Ухвала

від 22.11.2022 по справі 594/548/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 594/548/19

провадження № 61-13352св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС», ОСОБА_2 , Глибочецька сільська рада, правонаступником якої є Борщівська міська рада,

треті особи: відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації, відділ державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_3 , на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року у складі судді Зушман Г. І. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2021 рокув складі колегії суддів: Сташківа Б. І., Дикун С. І., Хоми М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» (далі - ТОВ «Корпорація «Колос-ВС»), ОСОБА_2 , Глибочецької сільської ради, правонаступником якої є Борщівська міська рада, треті особи: відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації, відділ державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» (далі - СТОВ «Зоря»), про визнання права власності на майновий пай, визнання недійсними правочинів, оформлених актами приймання-передачі майна з пайового фонду, та скасування записів про державну реєстрацію права власності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право на майновий пай у розмірі 2 878 045,72 грн, що становить 27,28 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду ТОВ «Зоря».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Глибочецької сільської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 9 605,00 грн.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2019 року.

Додатковим рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2020 року стягнуто з Глибочецької сільської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 440,00 грн.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року - без змін.

Аргументи учасників справи

У серпні 2021 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від

05 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, в якій просив: рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» задовольнити, а в іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У жовтні 2021 року від ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить у задоволенні касаційної скарги відмовити,

а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2021 року і витребувано справу з суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі

№ 140/640/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 131/475/16-ц, від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц, від 10 лютого 2021 року у справі

№ 292/1170/17, від 24 лютого 2021 року у справі № 2-236/07, від 27 січня

2021 року у справі № 133/2267/18, від 09 грудня 2020 року у справі

№ 675/2134/18-ц, від 01 жовтня 2020 року у справі № 310/7483/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 567/862/19, від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17; судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 1, 3 частини третьої статті

411 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій, які необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Керуючись статтями 33, 34, 260, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 594/548/19 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар