Рішення

від 24.11.2022 по справі 640/30645/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року м. Київ № 640/30645/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Сис" про стягнення коштів.

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з позовом про стягнення коштів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Сис" з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 34725,16 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 34725,16 грн, який виник на підставі самостійно поданої податкової звітності.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 12.11.2021 про відкриття провадження у справі надіслане відповідачу за його місцезнаходженням (03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 51-В) згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час направлення поштового відправлення). Разом з тим, відділенням поштового зв`язку конверт було направлено на адресу відправника (суду) з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 20.12.2021.

Верховний Суд в постанові від 24.11.2021 у справі №280/228/20 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжито заходів задля належного повідомлення сторони відповідача про розгляд цієї справи шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження юридичної особи, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, суд намагався повідомити відповідача про розгляд справи засобами телефонного зв`язку за номером телефону повідомленого представником позивача у позовній заяві, однак абонент за цим номером не відповідав, що підтверджується телефонограмою. Інші засоби зв`язку, в тому числі електронна пошта, суду невідомі та відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, судом вчинено належні та достатні дії для повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи, відповідно ухвала суду про відкриття провадження у справі, відповідно до пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України та з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, вважається врученою.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши підстави позову, дослідивши письмові докази, судом установлено.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ком-Сис" зареєстроване як юридична особа, присвоєно ідентифікаційний код 39161188, місцезнаходження: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 51-В.

Згідно з корінцем податкової вимоги форми "Ю" від 03.11.2020 №23518-13 відповідачу сформовано податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 02.11.2020 у розмірі 26305,88 грн. Указану податкову вимогу було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ком-Сис" з на адресу: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 51-В. Відповідно до копії конверту, податкова вимога повернута позивачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 11.12.2020.

Відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання у звітних податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи):

від 28.09.2020 за 2019 рік 21166,91 грн.;

від 09.11.2020 за 2020 рік 5387,44 грн;

від 09.11.2020 за 2020 рік 11223,37 грн.;

від 09.11.2020 за 2020 рік 16202,91 грн.;

від 09.02.2021за 2020 рік 23107,18 грн.;

від 09.05.2021 за 2021 рік 5103,83 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом установлено, що відповідачем подано контролюючому органу податкові декларації, якими самостійно визначено розрахунок суми єдиного податку з юридичних осіб.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу першого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 ПК України встановлено:

контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1);

стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пунктом 95.2);

стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Судом установлено, що контролюючим органом щодо відповідача сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 03.11.2020 №23518-13 за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 02.11.2020 у розмірі 26305,88 грн. Указану податкову вимогу було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ком-Сис" з на адресу: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 51-В. Відповідно до копії конверту, податкова вимога повернута позивачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 11.12.2020.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, контролюючим органом дотримано наведені вимоги ПК України щодо формування податкової вимоги в зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання та вчинення дій щодо стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене враховуючи відсутність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву або будь-яких інших документів (доказів), які б спростовували доводи позивача щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю Ком-Сис" податкового боргу зі сплати єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 34725,16 грн. суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу та присудження не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритих рахунків у банках обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Ком-Сис" податковий борг зі сплати єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 34725,16 грн (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять п`ять гривень шістнадцять копійок).

Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ком-Сис" (ідентифікаційний код 39161188, місце реєстрації: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 51-В).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець