Рішення

від 28.11.2022 по справі 908/1794/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/72/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2022 Справа № 908/1794/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі суду судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" (69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 26; адреса для листування: 69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240А, ідентифікаційний код 37941143)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "БВК "СТРОИТЕЛЬ" (69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 86, кв. 9)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ", м. Запоріжжя до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "БВК "СТРОИТЕЛЬ", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 171.486,27 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 96.003,74 грн, штраф у розмірі 28.801,13 грн, 30 % річних у розмірі 23.477,92 грн, сума інфляційних втрат у розмірі 23.203,48 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 252, 525, 526, 530, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1794/22, присвоєно справі номер провадження 28/72/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 19.10.2022.

Позивач належним чином повідомлений про порушення провадження у справі, про що свідчать рекомендоване поштове повідомлення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Опендатабот), адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «БВК «СТРОИТЕЛЬ» є: 69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 86, кв. 9.

Ухвала суду від 19.09.2022 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Разом з тим, ухвала суду була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.

Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено.

Суд враховує, що у зв`язку із введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану строки, визначені законом, за наявності відповідних обставин та поважних причин, можуть бути продовжені (поновлені).

Сторони не позбавлені права звернення до суду з відповідними заявами про продовження процесуальних строків чи відсутності заперечень щодо розгляду справи та ухвалення рішення по суті спору.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) або продовження строків для надання заяв процесуального характеру від сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору 24.11.2022.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 24.11.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГСТАЛЬ» (продавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «БВК «СТРОИТЕЛЬ» (покупець, відповідач у справі) 26.01.2022 уклали договір поставки №26/01(надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначеному цим договором товар (надалі - товар).

Товар поставляється партіями. Асортимент, найменування, кількість, одиниці виміру, ціна, терміни поставки товару визначаються у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних, та/або специфікаціях. Специфікація є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що покупець сплачує вартість товару на наступних умовах: 100% передоплата вартості товару, якщо інше не буде обумовлено у специфікації до договору.

Продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти товар в терміни, що узгоджені у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних, та/або специфікаціях до цього договору. При не поставці частини товару обумовленого специфікацією, ця недопоставка вважається здійсненою з погодження покупця при умові відсутності вимог покупця протягом 10 днів після останньої поставки за специфікацією.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31 грудня 2022 року, але в кожному разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Доказів оскарження, визнання недійсним або розірвання договору поставки №26/01 від 26.01.2022 суду не надано.

Позивач у позові зазначив, що Специфікації не укладалися, поставка товару здійснювалась за видатковими накладними.

На виконання Договору позивачем на адресу відповідача було здійснено поставку товару на загальну суму 151.003,74 грн, про що свідчать видаткові накладні № 902/003 від 09.02.2022 на суму 107.372,90 грн, №902/008 від 09.02.2022 на суму 2.018,32 грн, №902/011 від 09.02.2022 на суму 11.240,42 грн, №1702/011 від 17.02.2022 на суму 30.372,10 грн.

Товар відповідачем отриманий в повному обсязі, про що свідчать відмітки уповноваженої особи відповідача на товаросупровідних документах. Претензій відповідача щодо кількості та якості отриманого товару не надходило.

На оплату поставленого товару позивачем були виписані рахунки №802/011 від 08.02.2022 на суму 120.631,64 та №1602/008 від 16.02.2022 на суму 30.372,10 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 55.000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №42 від 02.06.2022 на суму 25.000,00 грн та №42 від 22.08.2022 на суму 30.000,00 грн, у зв`язку з чим заборгованість становить 96.003,74 грн (151.003,74 грн - 55.000,00 грн).

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №26/01 від 26.01.2022 щодо повної оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, січень 2022 року):

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9);

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1).

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5);

- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. (пункт 2.15).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 29.01.2020 по справі №916/922/19 зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Верховний Суд звертав увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

Наявні у справі видаткові накладні підписані обома сторонами та містять печатки двох сторін, отже є належними та допустимими доказами вчинення сторонами господарської операції.

Також суд приймає до уваги той факт, що пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару відповідачу на загальну суму 151.003,74 грн в рамках договору поставки №26/01 від 26.01.2022.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Крім того, матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару. В графі платіжних доручень призначення платежу зазначено «оплата за лист, круг зг. рах. №802/011 від 08.02.2022».

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 96.003,74 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

За порушення відповідачем строків оплати поставленого товару позивач, враховуючи положення п. 7.1 договору, просив стягнути 30% штрафу у розмірі 28.801,13 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 7.1 договору у разі порушення термінів оплати товару більше ніж на п`ять днів, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 30% від вартості вчасно несплаченого товару.

Як вже зазначалось судом вище, відповідач частково здійснив оплату отриманого товару 02.06.2022 у розмірі 25.000,00 грн. та 22.08.2022 у розмірі 30.000,00 грн. Зазначена сума зарахована на погашення вартості товару поставленого 09.02.2022 за видатковою накладною №902/003 від 09.02.2022 (на суму 107.372,90 грн.), у зв`язку з чим борг за даною накладною склав 52.372,90 грн..

Відповідно до наданих позивачем доказів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару доведений.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок 30% штрафу у розмірі 28.801,13 грн є правильним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 28.801,13 грн судом задовольняється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 30% річних у розмірі 23.477,92 грн за період з 10.02.2022 по 09.09.2022 та інфляційні втрати у розмірі 23.203,48 грн за період з лютого 2022 по липень 2022 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Пунктом 7.1 договору встановлено зокрема, що відповідно до ст. 625 ЦК України покупець сплачує продавцю 30% річних від простроченої суми.

Виходячи з викладеного слідує, що сторонами узгоджений інший розмір річних, що не суперечить нормам чинного законодавства.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. зазначалося, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 30% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що ці розрахунки є правильними та виконаними з дотриманням вказаних норм права, тому вимоги позивача щодо стягнення 30% річних у розмірі 23.477,92 грн за період з 10.02.2022 по 09.09.2022 та інфляційних втрат у розмірі 23.203,48 грн за період з лютого 2022 по липень 2022 судом задовольняються.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення заборгованості, 30% штрафу, 30% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у заявлених позивачем сумах.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у розмірі 2572,29 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГСТАЛЬ» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «БВК «СТРОИТЕЛЬ» про стягнення заборгованості в розмірі 171.86,27 грн задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БВК «СТРОИТЕЛЬ» (69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 86, кв. 9, ідентифікаційний код 40573204) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" (69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 26; адреса для листування: 69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240А, ідентифікаційний код 37941143) 96.003,74 грн (дев`яносто шість тисяч три грн 74 коп) заборгованості, 28.801,13 грн (двадцять вісім тисяч вісімсот одну грн 13 коп) 30% штрафу, 23.477,92 грн (двадцять три тисячі чотириста сімдесят сім грн 92 коп) 30% річних, 23.203,48 грн (двадцять три тисячі двісті три грн 48 коп) інфляційних втрат, 2.572,29 грн (дві тисячі п`ятсот сімдесят дві грн 29 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28 листопада 2022 року.

Суддя О.В. Федорова