Рішення

від 09.11.2022 по справі 911/839/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/839/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., дослідивши матеріали справи

За позовом Корпорації «УКРВТОРРЕСУРСИ-4»

до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області

про визнання недійсним рішення

Учасники судового процесу:

від позивача: Стафійчук В.В;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація «УКРВТОРРЕСУРСИ-4» звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання недійсним рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2022 у справі № 911/839/22 відкрито провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив; призначено підготовче судове засідання у справі на 21.07.2022.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

У зв`язку із відсутністю фінансування на поштову кореспонденцію, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.06.2022 не була направлена поштою на адресу місцезнаходження відповідача. Однак, з метою належного повідомлення останнього, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.06.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Представник відповідача 21.07.2022 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про відкриття провадження у справі не виконав, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

21.07.2022 в судове засідання з`явився представник позивача, надав усні пояснення по справі та усно клопотав зобов`язати відповідача надати відповідь у формі заяви свідка, які викладені в прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.07.2022 було відкладено підготовче судове засідання у справі № 911/839/22 на 31.08.2022; клопотання Корпорації «УКРВТОРРЕСУРСИ-4» про зобов`язання відповідачу надати відповідь у формі заяви свідка, які викладені останнім у прохальній частині позовної заяви, задоволено частково та встановлено відповідачу строк для надання відповіді на письмові запитання, які викладені позивачем в прохальній частині позовної заяви, а саме: № 1, № 3, № 4, № 5 та № 7 до 26.08.2022.

Представник відповідача 31.08.2022 в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 21.07.2022 у справі не виконав, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

31.08.2022 в судове засідання з`явився представник позивача, надав усні пояснення по справі та усно клопотав повторно зобов`язати відповідача надати відповідь у формі заяви свідка, які викладені в прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.08.2022 було відкладено підготовче судове засідання у справі № 911/839/22 на 28.09.2022 та повторно встановлено відповідачу строк для надання відповіді на письмові запитання, які викладені позивачем в прохальній частині позовної заяви, а саме: № 1, № 3, № 4, № 5 та № 7 до 21.09.2022.

28.09.2022 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі, усно клопотав про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; представник відповідача втретє в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 21.07.2022 та від 31.08.2022 не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 28.09.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі № 911/839/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2022.

З метою повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, 29.09.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв`язку із відсутністю фінансування на поштову кореспонденцію, зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу відповідача. Однак, з метою належного повідомлення останнього, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу відповідача.

27.10.2022 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по суті спору; представник відповідача вкотре в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 21.07.2022 та від 31.08.2022 не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 27.10.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 09.11.2022.

З метою повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, 28.10.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв`язку із відсутністю фінансування на поштову кореспонденцію, зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу відповідача. Однак, з метою належного повідомлення останнього, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу відповідача.

09.11.2022 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач стверджує, що 30.12.2004 між Бородянською районною адміністрацією, правонаступником якого є відповідач, та Корпорацією «Укрвторресурси», правонаступником якого є позивач, було укладено договір оренди земельної ділянки на 49 років. Однак, як зазначає позивач, відповідачем, у зв`язку із реорганізацією Корпорації «Укрвторресурси» та на підставі п. 40 договору оренди земельної ділянки, на тринадцятій сесії восьмого скликання було прийнято Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001».

Позивач також наголошує, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004 і у відповідача жодних претензій протягом цього часу щодо орендодавця Корпорації «Укрвторресурси», не виникало.

За таких обставин, на переконання позивача, Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 є спробою розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, суперечить законодавству та умовам договору оренди від 30.12.2004. Крім того, позивач вважає, що Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 прийняте з порушенням встановленого законодавством порядку його оприлюднення, порушує, на його думку, права позивача на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001, яке виникло на підставі та на умовах договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004.

Враховуючи вищенаведене, на думку позивача, наявні підстави для визнання повністю недійсним Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021. У зв`язку із цим, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою про визнання повністю недійсним Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001», прийняте Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області на тринадцятій сесії восьмого скликання.

09.11.2022 представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час судового засідання був повідомлений належним чином.

Наразі, суд наголошує, що представник відповідача в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У строк, установлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, відзив на позов не подав, позовних вимог не оспорив, вимоги ухвал суду від 21.07.2022 та від 31.08.2022 не виконав, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами. Крім того, відповідач не був позбавлений права брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

30.12.2004 між Бородянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Корпорацією «Укрвторресурси» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення сміттєпереробного комплексу, яке знаходиться Київська область, Бородянський район, за межами с. Озера.

Відповідно до пп. 2-4 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,7129 га, у тому числі порушених земель без рослинного (піски) 7,7129 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 193 800,02 грн.

Згідно із п. 8 договору, договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору, орендна плата нараховується згідно Закону України «Про оренду землі» в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки затвердженої рішенням 16 сесії четвертого скликання № 197-16-IV від 29.12.2004 р., що становитиме 11 628,00 грн. (одинадцять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 00 коп.) на рік. Орендна плата вноситься щомісячно орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 969 грн. (дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 00 коп.) на р/р 33217812800146 ВДК в Бородянському районі МФО 821018 ЗКПП 23569872 Озерської сільської ради. З коригуванням коефіцієнту інфляції на кожен рік.

Згідно із пп. 15-16 договору, земельна ділянка передається в оренду під будівництво сміттєпереробного комплексу. Цільове призначення земельної ділянки землі промисловості.

Відповідно до п. 18 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації з землеустрою по оформленню договору оренди земельної ділянки, затверджено: розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації № 854 від « 30» грудня 2004 р.

На орендовану земельну ділянку встановлено слідуючі обмеженні (обтяження): - без зміни цільового використання (код УКЦВЗ 1.12); - із дотриманням вимог екологічного зонування (код 2.2); - спеціальне обмеження на влаштування звалищ (код 4.3.8); - утримувати прилеглу територію в належному стані та виконувати благоустрій ділянки; - інші обмеження згідно чинного земельного законодавства України (п. 26 договору).

Відповідно до п. 28 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно із договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та території, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Обов`язками орендодавця є: передання в користування земельної ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечення відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчинення дії, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодування орендарю капітальних витрат, пов`язаних із поліпшенням стану об`єктаоренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередження орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або привести до погіршення стану самого об`єкта оренди (п. 28 договору).

Згідно із п. 30 договору, орендар має право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію; використовувати у встановлено порядку для власних потреб наявності на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадка, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; самостійно передавати в суборенду всю або частину орендованої земельної ділянки. Порушені права користувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Обов`язками орендаря є: забезпечення використання землі за цільовим призначенням; додержання вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасна сплата земельного податку або орендної плати; не порушення права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі; своєчасне надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів в порядку, встановленому законом; дотримання правил добросусідства та обмежень, пов`язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; збереження геодезичних знаків, протиерозійних споруд, мереж зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки (п. 31 договору).

В пункті 36 договору сторонами узгоджено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В пункті 39 договору сторони передбачили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно із п. 40 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до п. 43 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписаний орендодавцем та орендарем, скріплений печатками сторін без будь-яких зауважень, заперечень та зареєстрований районним відділом Київської регіональної філії № 8 «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.01.2005 за № 040532400001 (копія наявна в матеріалах справи).

Судом встановлено, що 16.11.2018 Корпорацією «Укрвторресурси» позачерговими Загальними зборами учасників Корпорації «Укрвторресурси» складено Протокол № 16/11/2018. Відповідно до Протоколу № 16/11/2018 від 16.11.2018, позачергові Загальні збори учасників Корпорації, зокрема вирішили реорганізувати (поділити) Корпорацію «Укрвторресурси» на Корпорацію «Укрвторресурси-1», Корпорацію «Укрвторресурси-2», Корпорацію «Укрвторресурси-3», Корпорацію «Укрвторресурси-4» (далі позивач) та Корпорацію «Укрвторресурси-5» (копія протоколу наявна в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2019 Корпорація «Укрвторресурси» склала Протокол № 18/03/2019 позачергових Загальних зборів учасників Корпорації «Укрвторресурси». Відповідно до Протоколу № 18/03/2019 від 18.03.2019, позачергові загальні збори учасників Корпорації «Укрвторресурси» вирішили затвердити Розподільчий баланс Корпорації «Укрвторресурси» станом на 17.03.2019 (копія протоколу та розподільчого балансу наявні в матеріалах справи).

Як зазначає позивач, відповідно до Розподільчого балансу станом на 17.03.2019, Корпорація «Укрвторресурси-4» (позивач) є правонаступником Корпорації «Укрвторресурси», зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001 та договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004, що був укладений між Бородянською районною державною адміністрацією та Корпорацією «Укрвторресурси».

08.04.2019 Корпорація «Укрвторресурси-4» склала Протокол № 1 Установчих зборів учасників Корпорації «Укрвторресурси-4».

Відповідно до Протоколу № 1 від 08.04.2019, Установчими зборами учасників Корпорації «Укрвторресурси-4» вирішено, зокрема отримати від Корпорації «Укрвторресурси» майно, належне Корпорації «Укрвторресурси-4», відповідно до Розподільчого балансу Корпорації «Укрвторресурси» станом на 17.03.2019, затвердженого Протоколом № 18/03/2019 від 18.03.2018; уповноважено самостійного учасника Корпорації «Укрвторресурси-4» (представника ТОВ «Плюшка») та/або самостійно директора Корпорації «Укрвторресурси-4» від імені та в інтересах Корпорації «Укрвторресурси-4», отримати від Корпорації «Укрвторресурси» майно, належне Корпорації «Укрвторресурси-4» відповідно до Розподільчого балансу, та підписати відповідний акт.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 29005192 від 02.02.2022, 17.05.2019 здійснена державна реєстрація створення юридичної особи в результаті поділу; повна назва: Корпорація «Укрвторресурси-4»; код ЄДРПОУ 43005651; адреса: Україна, 03040, місто Київ, вул. Васильківська, буд. 1; дані про юридичних осіб, правонаступником є зареєстрована юридична особа: Корпорація «Укрвторресурси», код ЄДРПОУ 31212067 (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 224527452 від 18.09.2020, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221087000:02:001:0001, загальною площею 7,713 га, із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., с/рада. Озерська, 19.07.2018 зареєстровано за Корпорацією «Укрвторресурси-4».

Підставою для державної реєстрації є: договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 30.12.2004, видавник: Бородянська районна державна адміністрація Київської області; Акт приймання-передачі земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 30.12.2004, видавник: Бородянська районна державна адміністрація Київської області; Розподільчий баланс Корпорації «Укрвторресурси», серія та номер: б/н, виданий 17.03.2019, видавник: Голова комісії з реорганізації Корпорації «Укрвторресурси» Іванченко О.В., член комісії з реорганізації Корпорації «Укрвторресурси» Блиставець У.О., який затверджений протоколом № 18/03/2019 від 18.03.2019 року Позачергових Зборів Учасників Корпорації «Укрвторресурси», підписи на якому засвідчено 18.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., реєстровий номер 1119, 1120; протокол Позачергових Зборів Учасників Корпорації «Укрвторресурси», серія та номер: 08/04/2019, виданий 08.04.2019, видавник: учасники Корпорації «Укрвторресурси», підписи на якому засвідчено 08.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., реєстровий номер 1470, 1471.

Отже, враховуючи вищенаведене, позивач зазначає, що ним набуто право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001 на підставі та на умовах договору оренди від 30.12.2004.

Позивач також наголошує, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004 і у відповідача жодних претензій протягом цього часу щодо орендодавця Корпорації «Укрвторресурси-4», не виникало.

Судом встановлено, що позивачем у період з вересня 2020 до грудня 2021 належним чином виконувалися зобов`язання за договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004 в частині оплати орендних платежів, що підтверджується платіжними дорученням, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, як зазначає позивач, 09.12.2021 Корпорацією «Укрвторресурси-4» отримано від відповідача лист-повідомлення № 03-02/5158 від 25.11.2021 про припинення договору оренди землі, в якому позивача повідомлено, що Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області на тринадцятій сесії восьмого скликання прийнято рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001».

Так судом встановлено, що Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області було направлено позивачу лист-повідомлення № 03-02/5158 від 25.11.2021 про припинення договору оренди землі, відповідно до змісту якого, в розумінні закону земельна ділянка, площею 7,7130 га, з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001, є комунальною власністю Гостомельської селищної територіальної громади. Вказана земельна ділянка перебувала в користуванні на умовах оренди у Корпорації «Укрвторресурси» згідно із договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004, укладеного між Бородянською районною державною адміністрацією та Корпорацією «Укрвторресурси». Відповідач в листі підтвердив, що згідно з інформацією із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 7,7130 га з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001 перебуває в користуванні на умовах оренди в Корпорації «Укрвторресурси-4». Відповідач також зазначив в листі, що ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Проте відповідач, посилаючись на п. 40 договору, повідомив позивача про прийняте Гостомельською селищною радою Бучанського району на тринадцятій сесії восьмого скликання рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельною ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001». У зв`язку із цим відповідач направив позивачу акти прийому-передачі (повернення) земельної ділянки для підпису та просив повернути один підписаний примірник селищній раді. Разом з листом-повідомленням, позивачу було направлено копію рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 та два примірники актів прийому-передачі (повернення) земельної ділянки (копії наявні в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2021 Гостомельською селищною радою Бучанського району на тринадцятій сесії восьмого скликання рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельною ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001».

Відповідно до змісту Рішення від 19.07.2021, розглянувши подання начальника відділу земельних ресурсів Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів, щодо дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 та у зв`язку із недотриманням п. 40 договору оренди земельної ділянки, враховуючи висновки комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури від 18.08.2021 та керуючись ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 32 Закону України «Про оренду землі», сесія Гостомельської селищної ради вирішила: 1. достроково розірвати договір оренди земельної ділянки від 30.12.2004, на земельну ділянку площею 7,7130 га, кадастровий номер 3221087000:02:001:0001, яка розташована в с. Озера, Київської області; 2. Гостомельській селищній раді провести державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки площею 7,7130 га за кадастровим номером 3221087000:02:001:0001; 3. контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань землекористування, будівництва та архітектури.

На переконання позивача, Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 є спробою розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, що суперечить законодавству України та умовам договору оренди від 30.12.2004. Крім того, позивач вважає, що Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 прийняте з порушенням встановленого законодавством порядку його оприлюднення, порушує, на його думку, права позивача на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001, яке виникло на підставі та на умовах договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004.

Отже, на думку позивача, наявні підстави для визнання повністю недійсним Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001», прийняте Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області на тринадцятій сесії восьмого скликання.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься відшкодування шкоди. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист свої прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів, визнання недійсним господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з ст. 12 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (ст. 13, 41 Конституції України).

Згідно з ст. 5 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.

Як вбачається зі змісту договору про оренду земельної ділянки від 30.12.2004, орендодавцем спірної земельної ділянки була Бородянська районна державна адміністрація.

Водночас, 12.06.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Київської області», відповідно до якого Озерська територіальна громада (Бородянський район) увійшла до складу Гостомелської територіальної громади.

17.07.2020 Верховною Радою України прийнято Постанову «Про утворення і ліквідацію районів» № 807-ІХ (далі Постанова № 807-ІХ).

Згідно із підп. 10 п. 3 Постанови № 807-ІХ, ліквідовано у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.

Відповідно до підп. 10 п. 1 Постанови № 807-ІХ, утворено у Київській області, зокрема Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Отже, як станом на дату виникнення спірних правовідносин, так і станом на дату розгляду даної справи, розпорядником земель, що перебувають в комунальній власності, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001, є Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу Українидо відання міських рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.

Відповідно до частини другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до вимог частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади-жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституціїі законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2019 в справі № 906/753/17.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогою про визнання недійсним Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001», повинно бути доведено невідповідність такого рішення нормам чинного законодавства та порушення внаслідок його прийняття прав заявника.

Як зазначає позивач, Корпорація «Укрвторресурси-4» набула право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221087000:02:001:00001, загальною площею 7,7129 га, за договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004, на законних підставах, у тому числі відповідно до Розподільчого балансу від 17.03.2019, Протоколу № 18/03/2019 від 18.03.2019 та Протоколу № 1 від 08.04.2019, а право оренди спірної земельної ділянки за договором від 30.12.2004 зареєстроване за Корпорацією «Укрпторресурси-4» у встановленому законом порядку.

Позивач також наголошує, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004 в частині оплати орендних платежів у період з вересня 2020 до грудня 2021, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

На переконання позивача, Рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 є спробою розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, що суперечить законодавству та умовам договору оренди від 30.12.2004, і таке рішення порушує права позивача на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 цього Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про оренду землі», право оренди землі підлягає державні реєстрації відповідно до закону.

Як було встановлено судом раніше, договір оренди земельної ділянки від 30.12.2004 підписаний орендодавцем та орендарем, скріплений печатками сторін без будь-яких зауважень, заперечень та зареєстрований районним відділом Київської регіональної філії № 8 «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.01.2005 за № 040532400001.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним. Отже, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов недопускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, за загальним правилом, розірвання правочину пов`язано з волевиявленням обох його сторін, а не одноособовими діями одного з контрагентів, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або законом.

Водночас, порядок припинення договору оренди землі врегульовано ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним нормативним актом, що регулює саме правовідносини щодо договорів оренди землі, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як норми Цивільного кодексу України, так і положення Закону України «Про оренду землі», передбачають, що зміна та розірвання договорів (у тому числі договорів оренди землі) допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку. Зміна та розірвання договорів оренди землі саме в односторонньому порядку допускаються виключно, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.

Отже, наведені норми законодавства не забороняють сторонам договору оренди земельної ділянки передбачити випадки його розірвання в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, від 04.02.2020 у справі № 915/47/17.

Як було встановлено судом раніше та передбачено сторонами в п. 36 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В пункті 39 договору сторони передбачили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно із п. 40 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Судом було встановлено, що 25.11.2021 Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області звернулася до позивача із листом-повідомленням № 03-02/5158 про припинення Договору оренди землі, відповідно до змісту якого, в розумінні закону земельна ділянка, площею 7,7130 га, з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001, є комунальною власністю Гостомельської селищної територіальної громади. Вказана земельна ділянка перебувала в користуванні на умовах оренди у Корпорації «Укрвторресурси» згідно із договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004, укладеного між Бородянською районною державною адміністрацією та Корпорацією «Укрвторресурси». Відповідач в листі підтвердив, що згідно з інформацією із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 7,7130 га з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001 перебуває в користуванні на умовах оренди в Корпорації «Укрвторресурси-4». Відповідач також зазначив, що ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Проте відповідач в листі, посилаючись на п. 40 договору (передбачає, зокрема, що реорганізація юридичної-особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору) повідомив позивача про прийняте Гостомельською селищною радою Бучанського району на тринадцятій сесії восьмого скликання рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельною ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001». У зв`язку із цим, відповідач направив позивачу акти прийому-передачі (повернення) земельної ділянки для підпису та просив повернути один підписаний примірник селищній раді. Разом з листом-повідомленням, позивачу було направлено копію рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 та два примірники актів прийому-передачі (повернення) земельної ділянки (копії наявні в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2021 Гостомельською селищною радою Бучанського району на тринадцятій сесії восьмого скликання прийнято рішення № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельною ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001».

Відповідно до змісту Рішення від 19.07.2021, розглянувши подання начальника відділу земельних ресурсів Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів, щодо дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 та у зв`язку із недотриманням п. 40 договору оренди земельної ділянки, враховуючи висновки комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури від 18.08.2021 та керуючись ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 32 Закону України «Про оренду землі», сесія Гостомельської селищної ради вирішила: 1. достроково розірвати договір оренди земельної ділянки від 30.12.2004, на земельну ділянку площею 7,7130 га, кадастровий номер 3221087000:02:001:0001, яка розташована в с. Озера, Київської області; 2. Гостомельській селищній раді провести державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки площею 7,7130 га за кадастровим номером 3221087000:02:001:0001; 3. контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань землекористування, будівництва та архітектури.

Судом встановлено, що в оспорюваному рішенні Гостомельської селищної ради Бучанського району основними підставами для одностороннього розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 визначено ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та п. 40 договору.

Як було зазначено судом вище, статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

У пункті 40 договору сторони узгодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Водночас, суд звертає увагу на п. 39 договору, в якому сторони передбачили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до пп. 36, 37 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; - ліквідація юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, виходячи з приписів частин 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» та умов договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004, сторонами не погоджено можливості розірвання договору в односторонньому порядку із вчиненням одностороннього правочину у формі рішення.

Доказів досягнення сторонами згоди щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 матеріали справи не місять.

Таким чином, за змістом положень наведених норм законодавства та умов договору, дострокове розірвання договору оренди землі на вимогу сторони, у разі відсутності згоди на це іншої сторони, може бути здійснено тільки в судовому порядку.

Належних та допустимих доказів дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 в односторонньому порядку на вимогу відповідача за рішенням суду в порядку, встановленому законом, матеріали справи також не містять.

Отже, спірне рішення відповідача про розірвання договору було прийнято з порушенням приписів чинного законодавства щодо порядку розірвання договору оренди землі та призводить до порушення прав та законних інтересів позивача, як орендаря за договором, оскільки фактично припиняє його право оренди.

Зазначені відомості відповідачем не спростовані. Належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття оспорюваного рішення у відповідності до вимог чинного законодавства відповідачем також до суду не надано.

За наведених обставин, оскільки сторонами в договорі оренди земельної ділянки від 30.12.2004 не передбачено можливості розірвання договору шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним Рішення тринадцятої сесії восьмого скликання Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001».

Також, суд вважає за необхідне також зазначити, що дослідивши офіційний вебсайт Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (https://www.gostomel-rada.gov.ua), господарський судом встановлено, що тринадцята сесія восьмого скликання проводилася Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області 19.08.2021, що підтверджується опублікованими рішеннями від відповідної дати. Водночас, Рішення тринадцятої сесії восьмого скликання Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області № 1144-13-VIII «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001» містить дату 19.07.2021.

Жодних пояснень щодо встановлення іншої дати в рішенні № 1144-13-VIII від 19.07.2021, замість фактичної дати проведення тринадцятої сесії восьмого скликання Гостомельської селищної ради Бучанського району 19.08.2021, матеріали справи не містять. Доказів виправлення дати або повідомлення про описку в частині зазначення дати в рішенні № 1144-13-VIII «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001» матеріали справи також не місять.

Твердження позивача щодо порушення відповідачем порядку оприлюднення спірного рішення всупереч Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Регламенту Гостомельської селищної ради, залишено судом поза увагою, оскільки відповідно до ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним Рішення тринадцятої сесії восьмого скликання Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001» підлягають задоволенню повністю.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Рішення тринадцятої сесії восьмого скликання Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області № 1144-13-VIII від 19.07.2021 «Про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 з кадастровим номером 3221087000:02:001:0001».

3. Стягнути з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (місцезнаходження: вул. Свято-Покровська, буд. 125, смт. Гостомель, Бучанський р-н, Київська обл., 08290; код ЄДРПОУ 04360617) на користь Корпорації «УКРВТОРРЕСУРСИ-4» (місцезнаходження вул. Васильківська, буд. 1, м. Київ, 03040; код ЄДРПОУ 43005651) 2 481,00 грн. судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 2 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2022.

Суддя Л.В. Сокуренко