Рішення

від 25.11.2022 по справі 600/2914/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року м. Чернівці Справа № 600/2914/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг» про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг» про стягнення податкового боргу з банківських рахунків та готівки в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 150680,00 грн до місцевого бюджету та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 150680,00 грн по акцизному податку на тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються а електронних сигаретах. Сума заборгованості на день подання позову є узгодженою. Позивачем вжито всіх заходів, передбачених податковим законодавством, та створено всі можливі умови для забезпечення погашення відповідачем наявної заборгованості.

Ухвалою суду від 24 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 03 квітня 2021 року був виданий Указ Президента №140/2021, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно п. 22 додатку 2 Рішення РНБО до ТОВ «Ексто Холдинг» були застосовані на три роки санкції, серед яких, зокрема блокування активів тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їм майном; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом. Окрім цього, відповідач вважає що позивач навмисно вводить суд в оману, чим намагається покласти на відповідача протиправний обов`язок повторно сплатити кошти у розмірі 150000,00 грн для погашення податкового боргу. Також, відповідач не погоджується із вимогою про стягнення податкового боргу у розмірі 680 грн, оскільки ГУ ДПС у Чернівецькій області прострочило термін, під час якого мало проводити таку камеральну перевірку, і як наслідок накладений штраф у розмірі 680 грн є неправомірним. Просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому наполягав, що сума податкового боргу є узгодженою. Окрім цього, повідомив, що ПК України не передбачено механізму звільнення від сплати (перерахувань) податків і зборів та подання звітності у зв`язку із застосування до підприємства будь-яких санкцій. Таким чином, такі платники податку попри персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) не звільняються від необхідності виконання податкового обов`язку, встановленого Податковим кодексом України.

Клопотань про розгляд справи за участю учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем ідентифікаційних даних Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг» (код ЄДРПОУ 43806267) зареєстроване як юридична особа з 08 вересня 2020 року, а також перебуває на обліку в податковому органі як платник податків.

Як вбачається з розрахунку податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 150680,00 грн, яка виникла на підставі:

- штрафних санкцій за неподання звітності декларацій акцизного податку відповідно податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №3044/0903 від 07 червня 2021 року, яке прийняте на підставі акту камеральної перевірки №1572/24-13-09-03-06/43806267 від 23 квітня 2021 року на суму 680 грн;

- штрафних санкцій за порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок які виникли на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №00000/1269/0901 від 01 березня 2021 року по акту фактичної перевірки №545/24-13-09-01/43806267 від 09 лютого 2021 року на суму 150000,00 грн.

Зі змісту інтегрованої картки платника податку, доданої відповідачем до адміністративного позову слідує, що станом на 31 грудня 2021 року за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 680 грн. Станом на 30 червня 2022 року за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 150000 грн.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 150680,00 грн.

17 червня 2021 року контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю »№ 0012195-1303-2412 на суму 2134873,86 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг» рахується заборгованість на загальну суму 150680,00 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 150680,00 грн не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно зі статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статі 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно підпунктом 36.3 пункту 36 Податкового кодексу України податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України) (пункт 168.3 статті 168 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом «е» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 150680,00 грн, яка виникла на підставі:

- штрафних санкцій за неподання звітності декларацій акцизного податку відповідно податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №3044/0903 від 07 червня 2021 року, яке прийняте на підставі акту камеральної перевірки №1572/24-13-09-03-06/43806267 від 23 квітня 2021 року на суму 680 грн;

- штрафних санкцій за порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок які виникли на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №00000/1269/0901 від 01 березня 2021 року по акту фактичної перевірки №545/24-13-09-01/43806267 від 09 лютого 2021 року на суму 150000,00 грн.

Водночас суд критично відноситься до доводів відповідача, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексто-Холдинг» звільняється від сплати податкового зобов`язання з огляду на застосування до нього персональних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України №140/2021 від 02 квітня, оскільки Податковий кодекс України не передбачає особливостей сплати податків і зборів платниками податків, до яких застосовано обмежувальні заходи (санкції). Водночас, даний нормативно-правовий акт не містить і положень щодо звільнення від сплати податків та зборів на період застосування до фізичних осіб, юридичних осіб платників податку персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних санкцій.

Натомість, обов`язок встановлений підпунктом 16.4.1 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України є безумовним для виконання платником податку.

Щодо твердження відповідача про незгоду із податковим боргом у розмірі 680 грн з огляду на протиправність застосованого штрафу та акту камеральної перевірки №1572/24-13-09-03-06/43806267, то суд відхиляє такі доводи, оскільки відповідачем не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №3044/0903 від 07 червня 2021 року в адміністративному або судовому порядку, а відтак сума боргу є узгодженою.

Поряд з цим судом встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №00000/1269/0901 від 01 березня 2021 року на суму 150000,00 грн оскаржувалось в судовому порядку, за результатом якого вказане рішення податкового органу визнано судом апеляційної інстанції законним (справа №600/2609/21-а).

Отже, сума заборгованості на день подання позовної заяви є узгодженою.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що 17 червня 2021 року контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю »№ 0012195-1303-2412 на загальну суму 2134873,86 грн, яка згідно відмітки була отримана уповноваженою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг» 25 червня 2021 року.

На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана, сума податкового боргу збільшилася, відтак, податкове зобов`язання є узгодженим.

Таким чином, сума податкового боргу на момент розгляду справи відповідачем не сплачені, у зв`язку з чим утворився податковий борг.

Крім того, суд звертає увагу, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пунктів 95.1 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу в повному обсязі відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість позивача у сумі 150680,00 грн підлягає стягненню в судовому порядку.

Стосовно вимоги позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Поряд з цим вказаною нормою врегульовано питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи щодо виявлення майна відповідача, яке можливо використати як джерело податкового боргу.

Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08 серпня 2022 року №306778467 належне відповідачу нерухоме майно - відсутнє.

Окрім цього, згідно актом обстеження юридичної адреси підприємства від 19 січня 2022 року, майнових активі можливих для опису у податкову заставу не виявлено; місцезнаходження посадових осіб за адресою підприємства не встановлено..

Разом з цим, з ідентифікаційних даних з ІС «Податковий блок» вбачається наявність у відповідача відкритих банківських рахунків.

Беручи до уваги наведене, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань на суму податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 150680,00 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи не надано. Відповідачем у відзиві не спростовано доводи позивача щодо наявності підстав стягнення податкового боргу на накладення арешту на кошти.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг» до місцевого бюджету податковий борг на загальну суму 150680,00 грн з рахунків у банках платника податків та за рахунок готівки.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг», що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 150680,00 грн.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 листопада 2022 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, 58013, код ЄДРПОУ 44057187); відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексто Холдинг» (вул. Переяславська, буд. 4, кв. 16, м. Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ 43806267).

Суддя О.П. Лелюк