Постанова

від 22.11.2022 по справі 288/420/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №288/420/20 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.

Категорія 21 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №288/420/20 за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвокатаЯковенка АнатоліяВікторовича наухвалу Попільнянського районногосуду Житомирськоїобласті від11липня 2022року,постановлену підголовуванням суддіЗайченко Є.О.у смт.Попільні,

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яковенко А.В. звернувся до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 288/420/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Попільнянська селищна рада Житомирської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Згідно клопотання, ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 березня 2022 року прийнята відмова представника ОСОБА_1 - адвоката Яковенко А.В. від позовних вимог і провадження було закрите на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

11 березня 2022 року адвокат Яковенко А.В. просив долучити до матеріалів справи документи, які підтверджують судові витрати позивача на правову допомогу (копії договору про надання правової допомоги, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, акту прийняття - передачі судових послуг та квитанції № 41618269-1 від 10.02.2022) та вирішити питання про розподіл даних судових витрат.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 липня 2022 року в задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Яковенко А.В. подав апеляційну скаргу, де просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Апеляційна скаргамотивована тим,що припостановленні ухвалисудом булипорушені нормипроцесуального права.Зазначає,що упровадженні Попільнянськогорайонного судуЖитомирської областіперебувала цивільнасправа запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою. Під час розгляду справи відповідачем самостійно звільнено від металобрухту земельну ділянку позивачки, тобто задоволено позовні вимоги після пред`явлення позову. Таким чином, предмет спору зник і відпала потреба подальшого розгляду цивільної справи.

09лютого 2022року вінзаявив клопотанняпро закриттяпровадження усправі іповідомив суд,що протягом п`яти днів після ухвалення рішення буде подано докази сплати позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу для вирішення питання про їх розподіл між сторонами.

У відповідності до вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України 11.03.2022 він надав суду договір доручення про надання правової допомоги, додаткову угоду до нього, акт виконаних робіт, а також квитанцію про сплату коштів на виконання умов договору і просив вирішити питання про розподіл даних судових витрат. Судом першої інстанції незаконно відмовлено у постановленні додаткового рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга повинна бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення про стягнення виплат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з відмовою позивача від позову та закриттям провадження у справі відсутні підстави для ухвалення такого рішення.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина третя ст. 142 ЦПК України).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі N 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі N 329/766/18, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі N 329/766/18 (провадження N 61-6627св20).

В обґрунтування оплати професійної правничої допомоги, у розмірі 10000 грн., яку представник ОСОБА_1 просить стягнути із відповідача, на підтвердження подано: копії договору про надання правової допомоги №30/11-20 від 30.11.2020 укладеного між ОСОБА_1 і адвокатом Яковенком А.В. (а.с.174), додаткова угода до договору про надання правничої допомоги від 30.11.2020 (а.с.175) та акт приймання-передачі наданих адвокатом правничих послуг, на суму 10000 грн. (а.с.176).

Згідно з пунктом 4.2 Договору про надання правничої допомоги встановлено, що гонорар та додаткові витрати Адвоката погоджуються за взаємною згодою сторін та оформлюються додатковою угодою до цього договору. Пунктом 2 Додаткової угоди Сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвоката (Адвокатського бюро) за Договором про надання правничої допомоги становить 10000 грн.

Відповідно до пункту 2 Акту приймання - передачі наданих послуг від 10.02.2022 слідує, що вартість послуг становить 10000 грн. (а.с.176).

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або тільки має бути сплачено, не врахував умови пункту 4.2 Договору та пункту 2 Додаткової угоди.

Також апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що від відповідача будь-яких заяв та клопотань щодо зменшення розміру стягнення судових витрат на правову допомогу не надходило.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмір 10000 грн.

Суд першої інстанції неправильно застосував пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України та частину третю статті 142 ЦПК України, не врахував умови договору про надання правничої допомогу та додаткової угоди та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Тому ухвала Попільнянського районного суду від 11 липня 2022 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимоги позивача про здійснення розподілу судових витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича задовольнити.

Ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 липня 2022 року скасувати.

Заяву представника позивача - ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді