Постанова

від 21.11.2022 по справі 943/881/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 943/881/22 Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г. О.

Провадження № 22-ц/811/2545/22 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Цьони С.Ю.,

адвоката СеменюкС.Я. представника позивача Ільницького В.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 ,представника Відкритогоакціонерного товариства«Буський пивоварнийзавод»,на рішенняБуського міськрайонногосуду Львівськоїобласті від 07 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні2022року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Буський пивоварний завод", третя особа: Буський ВДВС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львів), в якому просила суд скасувати арешти накладені на нерухоме майно Відкритого акціонерного товариства «Буський пивоварний завод», а саме: арешт нерухомого майна від 22.07.2010 року (підстава - наказ Господарського суду Львівської області від 13.05.2009 року № 24/41, обтяжувач ВДВС Буського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження № 10061007) та арешт нерухомого майна від 12.09.2012 року (підстава - наказ Господарського суду Львівської області від 03.07.2012 року № 5015/1640/12, постанова про відкриття виконавчого провадження № 33771019 від 08.08.2012 року, обтяжувач ВДВС Буського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження №12978346).

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 03.09.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Інтеграл-банк» («Банк») та ОСОБА_4 (як позичальником) було укладено Кредитний договір № 334, згідно якого Банк надав позичальнику довгостроковий кредит в сумі 900 000 доларів США строком по 31 серпня 2010 року зі сплатою 14 відсотків річних (в подальшом у «Кредитний договір»).

Для забезпечення виконання зобов`язань по вищенаведеному Кредитному договору, між Банком та відповідачем (ВАТ «Буський пивоварний завод») було укладено договір іпотеки, посвідчений 03.09.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстрим № 8222, згідно якого згадане товариство передало в іпотеку Банку 13 об`єктів нерухомого майна загальною вартістю 5 889550 грн., що розташовані за адресами: вулиця Львівська, 8 та АДРЕСА_1 (в подальшому «Договір іпотеки»).

03.04.2018 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» (ТзОВ «ФК «ІНВЕНТ») було укладено договір № 10 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно умов якого Банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку за кредитним договором № 334 від 03.09.2007 року, укладеним з ОСОБА_4

03.04.2018 року між Банком та ТзОВ «ФК «ІНВЕНТ» також було укладено договір відступлення права вимоги і за Договором іпотеки.

19.04.2018 року між ТзОВ «ФК «ІНВЕНТ» та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 002/18-0, згідно умов якого ТзОВ «ФК «ІНВЕНТ» відступило позивачу права вимоги за Кредитним договором.

20.04.2018 року ТзОВ «ФК «ІНВЕНТ» та ОСОБА_3 також було укладено договір відступлення права вимоги і за Договором іпотеки.

05.07.2022 року позивач у нотаріуса дізнався про наявність обтяжень на предмет застави, а саме: про арешт нерухомого майна від 22.07.2010 року та від 12.09.2012 року (на підставі наказів Господарського суду Львівської області від 13.05.2009 року № 24/41 та від 03.07.2012 року №5015/1640/12).

Позивачем було встановлено, що на виконані у ВДВС Буського районного управління юстиції перебували виконавчі провадження № 173774235 та № 33771019, в межах яких були накладені вищезазначені арешти на все нерухоме майно відповідача, про що іпотекодержатель (як стягувач першої черги) не повідомлявся, а відтак цими арештами порушено права останнього, зокрема право звернення на предмет іпотеки, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом (а.с. 1-7).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Ухвалено скасувати арешти накладені на нерухоме майно Відкритого акціонерного товариства «Буський пивоварний завод» (80500, Львівська обл., м. Буськ, вул. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 00382616), а саме:

- арешт нерухомого майна від 22.07.2010 року (підстава - наказ Господарського суду Львівської області від 13.05.2009 року № 24/41, обтяжувач ВДВС Буського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження № 10061007);

- арешт нерухомого майна від 12.09.2012 року (підстава - наказ Господарського суду Львівської області від 03.07.2012 року № 5015/1640/12, постанова про відкриття виконавчого провадження № 33771019 від 08.08.2012 року, обтяжувач ВДВС Буського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження №12978346).

Стягнуто накористь ОСОБА_3 з Відкритогоакціонерного товариства"Буськийпивоварний завод"кошти судовогозбору всумі 1984гривні 80копійок (а.с. 95-102).

Дане рішення оскаржив представник відповідача.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення норм матеріального права.

Вважає, що апелянт, ВАТ «Буський пивоварний завод», не є належним відповідачем, оскільки він «не є суб`єктом, який накладав ці арешти», а відтак «права позивачау данихправовідносинах …не порушував» (а.с.116-119).

Апелянт та його представник, а також Буський ВДВС у Золочівському районі Львівської області (третя особа), будучи своєчасно (01.11.2022 року) належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 135-138), в судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили і про причини такої неявки суд не повідомили, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4);

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);

- в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6 частини 2 статті 356).

Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та ніким (в тому числі і апелянтом) не оспорюється те, що:

-03.09.2007року між Банком та ОСОБА_4 (який, як вбачається з довіреності від 22.03.2021 року, є Головою правління ВАТ "Буськийпивоварний завод";а.с.120)було укладено Кредитний договір № 334, згідно якого Банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 900000 доларів США під 14 % річних, який останній зобов`язувався повернути до 31.08.2010 року (а.с. 8);

-03.09.2007 року на забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_4 за вищезгаданим Кредитним договором між Банком та ВАТ "Буський пивоварний завод" було укладено Договір іпотеки, згідно якого ВАТ "Буський пивоварний завод" передає в іпотеку Банку зазначене у цьому Договорі іпотеки нерухоме майно (а.с. 8-13).

Апеляційна скарга (та матеріали справи в цілому) не містить доводів про те, що позичальник ОСОБА_4 та (чи) ВАТ "Буський пивоварний завод" виконав (виконали) взяті на себе зобов`язання за вищезгаданими Кредитним договором та Договором іпотеки, а відтак ці договори і на даний час є чинними.

Судом також встановлено, стверджується матеріалами справи та ніким (в тому числі і апелянтом) не оспорюється те, що 03.04.2018року між Банком (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Інтеграл-банк») та ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент» було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та Договір відступлення права вимоги за Договором іпотеки, згідно яких Банк відступив згаданому ТзОВ права вимоги за вищезгаданими Кредитним договором та Договором іпотеки від 03.09.2007 року (а.с. 16-24), а також те, що згадані договори від 03.04.2018 року є чинними.

Судом також встановлено, стверджується матеріалами справи та ніким (в тому числі і апелянтом) не оспорюється той факт, що 20.04.2018 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент» та ОСОБА_3 (позивач) було укладено Договір відступлення права вимоги за Договором іпотеки від 03.09.2007 року, згідно яких ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент» (як первісний іпотекодержатель) відступило позивачу право вимоги за вищезгаданим Договором іпотеки від 03.09.2007 року (а.с. 25-28), також те, що цей договір на час звернення ОСОБА_3 до суду з даним позовом та на час ухвалення судом оскаржуваного рішення є чинним: доказів про протилежне матеріали справи (зокрема - доводи апеляційної скарги) не містять.

Таким чином, безспірним є той факт, що перебування під арештом майна, яке з 03.09.2007 року перебуває в іпотеці і новим іпотекодержателем якого з 20.04.2018 року є позивач ОСОБА_3 , порушує права та інтереси останнього, на які за законом він має право.

Як вбачається з відповіді Буського ВДВС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львів) від 08.07.2022 року, виконавчі документи, на підставі яких було накладено арешти на нерухоме майно ВАТ «Буський пивоварний завод» (які (арешти) оспорюються позивачем ОСОБА_3 ), а саме: наказ Господарського суду Львівської області від 13.05.2009 року № 24/41 та наказ Господарського суду Львівської області від 03.07.2012 року № 5015/1640/12, постановами державного виконавця від 30.05.2014року тавід 05.06.2014року булиповернуті стягувачамі такіповторно узгаданий ВДВСне надходили (принагідно слід зауважити, що максимальний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить 3 (три) роки). А самі виконавчі провадження у подальшому було знищено за закінченням строку їх зберігання (а.с. 69-71).

Заяв про залучення до участі у даній справі стягувачів, в інтерес яких у 2010 та 2012 роках виконавчою службою було накладено арешти на майно відповідача (частина 1 статті 53 ЦПК України), останній до суду не подавав.

Ні Відзив на позов, ні апеляційна скарга не містять доводів стосовно того, як саме (за всіх вищенаведених обставин в їх сукупності) скасування арештів, накладених виконавчою службою на нерухоме майно відповідача, порушує права, свободи чи законні інтереси останнього (частина 1 статті 4 та частина 1 статті 352 ЦПК України).

В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що будь-яка фізична чи юридична особа уповноважувала відповідача (як апелянта) на захист своїх інтересів.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,представника Відкритогоакціонерного товариства«Буський пивоварнийзавод»,залишити беззадоволення,а рішенняБуського міськрайонногосуду Львівськоїобласті від07вересня 2022року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 28 листопада 2022 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.