Рішення

від 24.11.2022 по справі 300/8164/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2022 р. справа № 300/8164/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства фірми «Руслан» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма «Руслан» (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі відповідач 2) про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2021 №3307348/20535944 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 27.09.2021 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення про відмову позивачу в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки у позивача наявні передбачені законодавством документи, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій з контрагентом, та оцінює їх як достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 27.09.2021 №8, а отже у контролюючого органу не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації зазначеної податкової накладної, з огляду на що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.09.2021 представником відповідачів на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідачів заперечує проти задоволення даного адміністративного позову. Зазначає, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання первинних документів щодо транспортування придбаного товару, а також відсутність платіжних документів щодо розрахунків з постачальником та покупцем. У зв`язку із наведеним, у задоволені позову представник відповідача просив відмовити.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

Приватне підприємство фірма «Руслан» є юридичною особою, державна реєстрація якої здійснена 20.10.1993, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинено відповідний запис №11201200000000391 (а.с.10).

Приватне підприємство фірма «Руслан» здійснює свою діяльність згідно з КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.69 Виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Приватним підприємством фірмою «Руслан» укладено з ТОВ «Техно-полсервіс» договір купівлі-продажу від 23.04.2021 №ДГ-218, відповідно до пункту 1.1 якого предметом угоди є запасні частини, вузли та агрегати до будівельної, землерийної та гірничої техніки (а.с.11).

На виконання вказаного договору ТОВ «Техно-полсервіс» здійснило продаж товару, що підтверджується видатковими накладними від 11.03.2021 №РН-0000047 (а.с.12), від 27.08.2021 №РН-0000185 (а.с.13), від 13.09.2021 №РН-0000199 (а.с.14), від 20.09.2021 №РН-0000206 (а.с.15), експрес-накладною від 11.03.2021 №59000656029508 (а.с.16), товарно-транспортними накладними від 27.08.2021 №Р185 (а.с.17), від 13.09.2021 №Р199 (а.с.18), від 20.09.2021 №Р206 (а.с.19), платіжними дорученнями від 19.03.2021 №99 (а.с.20), від 01.09.2021 №153 (а.с.20), від 14.09.2021 №158 (а.с.21), від 05.10.2021 №165 (а.с.21).

Крім того, фірмою «Руслан» укладено з ТОВ «БСБ Груп» договір поставки від 02.01.2020 №2020-08, предметом якого є поставка автозапчастин та інших матеріальних цінностей (а.с.22).

На виконання вказаного договору ТОВ «БСБ Груп» здійснило поставки товару, що під тверджується накладною від 05.08.2021 №8313 (а.с.23), платіжними дорученнями від 11.08.2021 №150 та від 01.09.2021 №155 (а.с.24).

Придбаний у ТОВ «Техно-полсервіс» та ТОВ «БСБ Груп» товар (автозапчастини) ви користано у господарській діяльності фірми «Руслан» та реалізовано ТОВ «Прикарпатспецбудтранс».

Між позивачем та ТОВ «Прикарпатспецбудтранс» укладено договір №01/01 купівлі-продажу від 15.01.2021, предметом якого є запчастини, вузли та агрегати до будівельної техніки (а.с.25).

На виконання вказаного договору приватне підприємство фірма «Руслан» здійснила продаж товару, що підтверджується довіреністю від 27.01.2021 №2, видатковою накладною від 27.09.2021 №44 (а.с.27), товарно-транспортною накладною від 27.09.2021 №Р44 (а.с.28), рахунком на оплату від 24.09.2021 №44 (а.с.29), виписками по рахунку фірми «Руслан» за 12.10.2021 (а.с.30), 19.10.2021 (а.с.31), 11.11.2021 (а.с.32) та 12.11.2021 (а.с.33).

Наведені операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку позивача.

На виконання норм податкового законодавства приватним підприємством фірмою «Руслан» за результатами зазначеної господарської операції складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.09.2021 №8 (а.с.34-35).

Згідно повідомлення від 13.10.2021 Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України податкова накладна позивача від 27.09.2021 №8 прийнята, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної (розрахунків коригування) в ЄРПН зупинена. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7307, 8421, 8482, 8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.36).

Позивачем 26.10.2021 направлено до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, відносно податкової накладної від 27.09.2021 №8. До вказаного повідомлення Позивачем додано 11 сканованих копій документів (а.с.37-38).

За наслідками розгляду поданих документів, рішенням комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01.11.2021 за №3307348/20535944 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 27.09.2021 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно (а.с.39).

Згідно змісту оскаржуваного рішення від 01.11.2021, підставою для відмови у реєстрації є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що відсутня інформація щодо транспортування придбаного та реалізованого товару (ТТН не подано). ВН на реалізацію не містить обов`язкових реквізитів первинних документів підписи та ПІБ посадових осіб відповідальних за здійснення господарських операцій.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, 09.11.2021 позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на відповідне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.40-41).

Позивачем отримано рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.11.2021 за №52454/20535944/2, якими скаргу позивача залишено без задоволення та відповідне рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін (а.с.42).

Як слідує із змісту рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставами відмови у задоволенні скарги позивача є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись із оскарженими рішенням комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.09.2021 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2021 за №3307348/20535944 та рішенням комісії Державної податкової служби України про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.09.2021 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.11.2021 за №52454/20535944/2, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Стаття 185 Кодексу визначає об`єкти оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт «а»); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт «б»).

Згідно з пунктом 187.1 пункту 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт «а»); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт «б»).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі Порядок №1246).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (надалі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 13 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також пунктом 17 Порядку №1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) платнику податку.

Судом встановлено, що після отримання податкової накладної від 27.09.2021 №8, контролюючий орган в повідомленні Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України сформував висновок про невідповідність податкових накладних пункту 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій, у зв`язку із тим, що відсутні коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7307, 8421, 8482, 8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165 (надалі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку №1165.

Так, пунктом 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій передбачено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

В даному випадку, як уже зазначено судом, згідно повідомлення Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України, податкову накладну позивача прийнято, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної (розрахунків коригування) в ЄРПН зупинена. Вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7307, 8421, 8482, 8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що пунктом 2 Порядку №1165 визначено термін таблиці даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

За змістом пункту 12 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Отож, виходячи із змісту пункту 12 Порядку №1165 подання такої таблиці є правом платника податків.

Крім того, як уже встановлено судом, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює господарську діяльність, що відповідає, зокрема, коду КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.69 Виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Як наслідок, за спірними податковою накладною позивач надавав послуги, які відповідають його зареєстрованому виду економічної діяльності, а саме продаж запчастин, вузлів та агрегатів до будівельної техніки, що за кодом Державного класифікатора продукції та послуг ДК є 45.31 «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів».

В сукупності вказані обставини підтверджують здійснення позивачем діяльності, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а операції, за результатом здійснення яких складена спірна податкова накладна відповідає за кодом згідно Державного класифікатору продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим та безпідставним посилання відповідача у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7307, 8421, 8482, 8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що відповідачами не подано жодного доказу на підтвердження таких доводів, в тому числі доказів, які б підтверджували правомірність віднесення операцій, відображених у спірній податковій накладній до ризикових, оскільки послуги, що на постійній основі надаються позивачем, та їх обсяг не може перевищувати величину залишку обсягу придбання відповідного товару/послуги та обсягу його постачання, так як позивач надає такі послуги, а не отримує їх від інших суб`єктів господарювання.

Також суд встановив, що надалі після отримання від податкового органу повідомлення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, позивач надіслав ГУ ДПС в Івано-Франківській області пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено для підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податковій накладній від 27.09.2021 №8.

Так, суд встановив, що позивачем до пояснень додано скановані копії документів для підтвердження господарських операцій, що не заперечується відповідачами.

Суд звертає увагу, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (далі Порядок №520).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (надалі комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

2) договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

3) первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

4) розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

5) документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято оскаржуване рішення від 01.11.2021 №3307348/20535944 про відмову у реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що відсутня інформація щодо транспортування придбаного та реалізованого товару (ТТН не подано). ВН на реалізацію не містить обов`язкових реквізитів первинних документів підписи та ПІБ посадових осіб відповідальних за здійснення господарських операцій.

Як уже встановлено судом вище, позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податковій накладній. Тобто, позивачем подано контролюючому органу відповідні документи.

Крім того, суд вказує на те, що повідомлення Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України про зупинення реєстрації податкової накладної не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019 за результатом розгляду справи №0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018 за результатом розгляду справи №822/1817/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку №520, а також такі надані суду.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про недотримання відповідачем норми пункту 201.16 статті 201 ПК України, Порядку №520, оскільки відповідачем у квитанції (повідомленні) про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приватне підприємство фірми «Руслан» надало контролюючому органу необхідний пакет документів (і пояснення, і копії документів).

Як наслідок, суд зазначає, що Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, безпідставно відмовлено в реєстрації податкової накладної від 27.09.2021 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд констатує, що відповідачі, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтували обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, а саме не довели суду правомірність прийнятого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З огляду на вищенаведене, комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла оскаржуване рішення від 01.11.2021 за №3307348/20535944 про відмову в реєстрації податкової накладної безпідставно та необґрунтовано, а тому воно підлягає скасуванню.

Щодо заявленої позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну позивача від 27.09.2021 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Судом враховано при обранні ефективного способу відновлення порушених відповідачем прав позивача такі норми та практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Отже, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену позивачем податкову накладну від 27.09.2021 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних буде ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача, оскільки забезпечить достатні гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, а також враховуючи, що до позовні вимоги немайнового характеру заявлені до двох відповідачів, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України на користь позивача підлягають стягненню пропорційно з кожного із відповідачів судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 4 540,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства фірми «Руслан» (вул. Богдана Хмельницького, 80, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 20535944) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2021 за №3307348/20535944.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватного підприємства фірма «Руслан» (вул. Богдана Хмельницького, 80, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 20535944) від 27.09.2021 №8.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) на користь приватного підприємства фірми «Руслан» (вул. Богдана Хмельницького, 80, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 20535944) частину сплаченого судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь приватного підприємства фірми «Руслан» (вул. Богдана Хмельницького, 80, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 20535944) частину сплаченого судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.