Рішення

від 25.11.2022 по справі 924/509/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2022 р. Справа № 924/509/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крестьянінова А.О., розглянувши справу

за позовом Головного управління статистики у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до колективного підприємства "Їдальня №33", м. Хмельницький

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця

про стягнення 4 337,13 грн. заборгованості по договору оренди №675 від 01.12.2006 року та 690,43 грн. заборгованості по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №6/06-к від 01.12.2006 року,

та за зустрічним позовом колективного підприємства "Їдальня №33", м. Хмельницький

до Головного управління статистики у Хмельницькій області, м. Хмельницький

про стягнення 21 783,36 грн. заборгованості з відшкодування витрат орендаря у невід`ємні поліпшення орендованого майна та привласнення від`ємного майна орендаря,

за участю представників учасників справи:

позивача ( за первісним позовом): Мосійчук Т.П. - згідно довіреності №19-18/72-22 від 08.11.2022 року;

відповідача (за первісним позовом): Дячук Г.Г. - директор, Краєвський В.М.

третьої особи (за первісним позовом): Стецюк Т.Л.;

ВСТАНОВИВ:

позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача за первісним позовом 4 337,13 грн. заборгованості по договору оренди №675 від 01.12.2006 року та 690,43 грн. заборгованості по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №6/06-к від 01.12.2006 року. Вимоги мотивує неналежним виконанням КП «Їдальня №33» своїх зобов`язань з внесення орендних платежів згідно договору оренди від 01.12.2006 року та сплати за користування земельною ділянкою пропорційно до займаної площі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.07.2022 року відкрито провадження у справі за позовом Головного управління статистики у Хмельницькій області, м. Хмельницький до колективного підприємства "Їдальня №33", м. Хмельницький про стягнення 4 337,13 грн. заборгованості по договору оренди №675 від 01.12.2006 року та 690,43 грн. заборгованості по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №6/06-к від 01.12.2006 року, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.08.2022 року від КП «Їдальня №33» надійшов зустрічний позов до Головного управління статистики у Хмельницькій області, у якому позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 21 783,36 грн. заборгованості з відшкодування витрат орендаря у невід`ємні поліпшення орендованого майна та привласнення від`ємного майна орендаря. Вимоги зустрічного позову мотивує тим, що в період оренди за згодою наймодавця відбувались поліпшення наймачем речі, переданої в найм, на загальну суму 19003,65 грн., частину з яких можна відокремити (світильники на суму 1483,40 грн.), а також невід`ємні поліпшення (пластикові вікна, сходовий марш, підвісна стеля, декоративна стінка). Відтак вважає, що КП «Їдальня №33» має право на відшкодування вартості витрат на поліпшення орендованого майна в сумі 19003,65 грн. та на зарахування частини цієї суми в рахунок плати за користування річчю. Окрім того, орендарем відповідно до додаткового договору №675 від 29.12.2016 року сплачено 2852,00 грн. в оплату орендної плати за останній місяць оренди, але цю суму не було проіндексовано орендодавцем, що призвело до невірного розрахунку заборгованості по орендній платі. Так, проіндексована сума 2852,00 грн. станом на 01.11.2022 року складала 4217,98 грн., тому всього заборгованість Головного управління статистики перед КП «Їдальня №33» становить 23221,63 грн., з яких 19003,65 грн. витрат на поліпшення та 4217,98 грн. проіндексованого авансового платежу. А оскільки борг КП «Їдальня №33» перед позивачем за первісним позовом становить 1438,27 грн. (орендна плата - 1108,98 грн. та 329,28 грн. - плата за землю за жовтень 2021 року), заборгованість ГУС перед позивачем за зустрічним позовом складає 21783,36 грн., яку, на переконання останнього, слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2022 року прийнято зустрічний позов колективного підприємства "Їдальня №33" до Головного управління статистики у Хмельницькій області про стягнення 21 783,36 грн. заборгованості з відшкодування витрат орендаря у невід`ємні поліпшення орендованого майна та привласнення від`ємного майна орендаря, до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 09.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом під час судового розгляду первісний позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні та у зустрічному позові вважає вимоги позивача за первісним позовом завищеними. Зазначає, що в розрахунку заборгованості немає вересня 2020 року, у якому КП «Їдальня №33» здійснено оплату в сумі 2000,00 грн. Орендна плата за березень 2020 року з урахуванням індексу інфляції 50% становила 3728,85 грн., тому сума знижки повинна складати: 3728,85 грн./31 день = 120,285 грн. з 1 по 12 березня 2020 року - 120,85 х 12 днів = 1443,42 грн. з 12 березня 2020 року згідно постанови КМУ застосовано жорсткий карантин (форс-мажор), робота підприємства призупинена повністю до 05.06.2020 року. Також в червні 2020 року застосовано знижку 50%, орендна плата за місяць склала 1888,75 грн. 5 днів підприємство не працювало по незалежних від нього причинах (форс-мажор) 1885,75 грн/30 днів = 62,86 грн. за день 62,86 х 5 днів = 314,30 грн. 1885,75 - 314,30 грн. = 1571,45 грн. складала орендна плата за червень 2020 року. Так, згідно розрахунку відповідача за первісним позовом, переплата за оренду приміщення КП «Їдальня №33» становить 407,98 грн. Враховуючи зазначене, за наявними розрахунками і виходячи з фактичних обставин справи, загальна заборгованість КП «Їдальня №33» перед позивачем за первісним позовом становить 1438,27 грн. (орендна плата - 1108,98 грн. та 329,28 грн. - плата за землю за жовтень 2021 року).

Третя особа у поясненнях від 08.08.2022 року заявлені у первісному позові позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наголошує, що на даний час у відповідача за первісним позовом існує заборгованість до Державного бюджету України на суму 3090,02 грн.

Відповідач за зустрічним позовом під час судового розгляду спору та у наданому відзиву на зустрічну позовну заяву вважає вимоги зустрічного позову необґрунтованими. Зауважує, що з 01.12.2006 року орендні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі самостійного договору, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та КП «Їдальня №33». На момент укладення договору, 01.12.2006 року, до ГУС не надходило жодних претензій чи вимог зі сторони КП «Їдальня №33» щодо відшкодування витрат позивача на здійснені поліпшення. Окрім того, стверджує, що позивачем за зустрічним позовом не дотримано умов укладеного між сторонами договору оренди та вимог чинного законодавства щодо тримання дозволу на здійснення ремонту, який дає право на відшкодування чи зарахування витрат орендаря в рахунок орендної плати. При цьому, за положеннями п. 5.9. та п. 10.9. договору, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, а п. 5.6. договору зобов`язує орендаря своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.

Наголошує також на правомірності розрахунку орендної плати та безпідставності заперечень КП «Їдальня №33» в цій частині.

У заяві від 08.09.2022 року просить застосувати строки позовної давності до вимог позивача за зустрічним позовом, оскільки 01.12.2006 року укладено новий договір між третьою особою та КП «Їдальня №33», тому вважає пропущеним річний термін з моменту припинення договору для звернення до суду з позовом про відшкодування витрат на поліпшення речі.

Позивач за зустрічним позовом у відповіді на відзив та запереченні на заяву про застосування строків позовної давності не погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом. Зауважує, що у зв`язку з черговими змінами в законодавстві 01.12.2006 року було укладено договір оренди та акт прийому-передачі від 30.11.2006 року, де п. 5.4. передбачав, що напряму відновлення майна орендар узгоджує із балансоутримувачем, а п. 6.2. договору передбачає право орендаря проводити реконструкцію, технічне переобладнання орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості. Відтак стверджує, що з огляду на фактичні обставини справи з 1987 року змінювалась лише форма правочинів, назви сторони орендодавця, балансоутримувача, але не змінювались та не припинялись фактичні орендні відносини між КП «Їдальня №33», ГУС та РВФДМУ. Так, майно з 1987 року по 03.12.2021 року не поверталось та не передавалось від орендаря орендодавцеві, перебувало у постійному цільовому користуванні, фактом є постійне користування майном, постійна (безперервна) сплата орендних платежів на користь орендодавця та балансоутримувача.

Зазначає, що по суті акти прийому-передачі, починаючи з 2000, 2006, 2011 років є фіктивними (нікчемними) документами, а реальна передача-повернення відбулася 03.12.2021 року, під час чого і виявились факти порушень законних права КП «Їдальня №33» з боку, зокрема, на відшкодування витрат на поліпшення майна або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати, а також на повернення або на відшкодування від`ємних поліпшень (світильників), які додатковою угодою старі світильники за актом від 10.08.2018 року було передано у власність ГУС.

Вважає неправомірним послання ГУС на додатковий договір від 29.12.2016 року як на підставу для відмови від компенсації, так як поліпшення були здійснені за згоди орендодавця у інший період (з 2002 2007 рр.), що не заперечує ГУС. Додатково зауважує на правомірності індексації орендної плати за останній місяць оренди, відсутності заборгованості до подання заяви від КП «Їдальня №33» про продовження договору оренди та штучності створення заборгованості з метою позбавлення права їдальні на оренду приміщення. У додаткових поясненнях та доводах від 28.09.2022 року та від 04.11.2022 року повідомляє щодо обставин повернення орендованого майна, в тому числі, про залишення в приміщенні світильників, що є власністю орендаря. Стверджує, що заборгованість за серпень 2020 року виникла у 2021 року через рік після сплати для ненадання дозволу на продовження договору оренди на приміщення, та є більшою на 868,66 грн. Окрім того, у вересні 2020 року сплачено 2000,00 грн. орендної плати 26 жовтня 2020 року КП «Їдальня №33» сплачено 1000,00 грн. орендної плати, що не вказано в розрахунках ГУС, тому борг за жовтень становить 1108,99 грн. Просить критично віднестись до розрахунків, наданих ГУС і РВФДМУ.

Головне управління статистики у запереченні від 28.10.2022 року вважає необґрунтованими твердження КП «Ідальня №33» щодо невірного нарахування заборгованості по орендній платі та вказує на невідповідності фактичним обставинам інформації щодо передання старих світильників згідно акту від 10.08.2018 року ГУС. Звертає увагу і на недотримання КП «Їдальня №33» порядку і умов зарахування невід`ємних поліпшень в рахунок орендної плати та відсутності дозволу Державної служби статистки України та Регіонального відділення Фонду державного майна України. Додатково зазначає про виникнення з 01.12.2006 року нових орендних правовідносин на підставі нового договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

КП «Їдальня №33» надано рахунки за період 1997-2000 роки щодо сплати оренди.

29.12.2000 року між Хмельницьким обласним управлінням статистки (орендодавець) та КП «Їдальня №33» укладено договір оренди нежитлового приміщення №4/01-ОР, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення, яке знаходиться на балансі обласного Управління статистики для використання його як підприємство громадського харчування загальною площею 210,6 кв.м., на другому поверсі за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36. За положеннями п. 5.1. договору від 29.12.2000 року орендар зобов`язаний своєчасно виконувати за свій рахунок необхідний поточний ремонт приміщення, з письмового дозволу орендодавця робити переобладнання та пристосування для своїх цілей приміщень у встановленому Законом порядку. При цьому витрати, понесені орендарем, не підлягають компенсації і при припиненні дії договору залишаються у власності орендодавця, якщо вони не можуть бути відокремлені без заподіяння шкоди орендованому приміщенню. Договір від 29.12.2000 року укладено строком на 1 рік. Додатковою угодою від 01.04.2002 року строк дії договору від 29.12.2000 року продовжено до 31.12.2006 року.

Як вбачається із видаткової накладної від 02.07.2002 року, КП «Їдальня №33» поставлено від Кізенко Т.С. барну стійку вартістю 1833,00 грн. та декоративну стінку вартістю 3062,00 грн.

КП «Їдальня №33» звернулося із листом від 10.11.2005 року до ГУ статистики у Хмельницькій області, у якому просить надати згоду на здійснення заміни вікон за рахунок власних коштів орендаря у приміщенні їдальні 48 площею 210 кв.м., що перебуває в оренді згідно договору оренди №4/01-ОР від 29.12.2000 року, з подальшим зарахуванням витрат в рахунок орендної плати, або при неможливості цього гарантувати користування приміщенням на наступний термін.

У відповідь Головне управління статистки у Хмельницькій області у листі від 22.11.2005 року повідомило КП «Їдальня №33» про те, що не заперечує щодо заміни вікон за рахунок власних коштів орендаря в орендованому приміщенні, та надає дозвіл на переукладення договору оренди терміном на 3 роки.

В матеріалах справи наявний акт виконання монтажних робіт від грудня 2006 року про встановлення 2 вікон вартістю 7858,55 грн. за адресою: вул. Театральна, 36, Їдальня №46, а також накладна №6 від 20.12.2005 року щодо встановлення вікон на суму 7858,55 грн.

У листі від липня 2006 року КП «Їдальня №33» просить ГУС у Хмельницькій області погодити облаштування вхідної площадки за рахунок орендної плати чи за кошти орендаря. При цьому, площадка буде облаштована за кошти орендаря у випадку продовження строку дії договору.

Листом від 07.08.2006 року ГУС у Хмельницькій області надав згоду на облаштування вхідної площадки за рахунок коштів орендаря.

КП «Їдальня №33» надано лист за підписом бухгалтера про те, що витрат КП «Їдальня №33» по облаштуванню вхідної площадки і ступеней їдальні №48 по вул. Театральній, 36, з 07.07.2006 року по 11.07.2006 року склали 1468,70 грн.

01.12.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та колективним підприємством «Їдальня №33» (орендар) укладено договір №675 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення, що належить до державної власності загальною площею 259,1 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області (балансоутримувач) і знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, вартість якого визначена за незалежною оцінкою і становить 326840 грн.

Згідно п. 2.1. договору він є укладеним з моменту його державної реєстрації.

За положеннями п. 3.3. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні 50% на 50% .

У п.п. 5.3., 5.4., 5.7., 5.8. договору до обов`язків орендаря віднесено забезпечення збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню і псуванню, здійснення заходів протипожежної безпеки, своєчасне здійснення капітального, поточного та інших видів ремонту, виконання яких не потребує отримання дозволу орендодавця на здійснення поліпшень орендованого майна, напрями відновлення орендованого майна орендар узгоджує з балансоутримувачем; повернення у разі припинення або розірвання договору балансоутримувачу орендованого майна у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря; укладення з балансоутримувачем орендованого майна договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Орендар має право з дозволу орендодавця та балансоутримувача вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості (п. 6.2. договору).

Договір укладено строком на 5 років, що діє з 01.12.2006 року по 30.11.2011 року (п. 10.1. договору).

У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю держави (п. 10.5. договору).

У п. 10.6. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, за погодженням з балансоутримувачем.

Договір підписано сторонами, скріплено їхніми печатками та нотаріально посвідчено.

У додатку №1 до договору погоджено розмір орендної плати на суму 1397, 24 грн. (без ПДВ) за жовтень 2006 року; у додатку №2 - акт приймання-передачі індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області, згідно якого орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області передало, а орендар - колективне підприємство «Їдальня №33» прийнято нежитлове приміщення, що належить до державної власності, загальною площею 259,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36.

У додатковому договорі від 21.02.2007 року до договору №675 від 01.12.2006 року сторонами змінено базовий місяць розрахунку на січень 2007 року та розмір орендної плати на 1205,56 грн.; у додатковому договорі від 11.09.2007 року змінено розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку на 1722,23 грн.

01.12.2011 року договір №675 від 01.12.2006 року викладено в новій редакції, згідно якої вартість переданого в оренду майна становить 559867,00 грн.; майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи; орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2011 року 2799,34 грн.; продовжено дію договору на 5 років, по 30.11.2016 року включно. Також укладено в новій редакції акт приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна та погоджено розрахунок плати за базовий місяць оренди.

01.12.2011 року між ГУ статистики у Хмельницькій області та КП «Їдальня №33» укладено договір №6/06-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.12.2006 року (у новій редакції), згідно якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт приміщень загального користування будівлі, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, загальною площею 6950,1 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Розмір плати за обслуговування і ремонт прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, а також виконуються самим балансоутримувачем, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) на обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача (п. 2.1.1. договору №6/06к). Згідно п. 2.2. договору №6/06-к орендар зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача.

Договір №6/06-к укладено по 30.11.2016 року включно, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені цим договором при умові продовження дії договору оренди.

У додатку №1 до договору №6/06-к погоджено розрахунок вартості комунальних послуг по КП «Їдальня №33», в тому числі, плату за користування земельною ділянкою в розмірі, пропорційному орендованій площі.

29.12.2016 року між РВФДМУ по Хмельницькій області та колективним підприємством «Їдальня №33» укладено додатковий договір до договору №675 від 01.12.2006 року, у редакції від 01.12.2011 року, у якому передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме ) майно - приміщення їдальні, загальною площею 259,1 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Героїв Майдану, 36, м. Хмельницький, на першому поверсі двоповерхової прибудови до адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2016 року і становить за незалежною оцінкою 1140780,00 грн. У п.п. 1.3., 3.1., 3.3., 3.6., 3.11. Договору в редакції від 29.12.2016 року передбачено, що стан майна на момент продовження договору потребує поточного ремонту за узгодженими листами балансоутримувача - Головного управління статистики у Хмельницькій області та орендаря - КП «Їдальня №33». Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року №786, і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку - грудень 2016 року - 5703,90 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем відповідно до пропорцій розподілу установлених п. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України.

Зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому ніж місячна орендна плата за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за перший місяць оренди.

Також продовжено дію договору на 5 років до 30.11.2021 року включно.

10.08.2018 року між ГУС у Хмельницькій області та КП «Їдальня №33» укладено додаткову угоду №1 про розірвання договору №1 оренди індивідуально визначеного майна, що належить додержавної власності від 01.12.2006 року.

Третя особа надіслала відповідачу за первісним позовом листа від 12.10.2020 року з повідомленням про нарахування орендної плати в розмірі 50% з 12.03.2020 року на період дії карантину.

У листі від 18.03.2021 року, надісланому КП «Їдальня №33», РВФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях вказало, що оскільки діяльність їдальні була заборонена у період з 08.01.2021 року по 24.01.2021 року, тому за вказаний період не здійснювалось нарахування орендної плати згідно Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Протягом іншого часу дії карантину нарахування орендної плати здійснювалось у розмірі 50%.

КП «Їдальня №33» звернулося із листом від 28.08.2021 року до Регіонального відділення Фонду державного майна України, у якому просить продовжити строк дії договору №675 в новій редакції від 16.12.2016 року до 01.12.2026 року.

У відповідь РВФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях у листі від 01.11.2021 року повідомило про відмову в продовженні договору оренди у зв`язку з наявністю станом на 22.10.2021 року заборгованості за серпень 2020 року в розмірі 3747,32 грн.

03.12.2021 року колективне підприємство «Їдальня №33» та ГУ статистики у Хмельницькій області склали акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого, у зв`язку з припиненням договору оренди нерухомого або окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 01.12.2006 року, орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності, приміщення їдальні площею 259,1 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 36. До акту додано анкету про стан майна та розрахунків за договором, у якій зазначено про те, що на майні не було виконано капітальний ремонт (п. 1 анкети), не було здійснено невід`ємних поліпшень (п. 2 анкети), майно повертається в стані, не гіршому, ніж стан, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду (п. 3 анкети), частина орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу - 4132,28 грн. (п. 4.4. анкети), платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг орендарю - 658,56 грн. (п. 4.5. анкети), а також зазначено про сплату орендарем забезпечувального депозиту під час укладення договору оренди (п. 5 анкети).

Анкета підписана сторонами за первісним договором, при цьому зі сторони орендаря зазначено, що анкета не відповідає фактичним обставинам справи в пунктах 1, 2, 4.4. та 5.

Позивачем за первісним позовом надіслано відповідачу за первісним позовом претензію від 14.02.2022 року щодо необхідності сплати заборгованості за договором оренди від 01.12.2006 року в розмірі 5027,56 грн., з яких 4337,13 грн. - орендна плата та 690,43 грн. - плата за користування земельною ділянкою.

У відповідь КП «Їдальня №33» надіслало претензію від 28.02.22 року на суму 21783,36 грн. із доводами, аналогічним до тих, які вкладені у зустрічному позові.

У листі від 21.03.2022 року позивач за первісним позовом повідомив про відсутність підстав враховувати вартість здійснених поліпшень в рахунок орендної плати та наголосив про правомірність здійснених нарахувань пор орендній платі.

З вищевикладеного, позивач звернувся до суду з первісним позовом, а відповідач за первісним позовом - з зустрічним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо вимог за первісним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи стверджується, що 01.12.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та колективним підприємством «Їдальня №33» укладено договір №675 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, з подальшими змінами, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення, що належить до державної власності загальною площею 259,1 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області (балансоутримувач).

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом вищенаведених норм, в силу укладення договору оренди має місце передача однією особою (наймодавцем) майна у тимчасове користування іншій особі (наймачу) за плату на певний строк, що визначений сторонами такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

За положеннями укладеного договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем відповідно до пропорцій розподілу установлених п. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку - грудень 2016 року - 5703,90 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Постановами Кабінету Міністрів України для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 12 березня 2020 р. установлено на всій території України карантин.

Згідно із п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (діяла у період спірних правовідносин) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Із детального розрахунку заборгованості по орендній платі КП «Їдальня №33», згідно договору №675 від 01.12.2006 року за період з 2020 року по 2021 рік (том 1, арк. 43) вбачається, що позивачем за первісним позовом здійснювалось нарахування орендної плати відповідачу за первісним позовом з врахуванням 50% знижки на час дії карантину ( в тому числі, за серпень 2020 року), а також не здійснювалося нарахування за період з 08.01.2021 року по 24.01.2021 року. При цьому, враховано сплату відповідачем 2000,00 грн. у вересні 2020 року.

З приводу посилань відповідача за первісним позовом на наявність форс-мажорних обставин у вигляді запровадженого карантину та неможливості використання майна судом враховується наступне.

Згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, а тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відповідний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 8 травня 2018 року в справі №910/7495/16.

Отже, для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає, тобто позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, №910/13158/20.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини 2 статті 286 ГК України, частин 4 та 6 статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, в будь-якому разі, зазначені положення стосуються оренди, до якої як правило не включаються витрати на комунальні послуги та експлуатаційні платежі, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

Водночас, запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини 6 статті 762 ЦК України.

Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20.

З аналізу карантинних обмежень, які були встановлені за період з 12.03.2020 року по 05.06.2020 року, у листопаді 2021 року (в періодах, щодо яких заперечує відповідач за первісним позовом) судом встановлено відсутність заборони на діяльність суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Отже, відповідач за первісним позовом мав можливість здійснювати свою господарську діяльність із застосуванням адресної доставки замовлень.

Будь-яких доказів неможливості фактичного доступу до орендованого приміщення матеріали справи не містять.

Відтак, відповідачем за первісним позовом не доведено об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно через обставини, за які він не відповідає.

В частині заперечень КП «Їдальня №33» щодо необхідності індексування завдатку, внесеного останнім згідно умов договору, суд зауважує на передбаченні умовами договору індексування лише орендної плати при її нарахуванні, а не внесеного завдатку, тому вказаний довід відповідача за первісним позовом оцінюється критично.

Водночас, як стверджується з матеріалів справи та не заперечується сторонами, договір оренди припинив свою дію 30.11.2021 року у зв`язку з закінченням строку, на який його укладено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2021 року у справі №910/11131/19 зазначив, що природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за Договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії Договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З урахуванням викладеного користування майном після припинення Договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами Договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за Договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).

З вищевикладеного, неправомірним є нарахування відповідачу орендної плати за період з 01.12.2021 року по 03.12.2021 року, оскільки договір оренди припинив свою дію 30.11.2021 року.

Вказане має наслідком часткового задоволення вимоги про стягнення орендної плати на суму 4130,17 грн. В стягненні 206,96 грн. орендної плати суд відмовляє.

При стягненні відшкодування земельного податку відповідно до договору №6/06-к від 01.12.2011 року, (плата за користування земельною ділянкою в розмірі, пропорційному орендованій площі), суд враховує положення договору, у яких передбачено продовження договору на той самий термін та умовах при умові продовження дії договору оренди.

Оскільки дію договору оренди, як встановлено вище, продовжено на 5 років до 30.11.2021 року, відповідно, договір від 01.12.2011 року №6/06-к також було автоматично пролонговано на строк, який він укладений - 5 років, до 30.11.2021 року. В подальшому, у зв`язку з припиненням дії договору оренди, відсутні підстави вважати, що договір від 01.12.2011 року №6/06-к як правова підстава для сплати коштів за користування земельною ділянкою було продовжено. Вказане свідчить про безпідставність нарахування відшкодування земельного податку за період з 01.12.2021 року по 03.12.2021 року.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 658,56 грн. плати за користування земельною ділянкою, в стягненні 31,87 грн. вказаних коштів суд відмовляє.

Відтак, первісний позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 4130,17 грн. орендної плати та 658,56 грн. плати за користування земельною ділянкою. В стягненні 206,96 грн. орендної плати та 31,87 грн. плати за користування земельною ділянкою суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Щодо вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

За приписами статті 776 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

При цьому, наслідки поліпшення наймачем речі, переданої у найм, визначені у статті 778 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Отже, законодавством закріплено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймача. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

Відповідно, якщо наймодавець дає згоду на проведення таких поліпшень, він зобов`язується прийняти назад в зміненому стані річ, яка має більш високу вартість, і відшкодувати наймачеві понесені ним витрати на невіддільне поліпшення. Цивільне законодавство надає наймачу альтернативне право щодо вибору форми відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. При цьому право вибору предмета альтернативного зобов`язання належить боржнику, якщо інше не встановлене договором.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №916/685/17.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що ним були здійснені невід`ємні поліпшення орендованого майна на суму 19003,65 грн.. з яких облаштування бетонної сходової клітки та входу в їдальню - 1469,70 грн.; встановлення пластикових вікон - 7858,55 грн.; відділення кухні від торгового залу декоративною стінкою з шафами та барною стійкою - 4895,00 грн.; змонтована підвісна стеля в торговому залі - 3297,00 грн.; встановлені світильники в торговому залі, 12 штук - 1483,40 грн.; заміна водопровідних та каналізаційних труб 0 4460,00 грн.

Частина 3 статті 778 Цивільного кодексу України передбачає, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі.

Водночас, частиною 5 статті 778 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Тобто, розглядаючи справу по суті, слід встановити наявність згоди орендодавця на здійснення поліпшень, а також встановити вартість витрат наймача на поліпшення і відповідно вирішити питання про наявність підстав їх компенсувати орендарю.

Так, матеріалами справи стверджується, що КП "Їдальня №33" звернулося до Головного управління статистики у Хмельницькій області із листом від 10.11.2005 року з проханням надати письмову згоду на здійснення заміни вікон за власний рахунок з подальшим зарахуванням витрат в рахунок орендної плати, або, при неможливості цього, гарантувати орендареві користування приміщенням на наступний термін. У відповідь Головне управління статистики у Хмельницькій області листом від 22.11.2005 року не заперечило щодо заміни вікон за рахунок власних коштів орендаря та надання дозволу на переукладення договору оренди терміном на 3 роки.

У листі від липня 2006 року позивачем за зустрічним позовом просить ГУС у Хмельницькій області погодити облаштування вхідної площадки за рахунок орендної плати або за кошти КП "Їдальня №33" (за власні кошти - у випадку продовження строку діючого договору оренди). У відповідь ГУС у Хмельницькій області листом від 07.08.2006 року погодило облаштування вхідної площадки за рахунок коштів орендаря.

На підтвердження понесених витрат позивачем за зустрічним позовом надано накладну від 02.07.2002 року на поставку від Кізенко Т.С. колективному підприємству "Їдальня №33" барної стійки на суму 1833,00 грн. та декоративної стінки на суму 3062,00 грн., акт виконання монтажних робіт від грудня 2005 року та накладну №6 від 20.12.2005 року на встановлення вікон на суму 7858,55 грн. А також копії накладних від 16.10.2007 року, від 24.09.2007 року, від 19.09.2007 року, товарний чек від жовтня 2007 року, із яких не вбачається за можливе встановити передані товарні цінності, видатковий касовий ордер від жовтня 2007 року про видачу ОСОБА_1 2500,00 грн. на ремонт їдальні 48.

Особливий порядок компенсації здійснених орендарем поліпшень під час оренди державного майна врегульований спеціальним Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Так, відповідно до частини 2 статті 27 Закону (у редакції станом на момент припинення договору від оренди нежитлового приміщення №4/01-ор від 29.12.2000 року) якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов`язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

У договорі оренди нежитлового приміщення №4/01-ОР, укладеного 29.12.2000 року між Хмельницьким обласним управлінням статистки та КП «Їдальня №33», передбачено, що витрати, понесені орендарем, не підлягають компенсації і при припиненні дії договору залишаються у власності орендодавця, якщо вони не можуть бути відокремлені без заподіяння шкоди орендованому приміщенню.

В контексті викладеного суд зауважує про безпідставність тверджень КП "Їдальня №33" щодо зміни з 1987 року лише форми правочинів, назви сторони орендодавця, балансоутримувача, оскільки 01.12.2006 року мало місце укладення договору із іншою стороною орендодавцем, що не може вважатися продовженням дії попереднього договору.

Отже, предметом доказування у даній справі є юридичний склад, що включає факт збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень, а не загальна вартість відновлювального ремонту (реконструкції) майна. При цьому зазначена вартість має бути визначена в установленому законодавством порядку.

Розмір витрат орендаря на проведення капітального ремонту, реконструкції не є тотожним поняттю розміру поліпшення орендованого майна, який орендодавець зобов`язаний компенсувати у разі розірвання договору оренди. У силу положень статті 27 Закону компенсації підлягає лише збільшена в результаті таких поліпшень вартість орендованого майна. Вартість майна визначається ринковими показниками на подібне майно у певний час. Складовою такої вартості є витрати на поліпшення майна. Поряд з цим на вартість майна можуть впливати інші показники, наприклад, пропозиція і попит.

Наведені правові висновки щодо застосування положень статті 27 Закону щодо порядку компенсації поліпшень орендованого державного майна є усталеними у судовій практиці Верховного Суду та, зокрема, викладені в постановах від 14.11.2018 у справі № 910/4923/14, від 20.02.2020 у справі № 916/685/17.

Натомість, позивачем за зустрічним позовом вказаного не враховано та заявлено до стягнення суму, яку, за твердженням КП "Їдальня №33", витрачено на здійснені поліпшення орендованого майна. При цьому, з наданих доказів можливо лише встановити факт поставки 2 липня 2002 року КП "Їдальня №33" барної стійки та декоративної стінки на суму 4895,00 грн., а також встановлення у грудні 2005 року двох вікон вартістю 7858,55 грн.

Також, з огляду на зміст листів позивача за зустрічним позовом від липня 2006 року та від листопада 2005 року, а також відповідей відповідача за зустрічним позовом від 22.11.2005 року та від 07.08.2006 року, суд критично оцінює останні як належним чином оформлена згода орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованих приміщень в розумінні 778 Цивільного кодексу України щодо заміни вікон та облаштування вхідної площадки.

Все вищевикладене свідчить про недоведеність позивача за зустрічним позовом достатніми доказами наявність підстав для відшкодування ГУС у Хмельницькій області заявлених у зустрічній позовній заяві витрат орендаря у невід`ємні поліпшення орендованого майна та привласнення від`ємного майна орендаря.

Щодо безпідставності врахування 4217,98 грн. проіндексованого авансового платежу судом зазначено вище під час розгляду первісних позовних вимог.

Суд приймає до уваги, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

З всього вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

У зв`язку з безпідставністю зустрічного позову у суду відсутні підстави для вирішення питання про сплив строку позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

первісний позов Головного управління статистики у Хмельницькій області, м. Хмельницький до колективного підприємства "Їдальня №33", м. Хмельницький, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця про стягнення 4 337,13 грн. заборгованості по договору оренди №675 від 01.12.2006 року та 690,43 грн. заборгованості по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №6/06-к від 01.12.2006 року, задовольнити частково.

Стягнути з колективного підприємства «Їдальня №33» (29000, м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, код 14157337) на користь Головного управління статистики у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 36, код 02362894) 4788,73 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім грн. 73 коп.) заборгованості, 2363,14 грн. (дві тисячі триста шістдесят три грн. 14 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 206 грн. 96 коп. орендної плати та 31 грн. 87 коп. плати за користування земельною ділянкою відмовити.

В задоволенні зустрічного позову колективного підприємства "Їдальня №33", м. Хмельницький до Головного управління статистики у Хмельницькій області, м. Хмельницький про стягнення 21 783,36 грн. заборгованості з відшкодування витрат орендаря у невід`ємні поліпшення орендованого майна та привласнення від`ємного майна орендаря, відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.11.2022 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу за первісним позовом (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану. 36) - рек. з пов. про вручення; відповідачу за первісним позовом (29000, м. Хмельницький, вул. Соборна, 55); третій особі (vinnytsia@spfu.gov.ua)