Рішення

від 24.11.2022 по справі 910/8053/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2022Справа № 910/8053/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтер Верес»

про стягнення 1 014 633,26 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтер Верес» про стягнення 1 014 633,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору суборенди частини нежитлового приміщення №7084-к від 20.04.2017 та Договору суборенди частини нежитлового приміщення №9254-кф від 01.04.2020 у частині своєчасної сплати орендної плати та експлуатаційних платежів, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 1 014 633,26 грн з яких: 937 157,58 грн основного боргу, 15 624,63 грн штрафу, 40 024,28 грн пені та 21 826,77 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 позовну заяву залишено без руху.

07.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

З огляду на предмет позову у даній справі та незначну складність справи, судом визнано справу №910/8053/22 такою, яку доцільно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелбі Френдз Біт» (попередня назва Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтер Верес») (суборендар, відповідач) укладено Договір суборенди частини нежитлового приміщення №7084-кф від 20.04.2017 (Договір №7084-кф), відповідно до п. 1.1. якого Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування, частину нежитлового приміщення площею 1028,00 кв.м. у торговельному об`єкті Орендаря згідно із доданою схемою, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги,47 ( 2-ий поверх), а також устаткування, позначене в акті приймання - передачі (далі - Об`єкт суборенди), з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю Суборендаря та вказані в Додатку №2 до даного Договору.

Згідно п. 2.1. Договору №7084-кф договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку суборенди. Строк суборенди починається з дати підписання акту приймання - передачі Об`єкта суборенди в користування Суборендареві, який є невід`ємною частиною даного Договору, та закінчується « 30» квітня 2018 року, який є останнім днем користування Об`єктом суборенди.

Відповідно до пп. 3.1., 3.1.1. та 3.1.2. Договору №7084-кф плата за суборенду складається з двох частин, суборендної ставки та експлуатаційних платежів. Суборендна ставка складає 87 380,00 грн, у т.ч. ПДВ 14 563,33 грн на місяць. Розмір експлуатаційних платежів складає: за 1 кв.м. Об`єкта суборенди - 31,00 грн в т.ч. ПДВ 5,17 грн на місяць; за весь Об`єкт суборенди - 31 868,00 грн в т.ч. ПДВ 5 311,33 грн.

За умовами п. 3.2. Договору №7084-кф розрахунковий період складає один календарний місяць, з першого числа поточного календарного місяця по останнє число поточного календарного місяця включно. Плата за суборенду (суборендна ставка та експлуатаційні платежі) за неповний місяць розраховується Сторонами пропорційно кількості днів, протягом якої відбувалося користування Об`єктом суборенди.

У пункті 3.3. Договору №7084-кф сторони дійшли згоди, що суборендна ставка та експлуатаційні платежі сплачуються Суборендарем авансом, двома окремими платежами, не пізніше п`ятого числа поточного місяця за наступний місяць.

Сторони кожного місяця підписують акти наданих послуг (п. 3.5. Договору №7084-кф).

Відповідно до п. 4.3. Договору №7084-кф в останній день строку суборенди, або в день дострокового розірвання Договору, Суборендар повинен повернути Орендарю Об`єкт суборенди в справному стані з урахуванням нормального зносу, який вважається поверненим з моменту підписання Сторонами Акта приймання - передачі (повернення).

Згідно з Актом приймання-передачі нежилого приміщення від 01.05.2017 до Договору суборенди частини нежитлового приміщення № 7084-кф від 20.04.2017, орендар передав, а суборендар прийняв об`єкт суборенди.

Відповідно до Акту приймання-передачі нежилого приміщення від 31.03.2020 до Договору суборенди частини нежитлового приміщення № 7084-кф від 20.04.2017 суборендар передав, а орендар прийняв об`єкт суборенди.

З акту звірки взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелбі Френдз Біт» вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» в особі головного бухгалтера Терещенко Т.І. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелбі Френдз Біт» в особі головного бухгалтера склали цей акт про те що станом 15.10.2020 виконана перевірка розрахунків між Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шелбі Френдз Біт», заборгованність останнього складає 315 239,29 грн.

В акті звірки взаєморозрахунків відображено операції між сторонами по Договору №7084-кф (виставлення рахунків та оплата рахунків) за період з 31.05.2017 по 30.04.2020.

Даний акт звірки взаєморозрахунків підписано та скріплено печатками сторін.

Також між ТОВ «Сільпо-Фуд» та ТОВ «Шелбі Френдз Біт» укладено Договір суборенди частини нежитлового приміщення №9254- кф від 01.04.2020 (Договір №9254-к кф) відповідно до п. 1.1. якого Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування, частину нежитлового приміщення площею 1028,00 кв.м. у торговельному об`єкті Орендаря згідно із доданою схемою, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги,47 ( 2-ий поверх), а також устаткування, позначене в акті приймання - передачі (далі - Об`єкт суборенди), з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю Суборендаря та вказані в Додатку №2 до даного Договору.

Згідно п. 2.1. Договору №9254-кф договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку суборенди. Строк суборенди починається з дати підписання акту приймання - передачі Об`єкта суборенди в користування Суборендареві, який є невід`ємною частиною даного Договору, та закінчується « 31» березня 2021 року, який є останнім днем користування Об`єктом суборенди.

Згідно пп. 3.1., 3.1.1. та 3.1.2. Договору №9254- кф плата за суборенду складається з двох частин, суборендної ставки та експлуатаційних платежів. Суборендна ставка складає 113 080,00 грн, у т.ч. ПДВ 18 846,67 грн на місяць. Розмір експлуатаційних платежів складає: за 1 кв.м. Об`єкта суборенди - 41,26 грн в т.ч. ПДВ 6,88 грн на місяць; за весь Об`єкт суборенди - 42 416,31 грн в т.ч. ПДВ 7 069,39 грн.

За умовами п. 3.2. Договору №9254-кф розрахунковий період складає один календарний місяць, з першого числа поточного календарного місяця по останнє число поточного календарного місяця включно. Плата за суборенду (суборендна ставка та експлуатаційні платежі) за неповний місяць розраховується Сторонами пропорційно кількості днів, протягом якої відбувалося користування Об`єктом суборенди.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 01.04.2020 до Договору №9254-кф сторони дійшли згоди доповнити Договір суборенди пунктом 3.4.1. наступного змісту: на виключення з інших умов Договору, Сторони домовились, що компенсація Суборендарем вартості спожитої електричної енергії, що складається із вартості постачання та розподілу електричної енергії, в період з 01.04.2020 року та до закінчення строку дії Договору, відбувається наступним чином:

- До кінця поточного місяця Орендар надає Суборендарю рахунок на відшкодування вартості спожитих комунальних послуг (споживання електричної енергії, що складається із вартості постачання та розподілу електричної енергії) за попередній місяць.

- Суборендар зобов`язаний оплатити рахунок протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання, на розрахунковий рахунок Орендаря.

- За результатами вищевказаних наданих послуг по компенсації вартості спожитих комунальних послуг Сторони складають та підписують Акт здачі виконаних робіт (наданих послуг) в поточному місяці за попередній місяць.

У пункті 3.3. Договору №9254- кф сторони дійшли згоди, що суборендна ставка та експлуатаційні платежі сплачуються Суборендарем авансом, двома окремими платежами, не пізніше п`ятого числа поточного місяця за наступний місяць.

Сторони кожного місяця підписують акти наданих послуг (п. 3.5. Договору №9254-кф).

Згідно п. 3.10 Договору №9254-кф плата за суборенду нараховується з дня передачі Об`єкта суборенди Суборендарю за Актом приймання-передачі до дня фактичного повернення Об`єкта суборенди Орендарю за Актом приймання-передачі (повернення).

Відповідно до п. 4.3. Договору №9254- кф в останній день строку суборенди, або в день дострокового розірвання Договору, Суборендар повинен повернути Орендарю Об`єкт суборенди в справному стані з урахуванням нормального зносу, який вважається поверненим з моменту підписання Сторонами Акта приймання - передачі (повернення).

Згідно з Актом приймання-передачі нежилого приміщення від 01.04.2020 до Договору суборенди частини нежитлового приміщення № 9254- кф від 01.04.2020 орендар передав, а суборендар прийняв об`єкт суборенди.

Відповідно до Акту приймання-передачі нежилого приміщення від 30.11.2020 до Договору суборенди частини нежитлового приміщення № 9254- кф від 01.04.2020 суборендар передав, а орендар прийняв об`єкт суборенди.

Також, згідно з п. 1.3. Акту від 30.11.2020 майно передане орендарю в задовільному стані. Станом на 11.11.2020 сума боргу суборендаря складає 541 852,95 грн.

З акту звірки взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелбі Френдз Біт» вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» в особі головного бухгалтера Терещенко Т.І. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелбі Френдз Біт» в особі головного бухгалтера склали цей акт про те що станом 31.12.2020 виконана перевірка розрахунків між Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шелбі Френдз Біт», заборгованність останнього складає 621 918,29 грн.

В акті звірки взаєморозрахунків відображено операції між сторонами по Договору №9254- кф (виставлення рахунків та оплата рахунків) за період з 30.04.2020 по 31.12.2020.

Даний акт звірки взаєморозрахунків підписано та скріплено лише зі сторони ТОВ «Сільпо-Фуд».

Крім того, в виписці по рахунку ТОВ «Сільпо-Фуд» за 17.11.2020 відображено, що за документами №1498 та №1499 ТОВ «Шелбі Френдз Біт» сплачено всього 30 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за оренду по договору 9254-кв від 01.04.2020».

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Дослідивши зміст укладених між сторонами Договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами оренди.

У вимогах №ЦР09/20-8115 від 16.09.2020, №ЦР09/20-9191 від 27.10.2020, №ЦР09/20-9981 від 11.11. та №ЦР09/20-2684 від 26.02.2021 позивач вимагав повернути об`єкт суборенди, підписати акт приймання передачі приміщення, підписати акти звірки взаєморозрахунків, сплатити заборгованість по сплаті орендної плати та штраф за несвоєчасну оплату орендної плати зокрема за Договорами №9254-кф та №7084-кф.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що між ТОВ «Сільпо-Фуд» та ТОВ «Шелбі Френдз Біт» (в подальшому перейменовано в ТОВ «Квінтер Верес») укладено Договір суборенди частини нежитлового приміщення №7084-кф від 20.04.2017 та Договір суборенди частини нежитлового приміщення №9254- кф від 01.04.2020 відповідно до п. 1.1. яких Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування, частину нежитлового приміщення площею 1028,00 кв.м. у торговельному об`єкті Орендаря згідно із доданою схемою, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги,47 ( 2-ий поверх), а також устаткування, позначене в акті приймання - передачі (далі - Об`єкт суборенди), з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю Суборендаря та вказані в Додатку №2 до даного Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що орендар передавав, а суборендар приймав об`єкт оренди та, що в подальшому суборендар повернув, а орендар приймав об`єкт оренди.

За умовами п. 3.2. договорів розрахунковий період складає один календарний місяць, з першого числа поточного календарного місяця по останнє число поточного календарного місяця включно. Плата за суборенду (суборендна ставка та експлуатаційні платежі) за неповний місяць розраховується Сторонами пропорційно кількості днів, протягом якої відбувалося користування Об`єктом суборенди.

У пункті 3.3. договорів сторони дійшли згоди, що суборендна ставка та експлуатаційні платежі сплачуються Суборендарем авансом, двома окремими платежами, не пізніше п`ятого числа поточного місяця за наступний місяць.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд враховуючи умови пунктів 3.2. Договорів №7084-кф та №9254-кф та п. 3.4.1. Договору №9254-кф доходить до висновку, що строк оплати суборендної ставки та експлуатаційних платежів настав.

Крім того, розмір заборгованості підтверджується відповідним актом звірки взаєморозрахунків від 15.10.2020 та актом приймання-передачі нежилого приміщення від 30.11.2020, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 937 157,58 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 937 157,58 грн, а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 21 826,77 грн 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з цим, здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 01.12.2020 по 31.01.2022 щодо суми заборгованості 621 918,29 грн, суд зазначає, що обґрунтована сума 3% річних становить 21 822,45 грн, в той час як позивачем заявлено до стягнення 21 826,77 грн, з огляду на що суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягннення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 21 822,45 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 15 624,63 грн штрафу.

Відповідно до п. 7.2. Договору №9254-кф, якщо Орендарем будуть виявлені випадки порушення умов і правил цього Договору, у тому числі правил, викладених у додатках до Договору, він має право стягнути із Суборендаря штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від місячної суборендної ставки (згідно пп.3.1.1 Договору), а за порушення асортиментного переліку - 100% (сто відсотків) місячної суборендної ставки (згідно пп.3.1.1 Договору), за кожне порушення та достроково розірвати Договір без повернення гарантійного платежу та без застосування до Орендаря будь-яких штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Здійснивши перерахунок суми штрафу відповідно до умов п. 7.2. Договору №9254-кф, суд зазначає, що розмір місячної суборендної ставки згідно пп. 3.1.1. Договору №9254-кф становить 113 080,00 грн, відтак штраф у розмірі 10% від місячної суборендної ставки становить 11 308,00 грн, а отже вимога про стягнення штрафу підлягає частковому задоволенню у вказаній сумі.

Стосовно стягнення 40 024,28 грн пені суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Главою 50 ЦК України визначено підстави припинення зобов`язання, серед яких відсутня така підстава як закінчення строку дії договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке сталося під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 ГК України).

Відповідно до п. 7.1. Договору 7084-кф у випадку несвоєчасного перерахування Суборендарем сум, зазначених у ст. 3 та ст. 8 даного Договору, Орендар має право стягнути з Суборендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення. При цьому Орендар має право розірвати Договір з моменту, коли таке порушення було допущено, а по закінченню оплаченого періоду, самостійно звільнити Об`єкт суборенди від майна Суборендаря зі складанням опису такого майна й передачею на склад для розв`язання питання про його реалізацію відповідно до умов даного Договору, застосувати інші господарські санкції, передбачені Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору про внесення змін до Договору № 7084-кф договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку суборенди. Строк суборенди починається з дати підписання акту приймання - передачі об`єкта суборенди в користування суборендареві, який є невід`ємною частиною даного Договору, та закінчується 31.03.2020 року, який є останнім днем користування об`єктом суборенди.

Як встановлено судом, об`єкт суборенди за Договором № 7084-кф перебував в суборенді в період з 01.05.2017 по 31.03.2020.

Водночас, в позові пеня нарахована за період з 01.12.2020 по 30.05.2021 у розмірі подвійної облікової ставки на суму заборгованості 621 918,29 грн - тобто після повернення з суборенди об`єкту та закінчення строку дії договору.

У пункті 3.3. Договору №7084-кф сторони дійшли згоди, що суборендна ставка та експлуатаційні платежі сплачуються Суборендарем авансом, двома окремими платежами, не пізніше п`ятого числа поточного місяця за наступний місяць.

Разом з тим, з огляду на наведені положення законодавства та умови п. 3.3. Договору №7084-кф, нарахування пені припинилось через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто, кінцевим строком нарахування пені за останній місяць оренди є 05.08.2020 (05.02.2020 + 6 місяців).

При цьому, суд зазначає, що закінчення строку дії Договору №7084-кф не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині сплати орендної плати та експлуатаційних платежів.

Однак, виходячи з умов Договору №7084-кф у позивача відсутні підстави для нарахування орендарем пені поза межами строку дії Договору №7084-кф за прострочення виконання зобов`язання з сплати орендної плати, яке сталося під час дії цього договору.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/333/17.

При цьому, стосовно стягнення неустойки за Договором №9254-кф суд зазначає, що Договір №9254-кф не містить умов щодо стягнення з суборендаря пені у розмірі подвійної облікової ставки за прострочення строків сплати платежів передбачених договором.

Сторонами Договору №9254-кф погоджено інший вид штрафних санкцій (забезпечення зобов`язання) за прострочення суборендарем строків сплати платежів передбачених договором, який не було застосовано позивачем у позовній заяві.

З огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення 40 024,28 грн пені.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтер Верес» (79000, Львівська обл., місто Львів, вулиця Наукова, будинок 7А; ідентифікаційний код: 35468007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (02090, місто Київ, вулиця Бутлерова, будинок 1; ідентифікаційний код: 40720198) 937 157 (дев`ятсот тридцять сім тисяч сто п`ятдесят сім) грн 58 коп. основного боргу, 11 308 (одинадцять тисяч триста вісім) грн 00 коп. штрафу, 21 822 (двадцять одну тисячу вісімсот двадцять дві) грн 45 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 14 554 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 32 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева