Ухвала

від 24.11.2022 по справі 945/762/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївськийрайонний судМиколаївської області

Справа № 945/762/20

Провадження № 2/945/126/22

УХВАЛА

Іменем України

24 листопада 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Миколаївської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

встановив:

18 травня 2020 року Миколаївська районна філія Миколаївського обласного центру зайнятості (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 19 лютого 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Миколаївської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості, з метою працевлаштування.

19 лютого 2019 року відповідачу ОСОБА_1 надано статус безробітнго і з 26 лютого 2019 року йому призначена допомога по безробіттю, яку він мав отримувати у період з 26 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року, включно.

Позивач зазначив, що при проведенні позивачем обміну даними з Товариством з обмеженою відповідальністю Екстріум, позивачем було з`ясовано, що відповідач ОСОБА_1 , з 17 липня 2019 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю Екстріум. Отже, з 17 липня 2019 року відповідач не вважався безробітним і не мав права перебувати на обліку в центрі зайнятості, в якості безробітного та отримувати допомогу по безробіттю. Так, в період з 17 липня 2019 року по 24 жовтня 2019 року, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 8372 грн. 52 коп.

Вказану суму позивач просив стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2020 року справу розподілено головуючому судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2020 року у вказаній цивільній справі, головуючим суддею ОСОБА_2 , відкрито провадження та призначено судове засідання у приміщенні суду.

Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_2 .

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області Малишевої В.Д. від 03 червня 2021 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до засідання Вищої ради правосуддя № 40 від 01 червня 2021 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 945/762/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2021 року вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Шароновій Н.О.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2021 року цивільну справу № 945/762/20 за позовом Миколаївської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення боргу, головуючим суддею Шароновою Н.О. прийнято до свого провадження. Постановлено призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому 25 серпня 2021 року подав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився.

Дослідивши в судовому засіданні наявні у справі письмові докази, суд дійшов такого.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з положеннями ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

У Цивільному кодексі України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер.

У частині 1 статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно - правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно - правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Згідно з положеннями п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1) ч. 1 ст. 186, п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких позивачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, якою пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Миколаївська районна філія Миколаївського обласного центру зайнятості є відокремленим підрозділом юридичної особи - Миколаївського обласного центру зайнятості.

У даній справі позов пред`явлено до відповідача директором відокремленого підрозділу юридичної особи. Інтереси у суді представляє представник, який діє на підставі довіреності, виданої директором відокремленого підрозділу юридичної особи.

Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. Від імені юридичних осіб має право виступати тільки керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно - правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно - правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких позивачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, якою пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Оскільки у даній справі позивачем виступає Миколаївська районна філія Миколаївського обласного центру зайнятості, яка не є юридичною особою та не наділена цивільною процесуальною дієздатністю і не може виступати стороною у цивільному процесі, суд дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Провадження у цивільній справі № 945/762/20 за позовом Миколаївської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення боргу, - закрити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова