Ухвала

від 17.11.2022 по справі 4/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.11.2022Справа № 4/246За заявою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про роз`яснення судового рішення

За позовом Державного агентства резерву України

до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про зобов`язання повернути матеріальні цінності

Суддя Борисенко І.І.

секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у справі № 4/246 позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволені частково. Зобов`язано Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" повернути до Державного комітету України з державного матеріального резерву природний газ у кількості 1496, 442 млн. куб. метрів на суму 419 495 490, 80 грн.; стягнуто з НАК "Нафтогаз України" на користь Державного бюджету України 1 000, 00 грн. державного мита; стягнуто з НАК "Нафтогаз України" на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118, 00 грн. витрат за інформаційні послуги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у зазначеній справі залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.05.2004 касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 у справі №4/246 повернуто без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду України від 02.09.2004 у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 13.05.2004 відмовлено.

На виконання рішення у справі №4/246 судом 19.10.2004 видано відповідні накази.

Ухвалою суду від 14.12.2017 змінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у справі №4/246, в частині повернення до Державного комітету України з державного матеріального резерву природний газ у кількості 1 318 080 782 куб.м. на загальну суму 369 495 490,80 грн. на стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392) 369 495 490,80 грн. (триста шістдесят дев`ять мільйонів чотириста дев`яносто п`ять тисяч чотириста дев`яносто гривень 80 копійок) з урахуванням ПДВ.

Ухвалою суду від 12.07.2018 виправлено допущену описку у п.2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №4/246, а саме визначено вважати вірним "Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у справі №4/246, в частині повернення до державного резерву природного газу у кількості 1 318 080 782 куб.м. на загальну суму 369 495 490,80 грн. на стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь Державного агентства резерву України 369 495 490,80 грн. з урахуванням вимог ст.ст. 185, 188, 193 Податкового кодексу України".

Ухвалою суду від 12.07.2018 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання наказу Господарського суду міста Києва по справі №4/246 від 16.05.2008 таким, що не підлягає виконанню. Визнано таким, що не підлягає частково виконанню, наказ Господарського суду міста Києва у справі №4/246 від 16и.05.2008, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 №4/246 щодо зобов`язання Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" повернути до Державного комітету України з державного матеріального резерву природній газ у кількості 1 318 080 782,00 куб.м. (з урахуванням зміненого ухвалою суду від 14.12.2017 способу його виконання та ухвали суду від 12.07.2018 щодо виправлення допущеної описки), в частині стягнення 361 672 548,33 грн.

15.08.2022 Національною акціонерною компаніє "Нафтогаз України" подана заява про роз`яснення судового рішення, в порядку ст. 245 ГПК України.

27.09.2022 від стягувача надійшли пояснення на подану заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 призначено заяву у судове засідання.

У судовому засіданні оголошувались перерви.

Так, у судовому засіданні 01.11.2022 судом встановлено, що заява про роз`яснення рішення суду подана без додержання вимог Закону України "Про судовий збір", з огляду на що ухвалою від 01.11.2022 заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків до 08.11.2022.

08.11.2022 від заявника надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 01.11.2022.

Оскільки заявником у строк, встановлений судом, було усунуто недоліки поданої заяви, суд ухвалою від 08.11.2022 призначив засідання на 15.11.2022.

Судове засідання призначене на 15.11.2022 не відбулось з огляду на оголошення по місту Києву сигналу "повітряна тривога".

Ухвалою суду від 15.11.2022 призначено чергове засідання на 17.11.2022.

У судове засідання 17.11.2022 прибув представник заявника. Представники стягувача та органу виконання не прибули, про судове засідання повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про розгляд заяви за фактичною явкою представників у судове засідання.

Дослідивши матеріали заяви Національною акціонерною компаніє "Нафтогаз України" від 15.08.2022, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що в рамках розгляду справи № 4/246 Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було подано наступні заяви про роз`яснення рішення суду:

Заява від 22.12.2017 р. з наступними питаннями:

- чи, включено до суми 369 495 490,80 грн., яка підлягає стягненню до Державного комітету України, ПДВ і таким чином базою оподаткування є сума у розмірі 307 912 909,00 грн., та сума ПДВ складає відповідно 61 582 581,80 грн.

- або на користь Державного комітету України підлягає стягненню сума 369 495 490,80 грн. без урахування ПДВ, як становить 73 899 098,16 грн., і таким чином сплаті підлягає сума 443 394 588,96 грн.;

Заява від 15.04.2020 за наступними питаннями:

- чи включено до суми стягнення 369 495 490,80 грн. податок на додану вартість чи останній підлягає нарахуванню на цю суму та стягнення окремо від неї.

Так, за наслідками вирішення заяви від 22.12.2017 Господарським судом міста Києва було прийнято ухвалу від 19.03.2018 про відмову у задоволенні заяви НАК "Нафтогаз України" про роз`яснення судового рішення у справі № 4/246.

Також, за результатами вирішення заяви від 15.04.2020, Господарський суд міста Києва виніс ухвалу від 12.05.2020 про відмову Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у справі №4/246 з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №4/246.

Суд акцентує увагу, що такі судові рішення заявником не були оскаржені в апеляційному порядку, що свідчить про згоду із змістом таких рішень.

При цьому, згідно прохальної частини заяви про роз`яснення судового рішення від 18.02.2004 у справі №4/246 з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №4/246, яка наразі перебуває на вирішенні суду, "Нафтогаз України" просить роз`яснити таке рішення в частині необхідності "Нафтогаз України" відобразити податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 72 334 510 грн. у складі власних податкових зобов`язань або сплатити Держрезерву суму ПДВ у розмірі 72 334 510 грн., як складову вартості поставленого газу.

Під час розгляду даної заяви, Держрезервом були подані письмові пояснення від 27.09.2022, в яких останній також зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 4/246 від 12.07.2018, так і ухвалою від 05.02.2019 встановлено, що "судом вже роз`яснено, що 20 % ПДВ мають нараховуватися на суму коштів - 369 495 490,80 грн., яка підлягає стягненню з відповідача (ПАТ НАК "Нафтогаз України"), та відповідні нарахування ПДВ здійснюються додатково до неї самостійно відповідачем".

Отже, за висновком суду заявником подано втретє заяву, аналогічного змісту, яка полягає у визначенні об`єкта оподаткування та належності до сплати боржником ("Нафтогаз України") суми ПДВ 20 % від такого об`єкта оподаткування, при цьому такі заяви були вирішені судом, ухвалами, про які вказано вище.

В контексті вказаного, суд зазначає таке.

В силу приписів частини 1 статті 43 ГПК України, учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2 ст.42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані, у тому числі, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Суд зауважує, що нових підстав чи обставин заявником не вказано.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту, задля ухилення від виконання рішення суду) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто, використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, отже, зловживає ним.

Викладене свідчить, що суд у своїй діяльності має забезпечувати непорушність балансу інтересів сторін, їх рівності та змагальності, зокрема, шляхом зловживання процесуальними правами окремими учасниками судового процесу.

Дії представників відповідача (неодноразове заявлення клопотань про роз`яснення судового рішення) ставлять під сумнів їх бажання виконувати рішення суду, яке набрало чинності, оскільки дії останніх фактично спрямовані на свідоме невиправдане затягування виконання такого рішення, відтак, є зловживанням учасником справи своїми процесуальним правами.

Згідно частини 3 статті 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд вважає необґрунтованим повторне клопотання відповідача про роз`яснення судового рішення у справі № 4/246, і розцінює дії заявника щодо подачі такого клопотання, як зловживання стороною своїми процесуальними правами у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України, а тому залишає заяву про роз`яснення рішення суду без розгляду.

Окремо суд зазначає, що в рамках даної справи Держрезервом подавалась скарга на дії державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 суд відмовив у задоволенні скарги.

При цьому, постановою Північного апеляційного господарського суду було прийнято постанову від 10.12.2019 у справі № 4/246, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції.

У вказаній постанові колегія апеляційного суду зазначила про наступне:

"в ухвалі господарського суду міста Києва від 14.12.2017, якою суд змінив спосіб виконання рішення та в ухвалі про виправлення описки від 12.07.2018, суд (Господарський суд міста Києва) послався на норми Податкового кодексу України, зокрема п. 185.1 ст. 185 та лист-роз`яснення Державної фіскальної служби України від 20.10.2017 та від 11.12.2013, де вказано, що операції з повернення товару (природного газу) для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, які відповідно до Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування ПДВ. У разі повернення ПАТ "Нафтогаз України" заборгованості у грошовій формі Державне агентство резерву України зобов`язаний буде визнати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, що становить 369 495 490,80 грн.

Поряд з цим пунктом 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлена від бази оподаткування в розмірі 20%. Тобто виходячи з фабули даної статті законодавець чітко встановив, що 20% ПДВ нараховується на базу оподаткування.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, тобто в даному випадку базою оподаткування є вартість природного газу, а саме 369 495 490,80 грн., що підтверджується Державною фіскальною службою у листах, які знаходяться в матеріалах справи.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Як вже зазначалось вище суд в резолютивній частині ухвали від 14.12.2017 змінив спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у справі №4/246, в частині повернення до державного резерву природного газу у кількості 1 318 080 782 куб.м на загальну суму 369 495 490,80 грн. на стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь Державного агентства резерву України 369 495 490,80 грн. з урахуванням ПДВ, без врахування висновку зробленому в абз.4 на сторінці 8 мотивувальної частини ухвали та приписам податкового законодавства, зокрема ст.ст. 164, 185, оскільки згідно з даних висновків та норм податкового законодавства вбачається, що 20% податку не повинні бути включені у базу оподаткування, а нараховані додатково до неї особою (відповідачем) яка здійснює таку операцію, зокрема повертає (відшкодовує вартість) товару/послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2018 виправлено допущену описку у п.2 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №4/246, а саме визначено вважати вірним "Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у справі №4/246, в частині повернення до державного резерву природного газу у кількості 1 318 080 782 куб.м. на загальну суму 369 495 490,80 грн. на стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь Державного агентства резерву України 369 495 490,80 грн. з урахуванням вимог ст.ст. 185, 188, 193 Податкового кодексу України ".

Отже за змістом ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі №4/246 про зміну способу виконання рішення господарського суду від 18.02.2004, з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2019 року відповідача зобов`язано повернути на користь Державного агентства резерву України кошти в розмірі 369 495 490,80 при цьому виконавши вимоги ст. ст. 185, 188, 193 Податкового кодексу України.

Як вже зазначалось вище на підставі платіжних доручень від 27.04.2018 у №6003989 НАК "Нафтогаз України" перераховано кошти в сумі 361 672 548,33 грн. (а.с.12 т.9), від 07.08.2018 №5941 (а.с.238 т.11) перераховано на користь Державного агентства резерву України кошти в сумі 7 822 942,47 грн. Також виконано боржником вимоги щодо виконавчого збору в розмірі 782 294,24 грн. (а.с.240 т.11), згідно з платіжним дорученням від 07.08.2018 №5943, платіжним дорученням від 07.08.2018 №5944 (а.с. 241т.11) перераховано витрати на проведення виконавчих дій в сумі 649,20 грн. та платіжним дорученням від 07.08.2018 №5942 перераховано штраф в сумі 680,00 грн.(а.с.239 т.11)

Таким чином, ухвала господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі №4/246 про зміну способу виконання рішення господарського суду від 18.02.2004 в частині стягнення грошових коштів в розмірі 369 495 490,80 грн. була виконана боржником в повному обсязі, зі сплатою необхідних платежів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», за примусове виконання рішення суду.

Разом з тим, при виконанні рішення боржник не виконав вимоги ст.ст. 185,188,193 Податкового кодексу, про що було зазначено в ухвалі господарського суду міста Києва від 12.07.2018 про виправлення допущеної описки у п.2 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №4/246, а саме визначено вважати вірним "Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у справі №4/246, в частині повернення до державного резерву природного газу у кількості 1 318 080 782 куб.м. на загальну суму 369 495 490,80 грн. на стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь Державного агентства резерву України 369 495 490,80 грн. з урахуванням вимог ст.ст. 185, 188, 193 Податкового кодексу України ".

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення ухвала суду першої інстанції про зміну способу виконання рішення суду від 18.02.2004 року залишається невиконаною в частині виконання вимог щодо виконання ст.ст. 185, 188, 193 Податкового кодексу України ".

Суд зауважує, що аналогічні та близькі за змістом висновки містяться і в рішенні Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 з урахуванням ухвали про зміну способу виконання рішення суду від 14.12.2017, які заявник просить роз`яснити.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про роз`яснення судового рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.11.2022.

Суддя І.І. Борисенко