Ухвала

від 25.11.2022 по справі 915/1483/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

25 листопада 2022 року Справа № 915/1483/21

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,

розглянувши без виклику сторін

клопотання керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Пляки С.В. (вих. 02-01/169 від 16.11.2022) про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України

у справі 915/1483/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

керуючий реалізацією: арбітражний керуючий Пляка Сергій валерійович (поштова адреса: а/с 8, м. Миколаїв, 54017; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

встановив:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа 915/1483/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 08.12.2021, цією ж ухвалою введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Пляку С.В. та ін.

Постановою від 14.11.2022 суд припинив процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнав його банкрутом, ввів процедуру погашення боргів боржника, керуючим реалізацією майна призначив арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича (свідоцтво 465 від 15.03.2013). Відповідне повідомлення оприлюднено на офіційному вебсайті Верховного Суду на вебпорталі «Судова влада України» в Інтернет.

До суду 17.11.2022 надійшло клопотання керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Пляки С.В. вих. 02-01/169 від 16.11.2022 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 ОСОБА_1. (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України. В обґрунтування поданого клопотання заявник вказав, що наявність не скасованого тимчасового обмеження фізичної особи - боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві виїзду за межі України за відсутності відкритого виконавчого провадження та впровадження процедури реалізації майна у справі про неплатоспроможність, з урахуванням відсутності заявлених кредиторських вимог з боку ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», є порушенням його конституційних прав на пересування. Зазначені обставини, за переконанням керуючого реалізацією майна боржника, свідчать про наявність правових підстав для скасування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, вжитих щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Щодо порядку розгляду вказаного клопотання, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви, клопотання щодо питань, які виникають під час судового розгляду. Ст. 169 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Тому судом встановлений порядок розгляду вказаного клопотання за наявними доказами поза межами судового засідання.

Розглянувши клопотання керуючого реалізацією про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.11.2017 по справі №2-857/2011 (провадження 6/489/277/17) задоволено подання державного виконавця Інгульського ВДВС міста Миколаєва ТУЮ у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України.

В мотивувальній частині вказаного рішення зазначено про наявність заборгованості ОСОБА_1 за зведеним виконавчим провадженням №53583059 на суму 1308854,11 грн, а саме:

- №51712163 з примусового виконання виконавчого листа №755/15919/15-ц від 28.10.2015, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» боргу за кредитом у сумі 979335,01 грн;

- №51712223 з примусового виконання виконавчого листа №755/15919/15-ц від 28.10.2015, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» третейського збору в сумі 10193,35 грн;

- №51712195 з примусового виконання виконавчого листа №755/15919/15-ц від 28.10.2015, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судового збору в сумі 243,60 грн;

- №51444972 з примусового виконання виконавчого листа №2-857/11 від 27.04.2016, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 317262,15 грн, судового збору в сумі 1700,00 грн, інформаційного збору в сумі 120,00 грн, всього-319082,15 грн.

Тобто, підставою для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 , стала наявність заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2021 було відкрито провадження у справі № 915/1483/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією у справі № 915/1483/21 арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича та ін.

З метою виявлення кредиторів на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет 10.12.2021 за № 67851 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Впродовж строку, визначеного для заявлення грошових вимог, та станом на час розгляду клопотання керуючого реалізацією про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду, до суду не надійшло заяви про грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою від 16.02.2022, винесеною за результатами попереднього засідання, судом було визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), серед яких відсутні кредиторські грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2022 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано банкрутом, ввдено погашення боргів боржника, керуючим реалізацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Пляку С.В.

Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 16.11.2022, відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) відкрито два виконавчих проваджень, а саме: №63465810 та 65739383.

Суд здійснив запит до Автоматизованої системи виконавчого провадження за обов`язковими реквізитами шодо фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами пошуку встановлено, що станом на 22.11.2022 виконавчі провадження шодо фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 : 40188059 - завершено, 51444972 - завершено, 51712163 - завершено, 58576126 - завершено, 63465810 - зупинено, 65739383 - відкрито.

Тобто, наразі, зведене виконавче провадження №53583059, за яким було прийнято рішення про обмеження боржника у виїзді за межі України на примусовому виконанні не перебуває, так само як і виконавчі провадження, які виконувалися в межах означеного зведеного виконавчого провадження.

Слід зазначити, що у виконавчих провадженнях №63465810 (на виконанні приватного виконавця Баришнікова А.Д.) та 65739383 (на виконанні приватного виконавця Булахевіч С.В.) , які наразі перебувають на виконанні стягувачами не є ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Отже, виконавче провадження шодо фізичної особи ОСОБА_1 за яким було прийнято рішення про обмеження боржника у виїзді за межі України є завершеним, а вимоги, на підставі яких було заявлено подання державного виконавця про обмеження виїзду за межі України, не заявлені у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Слід зауважити, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність (ст. 120 Кодексу).

Відповідно до ч. 5 ст. 337 ГПК України: Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Тобто, питання щодо тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України підсудне Господарському суді під час розгляду справи про неплатоспроможність фізичної особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ: арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишити будь-яку країну, включно зі своєю волею. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином. У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з несплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга № 66485/01, §§ 78 - 82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordov. Italy), скарга № 32190/96, § 96, рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlikv. Hungary), скарга № 41463/02, § 35, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (згадуване вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 124 і згадуване вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик проти Угорщини», § 35).

Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Однак, враховуючи той факт, що підстави, за якими було прийнято рішення про обмеження боржника у виїзді за межі України наразі відсутні, потреба у забезпеченні виконання судового рішення шляхом обмеження права на пересування відпала.

Отже, виконавче провадження щодо фізичної особи ОСОБА_1 за яким було прийнято рішення про обмеження боржника у виїзді за межі України є завершеним, а вимоги, на підставі яких було заявлено подання державного виконавця про обмеження виїзду за межі України, не заявлені у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Пляки С.В. про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є обґрунтованим.

Керуючись ст. 2, 9, 12, 30, 60, 120 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 34, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Пляки С.В. (вих. № 02-01/169 від 16.11.2022) про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

2. Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за межі України, яке було встановлене ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.11.2017 у справі № 2-857/2011 (провадження №6/489/277/17).

3. Ухвалу з гербовою печаткою суду надіслати боржнику, копію ухвали надіслати керуючому реалізацією майна боржника та Державній прикордонній службі України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601).

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена.

Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Ухвалу складено та підписано 25.11.2022.

Суддя Т.М.Давченко