Ухвала

від 25.11.2022 по справі 921/614/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25 листопада 2022 року м. ТернопільСправа № 921/614/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕК КОНЦЕПТ" (вх.№683 від 23.11.2022) про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕК КОНЦЕПТ", вул. Гріга Є., буд. 3, м. Тернопіль

до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про вилучення та повернення із чужого незаконного володіння майна (технологічного обладнання)

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У поданій заяві заявник, зокрема, вказує про те, що:

- 01 грудня 2020 року громадяни України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (надалі - Учасники) прийняли рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек Концепт", а також затвердили порядок формування статутного капіталу Товариства та розподілу часток у статутному капіталі Товариства.

В подальшому, згідно вимог ст.13 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники поетапно вносили свої вклади у не грошовій формі в статутний капітал Товариства, а саме:

- 31.12.2020 року - Учасники внесли у статутний капітал Товариства обладнання на суму 1 000 000,00 грн 00 коп. кожний (в підтвердження наведеного долучено копії Протоколу №01 Зборів учасників Товариства від 31.12.2020, Акту приймання передачі вкладу в негрошовій формі від 31.12.2020, Висновку про ринкову вартість технологічного обладнання).

- 28.05.2021 року - Учасники внесли у статутний капітал Товариства обладнання на суму 1 727 000,00 грн 00 коп. кожний (в підтвердження наведеного долучено копії Акту приймання-передачі додаткового вкладу в не грошовій формі від 28.05.2021 та Висновку про ринкову вартість технологічного обладнання).

- Протоколом №05 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек Концепт" від 22.06.2021 року Учасники затвердили розмір часток кожного з них та їх номінальну вартість з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів, а саме: розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі Товариства - 50% та становить номінальну вартість 2 727 000,00 грн. 00 коп.; розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства - 50% та становить номінальну вартість 2 727 000,00 грн 00 коп.

Заявник вказує, що з урахуванням положень ст.115 ЦК України та ст.85 ГК України власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме Товариство. Отже, з моменту внесення майна до статутного капіталу Товариства (в даному випадку - технологічне обладнання), воно стало власністю самого Товариства, а тому зазначене майно втратило ознаки об`єкта права приватної власності.

- Для здійснення господарської діяльності ТОВ "Астек Концепт" уклало з ТОВ "ПРИРІЧАНИ" Договір оренди нежитлового приміщення №21 від 28.09.2021 (приміщення загальною площею 1741,1 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ), в яке Товариство перевезло своє обладнання та почало займатись виробництвом дверей з метою отримання прибутку.

- Однак, починаючи з серпня 2022 року, один з учасників Товариства - ОСОБА_1 (який зареєстрований одночасно як фізична особа-підприємець) почав одноособово використовувати обладнання, що належить ТОВ "Астек Концепт", чим порушує право власності останнього, а також перешкоджає Товариству здійснювати господарську діяльність для досягнення поставлених цілей. Доступ до приміщення, в якому знаходиться обладнання Товариства, представникам останнього було перекрито, повернення обладнання стало неможливим.

- Станом на день подання даної заяви: майно Товариства перебуває в незаконному користуванні третіх осіб; надати оцінку поточного стану обладнання та потенційних понесених позивачем збитків внаслідок розукомплектування, ушкодження або іншого виду шкоди, що могла бути завдана обладнанню за час його неправомірного використання третіми особами, не вбачається за можливе; вивезти обладнання Товариства не вдається.

- Оскільки майно Товариства (обладнання) перебуває у користуванні Відповідача, то є загроза пошкодження, знищення чи втрати останнього. Предмет спору на момент пред`явлення позову може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення в результаті суб`єктивних причин (вчинення Відповідачем умисних дій, направлених на приховування майна; вчинення інших дій з метою уникнення майнової відповідальності, неправильне використання технологічного обладнання або перешкоджанню поверненню майна законному власнику).

У зв`язку із наведеним, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову (до його пред`явлення) шляхом заборони Відповідачу використовувати майно (обладнання), що належить ТОВ "Астек Концепт" та зобов`язати Відповідача передати обладнання Позивачу на відповідальне зберігання (складське приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_3 ), до моменту вирішення спору по суті справи та вступу у силу рішення.

Як вже зазначалось вище, заявник вказує про намір подати позовну заяву про вилучення та повернення із чужого незаконного володіння майна (технологічного обладнання, яке знаходиться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 ). При цьому в якості відповідача визначає фізичну особу - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), який також є учасником ТОВ "Астек Концепт". Крім того, в заяві згадується про те, що останній зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18).

В даному випадку як відповідача зазначено фізичну особу учасника Товариства.

Так, частиною 6 ст.30 ГПК України визначено, що спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Поряд з цим, з наведених у заяві про забезпечення позову обставин не вбачається наявність між сторонами корпоративного спору, розгляд якого за участю фізичної особи відноситься до юрисдикції господарського суду. А виходячи із зазначеного предмету позову - про вилучення та повернення із чужого незаконного володіння майна (технологічного обладнання), вбачається, що позивач має намір звернутися за захистом свого права власності на рухоме майно (обладнання, яке передано учасниками до статутного капіталу товариства).

Таким чином, оскільки відповідачем у такому спорі визначено фізичну особу, а спірні правовідносини не мають ознак корпоративного спору; окрім того, з доданих до заяви документів не вбачається, що майно використовується відповідачем в його господарській діяльності, суд прийшов до висновку, що такий спір не відноситься до юрисдикції господарського суду, а підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Слід також звернути увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №548/981/15-ц, в якій Велика Палата визнала необґрунтованими твердження відповідача про те, що справа має розглядатися за правилами господарського судочинства лише тому, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Пунктом 1 частини 1 статті 175 ГПК України передбачено, що якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч.6 ст.175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

В той же час, положення щодо забезпечення позову визначені главою 10 ГПК України. Однак, вказана глава не містить положень, які б врегульовували дії суду у випадку подання заяви про забезпечення позову у спорі, на який не поширюється юрисдикція господарського суду.

Відповідно до ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11).

В даному випадку, оскільки зазначений у заяві склад учасників не відповідає вимогам статей 4 та 45 ГПК України, позов із визначеним складом сторін та характером спірних правовідносин не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону та відмовити у прийнятті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕК КОНЦЕПТ" (вх.№683 від 23.11.2022) про забезпечення позову - відповідно до п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 20, 45, 175, 234-236 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕК КОНЦЕПТ" (вх.№683 від 23.11.2022) про забезпечення позову.

2. Ухвалу та заяву (вх.№683 від 23.11.2022) з додатками направити Товариству з обмеженою відповідальністю "АСТЕК КОНЦЕПТ", вул. Гріга Є., буд. 3, м. Тернопіль.

3. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання (25.11.2022) та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя С.Г. Стопник