Рішення

від 15.11.2022 по справі 906/401/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/401/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярмоленко Л.М. - заступник директора, довіреність № 11/11-22 від 11.11.2022 та наказ № 160К від 01.06.2021;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне паливо Полісся"

про стягнення 132 503,68 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 111557,60 грн. основного боргу, 8038,25 грн. пені, 1026,94 грн. - 3% річних, 11880,34 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання по договору № 27-Ж/21 від 21.04.2021 з оплати переданого товару.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.06.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання призначити.

28.07.2022 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач нарахування пені, 3% річних та інфляційних вважав безпідставним, оскільки введення воєнного стану з 24.02.2022 стало підставою для виникнення форс-мажорних обставин та безпосередньо впливає на виконання зобов`язань по договору № 27-Ж/21 від 21.04.2021, про що відповідач повідомив позивача листом № 27 від 25.07.2022. Крім цього, відповідач зазначив, що ним було отримано лист від контрагента ТОВ "НВП "Новітні технології" від 03.03.2022 №03/1-03-22 з повідомлення про форс-мажор, а саме: неможливість проведення розрахунку за виконані роботи згідно договору № 31/01-22 від 31.01.2022. Саме на виконання цих робіт відповідач повинен був використати поставлену позивачем металопродукцію. Але у зв`язку із форс-мажором ТОВ "НВП "Новітні Технології" зупинило свою роботу у зв`язку із зупинкою будівництва у місті Києві.

08.08.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач не вважає наведені відповідачем обставини форс-мажором та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

11.08.2022 від відповідача на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 06.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/401/22 до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, примірник ухвали суду від 06.10.2022, що надсилався відповідач повернувся до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Вказана ухвала надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ "Сучасне паливо Полісся" про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/1262/21 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіанні.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасне паливо Полісся" (покупець/відповідач) укладено договір №27-Ж/21 (а.с. 16-19), за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався своєчасно прийняти і здійснити оплату на умовах цього договору (п.п. 1.1 договору).

Згідно п.п. 2.1. договору кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передасться за цим договором, зазначається у рахунках-фактурах постачальника, які мають силу Специфікації, та видаються постачальником на підставі замовлень покупця, складених у будь-якій зручній для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв`язку тощо) або в інших додатках до цього Договоре та визначаються у видаткових накладних.

Загальна ціна цього договору вкладає загальну вартість переданого товару, яка зазначена у всіх видаткових накладних (п.п. 3.1. договору).

Відповідно до умов п.п. 3.5. договору оплата товару проводиться на умовах передплати та на умовах відстрочення платежу в такому порядку:

- передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі або у рахунках-фактурах в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати рахунку-фактури (п.п. 3.5.1. договору);

- при відвантаженні товару постачальником покупцю без отримання попередньої оплати в повному обсязі покупець здійснює оплату отриманого товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 7-ми (семи) календарних днів з моменту отримання товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Такий самий порядок, визначений в п. 3.5. Договору оплати транспортних послуг (п.п. 3.5.2. договору).

Пунктом 4.1.1. договору сторони передбачили, що при передачі товару постачальник передає покупцеві по одному примірнику товаросупроводжувальних документів на кожну партію товару: рахунок-фактура; видаткова накладна або акт прийому-передачі; сертифікат якості ja вимогою покупця (копія).

Сторони, підписуючи договір, погодили, що факт отримання покупцем товару по видатковій накладній підтверджує передачу вказаних в цьому пункті договору оригіналів документів, в тому числі наявність у покупця відповідного рахунку-фактури, і не потребує подальшого доведення передачі постачальником покупцю факту передачі цих документів.

Згідно п.п. 5.2. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі, з цього моменту переходить право власності на товар до покупця та всі пов`язані з ним ризики.

У випадку порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та відповідним чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п.п. 6.1. договору).

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що в разі порушення строків оплати за товар, указаних в пункті 3.5.2. цього договору, та строків приймання товару, указаних в пункті 4.2. цього договору, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік (п.п. 9.1. договору).

В межах дії цього договору та з урахуванням отриманого від відповідача замовлення, виставлялись наступні рахунки-фактури № 5875 від 01.02.2022 та № 7520 від 08.02.2022 (а.с. 20-21).

На виконання умов договору позивач в період з 08.02.2022 до 16.02.2022 поставив відповідачу товар на загальну суму 348778,21 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 22-24), товарно-транспортними накладними (а.с. 25-26).

Окрім цього, виставленими на замовлення відповідача рахунками-фактурами №5875 від 01.02.2022 та №7520 від 08.02.2022 також було погоджено надання транспортно-експедиційних послуг. За результатом таких послуг сторонами у справі підписані наступні акти наданих послуг: № 6690 від 08.02.2022 та №7983 від 16.02.2022 (а.с. 27-28) на загальну суму 3625,02 грн.

Відповідач в свою чергу 04.02.2022 здійснив попередню оплату в сумі 240845,63 грн., яка зарахована в рахунок погашення заборгованості згідно видаткової накладної №6690 від 08.02.2022 та по акту надання послуг №6690 від 08.02.2022 і а частково видаткової накладної №7980 від 16.02.2022.(в сумі 74427,70 грн.).

Разом з тим, в порушення умов договору 27-Ж/21 від 21.04.2021 залишились неоплаченими видаткові накладні № 7980 та № 7983 від 16.02.2022 та акт наданих послуг № 7983 від 16.02.2022, що становить загальну суму заборгованості 111557,60 грн.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Приписами ч.ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за отриманий товар у встановлені договором строки.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на загальну суму 111557,60 грн.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 8038,25 грн. пені, 1026,94 грн. - 3% річних, 11880,34 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши розрахунки пені, виконані позивачем, суд вважає останні вірними, а вимоги в цій частині обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, наведених в тексті позовної заяви, та перевірених судом, розмір 3% річних та інфляційних складає 1026,94 грн. та 11880,34 грн. відповідно.

Щодо посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасну оплату поставленого товару, суд зазначає наступне.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX.

В послідуючому Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 передбачено, що з 05 години 30 хвилин, в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб - до 21.11.2022, а Указом № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч.2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень п.п. 6.2. договору сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо сталося не х їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Як вбачається з відзиву відповідача та поданих суду документів поставлений позивачем в період з 08.02.2022 до 16.02.2022 товар згідно договору № 27-Ж/21, мав бути використаний при виконанні договору від 31.01.2022, укладеного між відповідачем та ТОВ "НВП "Новітні Технології".

На підставі зазначеного договору 28.02.2022 відповідач зобов`язаний був провести монтаж виготовлених ліфтових шахт та отримати оплату за виконання договору, але 24.02.2022 російською федерацією здійснено збройне вторгнення на територію України, що є обставинами форс-мажору і причиною зупинки будівництва об`єкту.

У зв`язку із форс-мажором ТОВ "НВП "Новітні Технології" зупинило свою роботу, у зв`язку із зупинкою будівництва у місті Києві.

Відповідач у відзиві зазначає, що по завершенню робіт на об`єкті ТОВ "НВП "Новітні Технології" та проведенні відповідних розрахунків буде сплачено і заборгованість перед позивачем.

Разом з тим, проаналізувавши строки проведення оплати поставленого позивачем товару суд зауважує, що останнім днем оплати товару є 23.02.2022, тобто товар мав бути оплачений до початку військової агресії Російської Федерації проти України.

Враховуючи наведені вище обставини, судом не встановлено обставин, які б підтверджували виникнення форс-мажорних обставин, які б завадили відповідачу виконати свої зобов`язання вчасно та належним чином.

Відповідачем в даному випадку не спростовано своєї вини в порушенні взятого на себе господарського зобов`язання належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне паливо Полісся" (10025, м. Житомир, вул. Заводська, 4, ід. код 43279072)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 21, ід. код 34350636) 111557,60 грн. основного боргу, 8038,25 грн. пені, 1026,94 грн. - 3% річних, 11880,34 грн. інфляційних втрат, а також 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.11.22

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з повід.)

+ на ел. пошту: office@vartis.com.ua

3 - відповідачу (рек. з повід.)

+ на ел. пошту: spp.2019@ukr.net