Справа №591/5815/22
Провадження № 2/591/2370/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2022 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Северинової А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекскін» про припинення трудових відносин, -
В С Т А Н О В И В :
16 листопада 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Буланов О.М., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекскін» про припинення трудових відносин.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Бекскін» від 08 листопада 2019 року його призначено на посаду директора ТОВ «Бекскін». Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України керівником ТОВ «Бекскін» є ОСОБА_1 . Засновниками ТОВ «Бекскін», що підтверджується статутом є ОСОБА_1 та ТОВ «БІТТІ ІННОВЕЙШНЗ ЕНД ТЕКНОЛОДЖИЗ». Вказує, що з засновниками ТОВ «БІТТІ ІННОВЕЙШНЗ ЕНД ТЕКНОЛОДЖИЗ» немає зв`язку та не відоме їх місце знаходження, а тому без участі даного засновника неможливо провести збори ТОВ «Бекскін» та прийняти рішення про звільнення директора ТОВ «Бекскін». Позивач направив засновникам ТОВ «Бекскін» заяву про звільнення його з посади директора товариства за власним бажанням з 09 вересня 2022 року, а також про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Бекскін». У газеті «Урядовий кур`єр» від 14 вересня 2022 року № 198 також було розміщено оголошення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Бекскін». Однак, згідно з актом від 01 листопада 2022 року, складеним директором ТОВ «Бекскін» ПашкомЄ.В., позачергові загальні збори учасників ТОВ «Бекскін» не відбулися у зв`язку із відсутністю учасників. У зв`язку з неявкою учасників ТОВ «Бекскін» на загальні збори позивач позбавлений можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з вимогами статті 186 ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як вбачається з доданого до позовної заяви статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекскін», затвердженого установчими зборами засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекскін», оформленого протоколом № 1 від 08 листопада 2019 року, засновниками (учасниками) цього товариства є ОСОБА_1 та ТОВ «БІТТІ ІННОВЕЙШНЗ ЕНД ТЕКНОЛОДЖИЗ» в особі Рогача О.В.
Пунктами 5.1, 5.1.3, 5.2.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекскін» передбачено, що органами управління товариством є загальні збори учасників товариства і одноособовий виконавчий орган, яким є директор. Наглядова рада у товаристві не створюється.
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них).
Виконавчим органом товариства одноособово є директор, що обирається загальними зборами. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам з усіх питань.
Відповідно до частин першої, третьої статті 99 ЦК Українизагальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Устатті 5-1 КЗпП Українидержава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
У статті 21 КЗпП України вказано, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За приписом частини четвертоїстатті 13 Конституції Українидержава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьоюстатті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Як передбачено частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 серпня 2021 року у справі № 404/1255/21 виклала такі висновки щодо застосування відповідних норм права до спірних правовідносин.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положеньКЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписахКЗпП України, а устатті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьоїстатті 99 ЦК Україниє дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьоїстатті 99 ЦК України(у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Виходячи з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 перебував на посаді директора ТОВ «Бекскін», питання обрання, звільнення та відкликання якого є виключною компетенцією Загальних зборів товариства, тому з огляду на особливості правового статусу директора даного товариства припинення його повноважень регулюється положеннями ст. 99 ЦК України та не є предметом регулювання трудового права. Відтак, питання про припинення повноважень позивача як директора господарського товариства повинні вирішуватися в контексті корпоративних правовідносин в порядку господарського судочинства.
Вказане узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19 (провадження № 14-163цс20).
Таким чином, заявлені позовні вимоги фактично стосуються реалізації учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу, що належить до корпоративних правовідносин, а не до трудових.
На підставі вищезазначеного, ураховуючи, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є корпоративними, справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, тому у відкритті провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1ст.186ЦПК України необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 19, 186, 260, 261 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекскін» про припинення трудових відносин.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Северинова
Суд | Зарічний районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2022 |
Оприлюднено | 29.11.2022 |
Номер документу | 107532529 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Зарічний районний суд м.Сум
Северинова А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні