Рішення

від 15.11.2022 по справі 904/1611/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1611/22

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг. Дніпропетровська область

до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс", с. Софіївка, Криворізький район, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м. Кривий Ріг. Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення членів правління

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Мазнов Д.С.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

третя особа не з`явився

ПРОЦЕДУРА

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "ФЛОРЕКС", в якому просив визнати недійсним рішення членів правління Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "ФЛОРЕКС", оформленого протоколом № 1 від 08.04.2017 про прийняття в члени кооперативу на дачну ділянку НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.10.2022. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 .

Представник відповідача 19.09.2022 подав відзив на позов.

Представник відповідача 19.09.2022 подав заяву про застосування строку позовної давності.

Третя особа 30.09.2022 подала письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 підготовче засідання відкладено на 25.10.2022.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 закрито підготовче провадження та справу призначити до судового розгляду по суті на 15.11.2022.

У судове засідання 15.11.2022 представник позивача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

У судове засідання 15.11.2022 представник відповідача не з`явився, 15.11.2022 подав заяву, в якій просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника.

У судове засідання 15.11.2022 третя особа не з`явилась, 15.11.2022 подала заяву, в якій просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності третьої особи.

У судовому засіданні 25.11.2022 розглянуто справу по суті: встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

У судовому засіданні 25.11.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач зазначає, що він був членом Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «ФЛОРЕКС», та справно виконував всі обов`язки, передбачені статутом.

Протоколом № 1 від 08.04.2017 року засіданням правління спільно зі старшими вулиць прийнято рішення про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_2 на дачну ділянку НОМЕР_1. Нею нібито надані документи, що ділянка куплена нею.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 є його колишньою дружиною, шлюб між ними розірвано 28.05.2014 рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу. На теперішній час між ними дуже напружені стосунки, а тому спільне користування дачною ділянкою неможливо.

Відтак, позивач вважає, що його фактично позбавлено права користуватися дачною ділянкою та дачним будиночком, що не передбачено умовами діючого статуту відповідача.

Також, позивач вказує, що, самовільне відчуження у нього дачної ділянки АДРЕСА_1 на користь колишньої дружини ОСОБА_2 є незаконним та явно перевищує повноваження голови кооперативу Шаблій В.І. , передбачені Статутом. ОСОБА_4 прийнята в члени кооперативу всупереч п. 3.8 Статуту, відповідно до якого особа, яка приймається у члени кооперативу замість вибувшого (виключеного) з членів кооперативу, зобов`язана внести товариству вступний внесок. ОСОБА_4 було прийнято членом кооперативу не замість вибувшого (виключеного) членом кооперативу, а разом з ним, на вже зайняту ділянку, оскільки заяву про вихід з товариства позивач не писав, із членів товариства позивача не виключали.

Позивач вважає дії відповідача - Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «ФЛОРЕКС» незаконними та такими, що порушують його право на користування належною йому, за рішенням відповідача, земельною ділянкою, яку незаконно передано у користування ОСОБА_2 .

Позиція відповідача

Відповідач зазначає, що у квітні 2011 року родина ОСОБА_2 придбала у громадянина ОСОБА_6 дачну ділянку № НОМЕР_1 в ОК «СТ «Флорекс» для ведення господарства. Вказаний факт підтверджується розпискою колишнього власника дачної ділянки ОСОБА_6 від 30.04.2011. На цій підставі до членів кооперативу було прийнято позивача ОСОБА_1 .

В 2017 році до ОК «СТ «Флорекс» надійшла заява ОСОБА_2 в якій вона просила прийняти її до членів кооперативу, так як її шлюб з ОСОБА_1 розірвано 28.05.2014, земельна ділянка придбалась у шлюбі за її кошти, що підтверджуються вищезазначеною розпискою.

На засіданні правління ОК «СТ «Флорекс» заяву ОСОБА_2 було задоволено та відповідно до протоколу засідання правління кооперативу № 1 від 08.04.2017 було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_2 до членів кооперативу. Дачна ділянка № НОМЕР_1 в ОК «СТ «Флорекс» є спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ні статутом СК «Флорекс», а ні Законом України «Про кооперацію» не заборонено одночасне прийняття до членів кооперативу колишніх дружини та чоловіка, які мають право спільної сумісної власності на майно кооперативу.

Позиція третьої особи

Третя особа підтримує позицію відповідача, просить у задоволенні позову відмовити.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 жовтня 2006 року, який рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 травня 2014 року розірвано.

Перебуваючи у шлюбі, 30.04.2011 ОСОБА_2 , придбала у ОСОБА_6 дачну ділянку НОМЕР_1 в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство «Флорекс» за 65000,00 грн, про що свідчить копія розписки ОСОБА_6 від 30.04.2011 (арк.с.153).

Після придбання вказаної дачної ділянки, а саме з 30.04.2011 позивач ОСОБА_1 став членом Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Флорекс», що підтверджується копією членської книжки садівника (арк.с.18).

У 2017 році до ОК «СТ «Флорекс» надійшла заява ОСОБА_2 в якій вона просила прийняти її до членів кооперативу, так як її шлюб з ОСОБА_1 розірвано 28.05.2014, в земельна ділянка придбалась у шлюбі за її кошти.

Пунктом 3.1 статуту кооперативу передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, визнають статут кооперативу і виявили бажання брати участь у його діяльності, та отримали земельну ділянку у порядку купівлі-продажу, спадкування або дарування.

В матеріалах справи міститься виписка з протоколу № 1 засідання правління спільно зі старшими вулиць від 08.04.2017 (арк.с.17). По третьому питанню вирішено: прийняти ОСОБА_2 до членів кооперативу.

08.04.2017 ОСОБА_2 видана членська книжка садівника.

Позивач вважає дії відповідача - Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «ФЛОРЕКС» незаконними та такими, що порушують його право на користування належною йому, за рішенням відповідача, земельною ділянкою, яку незаконно передано у користування ОСОБА_2

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо визнання недійсним рішення членів правління

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2011 року родина ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_6 дачну ділянку № НОМЕР_1 в ОК «СТ «Флорекс» для ведення господарства. Вказаний факт підтверджується розпискою колишнього власника дачної ділянки ОСОБА_6 від 30.04.2011. На цій підставі до членів кооперативу було прийнято позивача ОСОБА_1 .

Згідно статті 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

В 2017 році до ОК «СТ «Флорекс» надійшла заява ОСОБА_2 в якій вона просила прийняти її до членів кооперативу, так як її шлюб з ОСОБА_1 розірвано 28.05.2014, а земельна ділянка придбалась у шлюбі за її кошти.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

На засіданні правління ОК «СТ «Флорекс» заяву ОСОБА_2 було задоволено та відповідно до протоколу засідання правління кооперативу № 1 від 08.04.2017 було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_2 до членів кооперативу.

Матеріали справи не містять рішення загальних зборів щодо затвердження спірного рішення правління, але та обставина, що ОСОБА_2 є членом кооперативу, встановлена у рішенні Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 по справі № 177/1023/20, яке набрало законної сили та не заперечувалось сторонами.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно статті 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

Частинами 1 та 2 статті 355 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина 1 статті 369 Цивільного кодексу України).

Сторонами до матеріалів справи доказів того, що подружжя скористалось правом, передбаченим статтею 69 Сімейного кодексу України на поділ спільного майна подружжя не надано.

Відтак, дачна ділянка № НОМЕР_1 в ОК «СТ «Флорекс» є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Статутом СК «Флорекс» та Законом України «Про кооперацію» не заборонено одночасне прийняття до членів кооперативу дружини та чоловіка, які мають право спільної сумісної власності на майно кооперативу.

Тому, рішення про прийняття до членів кооперативу ОСОБА_2 відповідає нормам статті 60 Сімейного кодексу України та статті 19-1 Закону України «Про кооперацію».

Суд зазначає, що вирішення питання щодо поділу майна подружжя та порядку користування ним, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, не входить до компетенції органів управління кооперативу. Водночас зі спірного рішення не вбачається втручання відповідача у правовідносини щодо користування позивачем та третьою особою спільним майном.

Крім того, питання користування спільним майном були предметом дослідження під час розгляду іншої судової справи № 177/1023/20 в Криворізькому районному суді Дніпропетровської області.

Так, рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 по справі № 177/1023/20 було встановлено:

«Позивач вказував, що самовільне відчуження відповідачем дачної ділянки АДРЕСА_1 на користь його колишньої дружини ОСОБА_2 є незаконним, оскільки останню прийнято членом кооперативу не замість вибувшого (виключеного) члена кооперативу, а разом з ним на вже зайняту ділянку, оскільки заяву про вихід з товариства він не писав, із членів товариства його ніхто не виключав. Вказує, що між ним та колишньою дружиною дуже напружені стосунки, а тому спільне користування дачною земельною ділянкою не можливо, оскільки остання шукає будь-які способи щоб тероризувати його, що фактично позбавляє його права користуватися дачною ділянкою.

Доводи позивача спростовуються поясненнями представника відповідача ОК «СТ «Флорекс» - Шаблій В.І. та третьої особи ОСОБА_2 , які, кожна окремо, вказували на те, що ніякі перешкоди в користуванні дачною ділянкою позивачу вони не чинять.

ОСОБА_2 прийнята в члени кооперативу за її заявою, оскільки в члени кооперативу можуть бути прийняті і чоловік і дружина одночасно, крім того вона постійно сплачує членські внески, відвідує збори кооперативу. ОСОБА_1 з членів кооперативу не виключено та він має право користуватися своєю частиною дачної ділянки. Щодо проведення зборів на яких вирішувалося питання про прийняття ОСОБА_2 у члени ОК «СТ «Флорекс», позивач повідомлявся, але не з?явився, тому питання про прийняття ОСОБА_2 вирішувалося без його участі.»

В матеріалах справи не знайдено підтвердження того, що позивачу чинять перешкоди в користуванні його дачною ділянкою НОМЕР_1 ОК «СТ «Флорекс».

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 по справі № 177/1023/20.

Так вказаним рішення встановлено, що ОСОБА_2 прийнято у члени кооперативу. Також встановлено, що жодних перешкод на час розгляду спору у користуванні спільним майном з боку кооперативу та ОСОБА_2 немає.

Тому твердження позивача щодо самовільного відчуження у нього дачної ділянки НОМЕР_1 на користь колишньої дружини не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначає в частині другій способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відтак, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність у неї такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права.

Оспорювання суб`єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі.

Тож, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права. Тобто захисту підлягає саме порушене право. При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

До теперішнього часу ОСОБА_1 є членом кооперативу ОК «СТ «Флорекс» та має право на користування своєю частиною дачної ділянки НОМЕР_1.

Відтак, рішення про прийняття ОСОБА_2 до членів ОК «СТ «Флорекс» не порушує права та інтереси позивача - ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстави для задоволення позову.

Щодо строку позовної давності

Відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності.

Клопотання обґрунтовано тим, що рішення правління про прийняття до членів кооперативу ОСОБА_2 було прийнято 08.04.2017. Тобто, строк позовної давності для оскарження рішення про прийняття до членів кооперативу ОСОБА_2 розпочався 09.04.2017 та закінчився 09.04.2020, тобто строк позовної давності сплив на момент подання позовної заяви до суду.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити що за змістом частини першої статті 261 позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Відтак, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи те, що позовна заява необґрунтована, права особи, яка звернулась із позовом не порушені, тому до спірних відносин позовна давність застосування не підлягає.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 481,00 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс" (53050, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Софіївка; ідентифікаційний код 24995329), за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним рішення членів правління № 1 від 08.04.2017 - залишити без задоволення.

Судовий збір у розмірі 2 481 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.11.2022

Суддя Я.С. Золотарьова