Рішення

від 24.11.2022 по справі 753/25799/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25799/21

провадження № 2-др/753/104/22

Д О Д А Т К О В О Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року Дарницький районний суд міста Києва в складі

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Король Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівка» про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової територііз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходилась справа за позовом ОСББ «Урлівка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової територііз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Ршенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року позовні вимоги ОСББ «Урлівка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової територііз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, задоволено й стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівка», код ЄДПРОУ - 40487503, 4 294 грн. 97 коп. - заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової територііз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,2 270 грн. 00 коп. - судового збору, 33 грн. 00 коп. - понесених витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, а всього - 6 597 (шість тисяч п"ятсот дев"яносто сім) грн. 97 (дев`яносто сім) коп.

Позивач в особі її представника ОСОБА_2 , діюча на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 14.12.2021 року (а.с.51), звернулась до суду із заявою про компенсацію витрат на правову допомогу в сумі 2 000 грн. 00 коп., що позивачем були понесені до ухвалення рішення, й 10.10.2022 року представником позивача подана заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правову допомогу, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано Договір про надання правової допомоги № 13 від 24.09.2021 року, укладений між ОСББ «Урлівка» та АО «ЮрЛкус», яким визначено вартість правової допомоги 2 000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.09.2021 року із визначеною вартістю правової допомоги 2 000 грн., платіжного доручення № 1268 від 14.12.2021 року, які просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача за наслідками розгляду справи згідно ст. 141 ЦПК України.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Сторони в судове засідання не з"явилися, належним чином повідомлені про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду), смс-провідомленням, проте їх неявка відповідно до ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду даного процесуального питання.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких обставин, з урахуванням положення 270 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, зміст позовних вимог, рішення суду, його вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача про розподіл понесених витрат на правову допомогу, приходить до висновку про часткове задоволення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи може ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (ч.1 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.2-5 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судом встановлено, що ршенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року позовні вимоги ОСББ «Урлівка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової територііз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівка», код ЄДПРОУ - 40487503, 4 294 грн. 97 коп. - заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової територііз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,2 270 грн. 00 коп. - судового збору, 33 грн. 00 коп. - понесених витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, а всього - 6 597 (шість тисяч п"ятсот дев"яносто сім) грн. 97 (дев`яносто сім) коп.

Позивач звернувся до суду із заявою про компенсацію витрат на правову допомогу в сумі 2 000 грн. 00 коп., що позивачем були понесені до ухвалення рішення, й 10.10.2022 року представником позивача подана заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правову допомогу, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано Договір про надання правової допомоги № 13 від 24.09.2021 року, укладений між ОСББ «Урлівка» та АО «ЮрЛкус», яким визначено вартість правової допомоги 2 000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.09.2021 року із визначеною вартістю правової допомоги 2 000 грн., платіжного доручення № 1268 від 14.12.2021 року, які просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача за наслідками розгляду справи згідно ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

За результатами розгляду справи, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, серед іншого - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

Окрім того відповідно до п. 2 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

За результатами розгляду справи, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, серед іншого - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

Окрім того відповідно до п. 2 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При вирішенні заяви про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, зважаючи на наслідки розгляду справи, суд враховує рішення Європейського суд з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації.

Так, Європейський суд з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначив підхід вислітлений у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

Хоча чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід враховувати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зважаючи на зазначені процесуальні норми, з урахуванням принципу співмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу до складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, обгрутнованості понесених випрат, вважає за необхідне вимогу задовольнити, визнавши понесені витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн., з урахуванням положення договору про надання правової допомоги, кошторису надання правової допомоги, акту виконаних робіт, платіжного доручення.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставівищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. 141, ч.ч.1, 3 ст. 246, ст. 270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівка», код ЄДПРОУ - 40487503, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 (нуль) коп. - понесених витрат на правову допомогу.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу « Перехідні положення » ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, щодіяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертаєтаку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно - телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацієюУкраїни у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч. 1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першоїінстанції.

СУДДЯ: