона на безоплатну передачу земель комунальної власності у приватну власність. Натомість, відповідно до ч. 7 статті 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021).

З огляду на те, що спірне рішення не містить підстав для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою, передбачених положеннями ч. 7 статті 186 ЗК України, на що вказував суд в рішенні від 30.05.2022 по справі №120/2706/22-а, на виконання якого приймалось спірне рішення сесії, то така відмова є протиправною, а відтак рішення підлягає скасуванню.

При цьому, вирішуючи спір суд бере до уваги, що заява про затвердження проекту землеустрою була подана не в період воєнного стану, а 09.07.2021, що не заперечується самим відповідачем.

Щодо позовних вимог про зобов`язання сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність, то суд зазначає таке.

Зобов`язання судом відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, які передбачені законом, а саме: невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, може бути необґрунтованим та призвести до затвердження такого проекту з порушенням закону.

За таких обставин, суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин органом місцевого самоврядування з цього питання.

До того ж, вимога з приводу зобов`язання сільської ради передати у власність позивачам відповідні земельні ділянки суперечитиме вимогам п.п. 27 і 28 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Крім цього, суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президентом України указом №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжений і триває станом на цей час.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачів, є зобов`язання відповідача повторно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, розглянути заяву, подану 09.07.2021 гр. ОСОБА_4 представника за дорученням Басика Олександра Петровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та у двотижневий строк після закінчення в Україні воєнного стану за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм ЗК України.

Відтак позовні вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачам за рахунок земель сільськогосподарського призначення, задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що позивачі звільнені від сплати судового збору, а відтак підстави для його присудження на їх користь відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 20 сесії Мурафської сільської ради 8 скликання від 30 червня 2022 року "про повторний розгляд клопотання ОСОБА_4 , поданого згідно доручення в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою згідно рішення суду.

Зобов`язати Мурафську сільську раду повторно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, розглянути заяву, подану 09.07.2021 гр. ОСОБА_4 , поданого згідно доручення в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та у двотижневий строк після закінчення (скасування) в Україні воєнного стану за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

Відповідач: Мурафська сільська рада (вул.Коцюбинського, 23, с.Мурафа, Шаргородський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04325495).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна