Постанова

від 15.11.2022 по справі 460/14419/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 460/14419/21 пров. № А/857/10774/22

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівДовгої О.І., Матковської З.М.,

за участю секретаряПославського Д.Б.

представника апелянта Трухимчук Ю.А.,

представника позивача Турович М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року (ухвалене головуючим суддею Щербаков В.В. у м. Рівне) у справі № 460/14419/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень № РВ714/261/АВ/П від 01.09.2021 та постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу № РВ714/261/000045/ТД-ФС від 23.09.2021 в розмірі 60000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що оскаржувані припис і постанова є протиправними, оскільки 01.08.2021 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено цивільно - правову угоду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень від 01.09.2021 № РВ714/261/АВ/П. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу від 23.09.2021 № РВ714/261/000045/ТД-ФС.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що зміст наказу не містить конкретної підстави перевірки, оскільки не вказано, яка саме інформація була отримана відповідачем та не зазначено джерела її походження.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час інспекційного відвідування уповноваженими особами відповідача не було об`єктивно встановлено всіх обставин в частині оформлення трудових відносин, як і не встановлено, що працівниця ОСОБА_2 була допущена позивачем до роботи з порушенням встановленого порядку.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що у разі, якщо робота, виконана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; основним видом економічної діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11) (а.с.41).

26.08.2021 Управлінням Держпраці у Рівненській області видано наказ № 831 про проведення у період з 27.08.2021 по 08.09.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , місце провадження господарської діяльності: Рівненська область (а.с.44).

26.08.2021 Управлінням Держпраці у Рівненській області видано направлення № 736-Н/09-27 на інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (зі змінами), окремого доручення Т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 24.06.2021 № Д-223/1/4.1-21, яке під підпис вручено позивачу - 28.08.2021 (а.с.43).

01.09.2021 уповноваженими інспекторами праці відповідача складено акт за результатами проведення позапланового державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці № РВ714/261/АВ (далі - акт інспекційного відвідування), відповідно до якого з 27.08.2021 по 01.09.2021 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 (а.с.11-15).

У акті зазначено про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог:

ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), які полягали в тому, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 яка працює на посаді продавця, в магазині кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 трудовий договір не укладено;

ст. 24 КЗпП України, які полягали в тому, що ФОП ОСОБА_1 , допустила до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, повідомлення Центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_2 , яка перебувала на робочому місці, виконувала функції продавця в магазині кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 .

За наслідками інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Рівненській області було внесено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 01.09.2021 № РВ714/261/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення ч. 1 ст. 21 КЗпП України та ст. 24 КЗпП України до 10.09.2021 (а.с.16-17).

На підставі акта інспекційного відвідування від 01.09.2021 № РВ714/261/АВ першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 23.09.2021 № РВ714/261/000045/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 60000 грн(а.с.23-24).

Позивач вважаючи, що спірний припис та постанова є протиправними, звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення № 96).

Згідно із пунктом 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону № 877).

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877 передбачено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок № 509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Управління Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю, яке може здійснюватися шляхом планового або позапланового заходу на підставі наказу, і у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає зокрема припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу та може накласти штраф.

Оцінюючи в контексті наведених вище норм законодавства викладені позивачем у позовній заяві аргументи щодо відсутності підстав для проведення перевірки, а також відсутності у позивача порушень законодавства про працю, описаних в акті інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823.

Зокрема, наказ від 26.08.2021 № 831 видано відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку № 823, окремого доручення т.в.о. голови Державної служби України з питань праці від 24.06.2021 № Д-223/1/4.1-21, службової записки начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів Морозюка Ю.Г. від 26.08.2021.

При цьому, відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку № 823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Зі змісту даного наказу вбачається, що підставою для його видачі є службова записка начальника відділу з питань державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів ОСОБА_4 від 26.08.2021 та окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 24.06.20212 № Д-223/1/4.1-21.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що службова записка начальника відділу з питань державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів складена за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

Однак, на переконання колегії суддів такий висновок є помилковим, оскільки відповідачем у відповідності до вимог Порядку № 823 і за наявності підстав видано наказ для проведення перевірки.

Більше того, суд зауважує, що наказ від 26.08.2021 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у ФОП ОСОБА_1 не оскаржувався.

Щодо наявності підстав для прийняття оскарженої постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, то колегія суддів вважає за потрібне зазначити таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, Кодексом законів про працю України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частина 3 ст. 1 статті Закону України «Про охорону праці» визначає, що працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

За змістом статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином забороняється допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника, а підприємство щодо неї є суб`єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України.

Згідно матеріалів справи слідує, що при аналізі службової записки начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Морозюка Ю.Г. від 26.08.2021 вбачається про ймовірність допущення працівників до роботи без оформлення трудових відносин. За інформацією з порталу електронних послуг Пенсійного фонду України встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 0 працівників. Згідно окремого доручення від 24.06.2021 № Д-223/1/4.1-21 п. 2 - забезпечити проведення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у суб`єктів господарювання, які мають високі ризики використання незадекларованої праці.

Одним із критеріїв для визначення високої вірогідності використання незадекларованих працівників на переконання апелянта була відсутність найманих працівників у платників об`єктів торгівлі, сфери послуг, у яких наявні ліцензії на виробництво, зберігання та реалізацію підакцизних товарів. А основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 - код КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Таким чином, проаналізувавши наявну інформацію прийнято рішення керівника про проведення інспекційного відвідування.

Так, на момент проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання законодавства у сфері праці 27.08.2021, за місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , магазин-кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 », був зафіксований один працівник: ОСОБА_2 .

У своїх поясненнях, працівниця ОСОБА_2 зазначила, що проходить стажування у магазині-кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . Стажування проходить з 01.08.2021, жодних документів щодо офіційного працевлаштування з підприємцем не підписувала.

Також Управління Держпраці у Рівненській області зазначило, що у даному письмовому поясненні не вказано про наявність будь-якого цивільно-правового договору між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Цивільно- правовий договір (договір надання послуг/виконання робіт) №1 від 01.08.2021 не був наданий під час здійснення інспекційного відвідування, був наданий лише при поданні позовної заяви. До даного договору на підтвердження його виконання не надано документів про здійснення оплати за послуги (роботу). Відповідно до п. 4.2. вказаного договору оплата здійснюється на умовах передплати. Проте в акті прийому наданих послуг до цивільно-правового договору № 1, як вказано, винагорода виконавця склала 4000 грн, вся сума, що вказана в договорі.

Щодо правової позиції відносно укладених цивільно-правових договорів укладених ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Цивільно-правовий договір може укладатись для задоволення потреб суб`єкта господарювання, не пов`язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 2040/5412/18.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Верховний Суд виходив з того, що праця зазначених працівників здійснювалася у межах діяльності суб`єкта господарювання з систематичним виконанням трудових функцій відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. Тобто вказані договори містять ознаки трудового, а не цивільно-правових договорів.

Згідно пояснень представника апелянта, що підтверджується матеріалами справи, що відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець від 04.08.2020 номер запису: 25970000000002968.

Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 - код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний).

Відповідно до Випуску № 65 «Торгівля та громадське харчування», Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 20.08.1999 № 918: Продавець 3-го, 4-го та 5-го розряду, має наступні завдання та обов`язки: бере участь у прийманні товарів: перевіряє заповнення тарних одиниць, їх кількість та вагу, підраховує штучні товари, перевіряє якість за результатами зовнішнього огляду. Забезпечує зберігання товарів за кількістю та якістю. Готує товари до продажу: перевіряє цілісність пакування; розпаковує із зовнішньої тари; перевіряє наявність маркувальних даних і якість після зберігання; перебирає, протирає, зачищає, нарізує, фасує товари; забезпечує наявність відповідно оформлених цінників; розмішує і викладає товари за групами, видами, сортами з додержанням правил товарного сусідства. Готує робоче місце до роботи: встановлює і перевіряє справність ваговимірювальних приладів, електронного контрольно-касового апарату, виробничого інвентарю, інструментів; отримує і готує пакувальний матеріал. Пропонує і показує товари. Консультує покупців про властивості, смакові особливості, кулінарне призначення та харчову цінність товарів. Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також супутні товари. Нарізає, зважує і упаковує товари, підраховує вартість покупки, перевіряє реквізити чека, видає покупку. Підраховує гроші, здає їх в установленому порядку. Прибирає нереалізовані товари і тару. Готує товари до інвентаризації. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів і терміни реалізації продуктів (що швидко та надто швидко псуються). Бере участь в оформленні прилавкових вітрин. Ознайомлюється з асортиментом товарів на складі, бере участь у прийманні товарів. Повідомляє відповідальну особу про надходження товарів, що не відповідають маркуванню, не мають штрихового коду, посвідчення про якість (сертифікат якості). Вилучає нестандартні, деформовані, забруднені товари. Заповнює і прикріплює ярлики цін до товарів. Консультує покупця про ціну, властивості, смакові якості, кулінарне призначення і харчову цінність товарів. Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також товари супутнього попиту. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів, стежить за строками реалізації продуктів, що швидко і надто швидко псуються. Оформляє прилавкові та внутрішньомагазинні вітрини. Складає і оформляє подарункові і святкові набори. Вивчає попит покупців. Бере участь у складанні товарних звітів. Звіряє суми, отримані від реалізації товарів, з показаннями касових лічильників. Бере участь в інвентаризації товарів. Одержує товари зі складу. Визначає якість товарів за органолептичними ознаками. Перевіряє і відбирає товари, які не підлягають прийманню за наявними дефектними ознаками. Відбирає зразки товарів для лабораторного аналізу. Вивчає і узагальнює дані про попит споживачів. Складає заявки на ремонт торгово-технологічного обладнання та електронних контрольно-касових апаратів. Проводить інвентаризацію. Складає товарні звіти, акти на брак, пересортицю товарів, акти приймання та здавання під час передавання матеріальних цінностей. Вирішує спірні питання із споживачами. Керує роботою продавців нижчої кваліфікації та учнів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17.

Таким чином, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Проаналізувавши договір № 1 від 01.08.2021 можна зробити висновок, що предмет цього договору є процес праці, а не її кінцевий результат. Оскільки, ОСОБА_2 має виконувати систематично певні трудові функції, відповідно до визначеного виду виконуваної роботи.

У цьому договорі не зазначено, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовнику, тобто процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, її обсягу, тобто конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню.

Відповідно до зазначеного вище ФОП ОСОБА_1 , не укладає з працівниками трудові договори, чим перешкоджає реалізації працівникам права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці. Та можна зробити висновок про підміну трудового договору цивільно-правовим з метою уникнення відповідальності.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки Управління Держпраці у Рівненській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України., а прийняті рішення є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі № 460/14419/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга З. М. Матковська Повне судове рішення складено 24 листопада 2022 року