Рішення

від 24.11.2022 по справі 910/7560/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2022Справа № 910/7560/22

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА ОДС"

про стягнення 36 723,89 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА ОДС" про стягнення 36 723,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати наданих на підставі договорів про надання послуг №5109 від 10.08.2021, №5110 від 16.08.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, яка складає 32 884,90 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 516,72 грн., пеню у розмірі 3 322,27 грн. та штраф в сумі 4 429,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 01.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 92806753

21.09.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому просить суд поновити строк для подачі відзиву відповідача, оскільки у зв`язку із введенням воєнного стану на території України та враховуючи той факт, що директор відповідача працює дистанційно, надання відзиву у встановлений строк було утруднено. Також, просить прийняти до уваги при розгляді позову інформацію, що викладена в ньому. Так, товариство з обмеженою відповідальністю "СЕА ОДС" не погоджується із розміром заборгованості (суми основного боргу та штрафних санкцій), що зазначені у позові з наступних підстав: 1. акт приймання-передачі №345-12932 від 30.11.2021р. на суму 7 207,86 грн. до договору про надання послуг №5110 від 16.08.2021р. був оплачений відповідачем 30.12.2021 в повному обсязі; 2. акт приймання-передачі №345-14257 від 31.12.2021р. на суму 7 207,86 грн. до договору про надання послуг №5110 від 16.08.2021р. та акт приймання-передачі №345-14256 від 31.12.2021р. на суму 6 415,20 грн. до договору про надання послуг №5109 від 16.08.2021р. були оплачені відповідачем 22.06.2022. Таким чином, на 16.09.2022 сума боргу відповідача перед позивачем складає: 7 207,86 грн. за актом приймання-передачі послуг №345-11467 від 29.10.2021р. до договору про надання послуг №5110 від 16.08.2021р. та відповідач повністю визнає дану заборгованість. Враховуючи зазначене, розрахунок суми боргу з урахуванням інфдексу інфляції, 3% річних та суми нарахованої пені є невірним та значно завищеним.

За результатами розгляду клопотання про поновлення строку на подання відзиву, суд встановив наступне.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

Врахувавши, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та беручи до уваги невелий строк прострочення надання відзиву суд важає за можливе поновити відповідачу строк на подання відзиву та долучити його до матеріалів справи.

27.09.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду та відповідь на відзив на позовну заяву.

Дослідивши клопотання позивача та беручи до уваги те, що судом поновлено відповідачу строк на подання відзиву, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду у зв`язку з необгрунтованістю.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

16.08.2021 між комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "СЕА ОДС" (замовник) укладено договори про надання послуг №5109 та №5110.

Відповідно до п.1.1 договорів виконавець зобов`язується надати замовнику доступ до автоматизованої системи «Нормативно-довідкова інформація» в частині функціонального компонента «Модуль консолідації адрес об`єктів нерухомості міста Києва», далі - послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п.1.2 договорів послуги надаються для отримання з автоматизованої системи «Нормативно-довідкова інформація» в частині функціонального компонента «Модуль консолідації адрес об`єктів нерухомості міста Києва», далі - МКА, інформації, що необхідна для приймання, обробки звернень громадян щодо житлово-комунальних послуг і для здійснення контролю за розглядом цих звернень замовником та особами, що надають житловому-комунальні послуги в Шевченківському районі міста Києва й перебувають з замовником у договірних відносинах (далі - треті особи).

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року. Відповідно до частини 3 статті 631 Цмвільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли з 12 серпня 2021 року (п.10.1 договорів).

Відповідно до п.2.1 договорів ціна договору №5109 становить 29 799,64 грн., у тому числі ПДВ 20% 4 966,61 грн., ціна договору №5110 - 33 481,67 грн., у тому числі ПДВ 5 580,28 грн.

Згідно з п.2.2 договорів, щомісячна вартість послуг становить:

- по договору №5109: з вересня по грудень 2021 6 415,20 грн. у тому числі ПДВ 20% 1069,20 грн. за місяць;

- по договору №5109: з вересня по грудень 2021 - 7 207,86 грн. у тому числі ПДВ 20% 1201,31 грн. за місяць.

Пунктом 4.2 договорів передбачено, що замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня одержання акту приймання-передачі наданих послуг зобов`язаний направити виконавцеві підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття наданих послуг.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу протягом жовтня-грудня 2021 послуги, обумовлені договорами на загальну суму 28 038,78 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі наданих послуг, а саме:

- згідно договору №5109 від 16 08.2021:

- №345-14256 від 31.12.2021 на суму 6 415,20 грн.,

- згідно договору №5110 від 16 08.2021:

- №345-11467 від 29.10.2021 на суму 7 207,86 грн.,

- №345-12932 від 30.11.2021 на суму 7 207,86 грн.,

- №345-14257 від 31.12.2021 на суму 7 207,86 грн.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з 4.4 договорів розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг в розмірі вартості фактично наданих послуг.

Отже, виходячи з умов договору відповідач мав здійснити оплату послуг у такі строки:

- до 12.11.2021 (включно) в розмірі 7 207,86 грн. по акту №345-11467 від 29.10.2021,

- до 14.12.2021 (включно) в розмірі 7 207.86 грн. по акту №345-12932 від 30.11.2021,

- до 18.01.2022 (включно) в розмірі 6415,20 грн. по акту №345-14256 від 31.12.2021 та в розмірі 7 207,86 грн. по акту №345-14257 від 31.12.2021.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "СЕА ОДС" не погоджується із розміром заборгованості (суми основного боргу та штрафних санкцій), що зазначені у позові з наступних підстав: 1. акт приймання-передачі №345-12932 від 30.11.2021р. на суму 7 207,86 грн. до договору про надання послуг №5110 від 16.08.2021р. був оплачений відповідачем 30.12.2021 в повному обсязі; 2. акт приймання-передачі №345-14257 від 31.12.2021р. на суму 7 207,86 грн. до договору про надання послуг №5110 від 16.08.2021р. та акт приймання-передачі №345-14256 від 31.12.2021р. на суму 6 415,20 грн. до договору про надання послуг №5109 від 16.08.2021р. були оплачені відповідачем 22.06.2022. Таким чином, на 16.09.2022 сума боргу відповідача перед позивачем складає: 7 207,86 грн. за актом приймання-передачі послуг №345-11467 від 29.10.2021р. до договору про надання послуг №5110 від 16.08.2021р. та відповідач повністю визнає дану заборгованість.

Не погоджуючи вищезазначеним, позивач у відповіді на відзив надав наступні пояснення.

З наданого відповідачем платіжного доручення №793 від 30.12.2021 на суму 26 453,46 грн., в призначенні платежу зазначено: «Доступ до АС згідно з договором №5110 - 7 207,86 грн. та №5109 - 19 245,60 грн. від 16/08/2021 в т.ч. ПДВ 20% - 4 408,91 грн.».

Отже, в призначенні платежу не міститься інформація щодо номерів актів, у зв`язку з чим, КП ГІОЦ закрило дебіторську заборгованість на загальну суму 26 453,16 грн. за наступними актами приймання-передачі наданих послуг: по договору №5110 на суму 7 207,86 грн.: від 30.09.2021 №345-10105 на суму 7 207,86 грн.; по договору №5109 на суму 19 245,60 грн.: від 30.09.2021 №345-10104 на суму 6 415,20 грн., від 31.10.2021 №345-11466 на суму 6 415,20 гн., від 30.11.2021 №345-12931 на суму 6 415,20 грн. Таким чином, оплата в сумі 26 453,46 грн. за платіжним дорученняи №793 від 30.12.2021, врахована КП ГІОЦ при відображені дебіторської заборгованості в розшифровках розрахунків за надані послуги за січень-грудень 2021 року.

Як вбачається з наданого відповідачем платіжного доручення №295 від 22.06.2022 на суму 13 623,06 грн., в призначенні платежу зазначено: «Доступ до АС зг. договору №5110 - 7 207,86 грн. та №5109 - 19 245,60 грн. від 16/08/2021 в т.ч. ПДВ 20% - 2 270,51 грн.».

В призначенні платежу не міститься інформація щодо номерів актів, у зв`язку з чим, КП ГІОЦ закрило дебіторську заборгованість за наступними актами приймання-передачі наданих послуг: по договору №5110 на суму 7 207,86 грн.: від 31.12.2021 №345-14237 на суму 7 207,86 грн.; по договору №5109 на суму 6 415,20 грн.: від 31.12.2021 №345-14256 на суму 6 415,20 грн.

В результаті проведення КП ГІОЦ оплати за платіжним дорученням №295 від 22.06.2022, дебіторська заборгованість станом на дату подання до суду відповіді на відзив має наступний розмір: за договором №5110 - 14 415,72 грн., за договором №5109 - 0,00 грн.

Тобто, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.01.2021 №345-12932 на суму 7 207,86 грн. за листопад 2021 не був раніше сплачений відповідачем платіжним доручення №793 від 30.12.2021.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача на розрахунки позивача щодо основного боргу у відповіді на відзив на позовну заяву (щодо дебіторської заборгованості) та не надання останнім будь-яких інших доказів оплати за попередній період по договорах (щодо спростування відповідних нарахувань позивачем), тому суд погоджується з наданими позивачем розрахунками (проведеннями) щодо відповідних оплат.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором №5110 від 16.08.2021 у відповідача перед позивачем в розмірі 14 415,72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу здійсненої відповідачем оплати заборгованості у сумі 13 623,06 грн. платіжним дорученням №295 від 22.06.2022, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позовна заява №303-2167 від 05.08.2022 подана позивачем до суду 15.08.2022.

Отже, заборгованість у розмірі 13 623,06 грн., яка сплачена відповідачем до звернення позивача до суду з цим позовом, заявлена позивачем безпідставно та відповідно позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості у сумі 13 623,06 грн задоволенню не підлягають.

У зв`язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 322,27 грн., штраф в розмірі 4 429,70 грн., три проценти річних 516,72 грн нараховані по 04.08.2022 та індекс інфляції в розмірі 4 846,12 грн. нарахований по 30.06.2022 включно.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.6.2 договорів замовник у разі порушення строків оплати вартості послуг сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від ціни договору.

Суд погоджується з розрахунком штрафу в розмірі 4 429,70 грн. наданим позивачем, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення7 207,8613.11.2021 - 09.12.2021278,500.04790,647 207,8610.12.2021 - 20.01.2022429,000.049149,297 207,8621.01.2022 - 12.05.202211210,000.055442,357 207,8615.12.2021 - 20.01.2022379,000.049131,527 207,8621.01.2022 - 02.06.202213310,000.055525,297 207,8603.06.2022 - 14.06.20221225,000.137118,4913 623,0619.01.2022 - 20.01.202229,000.04913,4413 623,0621.01.2022 - 02.06.202213310,000.055992,8013 623,0603.06.2022 - 21.06.20221925,000.137354,57За перерахунком суду загальний розмірі пені становить 2 818,39 грн. та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 503,88 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 13/11/2021 до 04/08/2022 7 207,86 x 3 % x 265 : 365 : 100265156,99 грн.з 15/12/2021 до 04/08/2022 7 207,86 x 3 % x 233 : 365 : 100233138,04 грн.з 19/01/2022 до 21/06/2022 13 623,06 x 3 % x 154 : 365 : 100154172,43 грн.За перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 467,46 грн. та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 49,26 грн. відмовити.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 4 429,70 грн. наданим позивачем, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА ОДС" (03039, м. Київ, пров. Лужевського Руслана, будинок 14,корпус 8, офіс 14; ідентифікаційний код 38761078) на користь комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (02192, м. Київ, вул. Космічна, будинок 12-А, ідентифікаційний код 04013755) основний борг в розмірі 14 415 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 72 коп., пеню в розмірі 2 818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 39 коп., штраф в розмірі 4 429 (чотири тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн. 70 коп., три проценти річних в розмірі 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 46 коп., інфляційне збільшення в розмірі 4 846 (чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 12 коп. та судовий збір в розмірі 1 626 (одна тисячя шістсот двадцять шість) грн. 30 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий