Рішення

від 10.11.2022 по справі 914/1395/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2022 Справа № 914/1395/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригал"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Львівська"

про стягнення 350364,71 грн.

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Тригал" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Львівська" про стягнення 350364,71 грн., з яких 234000,00 грн. - основний борг, 58945,62 грн. - пеня, 10419,79 грн. - 3% річних та 46999,30 грн. - інфляційні втрати.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою.

Позивачем подано заяву (вх.№22976/22 від 04.11.2022р.) про розгляд справи без участі його представника. У заяві (вх.№22976/22 від 04.11.2022р.) також зазначено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тригал" позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити їх.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

13.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тригал" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Львівська" (покупець) укладено договір поставки №5/21Т, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю "щебінь", "пісок" та інший будівельний матеріал (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати у власність і оплачувати товар відповідно до умов цього договору. Найменування, кількість (вага) та ціна товару визначається у видаткових накладних, що підписуються сторонами договору або в специфікаціях до договору та є невід`ємними частинами даного договору.

Згідно із пунктами 3.1.1., 3.1.2. та 3.2.1. договору, зобов`язання постачальника: передати покупцю разом з товаром всі необхідні і належним чином оформлені документи на товар (в т.ч. сертифікат (паспорт або посвідчення) про якість товару); нести відповідальність за якість і заявлену в документах кількість товару. Зобов`язання покупця: оплачувати вартість товару відповідно до умов цього договору.

Пунктами 4.1. та 4.3. договору передбачено, що ціна однієї (тони) товару на кожну конкретну партію товару вказана в накладних або у специфікації, які є невід`ємними частинами цього договору. Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються на умовах передоплати 100% від вартості Товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника згідно погодженого замовлення на відповідну партію товару, якщо інше не буде узгоджено сторонами договору.

Згідно із пунктом 5.1. договору, право власності на товар, поставка якого здійснюється відповідно до даного договору, переходить від постачальника до покупця з дати фактичного отримання покупцем товару чи його партії згідно видаткової накладної, що підтверджується підписами сторін та проставленням ними печатки.

Відповідно до пункту 6.3. договору, за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов договору позивач на підставі усних замовлень відповідача здійснював йому поставку товару, однак відповідач порушуючи взяті на себе зобов`язання не здійснив оплати за поставлений йому товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, розмір якої за твердженням позивача становить 234000,00 грн.

Як вказано у позовній заяві, з метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач неодноразово надсилав відповідачу письмові вимоги у формі претензій, в яких позивач просив погасити заборгованість, однак як стверджує позивач відповідач станом на дату подання позовної заяви не вимог претензії не задовольнив.

Керуючись пунктом 6.3. договору, позивач за прострочення оплати за поставлений товар нарахував відповідачу 58945,62 грн. пені.

Крім того на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 10419,79 грн. 3% річних та 46999,30 грн. інфляційних втрат.

Таким чином враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 350364,71 грн., з яких 234000,00 грн. - основний борг, 58945,62 грн. - пеня, 10419,79 грн. - 3% річних та 46999,30 грн. - інфляційні втрати.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 13.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тригал" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Львівська" (покупець) укладено договір поставки №5/21Т, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю "щебінь", "пісок" та інший будівельний матеріал (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати у власність і оплачувати товар відповідно до умов цього договору. Найменування, кількість (вага) та ціна товару визначається у видаткових накладних, що підписуються сторонами договору або в специфікаціях до договору та є невід`ємними частинами даного договору.

Факт поставки товару підтверджується такими видатковими накладними: №РН-0000049 від 16.04.2021р. на суму 95401,26 грн., №РН-0000056 від 20.04.2021р. на суму 95113,44 грн., №PH-0000057 від 28.04.2021р. на суму 31650,88 грн., №PH-0000059 від 29.04.2021р. на суму 31628,83 грн., №64 від 06.05.2021р. на суму 31567,01 грн., №PH-0000069 від 06.05.2021р. на суму 16972,52 грн., №PH-0000070 від 10.05.2021р. на суму 32169,42 грн., №83 від 13.05.2021р. на суму 33366,60 грн., №84 від 14.05.2021р. на суму 32010,13 грн., №85 від 18.05.2021р. на суму 11479,92 грн., №86 від 21.05.2021р. на суму 32462,89 грн., №87 від 24.05.2021р. на суму 16299,36 грн., №88 від 24.05.2021р. на суму 16791,52 грн., №89 від 25.05.2021р. на суму 16548,04 грн., №90 від 26.05.2021р. на суму 16232,40 грн., №94 від 31.05.2021р. на суму 17431,26 грн., №102 від 09.06.2021р. на суму 33006,20 грн., №106 від 17.06.2021р. на суму 15167,46 грн., №107 від 18.06.2021р. на суму 96573,71 грн., №108 від 22.06.2021р. на суму 48762,25 грн., №115 від 22.06.2021р. на суму 32374,62 грн., №116 від 23.06.2021р. на суму 32464,80 грн., №117 від 23.06.2021р. на суму 81768,46 грн., №152 від 01.07.2021р. на суму 16525,74 грн., №153 від 28.07.2021р. на суму 16569,00 грн. та №154 від 30.07.2021р. на суму 16752,46 грн.

Отже як вбачається із матеріалів справи позивач на виконання договору поставки №5/21Т від 13.04.2021р. поставив відповідачу товар на загальну суму 917090,18 грн.

Як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача за поставлений йому товар становить 234000,00 грн. Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Крім того в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022р. по 25.05.2022р., що підписаний позовом між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тригал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Львівська", відповідно до якого заборгованість відповідача становить 234000,00 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 74 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Львівська" про стягнення 350364,71 грн., з яких 234000,00 грн. - основний борг, 58945,62 грн. - пеня, 10419,79 грн. - 3% річних та 46999,30 грн. - інфляційні втрати, є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, а тому підлягає задоволенню повністю.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №9997 від 28.06.2022р. на суму 5255,48 грн.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5255,48 грн. витрат по сплаті судового збору, оскільки позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Львівська" (79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 93, кімната 215, ідентифікаційний код 40379071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригал" (79069, Львівська область, місто Львів, вулиця Ковалика професора (Рясне), будинок 12б, ідентифікаційний код 13809016) 234000,00 грн. - основного боргу, 58945,62 грн. - пені, 10419,79 грн. - 3% річних, 46999,30 грн. - інфляційних втрат та 5255,48 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.11.2022р.

Суддя Петрашко М.М.