Ухвала

від 25.11.2022 по справі 500/8395/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2022 року

м. Київ

справа №500/8395/21

провадження № К/990/27681/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Державного архіву Тернопільської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Тернопільської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

Верховний Суд ухвалою від 02 листопада 2022 року залишив касаційну скаргу без руху, зокрема, у відповідності до вимог статті 332 КАС України, визнав неповажними підстави пропуску Державним архівом Тернопільської області строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року та встановив скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для зазначення, з-поміж іншого, підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 01 вересня 2022 року до 05 жовтня 2022 року.

На виконання вимог указаної ухвали скаржником 14 листопада 2022 року на адресу суду касаційної інстанції направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Так, обґрунтовуючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції за вказаний період, заявник посилається на наявність таких обставин:

відсутність у штатному розписі Державного архіву Тернопільської області посади юрист-консульта;

блокування казначейською служби рахунків архіву, що унеможливлює здійснення оплати послуг з надання правової допомоги, поштових витрат тощо;

при поверненні Верховним Судом касаційної скарги в ухвалах зазначалося лише право повторного її подання без установлення жодних строків;

відсутність прийнятого рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №130/3548/21, яке б сформувало єдину правозастосовчу практику у справах з подібними правовідносинами.

Суд наголошує, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

При цьому, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, положеннями процесуального закону учасників справи зобов`язано діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Як зазначено в пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

З огляду на вказане, Суд дійшов висновку про те, що при належному добросовісному відношенні касатор не був позбавлений можливості подати касаційну скаргу в найкоротший строк після отримання ухвали Верховного Суду про повернення касаційного провадження, проте, таким правом не скористався.

Крім того, Суд вважає за необхідне зауважити, що обставини, пов`язані з відсутністю у штатному розписі Державного архіву Тернопільської області посади юрист-консульта та відсутністю у нього коштів на оплату послуг з надання правової допомоги, поштові витрати не звільняють суб`єкта оскарження від виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, стосовно дотримання вимог щодо форми та змісту касаційної скарги та строку касаційного оскарження.

Також слід зауважити, що Верховний Суд ухвалами від 15 липня 2022 року та від 22 серпня 2022 року вже повертав подану скаржником касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року, указуючи на причини такого повернення та роз`яснивши скаржнику його право в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою.

Суд зауважує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання ним вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

За правилами пункту 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державного архіву Тернопільської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 500/8395/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Тернопільської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Кашпур

Н. В. Шевцова