Рішення

від 23.11.2022 по справі 442/4488/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/4488/22

Провадження №2/442/1016/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Медведика Л.О.,

з участю секретаря Далявської Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в підтвердження позовних вимог посилається на те, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер його батько, ОСОБА_4 . Після його смерті він вчасно звернувся до приватного нотаріуса Легеда М.М. з заявою про відкриття спадкової справи. Він є його спадкоємцем за законом, а отже і його частки у вищевказаних квартирах. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача, ОСОБА_3 померла. Мати за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла його рідному братові - ОСОБА_2 . В шестимісячний строк після відкриття спадщини він подав у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини від 3 вересня 2021 року. Іншим спадкоємцем спадкового майна є його рідний брат - ОСОБА_2 .Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину в повному обсязі не може через відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на спадкове майно. В період шлюбу між його батьками, ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 . Вищевказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, хоча були оформлені лише на матір, у зв`язку з тим, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явився. Від його адвоката Шулак О.І. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує повністю, посилаючись на підстави, викладені в заяві. Просила задоволити позов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив, заяви про можливість розгляду справи у його відсутність не надав. На підставі вище вказаного, суд вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи, суд встановив, що позивач, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його матір - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького районну Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 468.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер батько позивача, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького районну Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 817. Після його смерті позивач вчасно звернувся до приватного нотаріуса Легеда М.М. з заявою про відкриття спадкової справи. Він є спадкоємцем за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача, ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького районну Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 878. Мати за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла рідному братові позивача - ОСОБА_2 .

Відповідно до стаття 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Відповідно до стаття 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Існують два види спільної власності: спільна часткова та спільна сумісна.

Спільна сумісна власність - це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності, тоді як у спільній частковій власності частки кожного визначені. Підставами встановлення спільної сумісної власності є укладання шлюбу, передача майна у спільну сумісну власність наймача та членів його сім`ї у процесі приватизації державного житлового фонду, спільна праця за спільні кошти членів сім`ї.

Право спільної сумісної власності подружжя регулюється Главою 8 Сімейного кодексу України. Поняття і види права спільної власності, правовідносини які виникають при визначенні часток у праві спільної часткової власності регулюється Главою 26, статтями 355-372 Цивільного кодексу України. За загальним правилом, майно, набуте за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 60, частиною першою статті 61 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч.1ст. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. (ст. 1222 ЦК України).

Згідност. 66-69 ЗУ "Про нотаріат", п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинена нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Отже, у зв`язку з тим, що вищевказані квартири були оформлені лише на одного з подружжя, нотаріус самостійно не може визначити та виділити частки у спільній сумісній власності подружжя, у зв`зку з тим не може видати свідоцтва про право на спадщину.

Отже, в період шлюбу між батьками позивача, ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 10 травня 1995 року посвідченого державним нотаріусом Гавриляк А.В., зареєстровано у реєстрі за № 1-1578 та квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 20 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Лаганяк Т.І., зареєстровано у реєстрі за № 1955. Вищевказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, незважаючи на те, були оформлені лише на матір позивача.

Згідно довідки КП «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 739 від 13 червня 2022 року, інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_1 становить 97 492 грн.

Згідно довідки КП «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 740 від 13 червня 2022 року, інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_2 становить 150903 грн.

Оскільки вищевказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, батькові належить по Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 та Ѕ квартири АДРЕСА_2 . Позивач, як спадкоємець першої черги, має право на спадкування ј частки батька, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, і спадкує також його рідний брат, ОСОБА_2 , відповідач по справі.

В сукупності наведені вище докази свідчать про підставність позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 81, 264, 265, 352 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 та ј частку квартири АДРЕСА_2 , як спадкоємцем за законом, після смерті батька, ОСОБА_4 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Медведик Л.О.