Постанова
від 14.11.2022 по справі 908/2516/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2516/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 (суддя Корсун В.Л.)

у справі № 908/2516/21

за позовною заявою: Керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ», м. Київ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус», Черкаська область, Шполятинський район, м. Шпола

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979», м. Черкаси

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Гласс Плюс», м. Черкаси

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та припинення права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя подана в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача: Запорізької міської ради з вимогами до відповідачів: 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ», 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус», 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» про визнання недійсними 16 договорів купівлі-продажу нерухомого майна та припинення права власності на майно.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.11.2021 позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.20 №2059 на підставі якого передано у власність адміністративний корпус літ. А3 загальною площею 1563,6 кв.м. реєстраційний № об`єкта нерухомого майна: 2146479523101, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38556039 та припинено право власності та ТОВ "Сіріус" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.20 №2050 на підставі якого передано у власність складальний цех з прибудовою літ А1-1 ІНВ.№234-4/51-2, ЛІТ. А2-1 загальною площею 1248,2 кв.м., реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 122167123101 що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова,18. Номер запису про право власності - 38550166 та припинено право власності та ТОВ "Сіріус" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.20 №2044 на підставі якого передано у власність адміністративний корпус літ.А-2 інв.234-4/51- загальною площею 599,3 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 121775823101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова,18. Номер запису про право власності - 38548390 та припинено право власності та ТОВ "Сіріус" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.20 №2053 на підставі якого передано у власність цех по виробництву загартованого скла літ. Б1 загальною площею 760,3 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 121677323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38550950 та припинено право власності та ТОВ "Сіріус" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.20 №2056 на підставі якого передано у власність слюсарну майстерню літ. В інв. №234-4/51-5 загальною площею 140,3 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 121597923101 що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова,18. Номер запису про право власності - 38554054 та припинено право власності та ТОВ "Сіріус" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.20 №2080 на підставі якого передано у власність склад літ. Г2 інв. №234-4/51-13 загальною площею 102,6 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 122109023 що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38570420 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.20 №2071 на підставі якого передано у власність гаражі літ. Г1 інв. №234-4/51-12 загальною площею 91,9 кв.м., реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 121676323101 що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38566628 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.20 №2074 на підставі якого передано у власність механічну майстерню літ. Г інв. №234-4/51-11 загальною площею 183,5 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 121585423101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова,18. Номер запису про право власності - 38567397 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.20 №2083 на підставі якого передано у власність склад готової продукції літ. К інв. № 234-4/51-8 загальною площею 232,3 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 120702323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38570776 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.20 №2077 на підставі якого передано у власність склад літ. К1 інв. № 234-4/51-9 загальною площею 138,1 кв. м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 120361923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38569968 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.20 №2086 на підставі якого передано у власність склад літ. З загальною площею 45,8 кв.м., намети З1, Ж1, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 119996223101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38571120 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.10.20 №2098 на підставі якого передано у власність будівлю цеху загартування літ. Е загальною площею 2280,3 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 121565023101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38589345 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.10.20 №2095 цех заготівлі сировини літ. Б інв. № 234-4/51-6 загальною площею 647,9 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 121440623101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38588281 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.10.20 №2092 на підставі якого передано у власність цех для установки скла літ. П, П-2 загальною площею 200,7 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 121052923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38586387 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.10.20 №2089 на підставі якого передано у власність сторожку літ. Д. інв. № 234-4/51-14 загальною площею 13,3 кв.м, реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 119681723101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38585566 та припинено право власності та ТОВ "АТП 1979" на зазначений об`єкт нерухомості.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.20 №2047 на підставі якого передано у власність механічну майстерню літ. Р загальною площею 280,5 кв.м. реєстраційний № об`єкту нерухомого майна: 120160223101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38549397.та припинено право власності та ТОВ "Сіріус" на зазначений об`єкт нерухомості.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя кошти витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійснені представництва інтересів держави у розмірі 18 160 грн. 00 коп. за подання позовної заяви та у розмірі 567 грн.50 коп. за подання заяви про забезпечення позову.

Стягнуто з ТОВ "Сіріус" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя кошти витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійснені представництва інтересів держави у розмірі 6 810, 00 грн. за подання позовної заяви та у розмірі 212,81 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Стягнуто з ТОВ "АТП 1979" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя кошти витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійснені представництва інтересів держави у розмірі 11 350,00 грн. за подання позовної заяви та у розмірі 354,69 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 1979" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 та ухвалите нове, яким відмовити задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Наголошує, що укладені між відповідачами договори не тільки були укладені у чіткій відповідності з вимогами діючого законодавства, а й були належним чином виконані в повному обсязі, наслідком чого стало настання реальних правових наслідків - перехід права власності від продавця до покупців.

За твердженням скаржника, на підтвердження заперечень проти заявленого позову відповідачами було надано до матеріалів справи докази використання всього обсягу грошових коштів, отриманих за спірними договорами, на погашення існуючої на той час кредиторської заборгованості.

Зауважує, що саме у зв`язку з необхідністю термінового погашення кредиторської заборгованості, яка на той момент вже складала більше 5 мільйонів гривень, ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» було здійснено реалізацію власного нерухомого майна за оскарженими правочинами.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 у справі № 908/2516/21 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази надіслання апеляційної скарги учасникам справи, докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу Шевченківської окружної прокуратури.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у справі №908/2516/21 апелянтом до матеріалів справи надано докази надіслання апеляційної скарги учасникам справи та докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу Шевченківської окружної прокуратури.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» на рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 у справі №908/2516/21.

18.05.2022 року до Центрального апеляційного господарського суду від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшов відзив, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2022 призначено судове засідання на 29.08.2022 о 15 год. 30 хв.

29.08.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшли письмові пояснення, в яких останній підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені у відзиві, наполягав на необхідності залишення її без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

У судовому засіданні 29.08.2022 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила про перерву судовому засіданні до 19.09.2022 на 14:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2022 повідомлено сторін про призначення судового засідання у справі №908/2516/21 на 19.09.2022 на 14:00 год.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та зазначає, що представник зареєстрований з використанням електронного підпису та просить використати систему відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 ухвалено судові засідання у справі, у тому числі, призначене 19.09.2022 о 14 год. 00 хв., провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

У судовому 19.09.2022 сторони повідомлені про наступне судове засідання, яке відбудеться 24.10.2022 о 15:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2022 призначено судове засідання на 24.10.2022 о 15 год. 30 хв.

05.10.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від Запорізької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі її уповноваженого представника, в якій заявник також підтримав позицію та вимоги прокурора, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Чередко А.Є., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги у справі №908/2516/21 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022 вказаний складом суду прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» на рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 у справі №908/2516/21.

У судовому засіданні 24.10.2022 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила про перерву судовому засіданні до 14.11.2022 на 16:20 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2022 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 14.11.2022 о 16:20 год.

В судове засідання 14.11.2022 з`явилися представник апелянта (відповідача-2) та прокурор.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Так, щодо повідомлення учасників справи про судові засідання у справі, то з матеріалів справи вбачається, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2022 про відкриття апеляційного провадження у справі була надіслана засобами поштового зв`язку учасникам справи та була отримана ними, зокрема, 03.05.2022 - Запорізькою міською радою, 06.05.2022 - ТОВ "Сіріус", 01.06.2022 - ТОВ «Оріон-Гласс Мішель», 01.06.2022 - ТОВ «АТП 1979».

Крім того, ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2022, якою призначався розгляд справи № 908/2516/21 на 24.10.2022 о 15 год. 30 хв., була надіслана засобами поштового зв`язку на адреси учасників справи, які були зазначені ними в поданих до суду процесуальних документах та відомості про які, містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, усі учасники справи отримали ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2022, крім ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» (станом на 14.11.2022 відправлення у точці видачі/доставки).

Крім того, вказана ухвала суду направлялася також засобами поштового зв`язку учасникам справи прокурором, про що свідчать надані ним разом з клопотанням докази (поштові накладні разом з описами вкладення до цінного листа).

Як вбачається з останніх, поштове відправлення № 69005513116821, в якому була ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2022, повернулося за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Слід заважити, що ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» не повідомляло суд про зміну свого місцезнаходження.

В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За приписами п.п. 4, 5 ч. 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 01.10.2021 у справі № 910/8794/17 надіслання судом першої інстанції копії ухвали від 08.07.2020 у справі №910/8794/17 на адресу ТОВ "Інтер-ГТВ", що відповідає адресі його місцезнаходження за даними ЄДРЮОФОПГФ та була повідомлена суду під час розгляду справи №910/8794/17, є належним виконанням судом вимог частини другої статті 120 ГПК України щодо повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 20.07.2020.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18); постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правові позиції у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, апеляційний суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу від 20.09.2022 за належною адресою, відомості про яку містяться в ЄДРЮОФОПГФ, а саме: 69014, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, 18, та яка повернулася до суду з причини: «за закінченням терміну зберігання», є наслідком не об`єктивних обставин, а спричинене суб`єктивним фактором, а отже наявні достатні правові підстави стверджувати, що ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» було належним чином повідомлене про дату, час і місце судового засідання.

Аналогічна ситуація із врученням учасникам справи ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2022, якою призначався розгляд справи на 14.11.2022 о 16:20 год.

Крім того, слід зазначити, що учасники справи сповіщувалися про судові засідання в Центральному апеляційному господарському суді за можливості телефонограмами, через АСДС КП «ДСС» на електронну пошту та шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті суду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В свою чергу, згідно приписів ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на те, що судове засідання у справі вже неодноразово відкладалося з 29.08.2022 на 19.09.2022, з 19.09.2022 на 24.10.2022, а в судовому засіданні 24.10.2022 оголошувалася перерва до 14.11.2022, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників відповідача-1,-3 та третьої особи.

Представник апелянта (відповідача-2) у судовому засіданні 14.11.2022 підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове - про повну відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні 14.11.2022 підтримав апеляційну скаргу відповідача-2 та наполягав на її задоволенні.

Прокурор у судовому засіданні 14.11.2022 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, зазначивши про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 07.10.20, 08.10.20 та 09.10.20 ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" вчинено дії по відчуженню належного йому на праві власності нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 18, а саме:

1) 07.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "Сіріус" (Покупець/відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 07.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2059) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність адміністративний корпус літ. А-3 загальною площею 1563,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 505 876,80 грн.(ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 21.10.20 № 2 ТОВ "Сіріус" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 505 876,80 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2059 від 07.10.20.

2) 07.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "Сіріус" (Покупець/відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 07.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2044) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність адміністративний корпус літ. А-2, інв. № 234-4/51-1 загальною площею 599,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 220 434,50 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 21.10.20 № 3 ТОВ "Сіріус" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 220 434,50 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2044 від 07.10.20.

3) 07.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "Сіріус" (Покупець/відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 07.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2050) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність адміністративний корпус літ. А1-1, інв. № 234-4/51-2, літ. А2-1 загальною площею 1248,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 459 084,18 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 22.10.20 № 4 ТОВ "Сіріус" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 459 084,18 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2050 від 07.10.20.

4) 07.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "Сіріус" (Покупець/відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 07.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2053) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність цех по виробництву загартованого скла літ. Б1 загальною площею 760,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 279 645,89 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 22.10.20 № 5 ТОВ "Сіріус" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 279 645,89 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2053 від 07.10.20.

5) 07.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "Сіріус" (Покупець/відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 07.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2056) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність слюсарну майстерню літ. В інв. № 234-4/51-5 загальною площею 140,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 51 625,24 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 22.10.20 № 7 ТОВ "Сіріус" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 51 625,24 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2056 від 07.10.20.

6) 07.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "Сіріус" (Покупець/відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 07.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2047) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність механічну майстерню літ. Р загальною площею 280,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 103 187,72 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 22.10.20 № 6 ТОВ "Сіріус" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 103 187,72 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2047 від 07.10.20.

Заявами директора ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" Ільченко Н.В., які засвідчено нотаріально 29.10.20 за №№ 2219, 2220, 2221, 2222, 2223, 2224 відповідачем-1 підтверджено факт повного розрахунку ТОВ "Сіріус" за вказаними вище договорами.

7) 08.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 08.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2080) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність склад літ. Г2, інв. № 234-4/51-13 загальною площею 102,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 37 760,40 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 19.10.20 № 547 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 37 760,40 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2080 від 08.10.20.

8) 08.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 08.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2071) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність гараж літ. Г1, інв. № 234-4/51-12 загальною площею 91,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 33824,81 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 19.10.20 № 550 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 33824,81 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2071 від 08.10.20.

9) 08.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 08.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2074) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність механічну майстерню літ. Г, інв. № 234-4/51-11 загальною площею 183,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 67 512,97 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 19.10.20 № 549 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 67 512,97 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2074 від 08.10.20.

10) 08.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 08.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2083) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність склад готової продукції літ. К інв. № 234-4/51-8 загальною площею 232,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 85 424,41 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 19.10.20 № 546 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 85 424,41 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2083 від 08.10.20.

11) 08.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 08.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2077) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність склад літ. К1 інв. № 234-4/51-9 загальною площею 138,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 50 816,62 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 19.10.20 № 548 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 50 816,62 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2077 від 08.10.20.

12) 08.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений нотаріусом) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність склад літ. З загальною площею 45,8 кв.м., намети З1, Ж1, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 21 325,32 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 19.10.20 № 545 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 21 325,32 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2086 від 08.10.20.

13) 09.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 09.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2095) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність цех заготівлі сировини літ. Б інв. № 234-4/51-6 загальною площею 647,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 238 308,37 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 20.10.20 № 551 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 238 308,37 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2095 від 09.10.20.

14) 09.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 09.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2092) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність цех для установки скла літ. П, П-2 загальною площею 200,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 73839,01 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 20.10.20 № 552 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 73839,01 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2092 від 09.10.20.

15) 09.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 09.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2098) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність будівлю цеху загартування літ. Е загальною площею 2280,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 838 665,04 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжними дорученнями від 22.10.20 № 556 та від 21.10.20 № 555 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 338 000,00 грн. та 500 665,04 грн. відповідно за нерухоме майно згідно договору № 2098 від 09.10.20.

16) 09.10.20 між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (Продавець/відповідач-1) та ТОВ "АТП 1979" (Покупець/відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В. 09.10.20 та зареєстрований в реєстрі за № 2089) відповідно до змісту якого (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність сторожку літ. Д інв. № 234-4/51-14 загальною площею 13,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 та належить Продавцеві на праві власності, та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору: 4 917,80 грн. (ціна договору) до 31.10.20 шляхом безготівкового перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.2 договору Сторони домовились, що реєстрація права власності на об`єкт на Покупця здійснюється одразу після нотаріального посвідчення цього договору.

Платіжним дорученням від 20.10.20 № 553 ТОВ "АТП 1979" перераховано на рахунок ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 4 917,80 грн. за нерухоме майно згідно договору № 2089 від 09.10.20.

Заявами директора ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" Ільченко Н.В., які засвідчено нотаріально 29.10.20 за №№ 2225, 2226, 2227, 2228, 2229, 2230, 2231, 2232, 2233, 2234 відповідачем-1 підтверджено факт повного розрахунку ТОВ "АТП 1979" за вказаними вище договорами.

Відповідно до Інформаційної довідки з №272393158 від 30.08.21 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про те, що об`єкт нерухомого майна:

1) адміністративний корпус літ. А-3, загальною площею 1563,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2146479523101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802), номер запису про право власності 38556039, дата та час державної реєстрації 07.10.20; підстава: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2059 виданий 07.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 07.10.20;

2) складальний цех з прибудовою літ. А1-1, інв. № 234-4/51-2, літ. А2-1, загальною площею 1248,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 122167123101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802), номер запису про право власності 38550166, дата державної реєстрації: 07.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2050 виданий 07.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 07.10.20;

3) склад літ. Г2, інв. № 234-4/51-13 загальною площею 102,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 122109023101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності 38570420, дата державної реєстрації: 08.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2080 виданий 08.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 08.10.20;

4) адміністративний корпус літ. А-2, інв. № 234-4/51-1, загальною площею 599,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121775823101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802), номер запису про право власності 38548390, дата державної реєстрації: 07.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2044 виданий 07.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 07.10.20;

5) цех по виробництву загартованого скла літ. Б1 загальною площею 760,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121677323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802), номер запису про право власності 38550950, дата державної реєстрації: 07.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2053 виданий 07.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 07.10.20;

6) гараж літ. Г1, інв. № 234-4/51-12 загальною площею 91,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121676323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності 38566628, дата державної реєстрації: 08.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2071 виданий 08.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 08.10.20;

7) слюсарну майстерню літ. В інв. № 234-4/51-5 загальною площею 140,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121597923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802), номер запису про право власності 38554054, дата державної реєстрації: 07.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2056 виданий 07.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 07.10.20;

8) механічну майстерню літ. Г, інв. № 234-4/51-11 загальною площею 183,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121585423101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності 38567397, дата державної реєстрації: 08.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2074 виданий 08.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 08.10.20;

9) будівлю цеху загартування літ. Е загальною площею 2280,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121565023101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності 38589345, дата державної реєстрації: 09.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2098 виданий 09.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 09.10.20;

10) цех заготівлі сировини літ. Б інв. № 234-4/51-6 загальною площею 647,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121440623101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності 38588281, дата державної реєстрації: 09.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2095 виданий 09.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 09.10.20;

11) цех для установки скла літ. П, П-2 загальною площею 200,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121052923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності - 38586387, дата державної реєстрації: 09.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2092 виданий 09.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 09.10.20;

12) склад готової продукції літ. К інв. № 234-4/51-8 загальною площею 232,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120702323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності - 38570776, дата державної реєстрації: 08.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2083 виданий 08.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 08.10.20;

13) склад літ. К1 інв. № 234-4/51-9 загальною площею 138,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120361923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності - 38569968, дата державної реєстрації: 08.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2077 виданий 08.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 08.10.20;

14) механічну майстерню літ. Р загальною площею 280,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120160223101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802), номер запису про право власності - 38549397, дата державної реєстрації: 07.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2047 виданий 07.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 07.10.20;

15) склад літ. З загальною площею 45,8 кв.м., намети З1, Ж1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 119996223101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності - 38571120, дата державної реєстрації: 08.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2086 виданий 08.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 08.10.20;

16) сторожку літ. Д інв. № 234-4/51-14 загальною площею 13,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 119681723101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18 належить на праві приватної власності ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658), номер запису про право власності - 38585566, дата державної реєстрації: 09.10.20; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2089 виданий 09.10.20 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В.; право власності на вказаний об`єкт за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" припинено 09.10.20.

Відтак, право власності на зазначене вище нерухоме майно, яке належало ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" у зв`язку із укладенням відповідачами оспорюваних договорів у період з 07 по 09 жовтня 2020 року перейшло у власність ТОВ "АТП 1979" (код ЄДРПОУ 40033658) та ТОВ "Сіріус"(код ЄДРПОУ 31773802).

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції дійшов висновку, що при укладенні оспорюваних 16 договорів купівлі-продажу воля відповідачів була спрямована на збереження нерухомого майна за юридичними особами пов`язаними із засновниками ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ", та на уникнення реального виконання ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" рішення суду у справі № 908/1692/20. Суд зазначив, що прокурором доведено, що ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" за участю пов`язаних юридичних осіб - ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802) та ТОВ «АТП 1979» (код ЄДРПОУ 40033658) під час розгляду спору у справі № 908/1692/20 та до ухвалення судом рішення у зазначеній справі створені штучні умови (в наслідок відчуження усього належного товариству майна), при яких виконання рішення суду від 26.11.20 у справі № 908/1692/20 стало неможливим, чим фактично нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Як наслідок, судом задоволено вимоги заявлені прокурором про визнання недійсними наведених вище у тексті цього рішення 16 договорів купівлі-продажу нерухомого майна на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, загальних засад цивільного законодавства, які вимагають справедливості, добросовісності та розумності у правовідносинах (п. 6 ст. 3 ЦК України), недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України) та на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Крім того, враховуючи визнання недійсними 16 оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, з метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави (територіальної громади міста), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення права власності відповідачів-2,-3 на придбані об`єкти нерухомості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч.ч. 1-5 ст. 11 ГПК України).

Предметом розгляду у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсними зазначених вище 16 договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Підставою звернення з позовною заявою у даній справі стали дії відповідачів 1, 2 та 3 щодо відчуження майна ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" шляхом укладення оспорюваних договорів, з метою уникнення у майбутньому виконання рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1692/20, за аналогічним позовом, який був предметом розгляду у справі № 908/848/18 та який було задоволено рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.09.18 у справі № 908/848/18.

Судом встановлено, що укладенню спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна передували наступні фактичні обставини.

07.05.18 до Господарського суду Запорізької області звернувся керівник Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах - Запорізької міської ради з позовною заявою до ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 35274622) про стягнення 684 961,70 грн. у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою комунальної форми власності без правовстановлюючих документів (дохід отриманий від безпідставно набутого майна) (справа № 908/848/18).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.09.18 у справі № 908/848/18 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна в розмірі 684 961,70 грн.

Стягнуто з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" на користь прокуратури Запорізької області, кошти витрачені у 2018 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 10 274,43 грн.

12.10.18 на виконання наведеного рішення, судом видано відповідні накази про примусове стягнення.

29.10.18 постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 57544665 з примусового виконання наказу від 12.10.2018 № 908/848/18 про стягнення з боржника - ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (18028, м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, 235/1, код ЄДРПОУ 35274622) на користь Запорізької міської ради (69059, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.206, код ЄДРПОУ 04053915) до місцевого бюджету дохід отриманий від безпідставного набутого майна в розмірі 684 961,70 грн. Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

У подальшому вказане рішення було оскаржено ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" до суду апеляційної та касаційної інстанцій.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.19 у справі № 908/848/18 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.09.18 у справі № 908/848/18 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08.07.19 у справі № 908/848/18 зупинено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 07.09.18 у справі № 908/848/18 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 09.04.20 у справі № 908/848/18 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.09.18 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.19 залишено без змін. Поновлено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 07.09.18 у справі № 908/848/18.

Надалі, державним виконавцем в ході примусового виконання наказу від 12.10.18 № 908/848/18 винесено, зокрема, постанову від 27.04.20 про арешт коштів боржника (ЗВП 58177904).

01.06.20 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" від 27.05.20 про розстрочення виконання рішення у справі № 908/848/18.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.20 у справі № 908/848/18 враховуючи матеріальні інтереси всіх сторін, та зважаючи на те, що заявником (ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ") не додано жодних доказів, які б підтверджували обставини, які б ускладнювали виконання рішення суду, або свідчили про неможливість його виконання, судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" від 27.05.20 про розстрочення виконання рішення у справі № 908/848/18.

Постановою державного виконавця від 28.08.20 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 57544665 для надання звіту про вартість майна (коштів) боржника описаного та арештованого постановою ВП № 57544665 від 29.07.20, а саме: нежитлове приміщення, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова, буд. 18.

З наданих у справу платіжних доручень від 22.09.20 № 6137 на суму 81 496,69 грн., від 23.09.20 № 6165 на суму 181 818,18 грн., від 28.09.20 № 6254 на суму 105 572,67 грн., від 28.09.20 № 6253 на суму 76 787,28 грн. та від 29.09.20 № 6628 на суму 181 818,18 грн. вбачається, що державним виконавцем перераховано до бюджету борг стягнутий з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" за наказом від 12.10.18 № 908/848/18.

Ураховуючи фактичне виконання рішення за наказом Господарського суду Запорізької області від 12.10.18 № 908/848/18 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» 29.09.20 завершено виконавче провадження ВП № 57544665, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Вказана обставина підтверджується інформацією, яка є у відкритому доступі в мережі Інтернет (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) та є доступною для сторін виконавчого провадження (ідентифікатор доступу сторін до виконавчого провадження зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 57544665).

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за наказом Господарського суду Запорізької області від 12.10.18 № 908/848/18 та до укладення відповідачами договорів, що оспорюються у даній справі (№ 908/2516/21), а саме у липні 2020 року заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 33-104-2043-20 від 30.06.20 в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради до ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" про стягнення до місцевого бюджету доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 900 185,84 грн. (справа № 908/1692/20).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1692/20 за правилами загального позовного провадження.

В ході розгляду справи № 908/1692/20, а саме 30.10.20 на адресу Господарського суду Запорізької області від керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 надійшла заява вих. № 33-112-6887вих.20 від 30.10.20 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ", зокрема: автомобіль ГАЗ 33021,1996 року випуску, д/н НОМЕР_1 ; автомобіль 3A3-DAEWOO NUBIRA, 1998 року випуску, д/н НОМЕР_2 ; автомобіль FOTON BJ1049, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_3 ; автомобіль ЗИЛ 431412, 1989 року випуску, д/н НОМЕР_4 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор вказував, що під час здійснення представницької діяльності встановлено, що у ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" перебувало у власності нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18, яке розташоване на земельній ділянці, кошти за використання якої є предметом поданого прокурором позову. На час подачі позову до суду на вказане майно державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі накладено арешт в рамках виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду по справі № 908/848/18 за позовом прокурора в інтересах держави з аналогічних підстав про стягнення з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" на користь Запорізької міської ради доходу в розмірі 684 961,70 грн., отриманого від безпідставно набутого майна. Установлено, що після погашення заборгованості за вищевказаним виконавчим документом, все нерухоме майно, що належало відповідачеві відчужено на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 7, 8 та 9 жовтня 2020 року, тобто під час слухання справи № 908/1692/20. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, покупцями вказаного нерухомого майна є юридичні особи з ідентичними засновниками як i у ТОВ "Оріон-Гласс Мішель". Вказане за доводами прокурора дозволяє зробити обґрунтоване припущення про фіктивність договорів купівлі - продажу, так як кінцевими засновниками юридичних ocіб, між якими укладено Договори, є один і той же суб`єкт господарювання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.11.20 у справі №908/1692/20 відмовлено у задоволенні заяви керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 про забезпечення позову у справі № 908/1692/20.

Не погодившись із вказаною ухвалою Запорізької місцевої прокуратури № 1 подано відповідну апеляційну скаргу від 18.11.20 № 33-104-2043-20.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.11.20 у справі № 908/1692/20 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 35274622) на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 900 185,84 грн.;

Стягнуто з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 35274622) на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 1 судовий збір в сумі 13 502,78 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.21 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.20 у справі №908/1692/20 скаржнику без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 , ст. 258, ч.2 та ч. 6 ст. 260 ГПК України (апелянт не усунув недоліків скарги).

16.03.21 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.20 у справі №908/1692/20, яке набрало законної сили 22.02.21, видано відповідні накази про примусове стягнення коштів з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ".

З інформаційної довідки № 59049 від 25.05.21 з автоматизованої системи виконавчого провадження ВП № 6548286, зокрема, вбачається, що:

- 18.05.21 на виконання Придніпровського ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов наказ господарського суду Запорізької області від 16.03.21 № 908/1692/20 про стягнення з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (ідентифікаційний код 35274622) на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 900 185,84 грн.;

- 19.05.21 державним виконавцем Придніпровського ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП № 65482866 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.03.21 № 908/1692/20 про стягнення з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 35274622) на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 900 185,84 грн.;

- 24.05.21 державним виконавцем Придніпровського ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 65482866 винесено постанову про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після ухвалення рішення від 26.11.20 у справі № 908/1692/20, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.21 задоволено апеляційну скаргу керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.11.20 у справі №908/1692/20. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.11.20 у справі № 908/1692/20 скасовано. Заяву заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 про забезпечення позову на користь Запорізької місцевої ради у справі №908/1692/20 задоволено. Накладено арешт на транспортні засоби, що належать на праві власності та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 35274622), а саме: автомобіль ГАЗ 33021,1996 року випуску, д/н НОМЕР_1 ; автомобіль 3A3-DAEWOO NUBIRA, 1998 року випуску, д/н НОМЕР_2 ; автомобіль FOTON BJ1049, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_3 ; автомобіль ЗИЛ 431412, 1989 року випуску, д/н НОМЕР_4 . Стягнуто з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 35274622) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької місцевої прокуратури №1 кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2102 грн.

Вказану постанову суду апеляційної інстанції, зокрема, мотивовано обґрунтованістю доводів керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 (заявника) про ускладнення виконання майбутнього рішення у справі №908/1692/20. Зокрема, судом апеляційної інстанції зазначено, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення вимог земельного законодавства використовує земельну ділянку комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів та реєстрації речових прав на неї, що призводить до ненадходження значних коштів до бюджету м. Запоріжжя. На час подачі позову до суду у ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" перебувало у власності нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18, яке розташоване на земельній ділянці, кошти за використання якої є предметом поданого прокурором позову у справі № 908/1692/20. На вказане майно державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі накладено арешт в рамках виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду по справі № 908/848/18 за позовом прокурора в інтересах держави з аналогічних підстав про стягнення з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" на користь Запорізької міської ради доходу в poзмірі 684 961,70 грн., отриманого від безпідставно набутого майна. В той же час, під час розгляду справи № 908/1692/20 частина нерухомого майна, що належало відповідачеві, відчужено на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 7, 8 та 9 жовтня 2020 року. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, покупцями вказаного нерухомого майна є юридичні особи з ідентичними засновниками як i у ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ". Прокурором до заяви про забезпечення позову надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що відповідачем (ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ") після відкриття провадження по справі №908/1692/20 вчинено дії по відчуженню належного йому нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Отже, наявними в матеріалах справи доказами реалізації відповідачем нерухомого майна, після подання позову до суду прокурором підтверджене достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист. Тобто, прокурором доведено, що відповідачем створюються штучні умови, при яких виконання рішення суду у подальшому стане неможливим, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Згідно з інформацією наданою начальником Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області на запит Запорізької місцевої прокуратури № 1 (лист від 20.01.21 № 31/8-2324-85-21), станом на 20.01.21 за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" транспортні засоби не зареєстровані. Крім того, що зазначено в листку начальника повідомлень, що наступні транспортні засоби були перереєстровані на нових власників у період з вересня 2020 року:

- ГАЗ 33021, 1996 року випуску, д/н НОМЕР_1 перереєстровано на ТОВ "РАДІОПОБУТСЕРВІС", код ЄДРПОУ 30529049 від 19.11.20;

- ЗA3-DAEWOO NUBIRA, 1998 року випуску, д/н НОМЕР_2 перереєстровано на ОСОБА_1 ,… від 15.10.20;

- FOTON BJ1049, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_3 перереєстровано на ОСОБА_2 ,… від 15.10.20;

- ЗИЛ 431412, 1989 року випуску, д/н НОМЕР_4 перереєстровано на ТОВ "РАДІОПОБУТСЕРВІС", код ЄДРПОУ 30529049 з 19.11.20.

Наведене вище свідчить, що під час розгляду справи № 908/1692/20 ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" відчужено належне йому рухоме та нерухоме майно.

За даними наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а. с. 192-197, 199-205) встановлено, що станом на час укладення ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" та ТОВ "Сіріус" зазначених вище договорів (станом на 07.10.20) товариства мали спільних засновників (учасників), а саме: компанія "ГАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" - ОСОБА_5, Беліз, район 1, . , 245; ТОВ "РАДІОПОБУТСЕРВІС", код ЄДРПОУ 30529049, місцезнаходження: 18028, Черкаська обл., м. Черкаси, В`ячеслава Чорновола, буд. 235/1.

Крім того, з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а. с. 186-190, 199-205) станом на 07.10.20 вбачається, що засновником (кінцевий бенефіціарний власник (контролер)) та керівником ТОВ "АТП 1979" був ОСОБА_3 , який також є керівником ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС КВ", яке у свою чергу має кінцевого бенефіціара ідентичного з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" та ТОВ "Сіріус", а саме компанію "ГАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД". Також, ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" та ТОВ "АТП 1979" на час укладення оспорюваних договорів були зареєстровані за однією юридичною адресою, а саме: м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола 235/1.

На час звернення прокурора з позовом по даній справі рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.20 у справі № 908/1692/20 про стягнення з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 35274622) на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 900 185,84 грн. не виконано.

Так, прокурор доводить суду, що засновники ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ", уклавши оспорювані договори купівлі-продажу, фактично зберегли за собою нерухоме майно, бажаючи уникнути відповідальності за борговими зобов`язаннями за рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/1692/20. Крім того, прокурор у позові вказує, що внаслідок відчуження нерухомого майна на підставі оспорюваних договорів ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" не має у власності майна на яке може бути накладено стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили, тому до бюджету м. Запоріжжя кошти від безпідставно набутого майна не буде стягнуто. Також прокурор зазначає, що Запорізька міська рада, як представницький орган територіальної громади, незважаючи на обізнаність та очевидність такого порушення інтересів держави укладенням відповідачами (пов`язаними юридичними особами) спірних договорів купівлі-продажу протягом тривалого часу (10 місяців з дня укладення оспорюваних договорів) заходів спрямованих на визнання їх недійсними не вжила. А зволікання у пред`явленні даного позову, на думку прокурора, може призвести до відчуження нерухомого майна відповідачами на користь третіх осіб.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Запорізької міської ради.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме доповнено її статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція неодноразова викладалась у постановах Верховного Суду, зокрема, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічні висновки були зроблені й у інших постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справі № 925/650/18, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18, від 18.04.2019 у справі № 913/299/18, від 13.05.2019 у справі № 915/242/18, а також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Колегія суддів наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Аналогічні висновки щодо застосування цієї норми викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №920/284/18, від 03.04.2019 у справі № 909/63/18, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 31.07.2019 у справі № 916/2914/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18.

Також, апеляційним судом враховується, що поняття «державний інтерес» у сталій практиці Верховного Суду є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються однозначній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, апеляційною або касаційною скаргою; надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора щодо захисту суспільних (публічних) інтересів там, де це дійсно потрібно (питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо).

Відповідно до ст.ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.97 (у редакції чинній на час звернення до суду з позовом), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з приписом ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, зокрема, належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

За змістом п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду бюджетів міст обласного значення належить податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, до складу якого згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України належить плата за користування землею, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Необхідно зазначити, що до кола повноважень Запорізької міської ради, як до органу місцевого самоврядування, віднесено представництво інтересів територіальної громади, а отже вона є компетентним органом в розумінні положень ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», який повинен здійснювати захист цих інтересів у випадку їх порушення в установленому законом порядку самостійно або через відповідні виконавчі органи.

Згідно із інформацією викладеною у листі виконавчого комітету Запорізької міської ради від 02.12.20 № 13729/03-20/03 першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради на запит Запорізької місцевої прокуратури № 1 за вих. від 18.11.20 № 1135 зокрема повідомлено, що Запорізька міська рада не вживала дії щодо оскарження договорів купівлі-продажу будівель/споруд, що розташовані на земельній ділянці по вул. Миколи Краснова, 18 кадастровий № 2310100000:07:052:0056, площею 1,3404, у тому числі шляхом звернення із позовами до суду (т. 1 а.с. 206).

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 645/7199/18.

Вбачається, що надаючи відповідь прокурору на його звернення Запорізька міська рада свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловила, про наміри самостійно звернутись з позовом не заявила і в подальшому із відповідним позовом не зверталася.

За таких обставин, орган місцевого самоврядування не виконав покладені на нього повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади міста та не вживав відповідних заходів самостійно у розумний строк після отримання повідомлення органів прокуратури щодо допущених порушень, у зв`язку з чим, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для звернення до суду.

При цьому у відповідного органу було достатньо часу відреагувати на дані факти та вжити адекватних заходів у такій ситуації (з`ясувати обставини стверджуваних прокурором порушень, призначити перевірку обставин, вчинити дії для виправлення допущеної бездіяльності, подати позовну заяву або надати аргументовані заперечення).

Апеляційний суд зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено наступну правову позицію щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Верховний Суд зазначив, що підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор зобов`язаний перед зверненням до суду з`ясувати причини бездіяльності органу, до повноважень якого належить вирішення спірного питання.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги предмет та підстави позову, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором по даній справі належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, у т.ч. доведено, що мало місце невжиття Запорізькою міською радою, як стороною на користь якої ухвалено рішення у справі № 908/1692/20 про стягнення з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" 900 185,84 грн. до бюджету доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, протягом тривалого часу заходів спрямованих на захист інтересів жителів територіальної громади, тоді як останні потребували невідкладного захисту, а їх невжиття прокурором мало б наслідком недоотриманням місцевим бюджетом доходу в сумі 900 185,84 грн. через відсутність у боржника майна.

При цьому правова позиція Запорізької міської ради в даній справі свідчить про те, що нею не оспорюється наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в її особі та остання підтримує позовні вимоги прокурора.

Щодо перегляду судового рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1). Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2).

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, зокрема, прокурором заявлено вимоги про визнання недійсними 16 договір купівлі-продажу нерухомого майна (про які зазначено в описовій частині цього рішення), десять з яких укладено між відповідачами-1 та -3, та шість з яких укладено між відповідачами-1 та -2.

Цивільним кодексом України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України), зокрема із правочинів.

Поняття правочину наведено у ч. 1 ст. 202 ЦК України, за змістом якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ЦК України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (657 ЦК України).

Частинами 3 та 4 ст. 334 ЦК України закріплено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як встановлено судом з наявних у матеріалах цієї справи доказів, оспорюванні договори купівлі-продажу нерухомого майна укладені у письмовій формі і нотаріально посвідчені. Право власності на нерухоме майно придбане ТОВ "Сіріус" та ТОВ "АТП 1979" у ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" за відповідним спірним договором купівлі-продажу зареєстровано за покупцями (за кожним окремо) про, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Даниловою О.В., якою посвідчувались спірні договори на дату їх укладення внесено відповідні відомості, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №272393158 від 30.08.21.

Таким чином, право власності на нерухоме майно розташоване за адресою м. Запоріжжя вул. Миколи Краснова, 18, яке було об`єктом купівлі-продажу за спірними договорами у період з 07.10.20 по 09.10.20 вибуло із володіння ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" та перейшло у власність у відповідній частині до ТОВ "АТП 1979" та до ТОВ "Сіріус".

Факт здійснення повного розрахунку між сторонами за оспорюваними 16 договорами підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та нотаріально засвідченими заявами ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" про повний розрахунок покупцем за відповідним договором.

Так, прокурор, як на підставу для визнання судом оспорюваних договорів недійсними, посилається на приписи п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 13, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 3 ст. 215 та ст. 234 ЦК України.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Як передбачено ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин завжди має бути правомірною дією, не може суперечити закону, інакше він не буде дійсним, законодавцем встановлено презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний недійсним у судовому порядку.

В своїй постанові від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17 Верховний Суд зробив правовий висновок, підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).

Необхідно зауважити, що статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 27.07.2021 у справі № 910/9177/20, від 21.09.2021 у справі № 910/2920/20 (910/14219/20).

Тому в кожній справі про визнання правочину недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Так, загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

За змістом вказаної норми: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (ч.1); недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч.2); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3).

Натомість, спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними або можуть бути визнані недійсними. У юридичній науці такі правочини відомі як фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів).

Загальної норми, яка б безпосередньо встановлювала нікчемність або можливість бути визнаними недійсними договорів, які мають такий юридичний дефект, цивільне законодавство не містить.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України визначено, що основними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Наведене регламентує, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Цей принцип є своєрідною межею здійснення учасниками цивільних правовідносин своїх прав і виконання обов`язків, яка відділяє дозволену поведінку від недозволеної, справедливі, добросовісні і розумні дії від вчинків, які не відповідають цим критеріям.

Даний принцип віднайшов своє відображення у положеннях Цивільного кодексу України, які врегульовують правовідносини сторін, пов`язані з укладенням правочину.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, принцип свободи договору не є безумовним, межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а погоджені сторонами умови договору повинні відповідати не лише вимогам цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а й засадам справедливості, добросовісності, розумності як складової елемента загального конституційного принципу верховенства права.

У цьому контексті варто зазначити, що принцип справедливості, добросовісності і розумності обмежує дію принципу свободи договору. Учасники цивільних правовідносин можуть, зокрема укладати договори і на свій розсуд визначати їх умови, але з урахуванням прав і інтересів контрагентів.

У постанові від 10.10.2012 у справі №6-110цс12 Верховний Суд України виклав свою правову позицію про те, що свобода договору, передбачена статтями 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

Отже, закріплений Цивільним кодексом України принцип свободи договору має співвідноситися із принципами справедливості, добросовісності та розумності.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється на сферу виконання зобов`язань та на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають тою межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу, зокрема, всупереч принципам справедливості, добросовісності, розумності.

Порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності має бути пов`язаним із негативними наслідками (відмова у захисті права, визнання правочину недійсним, визнання недійсними окремих умов договору тощо).

Згідно із частинами 2, 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Апеляційний суд наголошує, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення, а тому у разі, якщо сторони, які укладають договір, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, то правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Застосування принципу правової презумпції сумнівності правочинів та майнових дій боржника при дослідженні угод боржника, що мають сумнівний характер з точки зору відповідності їх чесним звичаям у підприємницькій діяльності, є обов`язковим (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17).

Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19).

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що у постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду визнав за необхідне розмежовувати кваліфікацію фіктивних та фраудаторних правочинів, зазначивши таке.

Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається юридичною конструкцією фіктивного правочину. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, і тому норма статті 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. У свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (частина третя статті 234 ЦК України).

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони не бажають настання правових наслідків, обумовлених договором; усі сторони договору поінформовані про його фіктивність; письмовим текстом договору створюється лише видимість правовідносин між сторонами; мета вчинення фіктивного правочину не має значення.

Крім того, за висновками Верховного Суду, якщо хоча б одна зі сторін оспорюваного договору намагалася досягти правового результату, то цей правочин не може визнаватися фіктивним. Зокрема, як зазначено в постанові від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18, Верховний Суд у застосуванні приписів статі 234 ЦК України у подібних правовідносинах виходив, зокрема, з того, що в разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний.

Практичне правозастосування виходить з того, що «фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним» (постанова Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18).

Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що цілеспрямовано вчиняються боржником на ухилення від виконання обов`язку як до, так і після настання строку виконання зобов`язання.

Як зазначено в постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16 договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж трьох років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови у забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Відтак, особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Із чого слідує, що боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).

Апеляційний суд зазначає, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що вчиняється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам. Тож такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину лише на підставі статті 234 ЦК України.

Так, у ст. 234 ЦК України закріплено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Враховуючи встановлення судом настання реальних наслідків, які обумовлювалися 16 оспорюваними договорами, а саме відплатне відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою м. Запоріжжя вул. Миколи Краснова, 18, яке було об`єктом купівлі-продажу за спірними договорами у період з 07.10.20 по 09.10.20 та перехід права власності на нього від ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" до ТОВ "АТП 1979" та до ТОВ "Сіріус" у відповідних частинах за фактом проведення повного розрахунку між сторонами, відсутні підстави вважати такі правочини фіктивними.

Водночас слід враховувати, що в разі коли сторона або інший учасник судового процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для ухвалення рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

При цьому посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог (постанови Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 921/490/18, від 15.07.2021 у справі № 927/531/18, від 15.07.2021 у справі № 906/601/20, від 22.04.2021 у справі № 925/1214/18, від 05.08.2021 у справі № 904/5682/19).

Необхідно зауважити, що прокурор оспорює вищезгадані договори також як такі, що направлені на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України),

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.04.21 у справі № 908/794/19 (905/1646/17) звернув увагу на те, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків цієї особи (недопущення їх у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину. Тому, у разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами;

А у постанові від 19.05.21 у справі № 693/624/19 Верховний Суд констатував, що: учасники цивільних відносин (сторони оспорюваних договорів купівлі-продажу) "вживали право на зло", оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори купівлі-продажу) використовувався учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника; боржник, який відчужує майно на підставі договорів купівлі-продажу на користь свого учасника після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорювані договори купівлі-продажу, які порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши правовий аналіз оцінки обставин справи № 908/2516/21 та наявних у справі доказів, як у цілому, так і кожного доказу окремо, а також враховуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що:

1) оспорювані договори купівлі продажу є фраудаторними, тобто вчиненими на шкоду кредитору;

2) відповідачі укладаючи спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна очевидно «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори купівлі-продажу) використовувався учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника при виконанні рішення суду у справі № 908/1692/20;

3) наявні негативні наслідки, а саме: порушуються інтереси держави (територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради) щодо отримання доходу у вигляді орендної плати в сумі 900 185,84 грн. за користування відповідачем-1 в період з 01.01.18 по 30.04.20 земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:07:052:0056 площею 1,3404 га, розташованою по вул. Миколи Краснова, 18 в м. Запоріжжі без належної правової підстави, стягнення якого було предметом спору у справі № 908/1692/20; після вчинення оспорюваних договорів у боржника відсутнє нерухоме майно на яке можливо звернення стягнення для задоволення вимог кредитора за рішенням суду у справі № 908/1692/20.

Крім того, судом врахована інформація, надана начальником Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області на запит Запорізької місцевої прокуратури № 1 (лист від 20.01.21 № 31/8-2324-85-21) станом на 20.01.21, яка свідчить, що за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" транспортні засоби не зареєстровані, оскільки вони були перереєстровані на нових власників у період з вересня 2020 року.

Вказане додатково підтверджує факт вжиття ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" заходів направлених на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Інше майно у боржника (відповідача-1) станом на час звернення прокурора з позовом до суду у справі № 908/2516/21 відсутнє (вказане не спростовано жодним із учасників по цій справі), що надає підстави для висновку про те, що рішення суду у справі № 908/1692/20 не буде виконано ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ";

4) до обставин, які дозволяють кваліфікувати оспорювані договори як фраудаторні відноситься:

а) момент вчинення договорів (у проміжок часу після закінчення виконавчого провадження за рішенням суду у справі № 908/848/18 (29.09.20) та у період розгляду аналогічного спору у Господарському суді Запорізької області у справі № 908/1692/20 про стягнення з ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету 684 961,70 грн. доходу отриманого від безпідставно набутого майна відповідачами вчинено дії по відчуженню належного йому нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18).

При цьому апеляційний суд зазначає, що статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Як встановлено судовими рішеннями у справах № 908/1692/20 та № 908/848/18 ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:052:0056 площею 1,3404 га, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), дійшла висновку, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, обов`язок щодо сплати грошових коштів за фактичне безпідставне протиправне користування земельною ділянкою в сумі 684 961,70 грн виник у ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" в період з 01.01.18 по 30.04.20, тобто до дат укладення оспорюваних договорів.

б) контрагенти з яким ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" вчинив оспорювані договори з пов`язаними юридичними особами ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802) та ТОВ «АТП 1979» (код ЄДРПОУ 40033658).

Так, зокрема, вбачається, що на час укладення оспорюваних у цій справі договорів серед засновників та учасників:

- ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" були: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - компанія "ГАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"; власник істотної участі - компанія "ГАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"; ТОВ «Радіопобутсервіс» (код ЄДРПОУ 30529049; місцезнаходження: 18028, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола , буд. 235/1);

- ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802) були: власник істотної - компанія "ГАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД", кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_5,власник істотної участі ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС» (код ЄДРПОУ 31476297, місцезнаходження: 18028, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 235/1); ТОВ «Радіопобутсервіс» (код ЄДРПОУ 30529049; місцезнаходження: 18028, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 235/1);

- ТОВ «АТП 1979» (код ЄДРПОУ 40033658; місцезнаходження: 18028, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 235/1), кінцевий бенефіціарний власник (контролер) та керівник: ОСОБА_3 .

Водночас, ОСОБА_3 є керівником ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС-КВ» (код ЄДРПОУ 31476297, місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульвар Шевченка, буд. 4-Б) єдиним засновником якого є ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС", код ЄДРПОУ: 31476297.

Отже, особи, які вчинили оспорюванні правочини пов`язані діяльністю ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС", код ЄДРПОУ: 31476297, засновником якого є компанія "ГАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД".

в) ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ", як учасник спірних правовідносин у справі № 908/2516/21, мало уявлення про обсяг своїх обов`язків перед територіальної громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на час укладення спірних договорів, оскільки було учасником аналогічних спірних правовідносин у справі № 908/848/18.

Крім того, судом прийнято до уваги ту обставину, що ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" після прийняття рішення суду у справі № 908/1692/20 змінено адресу свого місцезнаходження з адреси: 18028, м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, 235/1 на адресу: 03056, м. Київ, пров. Індустріальний, буд. 23.

Окрім вказаного, в ході розгляду цієї справи ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" змінено адресу свого місцезнаходження з адреси: 03056, м. Київ, пров. Індустріальний, буд. 23 на адресу: 69014, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 12.01.22. Також, зміст вказаного витягу свідчить, що 29.04.21 проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ", у т.ч. щодо зміни засновника/кінцевого бенефіціарного власника/керівника на: ОСОБА_4 .

З огляду на викладене вбачається, що відповідач-1 (ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ") під час розгляду спору у даній справі зареєструвався за адресою, за якою було відчужено все належне йому нерухоме майно.

Наведене вище додатково надає суду підстави для висновку про те, що укладаючи спірні договори відповідачі у справі «вжили право на зло».

Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про те, що реалізація власного нерухомого майна за оскаржуваними правочинами ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" здійснено у зв`язку з необхідністю термінового погашення кредиторської заборгованості, яка на той момент складала більше 5 мільйонів гривень, з огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами спростовується, що строк виконання відповідачем-1 перед ТОВ "Оріон Гласс Плюс" зобов`язання у вказаній сумі настав на час укладення оспорюваних договорів (7-9 жовтня 2020 року). Зокрема, надані до матеріалів справи договір тимчасової фінансової допомоги від 11.11.19, з урахуванням додаткової угоди від 16.09.20, та договір тимчасової фінансової допомоги від 15.01.19 свідчать про те, що строк виконання зобов`язання ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" перед ТОВ "Оріон Гласс Плюс" по поверненню фінансової допомоги визначено по 31.12.20 включно, тобто на дату укладення договорів є таким, що не настав.

Крім того, судом враховується, що умовами договору поставки від 30.09.20 № 3009/01 укладеного між ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" та ТОВ "Оріон Гласс Плюс" було визначено строк оплати товару покупцем (відповдачем-1) протягом 3 днів з моменту його отримання від постачальника (третьої особи).

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення та зміст додаткової угоди від 02.11.20 до договору поставки від 30.09.20 № 3009/01 підтверджують, що ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" у період з 19.10.20 по 22.10.20 перерахувало ТОВ "Оріон Гласс Плюс" кошти за договором № 3009/01 від 30.09.20 у загальній сумі 2 587 000,00 грн. в якості попередньої оплати.

02.11.2020 між сторонами укладено додаткову угоду про неможливість поставки скла та 05.11.2020 складено акт зарахування зустрічних вимог.

Слід зауважити, що сума підтверджена платіжними дорученнями: № 14 від 19.10.2020 на суму 260 000 грн, № 16 від 19.10.2020 на суму 300 000 грн, № 20 від 20.10.2020 на суму 195 000 грн, № 21 від 20.10.2020 на суму 336 000 грн, № 23 від 21.10.2020 на суму 726 000 грн, № 24 від 21.1.20.2020 на суму 500 000 грн, № 25 від 21.10.2020 на суму 501 000 грн, № 27 від 22.10.2020 на суму 185 000 грн, № 30 від 22.10.2020 на суму 860 000 грн на виконання договору поставки від 30.09.2020 № 3009/01 (загалом склала 3 863 000 грн) не співпадає із сумою зазначеною в додатковій угоді від 02.11.2020 до цього договору та в акті зарахування зустрічних вимог від 05.11.2020 (2 587 000 грн) і відповідачі під час розгляду справи не змогли пояснити суду існуючі розбіжності.

Більше того, загальна сума перерахованих коштів ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" на користь ТОВ "Оріон Гласс Плюс" склала 4 729 000 грн, що на понад 1,6 млн грн перевищує суму, отриману від продажу нерухомого майна (3 072 159,55 грн) та свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів та можливість зменшення кредиторської заборгованості за їх рахунок, а не через процедуру відчуження активів.

Наведеним вище спростовуються твердження скаржника ТОВ «АТП 1979» про те, що продаж нерухомого майна за спірними договорами було здійснено для погашення існуючої на той час кредиторської заборгованості відповідача-1.

Судом першої інстанції також правильно встановлено, що на час звернення прокурором до суду (липень 2020 року) з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до ТОВ "Оріон-Гласс Мішель" про стягнення 900 185,84 грн. за користування відповідачем 1 в період з 01.01.18 по 30.04.20 земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:07:052:0056 площею 1,3404 га, розташованою по вул. Миколи Краснова, 18 в м. Запоріжжі без належної правової підстави (стягнення якого було предметом спору у справі № 908/1692/20), борг ТОВ "Оріон-Гласс Мішель" вже реально існував. У зв`язку із чим, рішенням суду від 26.11.20 по справі № 908/1692/20 (яке набрало законної сили 22.02.21) позовні вимоги було задоволено повністю.

Проте, ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ", зокрема, маючи кошти від реалізації нерухомого майна за спірними договорами заборгованість за користування в період з 01.01.18 по 30.04.20 земельною ділянкою кадастровий № 2310100000:07:052:0056 площею 1,3404 га, розташованою по вул. Миколи Краснова, 18 в м. Запоріжжі без належної правової підстави не погасив 900 185,84 грн.

Надана ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" та ТОВ "Оріон Гласс Плюс" заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.11.20 не спростовує вищенаведених висновків суду, оскільки згідно із ст. 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, а як було зазначено вище, строк виконання ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" обов`язку із повернення фінансової допомоги за договором від 15.01.19 встановлений сторонами по 31.12.20, та відповідно на час складення та підписання ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" та ТОВ "Оріон Гласс Плюс" заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.11.20 не настав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі не виконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 528 ЦК України, інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Наявні у справі докази не свідчать про покладення ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" обов`язку щодо сплати за нього боргу по виконавчому провадженню № 58177904 на ТОВ "Оріон Гласс Плюс" на підставі відповідного правочину.

Також, у справі відсутні жодні докази на підтвердження того, що ТОВ "Оріон Гласс Плюс" задоволено вимогу кредитора в порядку та з підстав визначених ч. 3 ст. 528 ЦК України.

Таким чином, виконання обов`язку боржника третьою особою не свідчить про те, що третя особа автоматично набула права кредитора у зобов`язанні яке виконало за боржника.

Відтак, об`єктивно сумнівними видаються обставини того, що станом на 05.11.20 ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" мало перед ТОВ "Оріон Гласс Плюс" зобов`язання по відшкодуванню 520 000 витрат понесених в наслідок погашення боргу по виконавчому провадженню № 58177904.

Водночас, виконання обов`язку третьою особою за ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" по виконавчому провадженню № 58177904 дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що такі дії були спрямовані на збереження заінтересованими особами за собою у подальшому нерухомого майна ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ".

У цій справі сукупність встановлених обставин свідчить, що при укладенні оспорюваних 16 договорів купівлі-продажу воля відповідачів була спрямована на збереження нерухомого майна за юридичними особами пов`язаними із засновниками ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ", а саме укладення договорів призвело до зменшення обсягу активів боржника, спрямовано на завдання шкоди кредитору - територіальній громаді міста Запоріжжя, адже мало на меті уникнення реального виконання ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" рішення суду у справі № 908/1692/20, зокрема, звернення стягнення на майно за відсутності інших джерел погашення заборгованості, тобто не було продиктовано добросовісними намірами.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про недійсність 16 оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки прокурором доведено, що ТОВ "ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ" за участю пов`язаних юридичних осіб - ТОВ "Сіріус" (код ЄДРПОУ 31773802) та ТОВ «АТП 1979» (код ЄДРПОУ 40033658) під час розгляду спору у справі № 908/1692/20 та до ухвалення судом рішення у зазначеній справі створені штучні умови (внаслідок відчуження усього належного товариству майна), при яких виконання рішення суду від 26.11.20 у справі № 908/1692/20 стало неможливим, чим фактично нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів (в даному випадку кредитора), а отже такі мають ознаки фраудаторних правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

За змістом ст. 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У рішенні від 31.07.03 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-ІХ, який набрав чинності 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній станом на момент звернення позивача із цим позовом) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що вона встановляє такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 04.11.2021 у справі № 927/934/20, від 31.08.2021 у справі № 921/273/20, від 22.06.2021 у справі № 908/924/20.

З огляду на викладене, враховуючи визнання недійсними 16 оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, з метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави (територіальної громади міста), Господарським судом Запорізької області правильно припинено право власності відповідачів-2 та -3 на наступні об`єкти нерухомості, а саме:

1) щодо ТОВ "Сіріус" на:

- адміністративний корпус літ. А-3 загальною площею 1563,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2146479523101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38556039;

- адміністративний корпус літ. А1-1, інв. № 234-4/51-2, літ. А2-1 загальною площею 1248,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 122167123101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38550166;

- адміністративний корпус літ. А-2, інв. № 234-4/51-1, загальною площею 599,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121775823101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38548390 ;

- цех по виробництву загартованого скла літ. Б1 загальною площею 760,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121677323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38550950 ;

- слюсарну майстерню літ. В інв. № 234-4/51-5 загальною площею 140,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121597923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38554054.

- механічну майстерню літ. Р загальною площею 280,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120160223101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38549397.

2) щодо ТОВ "АТП 1979" на:

- склад літ. Г2, інв. № 234-4/51-13 загальною площею 102,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 122109023101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38570420;

- гараж літ. Г1, інв. № 234-4/51-12 загальною площею 91,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121676323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38566628;

- механічну майстерню літ. Г, інв. № 234-4/51-11 загальною площею 183,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121585423101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38567397 ;

- склад готової продукції літ. К інв. № 234-4/51-8 загальною площею 232,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120702323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38570776;

- склад літ. К1 інв. № 234-4/51-9 загальною площею 138,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120361923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38569968;

- склад літ. З загальною площею 45,8 кв.м., намети З1, Ж1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 119996223101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38571120;

- будівлю цеху загартування літ. Е загальною площею 2280,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121565023101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38589345;

- цех заготівлі сировини літ. Б інв. № 234-4/51-6 загальною площею 647,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121440623101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38588281 ;

- цех для установки скла літ. П, П-2 загальною площею 200,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 121052923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38586387;

- сторожку літ. Д інв. № 234-4/51-14 загальною площею 13,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 119681723101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Номер запису про право власності - 38585566.

За таких умов, враховуючи сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 у справі № 908/2516/21.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 у справі № 908/2516/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 у справі № 908/2516/21 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 1979».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 23.11.2022

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення14.11.2022
Оприлюднено28.11.2022
Номер документу107489440
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —908/2516/21

Судовий наказ від 28.12.2022

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Корсун В.Л.

Судовий наказ від 28.12.2022

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Корсун В.Л.

Судовий наказ від 28.12.2022

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Корсун В.Л.

Постанова від 14.11.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 25.10.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 24.10.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 19.09.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 18.09.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 29.08.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 21.07.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні