Рішення

від 28.11.2022 по справі 911/628/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/628/22

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Селянського фермерського господарства «Плай»до Державного підприємства «Чайка»про стягнення 98502,14 грн.без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Селянського фермерського господарства «Плай» (далі - позивач) до Державного підприємства «Чайка» (далі - відповідач) про стягнення 98502,14 грн., з яких 90025 грн. заборгованість зі сплати орендної плати, 8477,14 грн. пеня (вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.11.2022 № 16).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 07.07.2021 № 1/2021 щодо сплати орендної плати за користування сільськогосподарською технікою - комбайн John Deer 9760 STSC заводський номер Н09760S716609 з подрібнювачем та гідро-FLEX жаткою у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2022 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 13.09.2022 для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 27.09.2022 та встановлено відповідачу строк до 10.10.2022 для подачі заперечення на відповідь на відзив.

До Господарського суду Київської області від Державного підприємства «Чайка» надійшло клопотання від 14.10.2022 № 756, в якому відповідач просить суд поновити йому строк для подачі відзиву на позовну заяву та зобов`язати позивача надіслати на адресу Державного підприємства «Чайка» копію позовної заяви та додані до неї документи.

Розглянувши подану заяву Державного підприємства «Чайка» від 14.10.2022 № 756, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк ч. 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем не дотримано вказаних вимог, до клопотання про поновлення процесуального строку не подано відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд відмовляє в задоволенні поданого Державним підприємством «Чайка» клопотання від 14.10.2022 № 756 в частині поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву.

Що стосується поданого клопотання Державного підприємства «Чайка» від 14.10.2022 № 756 в частині зобов`язання позивача надіслати на адресу Державного підприємства «Чайка» копію позовної заяви та додані до неї документи, то суд відмовляє в його задоволенні, позаяк до матеріалів позовної заяви додано опис вкладення від 21.02.2022 про направлення відповідачу позовної заяви з додатками на адресу місцезнаходження відповідача.

У встановлений судом строк чи інший строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 07.07.2021 № 1/2021 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - орендодавець зобов`язався передати відповідачу - орендареві в строкове платне користування сільськогосподарську техніку - комбайн John Deer 9760 STS заводський № H09760S716609 з подрібнювачем та гідро-FLEX жаткою в кількості 1 (одної) одиниці (далі - техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - екіпажем) для збирання зернових культур (пшениця, ячмінь, жито). Орієнтовна площа обробки - 163 га. Орендар зобов`язався прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату за її використання відповідно до умов даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору орендар зобов`язався використовувати техніку виключно за її цільовим призначенням, з метою провадження сільськогосподарської діяльності - збирання зернових культур (пшениця, ячмінь, жито).

Відповідно до п. 4.1 договору техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Орієнтовний строк оренди техніки за цим договором становить 6 робочих днів і відраховується із дати передачі техніки. Остаточний строк оренди і дні, коли техніка використовувалась встановлюється в Акті приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору розмір орендної плати за користування технікою з екіпажем за цим договором складає: за 1 день оренди - 24450 грн. з ПДВ; Загальний розмір орендної плати за 6 днів оренди - 146700 грн. з ПДВ,

Згідно з п. 5.6 договору остаточний розрахунок за даним договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі послуг з оренди, що оформлюється протягом одного календарного дня з моменту закінчення строку оренди.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв сільськогосподарську техніку: комбайн John Deer 9760 STS заводський № H09760S716609 з подрібнювачем та гідро-FLEX жаткою в кількості 1 (одної) одиниці, про що свідчить акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 02.08.2021, який підписаний в двосторонньому порядку представника сторін та скріплений печаткою відповідача.

Між сторонами у справі складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2021 № 3 на суму 146700 грн., який підписаний в двосторонньому порядку представника сторін та скріплений печаткою відповідача.

Відповідач повернув позивачу сільськогосподарську техніку: комбайн John Deer 9760 STS заводський № H09760S716609 з подрібнювачем та гідро-FLEX жаткою в кількості 1 (одної) одиниці, про що свідчить акт приймання-передачі (повернення) сільськогосподарської техніки від 09.08.2021, який підписаний в двосторонньому порядку представника сторін та скріплений печаткою відповідача.

Враховуючи, що відповідач своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2021 № 3 на суму 146700 грн., не виконав, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 09.12.2021, в якій просив сплатити залишок заборгованості в розмірі 90025 грн. Надіслання вказаної кореспонденції відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.12.2021. Відповідач отримав вказану претензію 16.12.2021, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 10.12.2021. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, своїх зобов`язань щодо сплати в повному обсязі орендної плати згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2021 № 3 не виконав, у зв`язку з чим, за ним рахується борг в розмірі 90025 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною сумою за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2021 № 3.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами у справі за період з 01.07.2021 по 30.11.2021, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 30.11.2021 складає суму 90025 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печаткою відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2021 № 3 в розмірі 90025 грн., в зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 90025 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 90025 грн.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2021 № 3, позивач на підставі п. 8.5 договору просить суд стягнути з відповідача за час прострочення сплати орендного платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від суми несплаченого платежу, яка за його розрахунком з простроченої суми за період прострочення з 10.08.2021 по 21.02.2022 складає 8477,14 грн.

Відповідно до п. 8.5 договору у разі порушення будь-якою стороною своїх грошових зобов`язань за цим договором, винна сторона сплачує на вимогу іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час існування заборгованості, від загальної простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зауважує, що умовами договору сторони не передбачили можливості нарахування штрафних санкцій понад шість місяців.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована з урахування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто за 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивач за порушення строку виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2021 № 3, нарахував пеню більше ніж за 6 місяців, що суперечить положенням ч. 6 ст. 232 ГК України

Згідно з правильним арифметичним розрахунком пені, який зроблений судом з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 232 ГК України, в межах періоду нарахування пені заявленої позивачем, стягненню підлягає пеня за період прострочення з 10.08.2021 по 10.02.2022 в розмірі 7939,47 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 537,67 грн. суд відмовляє, з огляду її на безпідставність, оскільки, пеня всупереч положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахована більше ніж за 6 місяців.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2021 № 3, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 90025 грн. основного боргу, 7939,47 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення 537,67 грн. пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правову (правничу) допомогу і розмірі 3000 грн.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між позивачем (далі - клієнт) та адвокатом Левочко Ярославом Андрійовичем (далі - адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.02.2022 (далі - договір про надання правової (правничої) допомоги), відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання по наданню правової допомоги, представлення інтересів клієнта, зокрема, в господарському проваджені з питань захисту законних прав та інтересів СФГ «Плай`в Господарському суду Київської області (п. 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги).

Згідно з п. 3.1 договору про надання правової (правничої) допомоги оплата послуг пов`язаних з захистом прав та інтересів клієнта здійснюється за домовленістю сторін.

Дія угоди набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до проголошення рішення суду по справі, зазначеній в п. 1.1 цієї угоди (п. 6.1 договору про надання правової (правничої) допомоги).

Між позивачем та адвокатом Левочко Ярославом Андрійовичем підписано додаток до договору - звіт про надання юридичних послуг від 18.02.2022, в якому вказано перелік наданих адвокатом послуг та визначено, що вартість послуг адвоката становить 3000 грн., які сплачені клієнтом на підставі квитанції до прибуткового касового ордера від 18.02.2022.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Наведена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в договорі про надання правової допомоги.

Як встановлено судом, сторони в додатку до договору визначили, що розмір винагороди (гонорару) складає 3000 грн.

Тобто, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у вигляді фіксованої суми. Тому розмір гонорару є визначеним (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судом від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів звернення відповідача до суду з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи, відповідач суду не надав.

Суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.

Сторона, яка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, перебуває у становищі, коли її права та/або інтереси порушуються (не визнаються, оспорюються) іншою стороною спору, у зв`язку з чим позивачу необхідний судовий захист.

Для такого захисту, зумовленого протиправною поведінкою іншої сторони (відповідача), позивачу необхідно витрачати свій час та кошти, докладати зусиль для захисту своїх порушених прав/інтересів.

Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються, оспорюються саме відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, 165, 178, 232, 233, 236-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Селянського фермерського господарства «Плай» до Державного підприємства «Чайка» про стягнення 98502,14 грн., з яких 90025 грн. заборгованість зі сплати орендної плати, 8477,14 грн. пеня задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Чайка» (вул. Гоголя, 62А, с. Дударків, Бориспільський р-н, Київська обл., 08330, ідентифікаційний код 31245250) на користь Селянського фермерського господарства «Плай» (вул. Озерна, 34, с. Новосілки, Макарівський р-н, Київська обл., 08070, ідентифікаційний код 30961273) 90025 (дев`яносто тисяч двадцять п`ять) грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 7939 (сім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 47 коп. пені, 2467 (дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 46 коп. витрат зі сплати судового збору, 2983 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят три) грн. 62 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позовних вимог Селянського фермерського господарства «Плай» до Державного підприємства «Чайка» про стягнення 537,67 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 28.11.2022.

Суддя Ю.В. Подоляк