Рішення

від 22.11.2022 по справі 607/8511/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2022 Справа №607/8511/22

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-головуючого судді Сташків Н.М.,

-за участі секретаря судового засідання Баб`як Н.О.,

-у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білецької сільської ради, про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 пред`вив до суду позовну заяву до Білецької сільської ради про визнання за ним права власності на 3/7 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 121,8 кв.м., житловою площею 74,9 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Обґрунтовує позов тим, що спірний будинок мав статус колгоспного двору, станом на 15 січня 1991 року його членами було семеро осіб, в тому числі бабуся позивача ОСОБА_4 , батько позивача ОСОБА_5 та мати позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_4 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті своєї мами, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, при цьому, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 заведена не була. Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 (його дружина та мати позивача) прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача, яка за життя склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 . За заявою позивача нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №395/2019, після смерті ОСОБА_3 . З наведеного випливає, що матері позивача за життя належало 3/7 частини спірного будинковолодіння, а позивач, шляхом подання заяви про прийняття спадщини прийняв спадщину після смерті матері. Позивач звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу про належність цього майна спадкодавцю. З цих підстав позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просив суд визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно.

Ухвалою суду від 12 липня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02 серпня 2022 року на 11 год. 00 хв.

21 липня 2022 року у відповідь на запит суду від 12 липня 2022 року Тернопільська районна державна нотаріальна контора повідомила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 була передана на зберігання до Державного нотаріального архіву Тернопільської області, а спадкова справа після смерті ОСОБА_4 - в нотаріальній конторі не заводилася, тому запит суду буде скеровано до Державного нотаріального архіву Тернопільської області. На підтвердження зазначеного до відповіді долучено Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру. Цього ж дня представник Тернопільської районної державної нотаріальної контори подав до суду належним чином завірену копію спадкової справи №395/2019 року, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

01 серпня 2022 року у відповідь на запит суду від 12 липня 2022 року Державний нотаріальний архів Тернопільської області повідомив, що згідно з Алфавітних книг обліку спадкових справ за 1991-2005 роки Тернопільською районною державною нотаріальною конторою спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4 не заводилась, крім того, надіслав належним чином завірену копію спадкової справи №136 року, заведеної після смерті ОСОБА_5 .

01 серпня 2022 року представник Плотицького старостинського округу Білецької сільської ради подав до суду відповідь на запит суду від 12 липня 2022 року, у якому вказав, що житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року, належав до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_6 , а членами ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (мати дружини), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_7 (дружина сина), ОСОБА_8 (внук) та ОСОБА_2 (внук). На підтвердження вказаного долучив до відповіді копії погосподарських книг.

02 серпня 2022 року представник відповідача Білецької сільської ради подав клопотання про розгляд справи без його участі, у якому зазначив, що не заперечує щодо задоволення позову.

Протокольною ухвалою суду, постановленою у підготовчому судовому засіданні 02 серпня 2022 року, до участі у даній цивільній справі як співвідповідача залучено ОСОБА_2 , у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 20 вересня 2022 року на 14 год. 30 хв., та, у зв`язку з неявкою учасників судового процесу, повторно відкладено на 19 жовтня 2022 року на 12 год.

19 жовтня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семененко С.М. подав заяву, згідно з якою просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та задовольнити позов.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті 22 листопада 2022 року о 14 год. 50 хв.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семененко С.М. не з`явився, однак раніше подав заяву, згідно з якою просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Представник відповідача Білецької сільської ради у судове засідання не з`явився, однак раніше подав заяву про розгляд справи у його відсутності та не заперечив щодо позовних вимог позивача.

За вказаних обставин відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 травня 1952 року У графі «Батько» у вказаному свідоцтві зазначено « ОСОБА_10 », у графі «Мати» - « ОСОБА_4 ».

Як убачається з витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00036041594 від 05 липня 2022 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 уклали шлюб, про що 07 березня 1956 року складено актовий запис №13 Великобірківською селищною радою Тернопільського району Тернопільської області України.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27 лютого 1975 року У графі «Батько» у вказаному свідоцтві зазначено « ОСОБА_5 », у графі «Мати» - « ОСОБА_3 ».

Відповідно до довідки №517 від 26 листопада 2019 року, виданої виконкомом Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, померла ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з записами по господарської книги по с. Чистилів. Разом з нею на день смерті були зареєстровані ОСОБА_1 (син), ОСОБА_7 (невістка), ОСОБА_2 (внук), ОСОБА_12 (правнук), ОСОБА_13 (правнучка) та ОСОБА_14 (дружина онука).

Згідно з інформаційною довідкою №492 від 25 березня 2020 року, виданою Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 в бюро не проведена.

Як убачається з інформаційної довідки №509 від 07 квітня 2021 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 01 січня 2013 року житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 зареєстрований за головою колгоспного двору ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 24 вересня 1987 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 115.

Відповідно до інформаційної довідки №624 від 01 червня 2020 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 в бюро не проведена.

Як слідує з довідок №174 від 01 червня 2020 року та №315 від 03 листопада 2020 року, виданої виконкомом Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 15 квітня 1991 року, згідно з даними погосподарської книги, будиноковолодіння належало до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 , а членами - ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (теща), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_7 (дружина сина), ОСОБА_8 (внук) та ОСОБА_2 (внук). Разом з ним на день його смерті, згідно з даних по господарських книг по с. Чистилів Тернопільського району були зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виданого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації вбачається, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку «А», літної кухні «Б», гаража «Г», господарської будівлі «Д», господарської будівлі «Е», навісу «Ж», вбиральні-душу «З», навісу «Л», огорожі «4», воріт «5» та хвіртки «6». Загальна площа будинку по літері «А» становить 121,8 кв.м., житлова - 74,9 кв.м., допоміжна 46,9 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 20 листопада 2019 року, виданим повторно.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжуються існувати після набрання ним чинності. Тобто, до тих правовідносин, які виникли до прийняття чинного Цивільного кодексу України застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР (1963 року).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як убачається з довідки №314 від 03 листопада 2020 року, виданої виконкомом Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею на день її смерті, згідно з даними погосподарських книг по с. Чистилів Тернопільського району були зареєстровані ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_5 (зять), ОСОБА_1 (внук), ОСОБА_7 (дружина онука), ОСОБА_8 (правнук) та ОСОБА_2 (правнук).

Крім цього, з відповідей Тернопільської районної держаної нотаріальної контори № 1348/01-16 від 18 липня 2022 року та Державного нотаріального архіву Тернопільської області №627/01-21 від 28 липня 2022 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.

Таким чином, ОСОБА_3 , проживаючи в зазначеному будинку, в силу ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) прийняла спадщину після померлої ОСОБА_4 на належну їй частку спірного будинковолодіння, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 25 листопада 1991 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

З матеріалів спадкової справи №136 вбачається, що після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини. Зазначила, що майно було придбане спільно з чоловіком за час шлюбу, а інші спадкоємці відсутні. На підставі вказаної заяви 24 липня 1992 року їй було видано свідоцтво про право власності та свідоцтво про право на спадщину за законом.

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 належну йому 1/7 частку у спірному будинковолодінні успадкувала його дружина ОСОБА_3 фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном та подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно наданої Плотиченським старостинським округом Білецької сільської ради копії погосподарської книги та відповіді на відповідний запит суду будинковолодіння по АДРЕСА_1 рахується як колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_6 (голова колгоспного двору), ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (мати дружини), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_7 (дружина сина), ОСОБА_8 (внук) та ОСОБА_2 (внук).

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснив, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Копією погосподарської книги підтверджено, що станом на 15 квітня 1991 року будинковолодіння по АДРЕСА_1 рахувалося як колгоспний двір, членами якого були ОСОБА_6 (голова колгоспного двору), ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (мати дружини), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_7 (дружина сина), ОСОБА_8 (внук) та ОСОБА_2 (внук).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 29 жовтня 2019 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.

На запит суду Тернопільською районною державною нотаріальною конторою Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було надано копії матеріалів спадкової справи №395/2019, заведеної Тернопільською районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 .

З матеріалів спадкової справи №395/2019 вбачається, що за життя 20 вересня 2010 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,37 га, № 230, що розташована на території Чистилівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області і належить їй на підставі Державного Акту на право власності на землю серії Р2 №686143 від 09 лютого 2002 року - ОСОБА_2 , а всі інше належне їй майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось, і все те, що буде належати їй на день смерті, а також належні їй майнові права та обов`язки на час смерті, ОСОБА_1 . Зазначений заповіт зареєстрований в реєстрі за номером 40.

Як убачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №58586725 від 04 грудня 2019 року, за параметрами пошуку « ОСОБА_3 » заповіт за номером у спадковому реєстрі 50143449, посвідчений 20 вересня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за номером 40, станом на день видачі інформаційної довідки чинний.

Відповідно до довідки № 517 від 26 листопада 2019 року, виданої виконкомом Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, згідно з записів погосподарської книги померла ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею на день її смерті були зареєстровані ОСОБА_1 (син), ОСОБА_7 (невістка), ОСОБА_2 (внук), ОСОБА_12 (правнук), ОСОБА_13 (правнучка) та ОСОБА_14 (дружина внука).

26 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 . Вказав, що, окрім нього, є і донька померлої - ОСОБА_15 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 в силу ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину після померлої ОСОБА_3 на належні померлій 3/7 частини спірного будинковолодіння, оскільки у встановлений законом строк подав до нотконтори заяву про прийняття спадщини після її смерті.

Інші спадкоємці за законом та за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Зокрема, в матеріалах спадкової справи відсутні заяви будь-яких інших спадкоємців, у тому числі відсутня заява про прийняття спадщини дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_15

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до нотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та на три земельні ділянки, після смерті ОСОБА_3 та частково оформили свої спадкові права, оскільки одержали свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме ОСОБА_1 отримав свідоцтва на спадщину, яка складається із земельних ділянок, з кадастровим номером 5125289700:02:001:2399 та 6125289700:01:001:0359, а ОСОБА_2 отримав свідоцтво на спадщину, яка складається із земельної ділянки, з кадастровим номером 6125289700:01:001:0030.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. від 23 листопада 2020 року №1944/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З посиланням на зазначені норми закону позивач звернулася до суду за захистом його прав у судовому порядку.

Вирішуючи питання про те, чи дійсно ОСОБА_3 за життя належало 3/7 спірного будинковолодіння, суд виходить із наданих доказів.

Судом установлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало колгоспному двору, головою та членами якого станом на 15 квітня 1991 року були ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснив, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за життя належало по 1/7 частині вказаного будинковолодіння.

ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 успадкувала належну їй 1/7 частину спірного будинковолодіння .

Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3 успадкувала належну йому 1/7 частину спірного будинковолодіння.

Таким чином, ОСОБА_3 за життя належало 3/7 частини вказаного будинковолодіння.

ОСОБА_3 за життя склала заповіт, згідно з яким заповіла земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,37 га, № 230, що розташована на території Чистилівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області і належить їй на підставі Державного Акту на право власності на землю серії Р2 №686143 від 09 лютого 2002 року - ОСОБА_2 , а всі інше належне їй майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось, і все те, що буде належати їй на день смерті, а також належні їй майнові права та обов`язки на час смерті, - ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_1 та внук ОСОБА_2 звернулись із заявами про прийняття спадщини за заповітом та отримали свідоцтва про право на спадщину, однак на інше, але не на спірне, майно, що не є предметом цього позову.

Тобто ОСОБА_1 не оформив після смерті матері право власності на спірний будинок.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , прийнявши у встановленому законом порядку спадщину після смерті його матері ОСОБА_3 , має право на 3/7 частини належного ОСОБА_3 спірного майна, однак нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на належну їй частку житлового будинку, це стало перешкодою в оформленні позивачем своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають до захисту шляхом задоволення його позовних вимог - визнання за ОСОБА_1 права власності на 3/7 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 392, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, ст. ст. 89, 263, 264, 265, 273, ст. 354, ст. 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білецької сільської ради, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/7 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 121,8 кв.м., житлова площа - 74,9 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель і споруд, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

Білецька сільська рада, місцезнаходження: вул. Молодіжна, 19, с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14029160.

СуддяН. М. Сташків