Рішення

від 25.11.2022 по справі 280/5812/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Справа № 280/5812/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» (далі позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000061/1 від 04.04.2022;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2022/000192 від 04.04.2022.

Ухвалою суду від 10.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та постачальником Весткоаст АС (Норвегія) укладено Контракт №53А/2020W від 08.12.2020 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожена зубатка (далі - товар).

Згідно Інвойсу постачальника від 16.02.2022 №86697 товар постачався за ціною 0,56 доларів США за кг товару на умовах РСА Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 01.04.2022 позивачем по електронній системі до м/п «Запоріжжя» Запорізької митниці було подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 112080/2022/004050) довідковий №22067 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 349867,20 гривень (тобто 17,43 грн або 0,60 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно ч.10 ст.58 МК України, включає вартість товару згідно рахунків - 328867,20 грн. (11241,44 доларів США х 29.2549 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 21000 грн., інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.

Разом з МД позивачем був наданий пакет необхідних документів (згідно ч. 2 ст. 53 МКУ) та додаткових документів:

контракт №53А/2020W від 08.12.2020;

інвойс від 16.02.2022 №86697;

сертифікат якості від 16.02.2022 № 86697;

міжнародна автотранспортна накладна СМR №0170043 від 29.03.2022;

довідка про транспортні витрати від 30.03.2022;

міжнародний сертифікат №LT0295775/L2-5922 від 29.03.2022;

експортна декларація №22LTLC0100EK0A3110 від 29.03.2022;

сертифікат походження від 29.03.2022.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись ч.3 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

-у наданому до митного оформлення контракті від 08.12.2020 №53А/2020W у п.1.5.6 передбачено надання декларації виробника, у п.1.5.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) серед переліку товаросупровідних документів зазначено такі документи як пакувальний лист, прайс-лист, калькуляція ціни, але вищезазначені документи до митного оформлення не надавалися;

-в поданому інвойсі від 16.02.2022 №86697 відправником товару зазначено Westcoast AS (Markeveien 4C, 5012 Bergen, Norway), що не відповідає даним заявленим в гр.2 ЕМД щодо найменування фірми відправника. Відповідно до п.1.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.12.2020 №53А/2020W суттєві умови контракту такі як ціна, умови поставки, відправник та інше визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару;

-в поданій до митного оформлення копії митної декларації від 29.03.2022 №22LTLC0100EK0A3110 зазначено вартість партії товару 9885,19 EUR, натомість вартість партії товару згідно рахунку від 16.02.2022 №86697 11241,44 USD. До митного оформлення інформацію щодо крос-курсу валют не надано, тому співставити вартісні показники не є можливим. Відповідно п.5.8 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.12.2020 №53А/2020W інші умови оплати зазначаються у інвойсі. У наданому декларантом інвойсі від 16.02.2022 №86697 зазначено «відстрочення платежу 45 днів після відвантаження. Можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін». Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). У разі здійснення оплати, необхідно надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару. Додатково повідомляємо, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МКУ позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач надав відповідачу додаткові документи, а саме: прайс-лист від 14.02.2022; калькуляція ціни товару від 16.02.2022; пакувальний лист від 16.02.2022; лист позивача №06/02-79 від 01.04.2022 про відсутність контрактів та платежів третім особам, крос-курс валют та оплату товару; лист постачальника від 01.04.2022 з даними бухгалтерського обліку, про відсутність каталогів та про відправника товару з Литви.

04 квітня 2022 року відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості токарів №UA112080/2022/000061/1 від 04.04.2022, у зв`язку з тим, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 0,7858 доларів США за 1 кг товару.

Па підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2022/000192 від 04.04.2022.

Позивач, не погодився з прийнятими рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Стосовно посилань митного органу на те, що: «у наданому до митного оформлення контракті від 08.12.2020 №53А/2020W у п.1.5.6 передбачено надання декларації виробника, у п.1.5.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) серед переліку товаросупровідних документів зазначено такі документи як пакувальний лист, прайс-лист, калькуляція ціни, але вищезазначені документи до митного оформлення не надавалися», суд зазначає, що такі документи не є обов`язковими для подання, а відповідно відсутність таких документів не може бути підставою для виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості товару.

Також, слід звернути і на ту обставину, що позивачем додатково було надано митному органу калькуляцію, пакувальний лист та прайс-лист постачальника.

Щодо встановленого недоліку: «в поданому інвойсі від 16.02.2022 №86697 відправником товару зазначено Westcoast AS (Markeveien 4C, 5012 Bergen, Norway), що не відповідає даним заявленим в гр.2 ЕМД щодо найменування фірми відправника», суд зазначає, що відповідачем до митного органу було додатково надано лист постачальника від 01.04.2022, в якому постачальником зазначено, що в інвойсі №86697 від 16.02.2022, яким виставлено на ТОВ «Альбакор», відправником зазначено Westcoast AS (Markeveien 4C, 5012 Bergen, Norway), оскільки зазначена компанія є відправником товару з Норвегії до місця відвантаження товару компанії ТОВ «Альбакор» (м.Клайпеда, Литва). Також, у листі зазначено, що відправником товару з м.Клайпеда, Литва є компанія UAB «VPA Logistics», Stariskes g.29, Laistu k., Dovilu sen, Klaipeda, Литва за замовленням Westcoast AS.

Також, суд зазначає, що митним органом належним чином обґрунтовано, яким чином зазначена обставина унеможливлює використання першого методу визначення митної вартості товару.

Стосовно посилань митного органу на те, що: «в поданій до митного оформлення копії митної декларації від 29.03.2022 №22LTLC0100EK0A3110 зазначено вартість партії товару 9885,19 EUR, натомість вартість партії товару згідно рахунку від 16.02.2022 №86697 11241,44 USD.», то суд зазначає, що зазначена обставина не є розбіжністю, а є лише відображенням однієї і тієї суми у різних валютах.

Відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що мали місце обґрунтовані сумніви щодо вартості імпортованого товару, як і не зазначено у чому такі сумніви полягали.

Щодо не надання до митного оформлення платіжного документу, то суд зазначає, що платіжний документ надається лише у випадку проведення декларантом оплати за імпортований товар на дату проведення митного оформлення. У даному випадку судом встановлено, що оплата за товар не проводилась, а відповідно позивач не мав обов`язку надавати до митного органу платіжне доручення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Альбакор».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» (69106, м.Запоріжжя, вул.Скворцова, 236, код ЄДРПОУ 37129163) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул.Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000061/1 від 04.04.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2022/000192 від 04.04.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» судовий збір в розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова