Постанова

від 25.11.2022 по справі 906/358/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Справа № 906/358/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 21.07.22р. суддею Тимошенком О.М. у м. Житомирі, повний текст складено 21.07.22р. у справі № 906/358/22

за позовом Приватного підприємства "Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Головатенко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп"

про стягнення 104906,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2022 у справі № 906/358/22.

1.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.07.2022 у справі № 906/358/22 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" на користь Приватного підприємства "Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Головатенко" - 90000,00 грн боргу, 2128,46грн - судового збору

1.3. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 6211,67грн - пені та 8659,28 грн - інфляційних втрат.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції, мотивоване тим, що відповідач не здійснив розрахунки із відповідачем за надані послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні, розмір яких за узгодженими заявками становить 90000грн. Виставлені рахунки на вказану суму відповідачем залишилися не оплаченими.

2.2. Відмовлено у задоволенні позову про стягнення пені, оскільки умовами договору не передбачено такий вид відповідальності. Також відмовлено у стягненні інфляційних втрат, оскільки такі втрати нараховані за період, який не наступив.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" - звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2022 по справі № 906/358/22 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 90 000,00грн боргу, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Головатенко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" в повному обсязі; вирішити питання розподілу судових витрат.

3.2. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача виник обов`язок сплатити на користь позивача 90 000,00грн. боргу за надані послуги з транспортного експедирування до 28 травня 2022 року, оскільки претензію від позивача, на думку суду першої інстанції, відповідачем було отримано 21 травня 2022 року.

3.3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09 червня 2022 року про відкриття провадження у справі, серед іншого, позивача було зобов`язано подати докази направлення претензії ТОВ «ГРАНІТ-МРАМОР ГРУП».

3.4. В якості доказів на підтвердження факту отримання відповідачем претензії, позивачем було надано до суду чек відправлення та роздруківку з Інтернет сайту поштової служби про направлення на адресу та отримання приватною особою - ОСОБА_1 невідомого пакету документів (без опису вкладення), як вказував позивач - саме претензії №2 від 12.05.2022.

3.5. При цьому, у наданому до суду листі на виконання вимог ухвали від 09 червня 2022 року, позивачем стверджувалося, що вказана приватна особа є повноважним представником відповідача, проте жодних належних підтверджень цієї обставини у встановленому порядку позивачем до суду так і не було надано, як і жодних доказів отриманий, саме ТОВ «ГРАНІТ МРАМОР ГРУП» претензії №2 від 12.05.2022.

3.6. Зі змісту оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції вбачається, що сторонами у Договорах-заявках на транспортне замовлення не визначили строки оплати послуг з транспортного експедирування, а відтак такий строк мав би визначатися моментом пред`явлення претензії (вимоги).

3.7. Оскільки ОСОБА_1 не була та не є уповноваженим представником відповідача, жодних доручень на вчинення від імені ТОВ «ГРАНІТ-МРАМОР ГРУП» будь-яких дій (в т.ч. і на отримання поштової кореспонденції) останній не видавалося, претензію позивача №2 від 12.05.2022 відповідачем не було отримано 21 травня 2022 року, на чому необґрунтовано наполягав позивач та з чим безпідставно погодився суд першої інстанції.

3.8. Висновки суду першої інстанції про виникнення у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача 90 000,00 грн боргу за надані послуги з транспортного експедирування до 28 травня 2022 року не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими.

3.9. Також, ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виникли зобов`язання, засновані на укладеному договорі транспортного експедирування (Договорах-заявках на транспортне замовлення).

3.9.1. Так, згідно частини першої ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

3.9.2. Частиною першою ст. 930 ЦК України визначено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

3.9.3. В свою чергу, статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлені вимоги до змісту договору транспортного експедирування, зокрема істотними умовами такого договору є серед іншого: права, обов`язки сторін; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору.

3.9.4. Так, частиною першою ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

3.9.5. Згідно частини першої ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

3.9.6. При цьому, у наданих позивачем Договорах-заявках на транспортне замовлення такі істотні умови договору транспортного експедирування відсутні, а отже, в даному випадку сторони не узгодили всі істотні умови договору.

3.9.7. Вищенаведені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції та відповідної правової оцінки їм не було надано, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, в частині часткового задоволення позовних вимог.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому спростовує наведені скаржником доводи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

4.2. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2022 у справі № 906/358/22 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, у період з 13.01.2022 по 13.02.2022 , на підставі Договорів-заявок на транспортне замовлення №65 від 26.01.2022, №86 від 31.01. 2022, №85 від 31.01.2022, №83 від 30.01.2022, №64 від 26.01.2022, №50 від 22.01.2022, №30 від 17.01.2022, №25 від 13.01.2022, №10 від 06.01.2022 (а.с.15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39), позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 90000,00 грн.

7.3. Обставини надання послуг підтверджуються міжнародними товарно-транспортними накладними СМR №13 від 29.01.2022, №14 від 02.02.2022, №16 від 04.02.2022, №15 від 02.02.2022, №12 від 28.01.2022, №11 від 22.01.2022, №10 від 18.01.2022, №9 від 14.01.2022, №6 від 06.01.2022 (а.с.17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41).

7.4. Для здійснення оплати за надані послуги позивач виставив для відповідача рахунки №65 від 06.02.2022 на суму 10000,00 грн, №86 від 02.02.2022 на суму 10000,00 грн, №85 від 13.02.2022 на суму 10000,00 грн, №83 від 12.02.2022 на суму 10000,00грн, №64 від 04.02.2022 на суму 10000,00 грн, №50 від 28.01.2022 на суму 10000,00 грн, №29 від 25.01.2022 на суму 10000,00грн, №25 від 23.01.2022 на суму 10000,00грн, №10 від 13.01.22 на суму 10000,00 грн. (а.с.16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40).

7.5. Оскільки рахунки оплачені не були, 12.05.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №2 з вимогою про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 21.05.22, однак залишив її без відповіді та задоволення (а.с. 50, 51, 68).

7.6. Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми основного боргу та нарахованої пені і суми інфляційних втрат.

7.7. За результатами розгляду позовної заяви, позов Приватного підприємства "Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Головатенко" задоволено частково. Підстави задоволення позову апеляційним господарським судом наведені у пунктах 2.1. - 2.2. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

8.3. За нормою статті 930 ЦК України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

8.4. Згідно статті 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

8.5. Згідно Договорів-заявок на транспортне замовлення, по яких між сторонами виникли зобов`язання, вартість послуг по кожному з них становить 10000,00 грн, які мали бути оплачені замовником по факту вивантаження автомобіля.

8.6. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

8.7. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

8.8. Сторони у договорах не вказали строків виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг, однак передбачили негайну оплату після розвантаження автомобіля.

8.9. За приписами ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

8.10. 12.05.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №2 з вимогою про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 21.05.2022.

8.11. Із поданих документів неможливо встановити час розвантаження авто, тому відповідач мав розрахуватися протягом 7 (семи) днів від дати отримання претензії позивача про сплату наданих послуг, тобто до 28.05.2022.

8.12. Відповідач докази сплати боргу не надав.

8.13. Суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 90000,00грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

8.14. Щодо вимог позивача про стягнення пені.

8.14.1. За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню виходячи із облікової ставки Національного банку України, що згідно розрахунку позивача становить 6211,67 грн.(а.с.6-14).

8.14.2. За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

8.14.3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.14.4. Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

8.14.5. Оскільки сторони у договорі не передбачили стягнення пені як відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 6211,67грн. пені.

8.15. Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача інфляційних втрат.

8.15.1. Позивач у позові просить стягнути з відповідача 8659,28грн. інфляційних.

8.15.2. Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

8.15.3. Судом першої інстанції встановлено, що прострочення сплати боргу виникло з 29.05.2022.

8.15.4. Як вбачається з розрахунків інфляційних втрат, вказана сума нараховувалась за період з лютого по квітень 2022, тобто за місяці, в яких ще не відбулося прострочення оплати заборгованості.

8.15.5. За таких обставин вимога позивача про стягнення інфляційних є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

8.16. У відповідності до статей 525, 526 ЦК України, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

8.17. За цих обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів апеляційного господарського суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 90000,00грн. Вимоги про стягнення 6211,67 грн пені та 8659,28 грн інфляційних не підлягають задоволенню.

8.18. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції щодо стягнення основного боргу та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.18.1. Адже заперечуючи обставину отримання претензії (вимоги) керівником Охмаком Д.Л. та отримання претензії Білецькою Іриною, як не уповноваженою особою, апелянт не заперечує надання послуг перевезення у міжнародному сполученні.

8.18.2. Обставина надання послуг перевезення у міжнародному сполученні також спростовує доводи апеляційної скарги щодо відсутності істотних умов при укладенні договору транспортного експедирування в розумінні вимог Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". У договорах - заявках зазначені необхідні відомості, за яких можливе надання послуг транспортного експедирування, у тому числі і форма та строки щодо оплати наданої послуги: після розвантаження авто.

8.19. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом не подано.

8.20. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.21. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

8.22. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

8.23. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.24. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.25. За таких обставин апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2022 у справі № 906/358/22 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 21.07.2022 у справі № 906/358/22 сплатив квитанцією №0.0.2688372883.1 від 27.09.2022 судовий збір у розмірі 3721,50 грн.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" від 27.09.22р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 21 липня 2022 року у справі №906/358/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №906/358/22 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "25" листопада 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.