Рішення

від 22.11.2022 по справі 199/5100/22

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5100/22

(2/199/2291/22)

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» до ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 03 лютого 2016 року між сторонами було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1, який містить в собі і положення кредитного договору, у вигляді підписання відповідної Заяви на приєднання до вказаного договору, заяв про встановлення ліміту овердрафту від 04 січня 2016 року, від 25 січня 2017 року, від 01 лютого 2018 року, від 01 лютого 2019 року, від 14 січня 2020 року, паспорту споживчого кредиту, а також пропозиції про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк». Відповідно до умов казаного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту овердрафту на платіжну картку, розмір якого неодноразово змінювався, зобов`язавшись сплатити проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у встановлений договором строк, а також сплатити інші обов`язкові платежі. Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого станом на 12 липня 2022 року утворилась кредитна заборгованості в загальному розмірі 29690,45 гривень, з яких: 23770,08 гривень прострочена заборгованість по ліміту овердрафту, 5920,37 гривень прострочена заборгованість по нарахованим процентам, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь означену заборгованість, а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідача до суду не надходив, в зв`язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03 лютого 2016 року між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, було укладено договір комплексного банківського обслуговування, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого на платіжну картку ліміту овердрафту шляхом підписання Заяви на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1, Заяв про встановлення/продовження/зміну ліміту овердрафту від 04 січня 2016 року, від 25 січня 2017 року, від 01 лютого 2018 року, від 01 лютого 2019 року, від 14 січня 2020 року.

На підтвердження факту укладення кредитного договору та його умов позивачем надано суду копію підписаного відповідачем 14 січня 2020 року Паспорту споживчого кредиту, а також непідписану відповідачем роздруковану копію пропозиції про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк», яка містить умови відповідного договору та розміщена на сайті https://www.radabank.com.ua.

Згідно заяв відповідача про встановлення/продовження/зміну ліміту овердрафту від 04 січня 2016 року, від 25 січня 2017 року, від 01 лютого 2018 року, від 01 лютого 2019 року, від 14 січня 2020 року, а також Заяви на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1 відповідачу позивачем було оформлено картковий рахунок, на якому в подальшому з 04 січня 2019 року встановлено ліміт овердрафту в розмірі 100000 гривень, з 25 січня 2017 року в розмірі 150000 гривень, з 01 лютого 2018 року в розмірі 130000 гривень, з 01 лютого 2019 року в розмірі 80000 гривень, 30 січня 2020 року в розмірі 50000 гривень.

Як слідує з виписки по особовому рахунку відповідача за період з 03 лютого 2016 року по 13 липня 2022 року, відповідач отримав від позивача обумовлені укладеним між сторонами договором комплексного банківського обслуговування від 03 лютого 2016 року кредитні кошти в повному обсязі шляхом встановлення ліміту овердрафту та користувалась ними протягом зазначеного періоду. Дана виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5, а також є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована, що підтверджується і змістом п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

25 травня 2020 року відповідачем подано позивачу заяву про зміну графіку погашення кредиту та звільнення від обов`язкового мінімального платежу.

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача за договором комплексного банківського обслуговування від 03 лютого 2016 року станом на 12 липня 2022 року нарахована позивачем в загальному розмірі 29690,45 гривень, з яких: 23770,08 гривень прострочена заборгованість по ліміту овердрафту, 5920,37 гривень прострочена заборгованість по нарахованим процентам.

05 липня 2022 року позивачем направлено відповідачу лист-вимогу щодо сплати виниклої кредитної заборгованості, докази виконання якої в матеріалах справи відсутні.

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.6, 627, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ст.ст.633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банківський кредит будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст.ст.202, 207, 626 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором комплексного банківського обслуговування від 03 лютого 2016 року (заява на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1), який має змішаний характер та містить елементи кредитного договору, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між сторонами даного договору, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді ліміту овердрафту на платіжну картку, користувався ним, однак не повернув в порядку ст.530 ЦК України, що зумовило виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за тілом кредиту (ліміту овердрафту) в розмірі 23770,08 гривень, що підтверджується підписаною відповідачем Заявою на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1, Заявами про встановлення/продовження/зміну ліміту овердрафту від 04 січня 2016 року, від 25 січня 2017 року, від 01 лютого 2018 року, від 01 лютого 2019 року, від 14 січня 2020 року з урахуванням на виписку по особовому рахунку відповідача, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в означеній частині позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача вищевказаної заборгованості за тілом кредиту (лімітом овердрафту).

Правомірність висновків суду щодо отримання відповідачем кредитних коштів, користування ними, а відтак і наявність підстав для їх стягнення у випадку неповернення кредитору підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 вересня 2020 року по справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року по справі №760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року по справі №278/2177/15-ц.

Щодо решти заявлених позовних вимог, а саме вимог про стягнення кредитної заборгованості за процентами за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування вказаних вище позовних вимог позивач посилається та надає суду в якості доказів Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, а також копію непідписаної відповідачем пропозиції про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк», яка містить умови відповідного договору та розміщується на сайті https://www.radabank.com.ua.

Однак, згаданий вище Паспорт споживчого кредиту не може бути прийнятий судом в якості належного доказу умов укладеного між сторонами кредитного договору, зокрема погодженої між сторонами ціни договору у вигляді розміру процентів, які зобов`язався сплатити позичальник за користування отриманим кредитом. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що у відповідності до норм Закону України «Про споживче кредитування» (ст.9), Закону України «Паро захист прав споживачів» (ст.ст.11, 15) вказаний документ є лише підтвердженням виконання позивачем встановленого законом для кредитодавця обов`язку надати позичальнику, як споживачу, інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Крім того, відповідно до змісту вказаного документу, викладена в ньому інформація є актуальною лише на момент ознайомлення із нею позичальником до 14 січня 2020 року, а отже не може використовуватись для врегулювання спірних правовідносин сторін, які вочевидь вийшли за межі означеної дати з огляду на строк користування відповідачем лімітом овердрафту. Більш того, в тексті Паспорту споживчого кредиту безпосередньо зазначено, що викладені в ньому умови кредитування можуть відрізнятись від фактичних умов кредитного договору, укладеного між сторонами, а отже не можуть підмінювати собою умови договору, сприйматись судом як такі, що регулюють спірні правовідносини сторін вже на стадії виконання зобов`язань сторін за кредитним договором.

Стосовно тексту пропозиції позивача про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк», яка містить умови відповідного кредитного договору, то за змістом наведених судом вище норм цивільного законодавства договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ АБ «Радабанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, і саме ці умови і правила, а також тарифи мав на увазі позичальник, підписуючи Заяву на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (овердрафт на платіжну картку). Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст.ст.549, 551, 625, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Заяві на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1 від 03 лютого 2016 року процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена. Натомість позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг відповідач), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, послався на роздрукований текст пропозиції позивача про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк» як невід`ємну частину спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю пропозицію та викладені в ній умови договору розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (овердрафт на платіжну картку), а також те, що вказана пропозиція на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містила умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до правовідносин сторін правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки пропозиція позивача про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк», що розміщена на офіційному сайті позивача змінювалися самим АТ «АБ «Радабанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви текст пропозиції про укладення Договору у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк», відсутність у Заяві на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (овердрафт на платіжну картку) домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надана позивачем пропозиція про укладення Договору не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Разом з тим, відповідно до ст.81 ч.6 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, наданий позивачем текст пропозиції про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк», з огляду на його мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в Заяві на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже із всього вищевикладеного слідує, що в суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже і відсутні підстави для задоволення позову в частині заявлених вимог про стягнення кредитної заборгованості за процентами за користування кредитом.

Наведені вище висновки суду щодо оцінки змісту та умов укладеного між сторонами по справі договору комплексного банківського обслуговування від 03 лютого 2016 року (заява на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1), який має змішаний характер та містить елементи кредитного договору, зокрема в частині оцінки в якості доказу наданої стороною позивача роздруківки пропозиції про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ Радабанк», яка містить умови відповідного договору, що розміщені на сайті https://www.radabank.com.ua, повністю узгоджуються із правовими висновками Великої Палати у постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17-ц, а також із правовими висновками Верховного Суду у постановах від 25 вересня 2019 року у справі №704/1023/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі №322/1220/16, від 07 серпня 2019 року по справі №182/1806/17, від 27 серпня 2020 року по справі №188/1815/17.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормою ст.141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1986,28 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 202, 207, 525, 526, 530, 610-612, 625-629, 633, 634, 638, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.11, 15 Закону України «Паро захист прав споживачів», ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» до ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 21322127; адреса місцезнаходження: 49069, м.Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.46) заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування від 03 лютого 2016 року (заява на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією у формі овердрафту) №55716/PL2/1) станом на 12 липня 2022 року у вигляді заборгованості за тілом кредиту (ліміту овердрафту) в розмірі 23770,08 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 21322127; адреса місцезнаходження: 49069, м. Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.46) судовий збір в розмірі 1986,28 гривень.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко