Рішення

від 28.11.2022 по справі 908/1650/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/137/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2022 Справа № 908/1650/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Східдонбасбудпроект" (84301 Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 34870536)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт БФ" (69061 м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, офіс 7, ідентифікаційний код юридичної особи 41155084)

про стягнення 172 400 грн. 00 коп.

без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

05.09.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Східдонбасбудпроект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт БФ" 172 400грн. боргу по договору № 1 від 01.07.2020.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1650/22 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 08.09.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

27.09.2022 на адресу суду від Приватного підприємства "Східдонбасбудпроект" надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 174 986 грн. 00 коп., беручи до уваги те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 30.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1650/22, присвоєно номер провадження 27/137/22. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Розгляд справи по суті розпочався 31.10.2022.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 30.09.2022 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 21.10.2022.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Ухвала суду від 30.08.2022, яка була направлена на адресу відповідача (69061 м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, офіс 7) повернулася на адресу суду з відміткою засобу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з інформації з інтернет-ресурсу Опендатабот, адреса відповідача співпадає з адресою, що вказана у позовній заяві.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "": //reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1650/22.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 28.11.2022.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

01.07.2020 між Приватним підприємством "Східдонбасбудпроект" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт БФ" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 1.

Відповідно до п. 1.1 договору за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги з утеплення фасаду в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

За цим Договором Виконавець надає Замовнику такі послуги: утеплення фасаду квартири багатоповерхового будинку за адресою: м. Краматорськ, вул. Леоніда Бикова 6.1 кв. 133 (4 поверх), площа утеплення 40 м2,матеріал утеплювача-мінплита -50 мм (п. 1.2 пп. 1.2.1 договору).

Згідно п. 1.2.2 договору Виконавець зобов`язаний виконати утеплення фасаду в строк до 30 липня 2020 р.

Відповідно до п. 2.1 договору Виконавець зобов`язаний якісно та вчасно надавати передбачені у п. 1.2 договору послуги Замовнику.

Замовник зобов`язаний оплачувати надані Виконавцем послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором (п. 3.3 договору).

Згідно п. 4.1 договору вартість послуг у сумі 20 000 грн. 00 коп. визначається за вимогою Виконавця як передплата, частково за готівковий кошт.

Акт про надані послуги підписується Сторонами до 05 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору Замовник зобов`язаний оплатити визначену вартість послуг у строк 5 діб з моменту підписання договору.

01.07.2020 позивач надав відповідачу ( ОСОБА_1 ) 8 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером, як підставу зазначено договір про надання послуг № 1 від 01.07.2020.

03.07.2020 позивач сплатив на рахунок відповідача 12 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 324 від 03.07.2020.

Як зазначив у позові позивач 16.11.2020 він звернувся до відповідача та ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області листом № з оцінкою дій зі сторони директора ТОВ «ГОРИЗОНТ БФ» ОСОБА_1 як шахрайство ст. 190 КК України та у листі № від 24.11.2020 попередив ТОВ «ГОРИЗОНТ БФ», що в наслідок прострочення боржника виконання зобов`язань втратило інтерес для кредитора ч. 3 ст. 612 ЦК України, що не звільняє винну сторону від відповідальності ч. 2 ст. 615 ЦК України.

Рекомендованим листом 24.11.2020 матеріали були направлені на адресу відповідача та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1. 28.12.2020.

Відповідач в строк до 30.07.2020 роботи по утепленню фасаду не здійснив, суму передоплати в розмірі 20 000 грн. 00 коп. позивачу не повернув.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору № 1 від 01.07.2020 про надання послуг, укладеного між сторонами.

Договір не визнаний недійсним.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.

В пункті 1.2.2 договору сторони визначили, що Виконавець зобов`язаний виконати утеплення фасаду в строк до 30 липня 2020 р.

Згідно п. 4.1 договору вартість послуг у сумі 20 000 грн. 00 коп. визначається за вимогою Виконавця як передплата, частково за готівковий кошт.

Виконуючі взяті на себе за договором зобов`язання, позивач сплатив 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 01.07.2020 та платіжним дорученням № 324 від 03.07.2020.

Відповідач свої зобов`язання щодо виконання утеплення фасаду в строк до 30.07.2020 не виконав, попередню оплату в розмірі 20 000 грн. 00 коп. позивачу не повернув.

В результаті чого сума боргу відповідача перед позивачем за договором склала 20 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 6.3 договору, цей договір цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання зобов`язань.

Суд звертає увагу сторін, що закінчення дії договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, які виникли внаслідок його укладення, зокрема, така обставина не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за договором щодо здійснення оплати за надані послуги.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору (постанова Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18).

Відповідно до частини 7 статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов`язання, відповідно до договору № 1 від 01.07.2020.

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань, згідно умов договору.

Таким чином, суд вважає доведеними, правомірно заявленими, та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 000 грн. 00 коп.

У зв`язку із несплатою відповідачем основної заборгованості у повному обсязі у визначений договором строк, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 152 400 грн. 00 коп. штрафу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 договору за одноразову необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна Сторона сплачує другій Стороні штраф у розмірі 1% вартості договору за кожен календарний день прострочення зобов`язань за договором доведено.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 152 400 грн. 00 коп. правомірно заявлені до стягнення за заявлений позивачем період з 31.07.2020 по 31.08.20222 (762 дні прострочення, позов позивача датований 01.09.2022) та підлягають задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Дослідивши матеріали справи позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором в повному обсязі.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, відповідачем не виконані зобов`язання належним чином та порушено строк оплати у повному обсязі.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів виконання зобов`язань за договором.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Східдонбасбудпроект", м. Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт БФ", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт БФ" (69061 м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, офіс 7, ідентифікаційний код юридичної особи 41155084) на користь Приватного підприємства "Східдонбасбудпроект" (84301 Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 34870536) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 152 400 грн. 00 коп. штрафу, 2 586 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з масовими обстрілами м. Запоріжжя, безперервною повітряною тривогою та закликом ДСНС перебувати в укритті,щорічною відпусткою судді, знеструмленням електромережі суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду, повний текст рішення оформлено та підписано 28.11.2022.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.