Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/9208/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2022Справа № 910/9208/22за позовом Приватного фермерського господарства "Поточище"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західторг ІФ"

про стягнення 107 873,75 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне фермерське господарство "Поточище" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західторг ІФ" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки №04/06/2020-2К від 04.06.2020, яка складається з 76 616,00 грн - суми основного боргу, 25 952,58 грн - інфляційних втрат та 5 305,17 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 22.09.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 62.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "адресат відсутній а вказаною адресою".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reestr.court.gov.ua).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.06.2020 між Приватним фермерським господарством "Поточище" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західторг ІФ" (покупець) було укладено договір поставки №04/06/2020-2К, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити кукурудзу (товар): кількість 150 т - ціна 5 200 грн, в т.ч. податок на додану вартість; ціна розуміється як вартість 1 тони товару і включає в себе вартість відвантаження товару на транспортний засіб.

Відповідно до п. 3.1-3.2 договору, покупець зобов`язується здійснити 80 % оплати у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунка-фактури протягом 10-ти банківських днів; покупець зобов`язується здійснити решту оплати в розмірі 20% за товар постачальнику після отримання товару та надання постачальником податкової накладної з ПДВ, яка складена в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 3.3 договору, покупець здійснює повну оплату протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання постачальником відповідних зобов`язань, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 4.6 договору, датою переходу права власності на товар є підписання видаткової накладної з відміткою про прийняття товару, оформленій сторонами у порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором щодо повної оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 692, 693 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 811 616,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №155 від 05.06.2020 на суму 315 016,00 грн (60,580 тон) та №159 від 06.06.2020 на суму 496 600,00 грн (95,500 тон). Видаткові накладні підписані та скріплені печатками контрагентів.

Окрім того, факт поставки товару підтверджується відповідним рахунком-фактурою №86 від 05.06.2020 на суму 780 000,00 грн та товарно-транспортними накладними №220, №221 №225 від 05.06.2020 та №226, №227, №228, №229 від 06.06.2020, які підписані та скріплені печатками контрагентів.

Зі слів позивача, 05.06.2020 відповідач здійсним часткову оплату товару на суму 610 000,00 грн.

У подальшому, позивач подав на реєстрацію відповідні податкові накладні №15 від 05.06.2020 на суму 610 000,00 грн та №17 від 06.06.2020 на суму 201 616,00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач звертався до відповідача із претензією від 30.06.2022 про сплату заборгованості. Відповіді на зазначену вимогу матеріали справи не містять.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у заявленому розмірі до матеріалів справи не додано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату товару (строк оплати якого настав) у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 76 616,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 25 952,58 грн за період з 19.06.2020 по 09.09.2022 грн та 3% річних у розмірі 5 305,17 грн за період з 19.06.2020 по 20.08.2022, відповідно до розрахунків, наведених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, та встановлено, що наданий розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат.

Разом з тим, у наданому розрахунку 3% річних позивачем допущено помилку, а саме невірно обраховано кількість днів у періоді прострочення. Здійснивши власний перерахунок 3% річних за заявлений період, суд дійшов висновку, що сума 3% річних складає 5 116,26 грн, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного фермерського господарства "Поточище" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західторг ІФ" (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, буд. 62, код ЄДРПОУ - 40374602) на користь Приватного фермерського господарства "Поточище" (78135, Івано-Франківська обл., с. Поточище, вул. Шевченка, буд. 28, код ЄДРПОУ- 03752953) 76 616 (сімдесят шість тисяч шістсот шістнадцять) грн - суми основного боргу, 25 952 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 58 коп. - інфляційних втрат, 5 116 (п`ять тисяч сто шістнадцять) грн 26 коп. - 3% річних та 2 476 (дві тисяч чотириста сімдесят шість) грн 66 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні іншої частини позову.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна