печерський районний суд міста києва
Справа № 759/9219/21-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г.О.
секретар судового засідання Музика В. П.
справа №759/91219/21-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»
третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -
представник відповідача - Ніколаєнко О. В.
В С Т А Н О В И В :
У липні 2021 року до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю із Святошинського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов, у якому позивач просить визнати факт ненадання письмової відповіді на письмові заяви ОСОБА_1 як дії (бездіяльність) Комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») та Комунального концерну «Центр комунального сервісу» (далі - КК «Центр комунального сервісу»), які порушили її законні права як споживача, стягнути із КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на її користь 2 472, 37 грн, сплачені відповідно до рахунків КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за послуги централізованого опалення, які фактично їй не були надані та не отримувались.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Між нею та Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» (далі - ПАТ «КИЇВЕНЕРГО») укладено договір №141042100600100 від 05.03.2018 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню.
Зазначає, що оскільки теплолічильник при здачі квартири в експлуатації було втрачено, то за період до квітня 2018 року централізоване опалення квартири не здійснювалось, однак за період із жовтня 2017 по квітень 2018 року їй було нарахована заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 2 472, 37 грн.
Вказує, що вона неодноразово зверталась до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КК «Центр комунального сервісу» із заявою про перерахунок заборгованості, однак ніякого реагування на її письмові звернення не було.
Так, як при відчуженні квартири позивач була змушена оплати борг за послуги централізованого опалення, які фактично їй не були надані та не отримувались, її права як споживача було порушено, що стало підставою для звернення до суду із позовом.
Просила розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву, та встановлено третій особі строк на подання пояснень щодо позову протягом десяти днів із дня отримання ухвали про відкриття провадження (а. с. 34).
Копію ухвали від 19.07.2021 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу та третій особі було направлено копію позовної заяви з додатками.
Третя особа пояснення на позов не надала. Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу третьої особи, остання отримала копію ухвали та копію позовної заяви з додатками 13.10.2021 року (а.с. 36).
Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу відповідача, останній отримав копію ухвали та копію позовної заяви з додатками 22.10.2021 року (а.с. 37).
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.
28.10.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» жодним чином не порушено права та інтереси позивача, оскільки КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» відповідно до статуту здійснює постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води споживачам у місті Києві з 01.05.2018 року та не несе відповідальності за дії або бездіяльність ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» за період до 01.05.2018 року (а.с. 39-51).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2021 року у задовленні клопотання представника відповідача Ніколаєнка О. В. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - відмовлено (а.с. 52).
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 05.03.2018 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 38346492) укладено договір №141042100600100 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, а саме стосовно квартири АДРЕСА_2 , опалювальною площею 37, 2 кв.м. (а.с. 7-10).
Відповідно до п. 6 вказаного договору на момент укладення договору тарифи та послуги становлять:
6.1. за централізоване опалення:
6.1.1 за наявності будинкового або квартирного засобів обліку теплової енергії - 1 355, 83 грн/Гкал (з ПДВ);
6.1.2. за відсутності будинкового або кваритирного засобів обліку тепової енергії - 31, 55 грн/кв.м. (з ПДВ) оплювальної площі в опалювальний сезон.
6.2. за централізоване постачання гарячої води: 80, 62 грн/м.куб. (з ПДВ) за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання; 74, 53 грн/м.куб. (з ПДВ) за відсутності рушникосушильників (а.с. 7).
Пунктом 33 договору визначено, що договір укладається до 15.05.2018 року і набирає чинності з 01.10.2017 року (а.с. 10).
Відповідно до квитанцій для сплати послуг за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за період із жовтня 2017 по квітень 2018 року заборгованість за послуги централізованого опалення становить 2 472, 37 грн (а.с. 11-13).
05.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» із заявою про здійснення перерахунку за послуги централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
02.04.2018 року ОСОБА_2 було придбано теплолічильник, заводський номер 175303 (а.с. 15).
03.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» із заявою про опломбування лічильника, оскільки він був втрачений, а теплопостачання в квартиру не здійснювалось (а.с. 19).
10.09.2018 року та 23.01.2019 року ОСОБА_1 повторно звернулась до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» із заявою про здійснення перерахунку за послуги централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21, 23).
Станом на 01.01.2021 року борг з централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , становить 4 554, 46 грн (а.с. 24).
Відповідно до квитанції від 15.01.2021 року ОСОБА_1 оплатила КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» борг за централізоване опалення у розмірі 4 554, 46 грн (а.с. 25).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Згідно із статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
У частинах першій, третій, четвертій статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
Відповідно до частини першої ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Так, позивач в обґрунтування позовних вимог долучає до матеріалів справи договір №141042100600100 від 05.03.2018 року, укладений між нею та Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 38346492), з якого вбачається що їй були надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Також даний договір свідчить про те, що він набрав чинності з 01.10.2017 року, тобто саме з того періоду, за який, як вважає позивач, їй було безпіставно нараховано заборгованість.
Разом з тим, саме вказаним договором визначено тарифи за надання послуг, в тому числі за відсутності будинкового або кваритирного засобів обліку теплової енергії. Вказаний договір був підписаний позивачем, а, отже, остання погодилась з його умовами та тарифами щодо оплати послуг.
Надані суду квитанцій для сплати послуг за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за період із жовтня 2017 по квітень 2018 року свідчать лише про навність заборгованості у позивача за послуги централізованого опалення у розмірі 2 472, 37 грн, однак не містять відомостей на підтвердження безпіставності нарахування вказаних коштів.
Щодо посилання позивача на те, що при введенні будинку в експлуатацію її квартира не була обладнана лічильником, оскільки останній був втрачений, вони не підтверджуються належними та допустимими доказими, а лише ґрунтуються на припущеннях останньої, тому суд не бере їх до уваги.
Так, єдиним доказом на підтвердження зазначеного, є заява від 03.03.2018 року до начальника центру обслуговування клієнтів Святошинського району СВП КЕК ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» Плужка Д. С. про опломбування лічильника, оскільки він був втрачений, а теплопостачання за період не здійснювалось, який не містить докази отримання його останнім: позивач не зазначає в який спосіб він був направлений, не долучає до суду фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист, у разі направлення його поштою.
Суд бере до уваги також те, що позивач зазначає, що проживає у квартирі із 2017 року, однак звернулась із вказаною заявою аж у березні 2018 року, хоча була обізнана про відсутність вказаного лічильника.
Отже, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення із КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» грошових коштів у розмірі 2 472, 37 грн, які сплачені відповідно до рахунків за послуги централізованого опалення, не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що їй не надавались вказані послуги.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача, що вказана вимога пред`явлена до неї безпіставно, оскільки, як вбачається із квитанції від 15.01.2021 року, саме на рахунок КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» ОСОБА_3 була сплачена заборгованість.
Що стосується вимоги визнати факт ненадання письмової відповіді на письмові заяви ОСОБА_1 як дії (бездіяльність) КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та КК «Центр комунального сервісу», які порушили її законні права як споживача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, виходячить із наступного.
Так, позивач зазначає, що вона зверталась до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» із заявами від 05.03.2018 року, 03.04.2018 року, 10.09.2019 року, та до КК «Центр комунального сервісу» із заявою від 03.01.2019 року. Однак, на підтвердження зазначеного, долучає до матеріалів справи лише копії вказаних заяв, із яких не вбачається, яким способом вони були направлені адресатам, чи вони були отримані ними.
Разом з тим, в позові зазначено, що позивач отримала усну відповідь на своє звернення від 23.01.2019 року до КК «Центр комунального сервісу», що свідчить про безпіставність вимоги до КК «Центр комунального сервісу», оскільки останнім було розглянуто її звернення.
Що стосується КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», то судом встановлено, що ним жодним чином не порушено права та інтереси позивача, оскільки позивач зверталась саме до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» із заявами від 05.03.2018 року, 03.04.2018 року, 10.09.2019 року про здійснення перерахунку боргу, а відповідно до статуту КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води споживачам у місті Києві з 01.05.2018 року та не несе відповідальності за дії або бездіяльність ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» за період до 01.05.2018 року.
Враховуючи наведене, з огляду на положення статей 76-84 ЦПК України, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення її прав як споживача саме з боку КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та КК «Центр комунального сервісу».
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що стороною позивача не надано суду належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів того, на що вона посилалася, як на підставу звернення до суду з позовом.
Так, суд всебічно та повно дослідивши обставини справи та оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір компенсується за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 322, 334, 382 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», адреса: пл. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421.
Третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», адреса: вул. Кирпоноса, 10/8, м. Київ, 03190.
Суддя Г.О.Матійчук
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2022 |
Оприлюднено | 28.11.2022 |
Номер документу | 107508866 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Матійчук Г. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні