ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 5023/1208/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Ткаченко Н. Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 13.09.2022
та на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 21.12.2021
у справі № 5023/1208/11
за заявою боржника Закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. Постановою господарського суду Харківської області від 04.03.2011 року у справі № 5023/1208/11 визнано Закрите акціонерне товариство "Харківенергоремонт банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі № 5023/1208/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано Закрите акціонерне товариство "Харківенергоремонт"; визнано вимоги кредиторів, що не задоволені за недостатністю майна погашеними; визнано вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у встановлений строк або відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі закрито; постановлено Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.
3. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у цій справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
5. 29.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі № 5023/1208/11, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 5023/1208/11 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.10.2022.
7. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі 5023/1208/11 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2021; призначено розгляд касаційної скарги на 15.11.2022 о 10:15 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
8. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову та направити справу на новий розгляд.
9. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
9.1 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що перші два аукціони з продажу майна боржника були проведені без згоди банку чи суду.
9.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що АТ "УкрСиббанк" двічі отримало кошти за продаж одного і того ж майна.
9.3 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що арбітражним керуючим Гнатченко П.М. не виконано ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2016 у справі № 5023/1208/11 в частині витребування у АТ "УкрСиббанк" грошових коштів у сумі 2 339 718 грн.
9.4 Судами попередніх інстанцій не враховано, що ліквідатор діяв недобросовісно, не розумно, що свідчить про його протиправну поведінку, що завдало шкоду інтересам кредиторів.
9.5 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що арбітражним керуючим Гнатченко П.М. не проведено аналіз та оскарження угод боржника у підозрілий період.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
10. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
11. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
12. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
14. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
14.1 ЗАТ "Харківенергоремонт" (боржник) звернувся до господарського суду з заявою про порушення у відношенні боржника справи про банкрутство на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
14.2 Свою заяву боржник обґрунтовував тим, що акціонерами боржника було прийнято рішення про ліквідацію боржника, призначено ліквідаційну комісію. Ліквідаційною комісією проведено інвентаризацію наявних активів боржника, проведена оцінка, дана публікація, повідомлено про ліквідацію органи державної податкової служби, Пенсійного фонду, тощо, розглянуті вимоги кредиторів, виконані інші дії, передбачені законодавством. За наслідками проведеної роботи було встановлено, що активів боржника недостатньо для погашення кредиторської заборгованості. На підставі цього було прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про визнання боржника банкрутом.
14.3 Державну реєстрацію ЗАТ "Харківенергоремонт" здійснено 13.02.1998 року. Основним видом діяльності підприємства є здавання в оренду власного нерухомого майна.
14.4 Ліквідатором, у встановленому порядку звільнені робітники ЗАТ "Харківенергоремонт".
14.5 Ліквідатором в 2011 році за результатами розгляду заявлених кредиторських вимог складено реєстр вимог кредиторів, до якого включено наступні визнані вимоги до боржника:
14.6 ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 2 339 718,00 грн (перша черга); ДПІ у Київському районі м. Харкова в сумі 12 575,04 грн (третя черга); ТОВ "Харківенергоремонт" в сумі 1 525 631,31 грн (четверта черга); ФОП Лукінчук О.О. в сумі 12 460,00 грн (четверта черга); ФОП Говоруха О.М. в сумі 2 000 000,00 грн (четверта черга); Харківське територіальне управління ДКЦПФР в сумі 850,00 грн (шоста черга).
14.7 Ліквідатором здійснені заходи щодо виявлення активів боржника, а саме направлені запити та отримані відповіді від органів, які згідно з чинним законодавством в обов`язковому порядку реєструють права власності на нерухоме та цінне рухоме майно. Відповідні документи, які містять надану державними органами та установами, які здійснюють облік активів підприємств інформацію додані до матеріалів справи.
14.8 Ліквідатором проведена інвентаризація всіх активів боржника, за результатами якої встановлена наявність у власності банкрута майна, яке ліквідатором було включено до ліквідаційної маси. Виявлене ліквідатором майно в порядку, передбаченому чинним законодавством, оцінене та реалізоване.
14.9 За результатами реалізації ліквідаційної маси боржника на підставі укладених відповідних договорів купівлі-продажу активів боржника з переможцями аукціонів, отримано на ліквідаційний рахунок у загальному грошовому еквіваленті 4 304 443,00 грн.
14.10 Також, ліквідатором додатково залучено до ліквідаційної маси залишок коштів у сумі 194 679,58 грн, які залишилися від різниці платежів орендарів на користь боржника за відрахуванням експлуатаційних витрат.
14.11 З урахуванням вказаного залишку грошова ліквідаційна маса склала 4 499 122,58 грн.
14.12 Акумульовані грошові кошти були розподілені наступним чином: Перша черга: - 2 339 718,00 грн - сплата на користь кредитора першої черги ПАТ "Укрсиббанк" у відповідності до суми реалізованої нерухомості, яка знаходилася у заставі з урахуванням уточнення площі будівлі під час продажу (заставлена площа збільшена при уточненні на 10,3 кв. м. у порівняні з 3 900,3 кв. м., зазначеної у договорі іпотеки); 48 053,41 грн - витрати по виплаті заробітної плати ліквідатору, юристу, бухгалтеру за період проведення ліквідаційної процедури; 157 526,60 грн послуги бірж за проведення аукціонів; 4 372,86 грн - витрати господарські та витрати на відрядження; 45 511,60 грн - послуги оцінювачів, послуги аудиторів, держмито, нотаріальні послуги, послуги БТІ, оплата послуг Бест-звіту, послуги архіву, послуги перекладача за вимогою суду; 24 079,07 грн - банківські послуги (розрахунково-касове обслуговування, надання довідок, послуги про закриття рахунку, конвертація валюти, так як більша частина коштів від покупців-нерезидентів надходила в іноземній валюті); 2)Друга черга: відсутня; 3) Третя черга: 12 575,04 грн - ДПІ Київського району м. Харкова; 4) Четверта черга: 805 360,49 грн. ТОВ "Харківенергоремонт; 6 535,50 грн ФОП Лукінчук О.О.; 1 055 390,10 грн - ФОП Говоруха О.М.
14.13 В результаті проведених розрахунків, повністю задоволені вимоги кредиторів першої черги, третьої черги, частково задоволені вимоги кредиторів четвертої черги (пропорційно заявленим вимогам).
14.14 Реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів ЗАТ "Харківенергоремонт", відомості та документація щодо погашення грошових зобов`язань додані до матеріалів справи.
14.15 Усі поточні та розрахункові рахунки банкрута закриті. Одержані довідки банків про закриття рахунків та про рух грошових коштів (дебетові та кредитові фінансові операції) по поточним рахункам за період ліквідаційної процедури додані до матеріалів справи.
14.16 За матеріалами справи, документи довгострокового зберігання боржника передані до архіву (відповідні акти, договори про приймання-передачу, зберігання містяться в матеріалах справи).
14.17 Згідно наявного в матеріалах справи Акту про знищення печаток ЗАТ "Харківенергоремонт" від 16.12.2011 були знищені печатки банкрута.
14.18 Ліквідатором здійснено пошук на спеціальній інформаційній системі Укрпатенту (СІС). Згідно даних системи, виявлено Патент № 1578 на пристрій обробки кінцівок труб, власником якого є Відкрите акціонерне товариство "Харківенергоремонт", однак вказаний патент на даний час не діє.
14.19 Крім того, ліквідатором здійснено пошук в реєстрі будівельної діяльності на сайті ДАБІ (https://dabi.gov.ua). З даних реєстру слідує, що у ЗАТ "Харківенергоремонт" відсутні дозвільні документи, об`єкти незавершеного будівництва та дозволи на початок будівництва.
14.20 Листом №31/20-2636 від 29.07.2021 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області повідомив, що транспортних засобів за банкрутом не зареєстровано.
14.21 Згідно даних Державного реєстру цивільних повітряних суден України, у ЗАТ "Харківенергоремонт" відсутні повітряні судна.
14.22 За змістом листа про надання відомостей від 07.07.2021, Державного космічного агентства, зареєстрованих унікальних об`єктів космічної діяльності у банкрута не має.
14.23 Як слідує з листа Слобожанської митниці Державної митної служби України від 12.07.2021, за наявними базами обліку Слобожанської митниці Держмитслужби, інформації щодо фактів митного оформлення товарів ЗАТ "Харківенергоремонт" в зоні діяльності митниці за останні три роки не виявлено.
14.24 Листом № 4778/03/15-21 від 12.07.2021 Державна служба морського та річкового транспорту України повідомила, що за наявною інформацією відсутні записи в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України щодо суден, власником або судновласником яких є боржник.
14.25 У відповідності до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, згідно реєстру реєстрації техніки, станом на 13.07.2021, за банкрутом на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини а механізми в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковуються.
14.26 Згідно листа регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця", не має інформації щодо зареєстрованих за банкрутом прав власності на об`єкти залізничного транспорту, а саме: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонні рухомі склади, промисловий залізничний транспорт, залізничний рухомий склад, в тому числі вагони всіх видів, локомотиви, монорейковий транспорт.
14.27 Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ЗАТ "Харківенергоремонт", майно у боржника відсутнє; відомостей про майно боржника, яке є предметом іпотеки/застави виявлено не було.
14.28 Ліквідатором у звіті зазначено, що станом на даний момент у боржника, ЗАТ "Харківенергоремонт", відсутнє рухоме та нерухоме майно і грошові кошти для погашення вимог кредиторів; з урахуванням зміни кредиторів у справі, загальний розмір кредиторських вимог які не задоволені у зв`язку з недостатністю майна, складається з заборгованості перед: ТОВ "Харківенергоремонт": 720 270,82 грн; ФОП Злобіним А.Д.: 5 924,50 грн; Шкильовим Є.О.: 944 609,90 грн; Східним територіальним управлінням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку: 850,00 грн.
14.29 За матеріалами справи, ліквідатором скликались зборі комітету кредиторів для розгляду та затвердження останніми ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу ЗАТ "Харківенергоремонт", втім кредитори не з`являлись на засідання.
15. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
16. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
17. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
18. Згідно положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
19. За змістом статей 61, 62, 63, 64 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
20. Відповідно до частини другої статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
21. Частиною третьою статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
22. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
23. Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство, чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.
24. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012.
25. Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).
26. За змістом положень статей 61-65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).
27. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).
28. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).
29. Судами попередніх інстанцій не встановлено, надходження заперечень від кредиторів щодо звітів ліквідатора.
30. При цьому, кредитори за умови непогодження з роботою ліквідатора, з належним виконанням покладених на нього функцій, вправі були подавати скарги на його дії або бездіяльність, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, чого у цій справі судами не встановлено.
31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріалами справи підтверджується обґрунтованість, правомірність та безсумнівна повнота дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу, відповідність законодавству про банкрутство документації, доданої до матеріалах справи та відсутність нерозглянутих спорів, скарг, клопотань до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.
32. Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, наявними в матеріалах справи доказами стверджується той факт, що ліквідатором вчинялись заходи щодо виявлення та пошуку активів банкрута, ліквідаційний баланс банкрута підтверджує неплатоспроможність та відповідає дійсному майновому стану підприємства.
33. Отже, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку про те, що ліквідатором виконані усі необхідні дії, спрямовані на здійснення ліквідаційної процедури.
34. Таким чином, враховуючи те, що доданими до справи доказами підтверджуються ті обставини, що ліквідатор здійснив всі заходи по ліквідації банкрута, суду надані документи, які свідчать про завершення ліквідаційної процедури в повному обсязі, у тому числі, ліквідаційний баланс з розміром незадоволених вимог кредиторів, у зв`язку із відсутністю активів, які можна було б направити на її погашення, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, визнання вимоги кредиторів що не задоволені за недостатністю майна, погашеними; визнання вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені господарським судом, погашеними, визнав виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню; ліквідував юридичну особу та закрив провадження у справі, сповістивши державні органи про ліквідацію банкрута.
35. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 9.1, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
36. Також, колегія суддів зазначає, що постановою Господарського суду Харківської області від 04.03.2011 у справі № 5023/1208/11 визнано Закрите акціонерне товариство "Харківенергоремонт", код ЄДРПОУ 25456741, адреса: м. Харків, пров. Театральний, 11/13 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
37. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2013 року у справі № 5023/1208/11 вже було затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс; визнано вимоги кредиторів, що незадоволені за недостатністю майна банкрута погашеними; ліквідовано юридичну особу - Закрите акціонерне товариство "Харківенергоремонт", код ЄДРПОУ 25456741; провадження у справі № 5023/1208/11 припинено; зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
38. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 року апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 17.01.2013 у справі № 5023/1208/11 скасовано; справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідаційної процедури.
39. Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2013 року касаційну скаргу ліквідатора ЗАТ "Харківенергоремонт" Куштима Олександра Миколайовича залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 у справі № 5023/1208/11 залишено без змін.
40. З наведеного убачається, що ліквідаційна процедура у цій справі триває понад одинадцять років.
41. Водночас, процедури банкрутства мають строковий характер.
42. Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
43. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
44. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
45. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
46. Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').
47. Отже, подальше здійснення провадження у цій справі про банкрутство, з огляду на встановлені обставини вчинення ліквідатором усіх необхідних дій, спрямованих на здійснення ліквідаційної процедури, порушувало б право на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи та унеможливило б дотримання балансу інтересів кредиторів і боржника під час такого судового провадження.
48. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
49. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
50. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
51. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
52. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
53. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
54. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
55. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.
56. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі № 5023/1208/11 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі № 5023/1208/11 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
Н. Г. Ткаченко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2022 |
Оприлюднено | 25.11.2022 |
Номер документу | 107490766 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні