П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/26736/21
Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
23 листопада 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області у якому просило:
1. визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області № 373-р від 02.09.2021 року;
2. зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій Товариству з обмеженою відповідальністю «OІЛ ГАЗ» (код згідно з ЄДРПОУ 42658640), юридична адреса: 12600, Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, вул.Митрополита Іларіона, буд.31 терміном дії з 15.07.2019 до 15.07.2024, а саме:
- реєстраційний номер №06010314201900237 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Андрушівський район, м. Андрушівка, вул. Зозулинського, буд.15/Б;
- реєстраційний номер № 06040314201900240 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів, вул. Небесної Сотні, буд.71;
- реєстраціний номер №06210314201900239 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Пулинський район, смт. Пулин, вул. Незалежності, буд.95;
- реєстраційний номер №06080314201900238 за адресою місця торгівлі: Житомирська область. Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шевченка, буд.61;
В обґрунтування позову вказує, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання. Зазначене свідчить, що такі підстави анулювання ліцензії, повинні бути зазначені у відповідному розпорядженні. Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження, в ньому не зазначено конкретної підстави анулювання ліцензії ТОВ «ОІЛ ГАЗ», що свідчить про протиправний характер такого розпорядження. Окрім того, як зазначалось, перевірка документів які були надані ТОВ «ОЛІ ГАЗ» для отримання ліцензій, була здійснена ще в 2019 році, при подачі заяв на їх отримання. При цьому, на етапі отримання ліцензій, та перевірки відомостей стосовно достовірності поданих документів, будь яких невідповідностей не було встановлено. Окрім того, ТОВ «ОІЛ ГАЗ» справно здійснювало оплату за ліцензії, та заборгованість по такій оплаті відсутня. Звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" вважає, що розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області №373-р від 02.09.2021 прийняте із порушенням Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», діючих нормативно-правових актів України та підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Просить позов задовольнити.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області видано Товариству з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГАЗ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 15.07.2019 до 15.07.2024:
- реєстраційний номер №06010314201900237 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Андрушівський район, м.Андрушівка, вул.Зозулинського, буд.15/Б;
- реєстраційний номер № 06040314201900240 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, вул.Небесної Сотні, буд.71;
- реєстраційний номер № 06210314201900239 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Пулинський район, смт.Пулин, вул.Незалежності, буд.95;
- реєстраційний номер № 06080314201900238 за адресою місця торгівлі: Житомирська область. Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Шевченка, буд.61.
Розпорядженням №373-р від 02.09.2021 "Про анулювання ліцензії ТОВ "ОІЛ ГАЗ" відповідно до ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "По державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" на підставі доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 02.09.2021 №840/06-30-09-04-14, зобов`язано управління контролю за підакцизними товарами забезпечити у порядку, передбаченому чинним законодавством, виконання процедури анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним:
- реєстраційний номер №06010314201900237 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Андрушівський район, м.Андрушівка, вул.Зозулинського, буд.15/Б;
- реєстраційний номер №06040314201900240 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, вул.Небесної Сотні, буд.71;
- реєстраційний номер №06210314201900239 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Пулинський район, смт.Пулин, вул.Незалежності, буд.95;
- реєстраційний номер №06080314201900238 за адресою місця торгівлі: Житомирська область Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Шевченка, буд.61;
терміном дії з 15.07.2019 до 15.07.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ", у зв`язку з встановленням порушення ст. 15 Закону №481.
На вимогу суду відповідачем надано копію доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 02.09.2021 №840/06-30-09-04-14 у якій вказано: на підставі матеріалів фактичних перевірок наданих службовою запискою відділу контролю за виробництвом та обігом пального від 01.09.2021 №837/06-30-09-02-09 та листа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (вх. №11328/5 від 27.08.2021), а також враховуючи рішення засідання комісії щодо вирішення спірних питань ліцензування (протокол від 02.09.2021 №349/06-30-09-04).
До суду надано копію запиту Головного управління ДПС у Житомирській області №14643/6/06-30-09-04 від 26.08.2021 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області щодо наявності станом на 25.08.2021 актів вводу в експлуатацію об`єктів та/або акт готовності об`єкта до експлуатації, та/або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, та/або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, за адресами місць торгівлі та зберігання пального.
У листі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області за вх.№11328/5 від 27.08.2021 "Про надання інформації" міститься інформація, надана на запит Головного управління ДПС у Житомирській області №14643/6/06-30-09-04 від 26.08.2021 зі змісту якої вбачається відсутність у Реєстрі будівельної діяльності першої черг Єдиної державної електронної сфери у сфері будівництва та в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області об"єктів будівництва за адресами, зокрема: Житомирська область, Андрушівський район, м.Андрушівка, вул.Зозулинського, буд.15/Б; Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, вул.Небесної Сотні, буд.71; Житомирська область, Пулинський район, смт.Пулин, вул.Незалежності, буд.95.
За адресою: Житомирська область Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Шевченка, буд.61 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт на об"єкт "магазин продовольчих товарів з баром", замовник - ПП "Тетерів-Євро-Стандарт".
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач вважає, що Розпорядження №373-р від 02.09.2021 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 481/95-ВР).
Статтею 1 Закону № 481/95-ВР розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
Порядок роздрібної торгівлі пальним встановлено статтею 15 Закону № 481/95-ВР.
Так, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для скасування ліцензії слугували висновки відповідача щодо не надання позивачем ряду документів, а саме: акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним, а також копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому порядку до 01 січня 2014 року.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 18 Закону № 481/95-ВР, тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) могли отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
Отже, до 01 січня 2022 року подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію не було обов`язковою умовою, без якої не можливо б було отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Проте, за відсутності зазначених документів, законом встановлено за необхідне подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна.
Слід зауважити, що позивачем факт неподання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або іншого документа, що містить відповідну інформацію не заперечується.
Натомість позивач зазначає, що об`єкти АГЗП за адресами: Житомирська область, Андрушівський район, м.Андрушівка, вул.Зозулинського, буд.15/Б; Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, вул.Небесної Сотні, буд.71; Житомирська область, Пулинський район, смт.Пулин, вул.Незалежності, буд.95, Житомирська область Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Шевченка, буд.61 виконані як цілісний заводський виріб, його встановлення не передбачає здійснення будівельних робіт і не підпадає під визначення нерухомого майна, відтак законодавством не передбачено подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію.
Закон № 481/95-ВР вимагає від особи, яка звернулась із заявою про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, надання:
- акту вводу в експлуатацію об`єкта, або
- акту готовності об`єкта до експлуатації, або
- сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або
- інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального.
Єдине тимчасове виключення, було передбачене статтею 18 Закону, для об`єктів нерухомості, введених в експлуатацію до 01 січня 2014 року.
Таким чином, ненадання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства можливо лише за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
Тобто, у разі подання документу, що підтверджує право власності на об`єкт, який видано після 1 січня 2014 року, заявник зобов`язаний надати акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства.
Матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що до заяви ним не надано вищевказаних документів.
Також суд зазначає, що механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок №461)
Згідно п.3 Порядку № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
Відповідно до абз.1 ч.5 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки - СС1;
середні наслідки - СС2;
значні наслідки - СС3.
До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти:
пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";
об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";
житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті. (абз.3 ч.5 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності")
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
При цьому, відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивачем не подавався до ГУ ДПС у Житомирській області акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інший документ, що містить відповідну інформацію, а також документи, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року, тому у відповідача не було законних підстав для видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
А тому, оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Житомирській області прийняте в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначений Законом № 481/95-ВР.
Судова колегія не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 22.07.2021 року у справі № 640/19955/19, оскільки вказана постанова стосується контейнерних АЗС.
Верховний Суд вказував, що контейнерні АЗС установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.
Також суд касаційної інстанції зазначав, що контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва. Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами.
Колегія суддів вказує, що у даному випадку АЗС у всіх чотирьох адресах не є цілісним заводським виробом, а складається із окремих резервуарів, колонок для відпуску скрапленого газу та операторської, а тому не підпадає під поняття контейнерні АЗС.
У справі № 823/1850/16 від 21.08.2019 року Верховний Суд зазначив, що оскільки облаштування виконаного цілісним заводським виробом СЗГ є реконструкцією, здійснення реконструкції є будівельними роботами, які потребують відповідного дозволу, а тому виконання таких робіт без дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю на підставі Концепції суперечить закону.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем Концепції (пропозиції) щодо розміщення автозаправних газових пунктів модульного типу та відхилень від діючих державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Також, як уже зазначалося, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення.
Такі документи позивачем надані не були ні відповідачу, ні суду.
Наявні в матеріалах справи Договір суборенди ділянки від 18 січня 2019 року, Договір оренди бетонованого майданчику № 01/10 від 01 жовтня 2020 року, Договір про надання місця на розміщення обладнання для проведення діяльності суб"єктові господарювання від 01 січня 2021 року, Договір оренди майданчику від 17 січня 2020 року не є документами які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення.
Так, у Договорі суборенди ділянки від 18 січня 2019 року, зазначено що орендодавець ОСОБА_1 надає в строкове платне користування ТОВ "ОІЛ ГАЗ", в особі директора Дяченко Романа Вікторовича, частину земельної ділянки з твердим покриттям, кадастровий номер 1820310100:01:027:0136, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення автогаззаправки.
Разом із тим, у витягу із відкритих даних земельного кадастру України, зазначено, що земельна ділянка під кадастровим номером 1820310100:01:027:0136 перебуває у комунальній власності та відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Для суду є незрозумілим, яке відношення до даної землі комунальної власності має ОСОБА_1 . Окрім того, для розміщення АЗС на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 Класифікації видів цільового призначення земель.
Інші документи, а саме Договір оренди бетонованого майданчику № 01/10 від 01 жовтня 2020 року, Договір про надання місця на розміщення обладнання для проведення діяльності суб"єктові господарювання від 01 січня 2021 року, Договір оренди майданчику від 17 січня 2020 року не містять кадастрового номеру земельної ділянки, що унеможливлює її ідентифікацію.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів ще раз зазначає, що у відповідача не було законних підстав для видачі позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а тому незаконно видана ліцензія і була анульована відповідачем.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2022 |
Оприлюднено | 28.11.2022 |
Номер документу | 107488954 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Шидловський В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні