Постанова

від 23.11.2022 по справі 317/1492/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.11.2022 Справа № 317/1492/22

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 317/1492/22 Пр. № 22-ц/807/2103/22 Головуючий у 1-й інстанції Мінгазов Р.В. Повний текст рішення складено 26.09.2022 року. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Дашковської А.В., Подліянової Г.С.

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАКАЙ-АГРО» на рішенняЗапорізького районногосуду Запорізькоїобласті від21вересня 2022року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАКАЙ-АГРО» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ТОВ «БАКАЙ-АГРО» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-4), в якому просило розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,8451 га з кадастровим номером 2322180800:06:002:0064, розташованої на території Запорізького району Запорізької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 14.08.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «БАКАЙ-АГРО», зареєстрований 25.03.2008 року у Державному реєстрі земель, номер запису 040826000198; стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що ТОВ «БАКАЙ-АГРО» має у своєму користуванні на підставі договору оренди землі від 14 серпня 2007 року земельну ділянку за кадастровим номером 2322180800:06:002:0064, площею 1,8451 га, що належить на праві приватної власності громадянці ОСОБА_1 строком на 24 роки. Даний договір оренди зареєстрований у відповідності до приписів чинного законодавства України 25 березня 2008 року за №040826000198. Приписами вказаного Договору було обумовлено всі права та обов`язки його сторін, та врегульовано всі істотні умови. Так, п. 11 договору оренди було обумовлено розмір орендної плати: «у грошовому або натуральному вигляді у розмірі 1 (однієї) тони продовольчого зерна на рік, що в грошовому виразі еквівалентні на моментукладення договору становить 266 (двісті шістдесят шість) грн. на рік. Річна орендна плата не є меншою ніж 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки землі». Товариство здійснювало таку виплату весь час дії договору. Однак, ОСОБА_1 звернулася до суду з приводу невиплати орендної плати в повному об`ємі. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 18.02.2021 року у справі №317/4061/19, частково зміненим постановою Запорізького апеляційного суду від 21.01.2022 року, з ТОВ «БАКАЙ-АГРО» було стягнуто заборгованість з орендної плати за період часу 2016-2018 роки. З огляду на судові рішення ТОВ «БАКАЙ-АГРО» звернулось з пропозицією за вихідним №16/05-1 від 16 червня 2022 року врегулювати виникле непорозуміння та з урахуванням судових рішень та приписів чинного законодавства України в частині нарахування орендної плати за користування землею сільськогосподарського призначення, укласти додаткову угоду до договору оренди землі з чіткимвикладенням умовп.11вказаного договору стосовно виключно грошової форми виплати орендної плати, або ж припинити даний договір шляхом його розірвання за згодою сторін.

У відповідь на це ОСОБА_1 надіслала листа від 22.06.2022 року, яким запропонувала внести зміни до п. п. 11, 14 та 15 договору оренди землі та забажала визначити розмір орендної плати на рівні двох тон пшениці на рік по ринковим цінам, при цьому розмір орендної плати не може бути меншим за 10 відсотків від нормативної грошової оцінки землі - тобто вимагала збільшення розміру орендної плати більше ніж в шість разів.

На теперішній час виник спір між ТОВ «БАКАЙ-АГРО» - орендарем земельної ділянки та ОСОБА_1 - орендодавицею, стосовно розміру орендної плати та способом її розрахунку: адже в договорі оренди землі зазначено розмір орендної плати на рівні 266,00 грн. на рік (що становило 1,5% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки), тоді як рішенням суду по справі №317/4061/19 розраховано такий розмір на рівні 3900 - 5000 грн. на рік (тоді як нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на теперішній час становить 43457,00 грн., відтак 1,5% від неї становить - 652,00 грн.). Зміна цієї обставини є істотною - адже вона змінилася на стільки, що якби Товариство могло б передбачити таку зміну розміру орендної плати то не укладало б договір оренди цієї земельної ділянки, адже приступаючи до користування орендованою земельною ділянкою площею 1,8451 га Товариство не могло навіть розраховувати отримувати такий прибуток щоб сплатити розрахований судом розмір орендної плати, сплатити податки та мати змогу хоча б якось покрити витрати на обробіток землі.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Мінгазова Р.В. (а.с. 49).

Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 52) провадження у цій справі відкрито.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 вересня 2022 року (а.с. 77-79) у задоволенні позову ТОВ «БАКАЙ-АГРО» у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ТОВ «БАКАЙ-АГРО» у своїй апеляційній скарзі (а.с. 83-85) просило рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі; вирішити питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Дашковську А.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 88).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 27 жовтня 2022 року (а.с. 92), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 93).

Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційному суду відзив (а.с. 101-106) на вищезазначену апеляційну скаргу позивача ТОВ «БАКАЙ-АГРО» у цій справі.

У судовому засіданні 16 листопада 2022 року (а.с. 114) апеляційним судом було розпочато розгляд цієї справи по суті: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення учасників цієї справи, у тому числі:

- представника позивача ТОВ «БАКАЙ-АГРО» - адвоката Макаренка О.М. (а.с. 87), який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що товариство вважає, що наявні підстави для розірвання договору оренди землі сторін, передбачені ст. 652 ЦК України та цим договором, за позовом товариства через невиконання товариством обов`язків за цим договором щодо своєчасної виплати орендної плати у повному обсязі Александровій, що підтверджується рішенням суду в іншій справі за участю тих самих сторін, яке набрало законної сили та не оскаржувалось у касаційному порядку з боку товариства, копія рішення суду наявна у матеріалах цієї справи; товариство дійсно не надсилало Александровій будь-якої додаткової угоди (пропозиції) додоговору орендиземлі,в якійсаме спосіб змінити форму та розмір орендної плати за цим договором (п. 11 договору), а лише лист, в якому повідомляло Александрову про прийняте товариством в односторонньому порядку рішення про виплатуу цьомуроці орендної плати виключно у грошовій формі за чинними умовами договору оренди земельної ділянки сторін, пропонувало звернутись останній до товариства з метою укладення угоди про чітке викладення умов п. 11 договору щодо розміру орендної плати та припинення договору; доказів того, скільки на час подачі позову у 2022 році коштує 1 (одна) тонна продовольчого зерна, товариство суду першої інстанції у матеріали цієї справи не надавало, але за наявності рішення суду в іншій справі за участю тих самих сторін у цьомуроці знов виникне питання щодо розміру орендної плати, яку має товариство виплачувати Александровій за цим договором; хоча, в принципі, товариство не проти виплачувати останній орендну плату виключно у натуральному вигляді 1 (однієї) тони продовольчого зерна, якщо це прописати за згодою сторін у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки сторін;

- відповідача ОСОБА_1 та представника останньої адвоката Огійченко Є.В. (а.с. 111-113), які у тому числі на запитання апеляційного суду зазначали, що Александрову умови договору задовольняють, підстави для розірвання останнього відсутні, її задовольняла і задовольняє виплата товариством їй орендної плати виключно унатуральному вигляді, що дорівнює 1 (одній) тонні продовольчого зерна, відсутні істотні зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору; незрозумілість товариством питань виконання ним чинного договору оренди землі у цьому році щодо розміру орендної плати не може бути підставою для розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки сторін;

у розгляд цієї справи було оголошено перерву апеляційним судом після роз`яснення учасникам цієї справи апеляційним судом в порядку ст. 12 ч. 5 п. 2 ЦПК України (суд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість,сприяє врегулюваннюспору шляхомдосягнення угодисторонами) права на врегулювання спору шляхом досягнення угоди сторонами у позасудовому порядку, та клопотання учасників справи про надання їм часу для цього.

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 115-116) всі учасники цієї справи не з`явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи не подавали.

Навпаки, всі учасники цієї справи подали апеляційному суду заяви (а.с. 117-118), в яких зазначали, що їм невдалося досягтиугоди упозасудовому порядку, тому кожен із них наполягає на своїй раніше виказаній апеляційному суду позиції у цій справі та просили розглянути дану справу за їх відсутності.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяви учасників цієї справи задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи.

В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

В силу вимог ст. 36 ч. 4 ЦПК України …рішення судді…в інших справах…не може бути підставою для відводу. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши зміст вищезазначених заяв всіх учасників цієї справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ТОВ«БАКАЙ-АГРО» у цій справі підлягає залишенню беззадоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст. ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України та виходив із необґрунтованості позовних вимог позивача, відсутності правових підстав для задоволення останніх у цій справі.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так,судом першоїінстанції булоправильно встановлено,що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 175296 від 29 серпня 2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,8451 га, яка розташована на території Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та має кадастровий номер 2322180800:06:002:0064 (а.с. 24-25).

Відповідно до копії договору оренди зазначеної земельної ділянки від 14.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «БАКАЙ-АГРО» встановлено, що вказану земельну ділянку надано у строкове платне користування ТОВ «БАКАЙ-АГРО» (а.с. 14-21).

Відповідно до пункту 10 Договору, він укладений на строк 24 роки (а.с. 14).

П. 11 вищезазначеного договору оренди земельної ділянки (а.с. 15) сторони узгодили наступні положення щодо орендної плати: «Орендна плата вноситься Орендарем у грошовому або натуральному вигляді у розмірі 1 (однієї) тонни продовольчого зерна на рік, що у грошовому еквіваленті на момент укладення договору становить 266 (двісті шістдесят шість) грн. на рік. Річна орендна плата не є меншою ніж 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки землі».

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати і обов`язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

За правилами ст. 651 ЦК України умовою розірвання договору в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ст. 32 Закону України «Про оренду землі» підставами для розірвання договору оренди землі визначено невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЗК України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Норми Закону України «Про оренду землі» і ЗК України, які передбачають можливість розірвання договору оренди землі у зв`язку із систематичною несплатою орендної сплати і невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням, спрямовані на захист добросовісного орендодавця від недобросовісних дій орендаря.

У зв`язку з вищевикладеним, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача в цій частині та дійшов висновку про те, що ініціатива для вирішення питання розірвання у судовому порядку договору оренди землі саме із застосуванням вказаної норми повинна виходити виключно від власника землі - орендодавця, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню у цій справі з цих підстав.

Щодо зміни істотних умов договору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про таке.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Проте, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідно до доводів позовної заяви позивача під істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, слід розуміти рішення Запорізькогорайонного судуЗапорізької областівід 18.02.2021року (а.с.34-37)та постановуЗапорізького апеляційногосуду від21.01.2022року (а.с.38-43)в іншійсправі №317/4061/19, відповідно до яких було стягнуто з ТОВ «БАКАЙ-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за спірним договором оренди землі.

Разом з тим відповідно до рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 317/4061/19 від 18.02.2021 року, яке в ційчастині залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21.01.2022 року, було встановлено факт того, що за період з 2008 по 2019 роки ТОВ «БАКАЙ-АГРО» сплачував орендну плату ОСОБА_1 в меншому розмірі, ніж передбачено договором.

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, суд першої інстанції не погодився з доводами представника позивача з приводу того, що наслідком ухвалення рішень у справі № 317/4061/19 є істотна зміна обставин договору оренди, оскільки п. 11 Договору оренди землі від 14.08.2007 року фактично не змінювався, у зв`язку з чим сторони при укладенні вказаного договору мали можливість спрогнозувати зміну вартості орендної плати, яка встановлюється у розмірі 1 (однієї) тонни продовольчого зерна на рік, та не може бути меншою ніж 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі.

Окремо суд першої інстанції правильно відхилив доводи позовної заяви про те, що орендна плата має становити 1,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, так як спірним договором оренди встановлено, що орендна плата має бути не меншою ніж 1,5 % нормативної грошової оцінки землі.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у цій справі в повному обсязі.

Доводи апеляційноїскаргипозивачаТОВ «БАКАЙ-АГРО» дублюють доводи його позовної заяви у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача ТОВ «БАКАЙ-АГРО», яку воно та його представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.

Позивач ТОВ «БАКАЙ-АГРО», як орендар та одна сторона вищезазначеного договору оренди земельної ділянки (а.с.17), не може в порядку п. 37 вищезазначеного договору просити розірвати вищезазначений договір на його жевимогу за невиконання ним же будь-яких обов`язків за цим договором, у тому числі встановлених в іншій справі за участю тих самих осіб рішенням суду, з яким товариство не погодилось, однак, яке воно на свійрозсуд не оскаржувало у подальшому у касаційному порядку (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні).

При цьому, позивачем у цій справі не доводилось взагалі і не доведено той факт, що інша сторона цього договору орендодавець ОСОБА_1 не виконала будь-яких обов`язків за цим договором оренди земельної ділянки сторін, що давало б суду першої інстанції підстави для його розірвання у цій справі.

Крім того, одностороння відмова орендаря ТОВ «БАКАЙ-АГРО» від вищезазначеного договору сторін не допускається в силу вимог вищезазначеного договору сторін (п. 38 - а.с. 17) та вимог закону (ст. 525 ЦК України).

Листи-повідомлення орендаря ТОВ «БАКАЙ-АГРО» на ім`я орендодавця ОСОБА_1 (копії а.с. 28, 31-32), в якому орендар повідомляє орендодавця, що він прийняв рішення здійснювати виплату орендної плати у цьомуроці в порядку виконання договору орендодавцю виключно в грошовій формі, як в одній із альтернативних форм орендної плати згідно із умовами чинного договору оренди земельної ділянки сторін, не можна вважати пропозицією останнього в порядку ст. 652 ЦК України (Зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин).

Суд першої інстанції правильно вважав, що при вищевикладених правильно встановлених фактичних обставинах цієї справи відсутні підстави для розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки сторін станом на час ухвалення оскаржуваного рішення у цій справі за вищезазначеним позовом орендаря ТОВ «БАКАЙ-АГРО».

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.

За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення від доказування позивача ТОВ «БАКАЙ-АГРО», передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Позивач ТОВ «БАКАЙ-АГРО» та представник останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача ТОВ «БАКАЙ-АГРО».

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, та зокрема стороною позивача апеляційному суду не надані.

В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Встановлено, що у цій справі відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ТОВ «БАКАЙ-АГРО» не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Крім того, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України у цій справі було вирішено питання про розподіл між сторонами понесених судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Також, встановлено, що позивачем ТОВ «БАКАЙ-АГРО» при подачі вищезазначеної апеляційної скарги було сплачено судовий збір (а.с. 86).

Однак, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу ТОВ «БАКАЙ-АГРО» у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останнє не має права на компенсацію за рахунок відповідача ОСОБА_1 будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАКАЙ-АГРО» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 вересня 2022 року у цій справі залишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 28.11.2022 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Дашковська А.В.Подліянова Г.С.