Постанова

від 25.11.2022 по справі 560/7501/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7501/21

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

25 листопада 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернулось до суду з позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Полімермаш», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Полімермаш», розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 6/5 (код ЄДРПОУ 31860436) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №385 від 31.05.2021.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю «Полімермаш» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем вжито заходи по запобіганню виникнення загрози життю та здоров`ю людей, а тому застосування до відповідача максимально передбаченого законодавством заходу реагування на переконання позивача є не пропорційним тим недолікам, які залишилось виправити відповідачу та щодо яких вживаються заходи по усуненню.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що станом на момент вирішення рішення судом першої інстанції на об`єктах відповідача залишились не виконаними 3 порушення, а саме зазначені у пунктах 5, 10, 19 акту №385 від 31.05.2021, які на даний час створюють загрозу життю та здоровю людей.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 18.12.2020 №2619 Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання та ліцензіатів у 2021 році посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області проведено планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо суб`єктів господарювання за територіальною належністю згідно переліку, який є додатком до наказу, зокрема, в період з 26.05.2021 по 31.05.2021 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки - ТОВ «Полімермаш».

За результатами перевірки складено акт від 31 травня 2021 року №385, згідно якого виявлено та зафіксовано порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки (аркуш справи 20 - 25).

З урахуванням виявлених під час зазначеної перевірки порушень законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, ГУ ДСНС звернулося до суду з адміністративним позовом, що розглядається.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені перевіркою порушення стосуються протипожежних норм та становлять реальну небезпеку, створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні відомості, що відповідачем усунуті порушення вимог пожежної безпеки в приміщенні, де перебувають люди, суд вважає недопустимою експлуатацію такого до повного усунення виявлених перевіркою порушень.

При цьому суд вказав, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Такий захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

При цьому, на думку суду, доводи відповідача, що більшість виявлених порушень були усунуті, є безпідставними, оскільки належним та допустимим доказом усунення порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт. Проте таких доказів усунення порушень, виявлених позивачем під час перевірки і зафіксованих в акті №385 від 31.05.2021, суду не надано.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.

Згідно з вимогами статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до товариства з обмеженою відповідальністю «Полімермаш» заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №385 від 31.05.2021.

Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи товариства з обмеженою відповідальністю «Полімермаш» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №385 від 31.05.2021 є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що подальша робота ТОВ «Полімермаш» із виявленими порушеннями вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки створює загрозу виникнення пожежі та швидкого її розповсюдження, перешкоджає гасінню пожежі, проведення робіт з евакуації людей, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву, не заперечує факт того, що відповідачем усунуто порушення, визначені у пунктах 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 11, 14, 15, 16, 18 акту перевірки №385 від 31.05.2021. Однак решта порушень, зазначених в акті, залишаються неусунутими.

Під час розгляду справи, суд першої інстанції визнав безпідставними доводи відповідача що більшість виявлених порушень були усунуті, оскільки належним та допустимим доказом усунення порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт. Проте таких доказів усунення порушень, виявлених позивачем під час перевірки і зафіксованих в акті №385 від 31.05.2021, суду не надано.

Водночас, слід зазначити, що положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

В контексті спірних правовідносин, що склались у цій справі, слід зазначити, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що належним та допустимим доказом усунення порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №826/13895/16, від 31 жовтня 2019 року у справі №580/32/19, від 16.06.2022 у справі №640/10140/20.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що станом на момент вирішення рішення судом першої інстанції на об`єкті відповідача залишились не виконаними 3 порушення, а саме порушення зазначені у п.5, 10, 19 акту перевірки №385 від 31.05.2021.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач надав додаткові пояснення, у яких зазначив, що ним усунуто порушення, зазначені в пунктах 5, 10, 19 Акту, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від №385 від 31.05.2021.

Отже, у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуто всі виявлені позивачем порушення вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування до нього крайнього заходу реагування.

За наведеного правового регулювання, встановлених обставин справи, та з урахуванням практики ВС у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови, якою слід відмовити в задоволенні позову.

У силу п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За правилами статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.