Рішення

від 16.11.2022 по справі 175/7/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/7/22

провадження 2/175/1/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

при секретарі Кульпіній Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м'ястерня», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди та витрат,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява, яка уточнювалась ОСОБА_1 до відповідачів Моторного (транспортного) страхового бюро України, ТОВ «Дніпровська м'ястерня», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди та витрат.

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів Моторного (транспортного) страхового бюро України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди та витрат. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 07 червня 2021 року о 10 годині 22 хвилини водій ОСОБА_2 у м. Дніпро на проспекті Б. Хмельницького у районі електроопори 250, керуючи транспортним засобом MITSUBISHI CANTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , своєчасно не вжив всіх заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. В результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду, в результаті чого транспортний засіб ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 , став некерованим та здійснив наїзд на транспортний засіб ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який зупинився попереду, та на транспортний засіб AUDI А4, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , який зупинився ліворуч, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Даний факт підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року у справі № 932/4713/21, провадження №3/932/2612/21, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано відповідача по справі ОСОБА_2 , водія автомобіля марки MITSUBISHI CANTER, номер державної реєстрації НОМЕР_1 . Розмір матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу, визначено судовим експертом у висновку №067/21 від 15 липня 2021 року становить 104 515,15 грн.

Оскільки в транспортного засобу MITSUBISHI CANTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , виявився відсутнім поліс ОСЦПВВНТЗ, позивач скерувала повідомлення про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування від 09 червня 2021 року до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Відповіддю Департаменту внутрішнього страхування МТСБУ ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ прийняло рішення про виплату їй відшкодування шкоди в розмірі 83071, 24 грн.

Те, що позивачем отримано страхове відшкодування саме у вищезазначеній сумі, підтверджується випискою AT «Універсал - Банк».

Однак, ОСОБА_1 не була згодна з такою сумою виплаченого їй страхового відшкодування, яка не покривала заподіяного їй внаслідок ДТП матеріального збитку, який, згідно Висновку експерта автотоварознавця Цаберябого В.М. №067/21, складеного 15 липня 2021 року, склав 104 515,15 грн.

Отже, позивач зазначає що на момент звернення до суду залишається недовиплаченою відповідачами, їй суми страхового відшкодування і заподіяним матеріальним збитком в межах ліміту відповідальності страховика, яка складає 21 443,91 грн, у зв`язку з чим і просить стягнути зазначену суму солідарно із відповідачів.

Представник позивача надав заяву в якій просив справу розглянути без участі позивача та його представника та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України надав до суду заяву та відзив, в заяві просив справу розглянути за відсутності їх представника, проти позову заперечував та просив відмовити позивачу в його задоволенні.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м'ястерня» надав до суду відзив в якому просив позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м'ястерня», про відшкодування шкоди та витрат - залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 про час та дату повідомлявся належним чином, проте до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. Правом надати відзив на позовну заяву - не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 07 червня 2021 року о 10 годині 22 хвилини водій ОСОБА_2 у м. Дніпро на проспекті Б. Хмельницького у районі електроопори 250, керуючи транспортним засобом MITSUBISHI CANTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , своєчасно не вжив всіх заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. В результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду, в результаті чого транспортний засіб ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 , став некерованим та здійснив наїзд на транспортний засіб ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який зупинився попереду, та на транспортний засіб AUDI А4, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , який зупинився ліворуч, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Власницею транспортного засобу AUDI А4, державний номерний знак НОМЕР_4 , є позивач, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

За фактом вищезазначеної ДТП того ж дня, 07 червня 2021 року, інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області лейтенантом поліції Конарєвим Б. С. було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 129267 стосовно водія ОСОБА_2 .

Постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінової К. С. від 09 липня 2021 року у справі № 932/4713/21, провадження № 3/932/2612/21, винним у скоєнні вищезазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано водія ОСОБА_2 .

Постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Татарчук Л.О. від 04 листопада 2021 року у справі № 932/4713/21, провадження № З-в/932/15/21, виправлено описки в постанові судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінової К.С. від 09 липня 2021 року у справі № 932/4713/21 про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважати правильним в постанові Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року:

- в абзаці четвертому даної постанови, де викладені пояснення ОСОБА_5 «власником автомобіля AUDI А4 є ОСОБА_1 ».

Оскільки в транспортного засобу MITSUBISHI CANTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , виявився відсутнім поліс ОСЦПВВНТЗ, позивач скерувала повідомлення про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування від 09 червня 2021 року до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Відповіддю Департаменту внутрішнього страхування МТСБУ ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ прийняло рішення про виплату їй відшкодування шкоди в розмірі 83 071,24 грн.

Те, що позивачем отримано страхове відшкодування саме у вищезазначеній сумі, підтверджується випискою AT «Універсал - Банк».

Однак, позивач не погодилась з такою сумою виплаченого їй страхового відшкодування, яка не покривала заподіяного їй внаслідок ДТП матеріального збитку, який, згідно Висновку експерта автотоварознавця Цаберябого В.М. №067/21, складеного 15 липня 2021 року, склав 104 515,15 грн.

В своїй позовній заяві, ОСОБА_1 , зазначила, що оскільки сума завданого матеріального збитку, завданого їй як власниці транспортного засобу AUDI А4, державний номерний знак НОМЕР_4 , перевищує суму страхового відшкодування, яку їй вже виплачено, а ліміт відповідальності за полісом ОСЦПВВНТЗ складає 130 000 грн. 00 коп., тобто, вона має право на відшкодування відповідачем недовиплаченої їй суми страхового відшкодування і заподіяним їй матеріальним збитком в межах ліміту відповідальності страховика, яка складає 21 443,91 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Також, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно повідомлення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області) Головного сервісного центру МВС від 19.10.2021 року, копію якого нею долучено до цього позову, транспортний засіб MITSUBISHI CANTER з номерним знаком НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 07 листопада 2019 р., зареєстровано за ТОВ «Дніпровська м`ястерня» (ЄДРПОУ 41503651), яке, виходячи з цього, позивач залучила співвідповідачем за цим позовом.

Згідно наданої TOB «Дніпровська м`ястерня» Довідки вих.№5 від 31 грудня 2022 року, яку позивач отримала електронною поштою 14 лютого 2022 року, особа, яка керувала вищезазначеним транспортним засобом, яким заподіяно їй матеріал шкоди, вина якої доведена судовим рішенням, що набрало законної сили, а саме: водій ОСОБА_2 , у трудових відносинах з відповідачем - не перебував.

Згідно ч. 4 статті 1187 ЦК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В свою чергу представник відповідача ТОВ «Дніпровська м`ястерня» надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідальність, у таких випадках, як зазначає у позові ОСОБА_1 , несе винна особа, яка є водієм автомобіля чи особа, яка керувала таким автомобілем і з вини такої сталася ДТП. Відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, якщо особа під час керування автомобілем мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на такий, переданий їй власником чи іншою особою. Яка на законній правовій підставі використовує цей транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання майнової шкоди.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки не несе відповідальності за завдану шкоду потерпілим особам, якщо вона керувала транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Така особа, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до статті 1191 ЦК України.

При цьому, наявність трудових відносин між володільцем та особою, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки має підтверджуватись відповідними доказами, зокрема документами про наявність трудових відносин тощо. На виникнення зобов`язання володільця (власника) транспортного засобу щодо відшкодування заподіяної ним майнової шкоди впливають обставини, такі як в який саме час було заподіяно шкоду (під час виконання трудових чи службових обов`язків); чи було джерело підвищеної небезпеки надано працівникові в процесі виконання ним трудових обов`язків чи він самовільно, неправомірно використав його в особистих цілях.

Проте, фізична особа ОСОБА_2 , на час ДТП, на перебувала в трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується довідкою про штатний розпис №5 від 31 грудня 2021 року. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня», а отже, позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м'ястерня», про відшкодування шкоди та витрат слід залишити без задоволення.

Також, представник відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України скориставшись своїм правом на надання відзиву на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги до відповідача, МТСБУ - не визнаються та заперечуються в повному обсязі. Заявлені вимоги не узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини між сторонами спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Отже, свою правову позицію відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України обґрунтовує наступним чином.

Спірні правовідносини, які виникли в даному випадку між Відповідачем та Позивачем регулюються спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та нормами ЦК України.

Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним.

Спеціальний Закон № 1961-IV, містить імперативні норми, що для прийняття страховиком (МТСБУ) рішення щодо виплати страхового відшкодування (регламентної виплат) або відмови в виплаті страхового відшкодування (регламентної виплати) (ст.36 Закону №1961-IV), потрібно подання (направлення ) потерпілою особою (або іншими особами, передбачені законодавством) до страховика (МТСБУ) - якщо шкода заподіяна майну потерпілого - повідомлення про ДТП, заяви на отримання страхового відшкодування (виплати) (п.33.1 ст.33,п.35.1 ст.35 Закону №1961- IV), надання необхідних для цього розгляду документів (п.35.2 ст.35 Закону №1961- IV), в строки встановлені цим Законом (ст.37.1.4 ст.37Закону №1961- IV), при цьому розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою, має бути максимально наближеним до встановленого ліміту відповідальності страховика (страхової суми) і може бути зменшений лише на розмір франшизи, величину ВТВ транспортного засобу, розмір відповідного податку - ПДВ, фізичного зносу замінюваних при відновлювальному ремонті запчастин пошкодженого в ДТП транспортного засобу (ст.9, 22 - 31, 32, 36 Закону №1961- IV).

Відповідно до ст. 6 Закону №1961-IV страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до положень п.п. 1.3, 1.4, 1.8. ст. 1 Закону №1961- IV потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована - визначені в договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб; власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними власниками (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до п. 21.4 ст. 21 Закону № 1961-IV, у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п.39.1., п.39.2.1 ст.39 Закону № 1961-IV МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам;є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодування на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України (254к/96-ВР), Цивільним кодексом України (435-15), Законом України «Про страхування» (85/96-ВР), цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961- IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу.

Отже, страховик (МТСБУ ) вправі з`ясовувати причини та обставини страхового випадку, проте не наділені правом визнавати особу винною у спричиненні шкоди (відповідальною за шкоду).

Оскільки, розрахунок виплати МТСБ по заяві ОСОБА_1 був створений на підставі висновку експертного дослідження автотоварознавця №213/21а з визначення матеріальної шкоди заподіяної власнику КТЗ від 04 серпня 2021 року експерта Пилипенко Олександра Степановича.

Так 23 червня 2021 року експерту Пилипенко О.С., який має кваліфікацію судового експерта (свідоцтво №1062 від 27 листопада 2006 року), з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 і діє на підставі пункту 6 статті 13 Закону України "Про судову експертизу", надійшло доручення №76712 від МТСБУ про проведення автотоварознавчого дослідження.

Для дослідження був представлений автомобіль Audi A4 2.0 TDi, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 .

За погодженням із замовником питання уточнені і прийняті до вирішення в такій редакції: який матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Audi A4 2.0 TDi, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 , в результаті його пошкодження при ДТП?

На підставі проведених досліджень і розрахунків встановлені підсумкові результати: - матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Audi A4 2.0 TDi, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 99 309,77 грн.; - матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Audi A4 2.0 TDi, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 88 605,72 грн.(Без урахування складової ПДВ)

10 серпня 2021 року був створений, на підставі висновку експертного дослідження автотоварознавця №213/21a з визначення матеріальної шкоди заподіяної власнику КТЗ від 04 серпня 2021 року, розрахунок розміру регламентної виплати, яка належить власнику колісного транспортного засобу марки AUDI A4 з номерним знаком НОМЕР_6 .

В ньому зазначено, що в результаті аналізу документів по справі, встановлено, що досліджуваний КТЗ марки AUDI A4 з номерним знаком НОМЕР_6 має ознаки які дають підстави при визначенні розміру відшкодування збільшити коефіцієнт фізичного зносу на складові які підлягають заміні, оскільки, кузовні складові КТЗ відновлювалися ремонтом (три і більше) та строк експлуатації КТЗ перевищує сім років.

Враховуючи положення статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.04 №1961-IV, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. за №142/5/2092, (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 р. №1335/5/1159) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 4 серпня 2009 р. за №724/16740 та приймаючи до уваги документи надані по справі, визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників досліджуваного КТЗ. Тому розмір матеріального збитку без врахування ПДВ був зменшений до 83 071,24 грн.

30 серпня 2021 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 83 071,24 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 30 серпня 2021 року.

03 вересня 2021 року, МТСБУ, на підставі ст. 41 Закону №1961-IV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/5955 від 03.09.2021року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_1 » про виплату відшкодування в розмірі 83 071,24 грн.

МТСБУ перерахувало потерпілій, ОСОБА_1 , суму відшкодування у сумі 83 071,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1104412 від 06.09.2021 року.

Отже, суд приходить до висновку, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини ОСОБА_2 , володільця транспортного засобу MITSUBISHI CANTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , який не забезпечив цивільно-правову відповідальність в повному обсязі, у зв`язку з чим, а отже, в частині вимог позивача ОСОБА_1 до відповідача МТСБУ не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 15, 16, 18 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, то на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені ним витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,000 грн..

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що відповідач ОСОБА_2 в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищезазначеного, а також, всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі недовиплаченого страхового відшкодування, яка складає 21 443,91 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. ст.12,81,133,144,263-265 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187,1188,1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі недовиплаченого страхового відшкодування, яка складає 21 443,91 грн (двадцять одна тисяча чотириста сорок три грн 91 коп).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2022 року.

Суддя О.Г. Васюченко