Постанова

від 23.11.2022 по справі 320/5897/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №320/5897/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року, прийнятого в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, в якому просило суд:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області щодо нездійснення перерахунку суми штрафу, винесеного ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №0110475405 від 07.08.2019;

зобов`язати ГУ ДПС у Київській області здійснити перерахунок суми штрафу, винесеного ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №0110475405 від 07.08.2019.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, відповідач просить здійснювати розгляд даної справи в судовому засіданні.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Як вбачається з поданого клопотання відповідача, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» зареєстроване в якості юридичної особи 23.02.2017 та як платник податків перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2021 №27058603.

Так, ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017 по 30.10.2018, про що складено акт від 03.06.2019 №1274/10-36-54-05/41170778.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405, яким до позивача:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 165 152,38 грн. застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 16 515,23 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 256 623,25 грн. застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 51 324,65 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 480 355,34 грн. застосовано штраф у розмірі 40%, що складає 192 142,14 грн.;

та/або встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз. 2 п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України, податкових накладних / розрахунків коригування на суму ПДВ 225 013,54 грн., за що застосовано штраф в розмірі 50%, що складає 112 506,77 грн. Загальна сума штрафу становить 259 982,02 грн.

Позивач подав до Державної податкової служби України скаргу від 04.09.2019 №1/19 на податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405.

Державною податковою службою України прийнято рішення від 28.10.2019 №7453/6/99-00-08-05-05 про результати розгляду скарги, яким таку залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405 - без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі №П/320/866/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020, ТОВ "БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ" відмовлено у задоволенні позову до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405.

У грудні 2020 року позивач звернувся до ГУ ДПС у Київській області з заявою, в якій просив на підставі абз. 1 п. 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України здійснити перерахунок суми штрафу, визначеного згідно акту камеральної перевірки від 03.06.2019 №1274/10-36-54-05/41170778 та винесеного податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405.

Листом від 24.12.2020 №294/ЗПІ/10-36-04-01 відповідач повідомив позивача про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 набрало законної сили 14.09.2020, отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405 вважається узгодженим, а тому підстави для здійснення перерахунку відповідно до п. 73 підрозділу ХХ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX відсутні.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що грошові зобов`язання (штраф), що визначені позивачу податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019, станом на 23.05.2020 та станом на 08.08.2020, тобто на дату набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» №786-ІХ відповідно, є неузгодженими, оскільки на вказані дати це рішення перебувало на стадії судового оскарження, а визначені цим податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції позивачем не сплачені. Отже, у спірних відносинах наявні усі підстави для застосування положень п. 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового Кодексу України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись пп. 201.10. ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За приписами п. 1201.1 статті 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Як не заперечується учасниками справи, у зв`язку з порушенням позивачем зазначених приписів податкового законодавства, податковим органом було прийнято відносно ТОВ "БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ" податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405.

Так, ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» зверталось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 07.08.2019 №0110475405 у справі №320/866/20.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ».

23.05.2020 набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX, яким доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» №786-ІХ (набрав чинності 08.08.2020) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзаці першому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".

Так, вказаними нормами пом`якшено відповідальність платників та визначено обов`язок контролюючого органу перерахувати відповідні неузгоджені штрафи платників.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, законодавчими змінами закріплено, що п. 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 22.05.2020 (дата набрання чинності законом №466-ІХ) за наведених умов.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, станом на 22.05.2020 рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 не набрало законної сили. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Шостим апеляційним адміністративний судом провадження у справі №320/866/20 було відкрито ухвалою від 13.07.2020, а постанова за наслідком перегляду вказаного рішення прийнята 14.09.2020. відтак, рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 набрало законної сили лише 14.09.2020, а відтак і податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 07.08.2019 №0110475405 стало узгодженим лише з 14.09.2020.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідно до вказаних вище норм, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу та надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що грошові зобов`язання (штраф), що визначені позивачу податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019, станом на 23.05.2020 та станом на 08.08.2020, (дата набрання чинності Закону №466-ІХ та Закону №786-ІХ) є неузгодженими, оскільки на вказані дати це податкове повідомлення-рішення перебувало на стадії судового оскарження, а визначені ним штрафні санкції позивачем не були сплачені.

Крім того, учасниками справи не заперечується, що відповідач вимоги абз. 3 п. 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не виконав, податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405 не відкликав, нове податкове повідомлення-рішення ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» не надіслав.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про наявність ознак протиправної бездіяльності з боку відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку суми штрафу, застосованого податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 №0110475405, в порядку пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

На думку колегії суддів є вірним обраний позивачем способом захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок суми штрафу у відповідності до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Натомість, мотиви та доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновки суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан