печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18495/20-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г.О.
секретар судового засідання Музика В. П.
справа № 757/18495/20-ц
учасники справи:
позивач: Товаристо з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС»
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
представник позивача - адвокат Мосюк М. М.
В С Т А Н О В И В :
У травні 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» (далі - ТОВ «БІОНОМІКС») завдані збитки у розмірі 108 000, 00 грн та судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, між Концертним закладом культури «МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ КАМЕРНИЙ ХОР «КИЇВ», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект» (далі - ТОВ «Інтерпроект»), як інвестором, було укладено Інвестиційний договір №01/03 від 09.03.2005 року щодо здійснення реалізації інвестиційного проекту по проектуванню, будівництву житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 та подальшу спільну експлуатацію новобудов, та додаткову угоду до вказаного договору від 04 липня 2016 року.
11 липня 2016 року між Концертним закладом культури «МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ КАМЕРНИЙ ХОР «КИЇВ», як замовником, та ТОВ «Інтерпроект», як первісним інвестором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» (далі - ТОВ «БІОНОМІКС»), як новим інвестором, було укладено договір про відступлення прав та обов?язків за інвестиційним договором №01/03 від 09.03.2005 року, в редакції додаткової угоди №б/н від 04 липня 2016 року.
Так, за інвестиційним договором, ТОВ «БІОНОМІКС» делеговано частину функцій замовника будівництва об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .
Будівництво здійнюється на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 24 травня 2019 року №ІУ 113191441191.
ТОВ «БІОНОМІКС», на виконання інвестиційного договору, було укладено ряд договорів для виконання свої зобов?язань з будівництва об?єкту.
Водночас, як зазначає позивач, неодноразово та систематично об`єкт будівництва, а саме будівельний майданчик, блокувався та продовжує блокуватись групою осіб «місцевих жителів», які перешкоджали руху будівельної техніки на об`єкт, у зв?язку з чим мав місце простій вантажної техніки, що завдало позивачу збитків у розмірі 228 000, 00 грн, з яких позивач частково здійснив оплату Генеральному підряднику, а саме, у відповідності до платіжного доручення №45 від 18.02.2020 року на суму 108 000, 00 грн.
Вказує, що одним із організаторів та учасником всіх блокувань та проведення незаконних заходів протесту, в результаті яких позивачу завдано збитків є саме відповідач.
Зазначає, що позивач неодноразово звертався до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Результатом звернень до поліції, зокрема, стало кримінальне провадження № 12020100060000900 за ст. 356 КК України (самоправство). Досудове розслідування триває.
Також вказує, що 08.04.2020 року, орієнтовно з обіднього часу, по АДРЕСА_1 відбулось чергове незаконне блокування будівельного майданчика особами в кількості сім чоловік. Окрім блокування присутні особи почали бити по будівельному паркану, зав`язувати відкриваючі елементи на воротах та ставити об`ємні сторонні предмети під ворота для блокування їх відкриття. При цьому, коли охорона будівництва намагалася відсторонити такі предмети - їм чинилась перешкода, зазвучали погрози в тому, що будівництва тут не буде, у зв?язку з цим була викликана поліції.
У зв?язку із заначеними подіями блокувальників було доставлено до відділу поліції для встановлення осіб та складання протоколів.
На запит позивача щодо надання інформації про осіб, якими здійснювалось незаконне блокування об`єкту будівництва, Печерське управління поліції у м. Києві зазначило, що вказане блокування здійснювалось наступними особами: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 .
Позивач вважає, що відповідач неодноразово, за останні декілька місяців, була присутня при блокуванні будівництва та інших заходах, пов?язаних з цим будівництвом, займає значну активну позицію у протидії будівнитву, яке проходить з дотриманням всіх законодавчо встановлених вимог, в результаті чого відповідачем було завдано збитків позивачу у розмірі 228 000, 00 грн, з яких позивачем оплачено 108 000, 00 грн, що стало підставою для звернення до суду із вказним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі (а.с. 73-74).
Копію ухвали від 04.06.2020 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до розпорядження №376 від 21.10.2021 року, у зв`язку із смертю судді ОСОБА_8 вказану цивільну справу було передано на повторний автоматичний розподіл справ згідно ст. 14 ЦПК України (а.с. 105).
У відповідності до повторного розподілу справи, згідно ст. 14 ЦПК України, для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Матійчук Г.О. (а.с. 106-108).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року позовну заяву прийнято до провадження та вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву (а.с. 109).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Мосюк М. М. про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовлено (а.с. 110).
Копії ухвал від 21.10.2021 року було направлено на адреси сторін (а.с. 111).
20.01.2022 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 113).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2022 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено (а.с. 114).
15.02.2022 року надійшов відзив відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що єдиними доказом, наданим позивачем на підтвердження протиправних дій відповідача, є лист Печерського УП ГУ НП у м. Києва, відповідно до якого зазначено, що 08.04.2020 року блокування об?єкту будівництва здійснювалось наступними особами: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 , разом з цим, вказаний лист є неналежним доказом, оскільки Постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2020 року, справа №757/15369/20-п, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністативної відповідальності за ст. 185 КУпАП, щодо подій 08.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 116-123).
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що між Концертним закладом культури «МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ КАМЕРНИЙ ХОР «КИЇВ», як замовником, та ТОВ «Інтерпроект», як інвестором, було укладено Інвестиційний договір №01/03 від 09.03.2005 року щодо здійснення реалізації інвестиційного проекту по проектуванню, будівництву житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 та подальшу спільну експлуатацію новобудов (а.с. 17-22), та додаткову угоду до вказаного договору від 04 липня 2016 року (а.с. 23-27).
11 липня 2016 року між Концертним закладом культури «МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ КАМЕРНИЙ ХОР «КИЇВ», як замовником, та ТОВ «Інтерпроект», як первісним інвестором, та ТОВ «БІОНОМІКС», як новим інвестором, було укладено договір про відступлення прав та обов?язків за інвестиційним договором №01/03 від 09.03.2005 року, в редакції додаткової угоди №б/н від 04 липня 2016 року, за яким ТОВ «БІОНОМІКС» делеговано частину функцій замовника будівництва об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-30).
Будівництво об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 здійнюється на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 24 травня 2019 року №ІУ 113191441191, відповідно до якого генеральним підрядником є ТОВ «КОМФОРТ БУД ІНВЕСТ» (а.с. 31-32).
12.04.2019 року між ТОВ «КОМФОРТ БУД ІНВЕСТ» та ТОВ «БІОНОМІКС» було укладено договір генерального підряду №ВШ-12042019 на виконання робіт на будівництві об?єкту «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом» по АДРЕСА_1 (а.с. 33-54).
Відповідно до службової записки від 12.02.2020 року №СЛ-W-24 16 грудня 2019 року у зв?язку із блокуванням проїзду на територію будмайданчику групою невстановлених осіб мав місце простій техніки, компенсація за яким складає 48 000, 00 грн (а.с. 55).
Відповідно до листа №231219 від 23.12.2019 року 23 грудня 2019 року у зв?язку із блокуванням проїзду на територію будмайданчику групою невстановлених осіб мав місце простій техніки, компенсація за яким складає 30 000, 00 грн (а.с. 58-29).
Відповідно до службової записки від 12.02.2020 року №СЛ-W-26 11 лютого 2020 року у зв?язку із блокуванням проїзду на територію будмайданчику групою невстановлених осіб мав місце простій техніки, компенсація за яким складає 30 000, 00 грн (а.с. 60-61).
Згідно платіжного доручення №48 від 18 лютого 2020 року ТОВ «БІОНОМІКС» було оплачено 108 000, 00 грн за простій техніки (а.с. 69).
Як зазначено у позові, 08.04.2020 року, орієнтовно з обіднього часу, по АДРЕСА_1 відбулось чергове незаконне блокування будівельного майданчика особами в кількості сім чоловік.
Листом від 22.04.2020 року Печерського управління поліції у м. Києві вказано, що блокування здійснювалось наступними особами: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 (а.с. 16).
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2020 року, справа №757/15369/20-п, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністативної відповідальності за ст. 185 КУпАП, щодо подій 08.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 122).
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду с удами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року (зі змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній при чинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина у заподіянні шкоди.
Диспозиція наведених норм покладає на позивача обов`язок доказати факт заподіяння шкоди відповідачем та її розмір.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України №6-183цс14 від 03 грудня 2014 року.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІОНОМІКС» завдані збитки за період 16 грудня року по 11 лютого 2020 року у розмірі 108 000, 00 грн, понесені ним за простій техніки, посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо блокування будівельного майданчика. На підтвердження зазначеного долучає до матеріалів справи службові записки від 12.02.2020 року №СЛ-W-24, №СЛ-W-26, із яких не вбачається, що саме відповідач здійснювала перешокоджання будівельним роботах.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що одним із організаторів та учасником всіх блокувань та проведення незаконних заходів протесту, в результаті яких позивачу завдано збитків є саме відповідач, та те, що позивач неодноразово звертався до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на піставі чого відкрито кримінальне провадження № 12020100060000900 за ст. 356 КК України (самоправство), оскільки позивачем не було долучено до матеріалів витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12020100060000900, чи будь-яких інших доказів, на підтвердження зазначеного, а вказане ґрунтується лише на припущеннях та твердженнях позивача.
Щодо обґрунтування позивача, що 08.04.2020 року по АДРЕСА_1 , відповідач та інші встановлені поліцією особи здійснили незаконне блокування будівельного майданчику, чим завдали збитків позивачу, суд приходить до висновку, що останнє не відповідає дійсності, оскільки Постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2020 року, справа №757/15369/20-п, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністативної відповідальності за ст. 185 КУпАП, щодо подій 08.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд наголошує, що позивач звертаючись із позовом про відшкодування збитків, завданих у період із грудня 2019 по лютий 2020 року, як доказ незаконних дій відповідача долучає лист Печерського УП ГУ НП у м. Києва щодо дій відповідача саме 08.04.2020 року, які відбулись за межами строку завдної шкоди позивачу, а отже є неналежним доказом у даній справі.
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме позивач повинен довести наявність протиправних дій відповідача та причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, при цьому матеріали справи не місять будь-яких доказів, щоб підтверджували заподіяння шкоди саме відповідачам.
Отже, доводи, на які посилається позивач щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків), не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки причетність відповідача до завданих збитків позивачу не була встановлена, при цьому відповідач до адміністративної відповідальності за вчинення неправомірних дій щодо позивача не притягувалась.
Так, під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Разом з тим позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 1166 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, 15.5) Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС», адреса: вул. Болсуновська, 6, офіс 306, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 39545425.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Г.О.Матійчук
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2022 |
Оприлюднено | 28.11.2022 |
Номер документу | 107519235 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Матійчук Г. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні