Постанова

від 22.11.2022 по справі 903/91/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року Справа № 903/91/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача за первісним позовом - адвокат Корнишин Ю.О.

відповідача за первісним позовом - адвокат Піддубний О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.09.2022 у справі №903/91/21 (повний текст складений 30.09.2022, суддя М.С. Шум)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна"

до Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича

про стягнення 895 631,53 грн штрафу

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна"

про стягнення 70 253,88 грн плати за перевезення вантажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.09.2022 у справі №903/91/21 первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" 44 781 грн 58 коп. штрафу; 2 270 грн 00 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. У позові на суму 850 849 грн 95 коп. штрафу відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що вартість втраченого багажу є доведеною, однак встановлення такого значного розміру штрафних санкцій несумісне з принципом розумності та справедливості. А тому дійшов висновку про зменшення розміру штрафу до 5% від суми стягнення.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Волинської області від 20.09.2022 у справі №903/91/21 в частини суми штрафу, яка підлягає стягненню з ФОП Павлик А.П. замість суми 44 781 грн 58 коп. штрафу змінити на суму 895 631,53 грн штрафу. Здійснити розподіл судових витрат згідно зміненого рішення суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідач, уклавши договір перевезення, прийняв на себе усі його умови, а саме, що він відшкодовує експедитору штраф, еквівалентній вартості втраченого або ушкодженого вантажу, який вказаний в претензії вантажоодержувача є доведеним і не оскаржується. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції повинен змінити рішення в частині суми штрафу, яка повинна бути стягнута з відповідача у повному обсязі розміру штрафу.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/91/21 у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г.

Листом суду апеляційної інстанції від 27.10.2022 матеріали справи витребовувалися з Господарського суду Волинської області.

03.11.2022 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку із участю судді члена-колегії Крейбух О.Г., з 07.11.2022 по 11.11.2022 включно, у семінарських заняттях з підвищення кваліфікації призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/91/21. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2022 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.09.2022 у справі №903/91/21. Розгляд апеляційної скарги призначений на 22.11.2022 об 12:00год.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.04.2018 між ТОВ "Український Дім Імпорту" як клієнтом та ТОВ "Мірланд Україна" як експедитором було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №17042018, згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе обов`язок організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України та/або за її межами і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням, що зазначені у п. 1.2 договору, а клієнт зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору транспортного експедирування для надання кожної конкретної послуги клієнт надає експедиторові заявку, в якій зазначає: дату складання заявки, найменування та кількість (тоннаж) вантажу, якій необхідно перевести, дата, час та місце навантаження вантажу на транспортні засоби; пункт доставки (призначення) вантажу та найменування отримувача вантажу, строк перевезення або дата та час доставки вантажу (розвантаження), ПІБ та телефон представника клієнта, відповідального за організацію перевезення; вимоги до забезпечення збереження та/або умов перевезення (доставки) вантажу; вимоги до маршруту перевезення, якщо такі є у клієнта.

14.02.2020 ТОВ "Український Дім Імпорту" було подано ТОВ "Мірланд Україна" заявку №14102020 на здійснення міжнародного перевезення вантажу (алкогольних напоїв) сполученням з Recy (Ресі, Французька Республіка) до м. Києва, Україна.

Згідно з пунктом 2.14 договору транспортного експедирування експедитор зобов`язаний для здійснення перевезень залучати перевізників, які мають для цього усі необхідні документи та повноваження.

14.02.2020 між ТОВ "Мірланд Україна" як експедитором та ФОП Павликом А.П. як перевізником було укладено договір перевезення вантажу № 1, відповідно до умов якого предметом договору є порядок взаємовідносин, які виникають між перевізником і експедитором при організації та виконанні обсягу послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів номенклатури експедитора у міжнародному та внутрішньому сполученні. Перевізник зобов`язується доставити за рахунок експедитора довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до пункту 2.1 договору перевезення вантажу № 1 на кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується експедитором та надається перевізнику.

Згідно з п. 3.2.8 договору перевезення вантажу №1 перевізник зобов`язаний виконувати перевезення, дотримуючись термінів доставки і цілісності вантажу під час руху транспортного засобу.

За приписами п. 3.2.22 договору перевезення вантажу №1 перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту прийому його від відправника до моменту здавання одержувачу.

Договором перевезення передбачена відповідальність сторін за неякісне виконання своїх зобов`язань (п. 4.1).

Згідно з п. 4.5 договору перевезення вантажу № 1 у випадку повної або часткової втрати або пошкодження вантажу, які виникли в проміжок часу між отриманням вантажу та його передачею вантажоодержувачу, перевізник відшкодовує експедитору штраф, еквівалентний вартості втраченого або ушкодженого вантажу, який вказаний в претензії вантажоодержувача (вантажовласника) та підтверджується актом, згідно з п. 3.1.9 цього договору.

14.02.2020 ТОВ "Мірланд Україна" надало ФОП Павлику А. П. заявку на міжнародне перевезення автотранспортом №OSH-1200.

18.02.2020 на підставі договору перевезення та заявки №ОБН-1200 відповідач приступив до виконання своїх обов`язків та прийняв вантаж (алкогольну продукцію) до перевезення, сполученням з м. Ресі, Французька республіка до м. Києва, Україна.

Для перевезення вантажу відповідач використовував вантажний автомобіль з напівпричепом - державні реєстраційні номера транспортних засобів НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

25.02.2020 перевізник доставив вантаж. При прийнятті вантажу вантажоодержувачем (ТОВ "Український Дім Імпорту") в складі комісії та за участі водія (відповідача) було проведено фізичний огляд товарів та інших предметів, яким було встановлено недостачу вантажу, був складений акт приймання-передачі продукції № 26/02 від 26.02.2020, яким встановлено факт недостачі товару. Акт підписано відповідачем та представниками ТОВ "Український Дім Імпорту".

Факт недостачі товару було відображено у міжнародній товарно-транспортній накладній від 18.02.2020.

Крім цього, працівниками Київської митниці Держмитслужби України також було складено акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 25.02.2020, відповідно до якого також встановлено недостачу товару.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12020110130000561 у період часу з 17:00 по 00:00 23.02.2020 невстановлена особа, перебуваючи в напрямку автодороги "Київ-Ковель", викрала товар, належний ТОВ "Український Дім Імпорту".

Відповідно до листа Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київський області від 24.04.2020 №5539/1003/109/20-20, сума збитків ТОВ "Український Дім Імпорту" становить 895 367,77 грн.

ТОВ "Український Дім Імпорту" направило на адресу ТОВ "Мірланд Україна" претензію від 26.02.2020 № 121, у якій ТОВ "Український Дім Імпорту" вимагало у позивача відшкодувати збитки в розмірі 895 631,53 грн.

ТОВ "Мірланд Україна" було надіслано на адресу ФОП Павлика А. П. претензію від 26.02.2020 № 1/1420 про відшкодування збитків.

У відповіді на претензію ФОП Павлик А.П. відмовив у задоволенні претензії ТОВ "Мірланд Україна" посилаючись на обставини незавершеного кримінального провадження № 12020110130000561 та отримання замовником перевезення ТОВ "Український Дім Імпорту" страхового відшкодування втраченого вантажу.

Враховуючи викладене та посилаючись на п. 4.5. договору перевезення № 1 від 14.02.2020, ТОВ "Мірланд Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП Павлика А. П. штрафу в розмірі 895 631,53 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.06.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, позов ТОВ "Мірланд Україна" задоволено. Стягнуто з ФОП Павлика А.П. на користь ТОВ "Мірланд Україна" 895 631,53 грн штрафу. У задоволенні зустрічного позову ФОП Павлика А. П. відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2022 у даній справі касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича задоволено. Рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 903/91/21 скасовано в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" до фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича про стягнення 895 631,53 грн штрафу та розподілу судових витрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. В решті рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №903/91/21 залишено без змін.

Скасовуючи судові рішення, Верховним Судом зазначено, що задовольняючи позов та стягуючи суму штрафу у розмірі 895 631,53 грн, суди не перевірили дотримання балансу інтересів сторін, не надали жодної правової оцінки доводами відповідача щодо можливості зменшення штрафу з огляду на великий розмір штрафних санкцій порівняно зі збитками експедитора ТОВ "Мірланд Україна", відсутність в матеріалах справи доказів понесення ТОВ "Мірланд Україна" збитків у спірному перевезенні, а саме: відсутність доказів сплати ТОВ "Мірланд Україна" як експедитором на користь ТОВ "Український Дім Імпорту" як власника вантажу вартості втраченої його частини, відшкодування вартості втраченого вантажу його власнику (ТОВ "Український Дім Імпорту") страховою компанією ПрАТ СК "Колоннейд Україна". Також суд касаційної інстанції зазначено, що встановлення обставин на підтвердження наявності чи відсутності вини відповідача у порушенні зобов`язання входить у предмет доказування та дослідження у цій справі за позовом про стягнення неустойки. Натомість суди у цій справі не досліджували вказаних відповідачем обставин відсутності його вини у втраті частини вантажу. У прийнятих у справі судових рішеннях відсутні будь-які обґрунтування щодо підстав відмови у клопотанні ФОП Павлика А. П. про витребування роздруківки даних роботи тахографа.

Верховним Судом у даній постанові зроблено висновки про те, що під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, зокрема, належним чином дослідити обставини та наслідки спірного перевезення для сторін, обґрунтованість розміру штрафу з врахуванням цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін, вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для зменшення розміру штрафу відповідно до ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, і в залежності від встановленого, відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

Також Верховним Судом зазначено, що зустрічний позов не оскаржується.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вартість втраченого багажу є доведеною, однак встановлення такого значного розміру штрафних санкцій несумісне з принципом розумності та справедливості. А тому дійшов висновку, що про зменшення розміру штрафу до 5% від суми стягнення.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із таким зменшенням штрафу з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить суд на підставі п. 4.5 договору перевезення №1 від 14.02.2020 стягнути з ФОП Павлика А. П. штрафу в розмірі 895 631, 53 грн. Відповідний розмір штрафу еквівалентний вартості втраченого багажу.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що вартість втраченого багажу є доведеною та підтверджується наступними доказами: акт приймання-передачі продукції №26/02 від 26.02.2020, яким встановлено факт недостачі товару. Акт підписано відповідачем та представниками ТзОВ "Український Дім Імпорту". Факт недостачі товару було відображено у міжнародній товарно-транспортній накладній від 18.02.2020. Крім цього, працівниками Київської митниці Держмитслужби України також було складено акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 25.02.2020, відповідно до якого також встановлено недостачу товару.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12020110130000561 у період часу з 17:00 по 00:00 23.02.2020 невстановлена особа, перебуваючи в напрямку автодороги "Київ-Ковель", викрала товар, належний ТзОВ "Український Дім Імпорту". Відповідно до листа Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київський області від 24.04.2020 №5539/1003/109/20-20, сума збитків ТОВ "Український Дім Імпорту" становить 895 367 грн 77 коп.

Вказане не заперечується та не оскаржується учасниками провадження.

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу, виходячи з заявленої до стягнення суми, із 100% до 5 % - до 44 781 грн 58 коп. штрафу.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач просить врахувати:

1) тяжку фінансові становище відповідача, перебування його на межі фінансової спроможності, наявність непогашених кредитних зобов`язань перед АТ КБ "Приватбанк" на підставі договору про надання банківських послуг шляхом підписання заяви № б/н про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" від 07.06.2021 існує заборгованість на суму 108 400, 00 грн. та перед АТ "Ощадбанк"на підставі договору кредитної лінії від 02.07.2021 існує заборгованість на суму 124 991,75 грн.

2) перебування на повному матеріальному утриманні ОСОБА_1 трьох малолітніх дітей - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується копіями свідоцтв про народження , а також - вагітної дружини ОСОБА_5 .

3) невідповідність співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

4) відсутність для позивача наслідків порушення зобов`язання відповідачем. Незалежно від події втрати вантажу ТзОВ "Мірланд Україна" отримало прибуток на загальну суму 76 882 грн 00 коп., як це і було передбачено заявкою №14102020. В свою чергу, будь-яких відшкодувань вантажоодержувачу - ТзОВ "Український Дім Імпорту" за втрачений товар не здійснювало, а тому жодних втрат не понесло. Ризик сплати ТзОВ "Мірланд Україна" страхового відшкодування у сумі 63 726 грн. 05 коп. на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 за №910/1409/21, про який позивач зазначає у відзиві на касаційну скаргу, ніяким чином не завдасть шкоди останньому. Ризик відшкодування в межах фактичних затрат страховика - ПРАТ "СК "ПЗУ Україна", який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, може бути покладено на ФОП Павлика А.П. відповідно до от. 27 Закону України "Про страхування".

5) поведінку відповідача, зокрема відсутність вини у втраті вантажу ФОП Павлик А.П. Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань по доставці вантажу у місце призначення, відбулось виключно з підстави викрадення вантажу, тобто невиконання зобов`язання відповідачем відбулось з підстави, яка від останнього ніяким чином не залежала та знаходилася поза межами цивільно-правової відповідальності відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд зменшити розмір штрафу, виходячи з заявленої до стягнення суми, із 100% до 5 % - до 44 781 грн 58 коп. штрафу.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).

За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у п. 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Завданням неустойки є сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схоже правило міститься в частині третій статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом зазначених норм Господарського та Цивільного кодексів України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, що: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18 та в ін.).

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20 та ін.).

Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду у постановах у справі №925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20) та ін).

Колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Укладаючи договір сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за контрактом, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені контрактом строки надання послуг.

На думку суду апеляційної інстанції, зменшивши розмір штрафу до 44 781 грн 58 коп. (5% від стягуваної суми), суд першої інстанції не дотримався справедливого балансу інтересів сторін; застосував до відповідача відповідальність не пропорційну вчиненому порушенню зобов`язання, тобто неправильно застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин. Зменшивши стягнення штрафних санкцій на 5% суд першої інстанції не дотримався принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, врахував лише інтереси відповідача.

Колегія суддів вважає, що зменшення розміру штрафу до 30% від стягуваної суми обґрунтовано дотриманням принципу справедливості, розумного балансу інтересів сторін, майнових та економічних наслідків для сторін спору.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано наступне:

- в матеріалах справи відсутні докази понесення ТзОВ "Мірланд Україна" збитків у спірному перевезенні, відсутні докази сплати ТзОВ "Мірланд Україна" як експедитором на користь ТзОВ "Український Дім Імпорту" як власника вантажу вартості втраченої його частини, відшкодування вартості втраченого вантажу його власнику (ТзОВ "Український Дім Імпорту") страховою компанією ПрАТ СК "Колоннейд Україна". ТзОВ "Мірланд Україна" отримало від ТзОВ "Український Дім Імпорту" оплату послуг на загальну суму 76 882, 00 грн на виконання умов Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №17042018 від 17.04.2018, зокрема у відповідності до заявки №14102020 від 14.02.2020 (що підтверджується відповіддю ТзОВ "Український Дім Імпорту" на адвокатський запит вих. №12/03 від 12.03.2021);

- відповідач жодних коштів за надані послуги перевезення від ТзОВ "Мірланд Україна" не отримав;

- сплата ТзОВ "Мірланд Україна" страхового відшкодування у сумі 63 726 грн. 05 коп. (стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 №910/1409/21) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" не завдасть шкоди (збитків) позивачу у даній справі з врахуванням часткового задоволення позову;

- наявність у відповідача непогашених кредитних зобов`язань перед АТ КБ "Приватбанк" на підставі договору про надання банківських послуг шляхом підписання заяви №б/н про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" від 07.06.2021 та перед АТ "Ощадбанк" на підставі договору кредитної лінії від 02.07.2021 (заборгованість перед АТ "Ощадбанк" на суму 124 991,75 грн підтверджується наданою суду довідкою банку;

- перебування на повному матеріальному утриманні ОСОБА_1 трьох малолітніх дітей - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується копіями свідоцтв про народження, а також - вагітної дружини ОСОБА_5 (довідка лікаря від 18.04.2022 долучена до матеріалів справи);

- суд також бере до уваги ступінь виконання зобов`язань ФОП Павликом А. П., оскільки останній здійснив перевезення вантажу, кошти за надані послуги не отримав.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що із роздруківки даних тахографа та інформації про рух транспортного засобу, що надані ПрАТ СК "ПЗУ Україна" не вважає такі дані достатніми стверджувати про відсутність вини ФОП Павлика А. П. та вжиття ним усіх можливих заходів задля уникнення втрати частини вантажу. Рух автомобіля за встановленим маршрутом, нетривалі зупинки автомобіля по маршруту (ті обставини, які можна встановити з роздруківки тахографа), на думку суду, не є достатнім стверджувати, що ФОП Павлик А. П. не міг передбачити та запобігти викраденню частини вантажу.

Враховуючи наведене, зменшення розміру штрафу до 30% від стягуваної суми обґрунтовано дотриманням принципу справедливості, розумного балансу інтересів сторін, майнових та економічних наслідків для сторін спору.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню на суму 268 689,46 грн, в іншій частині в позові слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно приписів п. 4 ч. 1 та ч. 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 271, ч. 1, 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України мотивувальну частину рішення Господарського суду Волинської області від 20.09.2022 у справі №903/91/21 слід змінити виклавши її в редакції цієї постанови у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права. Резолютивну частину рішення змінити в частині розміру стягнутого штрафу та судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору, в частині задоволених вимог, за подання позову та апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.09.2022 у справі №903/91/21 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 20.09.2022 у справі №903/91/21 змінити в частині розміру стягнутого штрафу та судових витрат.

В цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8, корпус 1, код ЄДРПОУ 39852438) 268 689,46 грн штрафу; 4030,34 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8, корпус 1, код ЄДРПОУ 39852438) 6045,51 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

4. На виконання даної постанови Господарському суду Волинської області видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

6. Справу №903/91/21 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "28" листопада 2022 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І.Ю.