Рішення

від 10.11.2022 по справі 509/39/19

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/39/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року смт Овідіополь

Овідіопольського районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

за участю: представника позивачки, адвоката Онищук Г.А.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки, адвоката Артем`євої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1 ,

Державного реєстратора ГТУЮ в Одеській області Щеплоцької Христини Богданівни,

Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Фарини Ліни Василівни,

Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Процишиної Наталії Леонідівни,

Головного управління Держгеокадастру в Одеській області,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2019 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державного реєстратора головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеплоцькох Х.Б., Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Фаріна Ліни Василівни, Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Процишиної Наталії Леонідівни, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 261308, якій виданий Овідіопольським земельним відділом земельних ресурсів від 11.03.2005 року, належать земельні ділянки з кадастровими номерами 5123755300:01:003:0224 та 5123755300:01:003:0225 цільове призначення яких є ведення товарного сільськогосподарського виробництво. Згодом позивачка довідалась, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 5123755300:01:003:0224 та 5123755300:01:003:0225 є ще один державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 273471 виданий 22.12.2005 року, власником якого є відповідач ОСОБА_1 . Позивач вважає, що даний акт є підробленим. Оскільки був виданий з різницею у 9 місяців після видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 261308 11.03.2005 року позивачу ОСОБА_3 .

Згідно з позовної заяви позивач просить суд:

Витребувати у ОСОБА_1 на її користь земельну ділянку за кадастровим номером 5123755300:01:003:0224 площею 2,1271 га, яка розташована за новою адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати у ОСОБА_1 на її користь земельну ділянку за кадастровим номером 5123755300:01:003:0225 площею 2,4702 га, яка розташована за новою адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 28889488 від 23.03.2016 року, яке було винесено державним реєстром ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5123755300:01:003:0224 загальною площею 2,1271 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 28886338 від 23.03.2016 року, було також винесено державним реєстром ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5123755300:01:003:0225 площею 2,4702 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5123755300:01:003:0224 загальною площею 2,1271 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5123755300:01:003:0225 площею 2,4702 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки сплату всіх судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки, та відповідачка в судове засідання з`явилися, позовні вимоги позивача не визнали, та вважаютьїх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Померлої ОСОБА_5 , (спадкоємиця якої є відповідач ОСОБА_1 ) протоколом №3 від 07.12.2002 року на зборах пайщиків земель ОАО «Перемога» була розподілена земельні ділянка, яка знаходиться за адресою Овідіопольський район, Великодолинська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2

Позивачу ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) протоколом №3 від 07.12.2002 року на зборах пайщиків земель ОАО «Перемога» була розподілена земельні ділянка, яка знаходиться за адресою Овідіопольський район, Великодолинська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 .

Розпорядженням №722 від 12.11.2004 р. ОСОБА_7 прийняла наступні зміни до сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих громадянам, а саме, члену ВАТ «Перемога» ОСОБА_5 : «Право на земельну частку (пай)передано ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.2004р. №2230, сертифікат серії РН №709187.

Заява що до виділення в натурі ОСОБА_1 було подано 27.07.2005 року, розпорядженням №724 від 16.09.2005р., після погодження Овідіопольської Районної Державної Адміністрації та проведення всіх процедур для державної реєстрації на земельну ділянку за кадастровим номером 5123755300:01:003:0224 площею 2,1271 га, яка розташована за адресою: Овідіопольський район, Великодолинська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , а також земельної ділянки за кадастровим номером 5123755300:01:003:0225 площею 2,4702 га, яка розташована за адресою: Овідіопольський район, Великодолинська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 та після оформлення всіх документів, та оплати всіх послуг ОСОБА_1 , був виданий державний акт на право на земельну ділянку серія ЯБ № 273471 від 22.12.2005р.

Відповідачка відкрито користується даним майном, та здає його в оренду з 24 грудня 2005р. до цього часу.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 січня 2019 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 червня 2019 року змінено неналежного відповідача Овідіопольський районний відділ земельних ресурсів на належного відповідача Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 жовтня 2019 року було задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 листопада 2020 рокубуло задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 12 липня 2021 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенні у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна особа зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст.76-83ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На виконання ухвали суду від 12.11.2020 року Держгеокадастр Головне управління Держгеокадастру в Одеський області Міськрайонне управління в Овідіопольському районі та м. Чорногорську надав належним чином засвідчені архівні копії на земельну ділянку за адресою: масив АДРЕСА_1 , на підставі яких здійснювалась державна реєстрація земельної ділянки, що розташована за адресою: масив АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , а саме:

Технічне завдання № 3784-т, акт про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі на ім`я ОСОБА_1 , ситуаційна схема земельної ділянки від 2005 року.

Протокол №3 від 07.12.2002 року Общего собрания пайщиков земли ОАО «Перемога» де зазначено, масив № НОМЕР_1 , пай № НОМЕР_2 ОСОБА_8 , пай №20 ОСОБА_6 .

Сертифікат № НОМЕР_4 на право на земельну частку (паю) ОСОБА_5 . Сертифікат зареєстровано 22 травня 2001р. У книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №352.

Свідоцтво на право на спадщину за законом від 27.10.2004 року.

Розпорядження №722 Овідіопольської районної державної адміністрації від 12.11.2004 року, про внесення зміни до сертифікатів на право на земельну частку (паю) виданих громадянам: члену ВАТ «Перемога» ОСОБА_5 : «Право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.2004 року №2230, сертифікат серії РН № 709187.

Технічна документація щодо видачі державних актів на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, гр. ОСОБА_1 , на території Великодолинської селищної ради масив №40, діл. №18 із земель власності гр. ОСОБА_5 Овідіопольського району Одеської області Договір № 178/0705 від 28.07.2005 року;

Погодження № 07-01/1-140, щодо видалення в натурі (на місцевості) земельної ділянки (паю) власнику сертифікату ОСОБА_1 від 27.07.05р.

Розпорядження №724 Овідіопольської районної державної адміністрації від 16.09.2005 року про передачу громадянам у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності ВАТ «Перемога» на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів). Де на підставі технічного завдання районного відділу земельних ресурсів від 27.07.2005 року №02-07/1-740 планами розташування земельних ділянок громадян, для набуття права власності громадян на землю: передати громадянам у власність земельні частки (паї) загальною площею 9,012 га (у т.ч. рілля 9,012 га) із земель колективної власності ВАТ «Перемога» на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з додатків. Де у списках є ОСОБА_1 .

Державний акт серії ЯБ № 273471 реєстр.№ 010552900789 від 22.12.2005 на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 прощею 4,597 га. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: масив № НОМЕР_1 діл. 18 Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

На виконання ухвали суду від 18.10.2019 року ВАТ «Перемога» надала належним чином посвідчені всі копії документів, які пов`язані з переданням та оформленням права користування, права власності на земельний пай на масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , а саме: копії протоколу№3 від 07.12.2002 року зборів пайщиків земель ОАО «Перемога» щодо надання у власність земельного паю, де позивачу ОСОБА_2 ( ОСОБА_9 ) протоколом №3 від 07.12.2002 року на зборах пайщиків земель ОАО «Перемога» була розподілена земельні ділянка, яка знаходиться за адресою Овідіопольський район, Великодолинська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 , аМасив №40 ділянку № НОМЕР_2 було виділено ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ); договори оренди земельної ділянки з 24 грудня 2005р., по 06.04.2016 року з додатками на ім`я ОСОБА_1 , а також документи які підтверджують розподіл земельних ділянок на масиві № НОМЕР_1 , нарізку цих земельних ділянок технічну документацію та розпорядження № 238 від 19.04.2001 р., № 722 від 12.11.2004р., №724 від 16.09.2005р., які пов`язані з набуттям права на масив АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . Та від імені позивача заява до ВАТ «Перемога» датована 02.09.2013 роком, в даній заяві позивача розторгує договір оренди без зазначення адреси або кадастрових номерів.

На виконання ухвали суду Овідіопольська районна державна Адміністрація надала:

- Розпорядження №724 Овідіопольської районної державної адміністрації від 16.09.2005 року «Про передачу громадянам у власність земельних часток (паїв) із земель колективною власності ВАТ «Перемога» на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів) З списком громадян яким передаються у власність земельні ділянки на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів) для введення товарного сільськогосподарського виробництва, де зазначене прізвище ОСОБА_1 , загальна площа 4,597 га номер масиву АДРЕСА_1 .

Позивач надаладо судузасвідчені копіїРозпорядження №772від 01.12.2004року «Пропередачу громадянаму власністьземельних діляноксільськогосподарського призначенняіз земельколективною власностіВАТ «Перемога»на територіїВеликодолинської селищноїради Овідіопольськогорайону зсписком громадяняким передаютьсяв приватнувласність земельніділянки сільськогосподарськогопризначення врозмірі земельноїчастки паюіз земельколективної власностіВАТ «Перемога»на територіїВеликодолинської селищноїради депід номером 307масив №40 ділянка№ НОМЕР_2 заначенопрізвище ОСОБА_6 .

Акт про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі у розмірі 4,597 га від 03.12.2004 року на ім`я ОСОБА_6 власнику сертифіката РН709311 на підставі розпорядження №702 від 01.12.2004 року, масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 .

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА№ 261308 від 11.03.2005 року, площею 4,5973 га, масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 , якій був виданий ОСОБА_6 на підставі розпорядження № 772 Овідіопольської районної державної адміністрації від 01.12.2004 року.

Також надала копію Розпорядження №627/А-2013 від 13.09.2013 року про зміну адрес земельних ділянок, з додатком де зазначено що земельній ділянки № НОМЕР_5 з кадастровим номером 5123755300:01:003:0224, площею 2,1271 га, не змінено адресу, земельній ділянки № НОМЕР_6 з кадастровим номером5123755300:01:003:0225, площею 2,4702 га, змінено адресу з масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 на масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_7 .

Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дата формування 26.08.2015 рік, де зазначений власник земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:01:003:0224, площею 2,1271 га, якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6 .

Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дата формування 26.08.2015 рік, де зазначений власник земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:01:003:0225, площею 2,4702 га, якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_6 .

План встановлених меж земельних ділянок з кадастровим номером 5123755300:01:003:0224, площею 2,1271 га, та з кадастровим номером 5123755300:01:003:0225, площею 2,4702 га станом на 2013 рік.

Відповідач надала до суду засвідчені копії документів:

Розпорядження № 238 від 19.04.2001 рокуОвідіопольської районної Державної адміністрації, «Про затвердження розміру земельної частки (паю) та видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) у ВАТ Перемога», яким затверджено видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадянам-членам ВАТ «Перемога».

Протокол №3 від 07.12.2002 року зборів пайщиків земель ОАО «Перемога» на якому були розподілені земельні

АДРЕСА_1 було виділено ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 )

Свідоцтво на право на спадщину за законом від 27.10.2004 року. Так відповідно до даного свідоцтва, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємицею стала ОСОБА_1 .

Розпорядження №722 Овідіопольської районної державної адміністрації від 12.11.2004 року, про внесення зміни до сертифікатів на право на земельну частку (паю) виданих громадянам: члену ВАТ «Перемога» ОСОБА_5 : «Право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.2004 року №2230, сертифікат серії РН № 709187.

Заяву від 18.07.2005р. де ОСОБА_1 звернулась до Голові Овідіопольської райдержадміністрації про виділення в натурі земельну частку (пай) із колективної власності КСП ВАТ «Перемога»

Технічну документацію щодо видачі державних актів на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_1 , на території Великодолинської селищної ради масив №40 ділянка № НОМЕР_2 із земель власності гр. ОСОБА_5 Овідіопольського району, Одеської області. Договір № 178/0705 від 28.07.2005 року.

Розпорядження №724 від 16.09.2005р. Овідіопольської Районної Державної Адміністрації «Про передачу громадянам у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності ВАТ «Перемога» на території Великодолинської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів).

Державний акт серії ЯБ № 273471 реєстр.№ 010552900789 від 22.12.2005 на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 прощею 4,597 га. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: масив АДРЕСА_1 .

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дата формування 01.04.2016 рік, де зазначений власник земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:01:003:0224, площею 2,1271 га, якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дата формування 01.04.2016 рік, де зазначений власник земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:01:003:0225, площею 2,4702 га, якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .

Договори оренди землі №325 з 24 грудня 2005р. між Відповідачкою та з ВАТ « Перемога» строком на п`ять років.

Додаткові угоди від 25.05.2010 р. до договору оренди землі від 24 грудня 2005р. даний договір продовжено ще на 5 років. 14.03.2016 року дана земельна ділянка була внесена у реєстр прав власності, на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 28889488 від 23.03.2016 року, яке було винесено державним реєстром Щеплоцькою Христиною Богданівною, щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5123755300:01:003:0224 загальною площею 2,1271 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та рішенням про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 28886338 від 23.03.2016 року від 23.03.2016 року, було також винесено державним реєстром ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5123755300:01:003:0225 площею 2,4702 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 06.04.2016 року був укладений договір оренди землі №325 ще на 7 років. Так даній договір оренді є дійсним на теперішній час.

Відповідно до ч.1ст.2Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

За пунктом 2Указу ПрезидентаУкраїни від08серпня 1995року №720/95«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1225 Цивільного Кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Пунктом 17 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Статтею 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Верховний Суд зауважив, що оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, - таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом (постанова від 20.06.2018 у справі № 323/323/17).

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти (правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 585/2843/17).

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни абоприпинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесеннявідповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності,а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлюєототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Придослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за всевстановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державнареєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон непередбачає.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У постанові від 23.05.2019 у справі № 922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Також, за змістом наведеної норми вбачається, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності і такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15).

Відтак державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 24 січня 2020 року № 910/10987/18

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

У ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-IX від 05.12.2019 року, що набув чинності 16.01.2020 року), ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Так у П. 32 Постанови Великої палати Верховного суду від 16.01.2019 року у справі № 755/9555/18 зазначено, що під час розгляду справи суди мають врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права (пункт 5.17 постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18).

Верховний Суд дійшов висновку, що для забезпечення ефективного поновлення у правах позивача у справах про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, з урахуванням положень абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в судовому рішенні про скасування рішення державного реєстратора має бути чітко зазначено, яке саме рішення державного реєстратора слід скасувати, та одночасно визначено правові наслідки скасування такого рішення шляхом визнання, зміни чи припинення речових прав або обтяжень речових прав.

Враховуючі, що суд повинен виходити з таких критеріїв оцінки поведінки позивача, як добросовісність, розумність та справедливість, закріплених у статті 3 ЦК України, що відповідним чином висуває до кожного учасника цивільних відносин вимоги до обрання поведінки, яка має відповідати поведінці умовного доброго господаря та дбайливого власника. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Добрий господар повинен піклуватися про своє майно, вживати дії з його збереження та своєчасного захисту його і прав на нього протягом розумного строку. Особа не може вважатися дбайливим власником, якщо тривалий період не цікавиться своїм майном, не вживає заходів, які б вчинив добрий господар невідкладно, якщо не існує перешкод, що об`єктивно перешкоджали йому у вчиненні таких дій.

Суду не представлено будь яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач набула права власності на дані земельні ділянки протизаконно, або з порушенням законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довела, що існує перешкоди, що об`єктивно перешкоджали їй у вчиненні таких дій як розпорядження власним земельним паєм, або внесення у реєстр прав власності тощо. Тож, суд не приймає доводів позивача, що факт отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку раніше за отримання державного акту на земельні ділянки відповідачем, породжує недійсність або підробку державного акту відповідача, оскільки державній акт на право власності на земельну ділянку не породжує право власності, а підтверджує вже існуючі права.Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 24 січня 2020 року № 910/10987/18

Що стосується витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження надання відповідачу правничої допомоги на суму 19500,00 грн до матеріалів справи було додано такі документи: витяг з договору про надання правничої допомоги №17 від 27.03.2019р, укладений між адвокатом Артем`євою К.М. та ОСОБА_1 ; Акт виконаних робіт№1 від 15.04.2019р. квитанції № від 15.04.2019р. до прибуткового касового ордераАкт виконаних робіт№2 від 18.10.19р. квитанції №16 від 18.10.2019р. до прибуткового касового ордера,Акт виконаних робіт №3 від 28.11.19р. квитанції №18 від 28.11.2019р. до прибуткового касового ордера, Акт виконаних робіт№4від 13.07.2020р. квитанції №43 від 13.07.2020р. до прибуткового касового ордера, Акт виконаних робіт№5 від 02.09.2020р. квитанції № 60 від 02.09.2020р. до прибуткового касового ордера, Акт виконаних робіт№6 від 09.11.2020р. квитанції №61 від 09.11.2020р. до прибуткового касового ордера,Акт виконаних робіт №7 від 19.01.2021р. квитанції №45 від 19.01.2021р.до прибуткового касового ордера, Акт виконаних робіт№8 від 24.02.2021р. квитанції №46 від 24.02.2021р. до прибуткового касового ордера,Акт виконаних робіт№ 9 від 09.06.2021р. квитанції№ 47 від 09.06.2021р.до прибуткового касового ордера, Акт виконаних робіт№10 від 10.11.2022р. квитанції № 88 від 10.11.2022р. до прибуткового касового ордера

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу,а самена підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Оскільки законодавство більше не містить встановленого граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу, питання розподілу витрат пов`язане виключно із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Відповідно до позиції висловленої у постанові КАС ВС від 15 квітня 2021 року у справі №160/6899/20, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Заперечень стосовно стягнення судових витрат від позивача не надходило.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі №922/619/18).

За таких обставин, враховуючи що позивачем фактично було сплачено витрати на правову допомогу в розмірі 19500,00 грн., суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 19500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 76, 77, 78, 80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ч.1 ст.317, 319, ч.1.ст.321, 328, 1216, 1218, 1225 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державного реєстратора ГТУЮ в Одеській області Щеплоцької Христини Богданівни, Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Фарини Ліни Василівни, Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Процишиної Наталії Леонідівни, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , витрати на правничу допомогу у сумі 19 500,00 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот грн 00 коп.)

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після розгляду справи апеляційним судом і прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 15.11.2022 року.

Суддя А.І.Бочаров