Рішення

від 15.11.2022 по справі 910/8495/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2022Справа № 910/8495/22

За позовомПершого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Версаль"третя особаДепартамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)простягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 2 079 606,44 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Версаль" з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 2 079 606,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.10.2022. Вказаною ухвалою залучено до участі у справі третю особу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 виправлено описку в ухвалі суду від 05.09.2022 в частині найменування залученої третьої особи, а саме зазначено вірну третю особу - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

У підготовче засідання 04.10.2022 з`явилися представники Київської міської ради та прокуратури, представник відповідача не з`явився.

При цьому, 03.10.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, з підстав не отримання позовної заяви, з огляду на що відповідачу необхідний додатковий час для підготовки відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 суд відклав підготовче засідання до 25.10.2022.

25.10.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до змісту яких третя особа підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити повністю.

У підготовче засідання 25.10.2022 з`явилися представники Київської міської ради, прокуратури та третьої особи. Відповідач у підготовче засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином про що свідчать матеріали справи.

За наслідками підготовчого засідання 25.10.2022 суд своєю ухвалою закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 15.11.2022.

31.10.2022 від Київської міської ради надійшли письмові пояснення в яких Київрада підтримала позов, вказала про його підставність та обґрунтованість, просила суд задовольнити вимоги повністю.

15.11.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно змісту відзиву відповідач заперечує проти позову, вказує про його безпідставність з огляду на відсутність укладеного договору про оренду земельної ділянки, а отже, на переконання відповідача підстав для сплати коштів не має. Одночасно подав клопотання про поновлення строку на подачу відзиву, з огляду на фактичне отримання позовної заяви 10.11.2022.

Для повного та об`єктивного розгляду справи, з метою дотримання інтересів всіх сторін у справі, Суд дійшов висновку про поновлення строку та прийняття відзиву на позовну заяву.

У судове засідання 15.11.2022 прибули представники прокуратури, Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що свідчать матеріали справи.

Представники позивача, прокуратури та третьої особи позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 15 листопада 2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 18.12.2020 № 08/231-129/ПР "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Версаль" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (об`єкти дорожнього сервісу) на просп. Миколи Бажана, 3 - В у Дарницькому районі міста Києва" передано відповідачу (ТОВ "Гранд Версаль") за умови виконання п. 2 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,4288 га (кадастровий номер: 8000000000:90:311:0030) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (об`єкти дорожнього сервісу) (код КВЦПЗ - 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу) на просп. Миколи Бажана, 3 - В у Дарницькому районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.10.2020 року № 229139408) (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики оборони та іншого призначення, заява ДЦ від 20.10.2020 № 72046-005283080, справа № 663784159).

Згідно п. 2 вказаного рішення, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (№ 2189/86-22 від 21.06.2022) кадастровий номер: 8000000000:90:311:0030, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає - 18 121 648,68 грн.

Судом встановлено, що за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.07.2013 за ТОВ "Гранд Версаль" зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна загальною площею 2519,2 кв.м, а саме офісно-торговельно-розважальні нежитлові будівлі і заклади громадського харчування («літ. А» торгівельне - 441,6 кв.м, «літ. Б» торгівельне - 620,9 кв.м, «літ. В» торгівельне - 527,8 кв.м, «літ. Г» торгівельне - 132,4 кв.м, «літ. Д» торгівельне - 46,8 кв.м, «літ. Е» торгівельне - 102,6 кв.м, «літ. Ж» торгівельне - 47 кв.м, «літ. З» торгівельне -148,9 кв.м, «літ. К» заклад громадського харчування - 200,3 кв.м, «літ. Л» торгівельне - 39,6 кв.м, «літ. М» офісне - 161,9 кв.м, «літ. Н» торгівельне - 24,4 кв.м, «літ. О» трансформаторна підстанція - 25,0 кв.м).

Матеріалами справи підтверджено, що вказане нерухоме майно належить ТОВ "Гранд Версаль" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2013 № 2302, укладеного з ТОВ "Технобуд-Комплекс ЛТД". У подальшому, у зв`язку зі змінами параметрів об`єктів нерухомості, право власності перереєстровано за ТОВ "Гранд Версаль" на підставі свідоцтва про право власності від 15.10.2014 та інформаційної довідки від 08.08.2018 № 87.

При цьому, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права ТОВ "Гранд Версаль" на земельну ділянку площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 на проспекті Миколи Бажана, 3-В у місті Києві не зареєстровані. Вказані обставини визнаються відповідачем.

Вищезазначене, на переконання прокурора свідчить, що товариство, набувши в 2013 році у власність нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване не оформило.

У позовній заяві прокурор звертає увагу, що 14.05.2019 відомості про земельну ділянку площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 внесені до Державного земельного кадастру, а 31.05.2019 право комунальної власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за територіальною громадою в особі Київської міської ради. Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та з 31.05.2019 є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Водночас, як вказує прокурор, відповідачем не були вчинені дії на виконання рішення Київської міської ради від 18.12.2020 № 08/231-129/ПР "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Версаль" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (об`єкти дорожнього сервісу) на просп. Миколи Бажана, 3 - В у Дарницькому районі міста Києва" в частині укладення договору оренди земельної ділянки.

За даними Головного управління ДПС у місті Києві від 21.06.2022 ТОВ "Гранд Версаль" податкові декларації по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у 2019-2022 роках не подавало.

Таким чином, з 31.05.2019 (дата формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав) за переконанням прокурора, відповідач без достатніх правових підстав, не сплачуючи орендну плату, використовує земельну ділянку площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 на проспекті Миколи Бажана, 3-В для обслуговування розташованого та зареєстрованого на ній нерухомого майна, що є підставою для стягнення з товариства безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що Київська міська прокуратура неодноразово зверталась до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з листами в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з питанням вжиття заходів по стягненню безпідставно збережених коштів з відповідача за користування земельною ділянкою площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 (Листи: від 13.06.2022 № 15/1-3/12-вих-22; від 05.07.2022 № 15/1-357-вих-22; від 22.08.2022 № 15/1-9357-22 наявні у матеріалах справи).

Проте такі листи залишені без вжиття відповідних заходів.

За таких обставин, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом в інтересах Київської міської ради до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 2 079 606,44 грн.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування - Київської міської ради, Господарський суд міста Києва зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України прокуратура, окрім інших функцій, здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках та порядку, визначеному законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про охорону земель" землі в межах території України є об`єктом особливої охорони держави.

Зі змісту ст. ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", ст. ст. 1, 2, 4, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Суд зауважує, надавши прокурору повноваження представництва, законодавець насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати державні інтереси, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, на переконання суду, порушення прав територіальної громади, який є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини.

Відтак, в силу норм ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язком прокурора є захист інтересів держави, у тому числі територіальної громади.

Відповідно до ст. ст. 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності).

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про охорону земель" до повноважень Київської міської ради у галузі охорони земель належить, зокрема, організація і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

У свою чергу, в силу ст. ст. 16, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 189 Земельного кодексу України, саме Київська міська рада має виконувати відповідні функції, здійснювати контроль за використанням земель та своєчасно реагувати на порушення земельного законодавства.

У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Використання відповідачем земельної ділянки для розміщення та експлуатації нерухомого майна без оформлення правовстановлюючих документів на землю та без сплати до місцевого бюджету обов`язкових орендних платежів, порушує інтереси територіальної громади в особі Київської міської ради, яка у даному випадку позбавлена можливості ефективно та виключно в інтересах територіальної громади розпоряджатись землями міста Києва, регулювати земельні відносини з метою створення умов для поліпшення соціальної інфраструктури міста.

При цьому інтереси держави охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, що відповідає змісту статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (постанова Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17).

Крім того, спірні правовідносини фактично пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста Києва.

Внаслідок невиконання відповідачем вимог закону територіальна громада міста в особі Київської міської ради тривалий час не отримує до бюджету значні кошти від використання товариством земельної ділянки, що негативно впливає на своєчасне фінансування місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку, розвитку комунальних підприємств, установ та організацій, вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку освіти та медичного обслуговування, посилення сил оборони столиці та відновлення міських об`єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій розвитку транспорту і зв`язку, вирішення інших питань, що стосуються територіальної громади та фінансуються з місцевого бюджету.

Таким чином, порушення інтересів держави у даному випадку полягає у невиконанні відповідачем вимог земельного законодавства, що призводить до безоплатного користування ТОВ "Гранд Версаль" комунальною земельною ділянкою площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 та збереження без достатньої правової підстави за рахунок власника землі (територіальної громади міста Києва) коштів у розмірі 2 079 606,44 грн, які відповідач повинен сплатити за користування землею.

Крім того, суду доведено, що прокурор звертався з листами від 13.06.2022 № 15/1-3/12-вих-22; від 05.07.2022 № 15/1-357-вих-22; від 22.08.2022 № 15/1-9357-22 про вжиття заходів по стягненню безпідставно збережених коштів з відповідача за користування земельною ділянкою площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030.

Проте такі залишені листи без реагування. Іншого матеріали справи не містять.

Отже, прокурором доведено, та судом встановлено наявність достатніх правових підстав для звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд відзначає наступне.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Прокурор звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зазначає, що земельна ділянка на просп. Миколи Бажана, 3 - В у Дарницькому районі міста Києва площею 0,4288 га (кадастровий номер: 8000000000:90:311:0030), є об`єктом комунальної власності, який може використовуватись зважаючи на вимоги ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України лише на підставі та умовах договору оренди.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Крім того, правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведені в оренду попередньому власнику.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

При цьому, згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Водночас, встановлено, що за ТОВ "Гранд Версаль" на праві власності зареєстровані лише нежитлові будівлі загальною площею 2519,2 кв.м, розташовані на земельній ділянці площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 на проспекті Миколи Бажана, З-В у місті Києві, а відповідне речове право щодо зазначеної земельної ділянки за товариством не зареєстровано, оскільки й рішення про передачу її в оренду ТОВ "Гранд Версаль" Київрадою не приймалось.

З огляду на те, що ТОВ "Гранд Версаль" з 2019 року користується комунальною земельною ділянкою площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 по вул. Миколи Бажана, 3-В у Дарницькому районі міста Києва для розміщення та експлуатації об`єктів нерухомого майна без оформлення правовстановлюючих документів, відтак, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало сплатити за користування нею, товариство, відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, повинно повернути ці кошти власнику земельної ділянки - територіальній громаді в особі Київської міської ради.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.

Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17.

З огляду на викладене ТОВ "Гранд Версаль", як фактичний користувач земельної ділянки по просп. Миколи Бажана, 3 - В у Дарницькому районі міста Києва, площею 0,4288 га (кадастровий номер: 8000000000:90:311:0030), що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондиційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136. п.14.1. ст. 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Києва в особі позивача (Київської міської ради). Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Зі змісту вказаних норм, слід дійти висновку, що навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Суд критично оцінює доводи відповідача, щодо відсутності його вини щодо не укладення договору оренди, з огляду на те, що судом береться до уваги, що положення глави 83 ЦК України, якою регулюються спірні правовідносини і обґрунтовується позов, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17, відповідно до яких вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, суд акцентує увагу, серед інших, відповідача, що при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, чому відповідач не оформив право користування даною земельною ділянкою, в тому числі, і якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах Верховного Суду, позивач має довести лише існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Суд також не приймає до уваги твердження Відповідача що Позивачем не було надано суду доказів наявності державної реєстрації за Київською міською радою права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030, а відповідно і можливості реалізації нею права власності на цю земельну ділянку у вказаній в позові період, оскільки зазначене твердження спростовується матеріалами справи, а саме матеріалами справи доведено, що 14.05.2019 відомості про земельну ділянку площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 внесені до Державного земельного кадастру, а 31.05.2019 право комунальної власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за територіальною громадою в особі Київської міської ради. Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та з 31.05.2019 є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Щодо розрахунку визначення суми коштів, яка підлягає до стягнення, суд вказує таке.

Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Суд зауважує, що Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, на переконання суду, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Як вказувалось вище, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.06.2022 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 становить 18 121 648,68 грн.

Водночас, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку, вартість земельної ділянки станом на 17.02.2021 складала 16 474 226,07 грн.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок суми коштів яка підлягає до стягнення з відповідача за період з 01.09.2019 по 01.09.2022, суд встановив його арифметичну правильність, при цьому судом береться до уваги, що відповідачем контррозрахунку не подавалось.

Отже, сума коштів яку мало сплачувати ТОВ "Гранд Версаль" до бюджету Київської міської ради, внаслідок зайняття земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.09.2019 по 01.09.2022 становить 2 079 606,44 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 079 606,44 грн. за фактичне використання земельної ділянки по просп. Миколи Бажана, 3 - В у Дарницькому районі міста Києва, площею 0,4288 га (кадастровий номер: 8000000000:90:311:0030).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Версаль" (вул. О. Кошиця, буд. 1/38, офіс 513, м. Київ, 02068, ЄДРПОУ 38806202) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ЄДРПОУ 22883141) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,4288 га з кадастровим номером 8000000000:90:311:0030 на проспекті Миколи Бажана, 3-В у Дарницькому районі м. Києва в сумі 2 079 606 (два мільйони сімдесят дев`ять тисяч шістсот шість) грн. 44 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Версаль" (вул. О. Кошиця, буд. 1/38, офіс 513, м. Київ, 02068, ЄДРПОУ 38806202) на користь Київської міської прокуратури ( вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172 ІВАN UA, 168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) 31 194 (тридцять одну тисячу сто дев`яносто чотири) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2022.

Суддя І.І. Борисенко