Рішення

від 22.11.2022 по справі 500/3478/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3478/22

22 листопада 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (далі позивач, ПП "Приватне мале підприємство "Лотос") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби (далі відповідач, Тернопільська митниця Держмитслужби), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000169/2 від 21.09.2022р., винесене Тернопільською митницею Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 вересня 2022 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції, а саме: риба морожена скумбрія, розмір 400-600г/шт.; упаковка 20,0 кг ящик, (Scomber Scombrus), вага нетто 19500,00кг, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) Приватного підприємства Приватне мале підприємство Лотос (далі по тексту - Підприємство) було подано електронну митну декларацію №UA403020/2022/019706 від 20.09.2022р. з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 2,03 дол. США/кг. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до другорядного методу визначення митої вартості за ціною договору щодо подібних товарів.

Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403020/2022/000169/2 від 21.09.2022, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України до суми 2,40 дол. США/кг.

За таких підстав, позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2022/000169/2 від 21.09.2022 р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог вказаної ухвали, 21.10.2022 Тернопільською митницею Держмитслужби подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та не подано до митного оформлення повного пакету документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: банківського платіжного документа, що стосуються оцінюваного товару, як це передбачено п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, або інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, як це передбачено п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

31 жовтня 2022 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 22.11.2022 о 11:00 год.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, однак подала заяву про розгляд даної справи без її участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечила проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.2. Договору №2020-3 продажу і поставки товару від 27.01.2020р. декларантом було надано в повному обсязі наступні документи: CMR б/н від 16.09.2022р.; Проформа №525581 від 25.08.2022р.; інвойс №125725 від 30.08.2022 року та переклад до нього; прайс-лист б/н від 30.08.2022 року; Сертифікат якості від 30.08.2022 року; Декларація виробника від 30.08.2022 року; сертифікат походження AR504047616 від 30.08.2022 року; міжнародний сертифікат для ввезення (пересилання) на митну територію України рибних продуктів, призначених для споживання людиною №LT0308005/L2-18314 від 16.09.2022р.; пре-експортний сертифікат №2230002393 від 02.09.2022 року; митна декларація країни відправлення 22LTLC0100ЕК209С29 від 16.09.2022р.; заявка №2 від 15.09.2022р. до Договору №29-2020 від 08.01.2020р.; договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №29-2020 від 08.01.2020р.; рахунок-фактура №Х-00000075 від 20.09.2022р.; довідка про транспортні витрати №2 від 20.09.2022р.; договір №2020-3 продажу і поставки товару від 27.01.2020р.; додаткова угода №1 від 26.02.2021р. до Договору продажу і поставки товару №2020-3 від 27.01.2022р.; додаткова угода №2 від 22.08.2021р. до Договору продажу і поставки товару №2020-3 від 27.01.2022р.; платіжне доручення №141 від 14.09.2022 року; лист №26/07-41 від 26.07.2022р.; лист №20/09-56 від 20.09.2022р.

20 вересня 2022 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції, а саме: риба морожена скумбрія, розмір 400-600г/шт.; упаковка 20,0 кг ящик, (Scomber Scombrus), вага нетто 19500,00кг, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) Приватного підприємства Приватне мале підприємство Лотос (далі по тексту - Підприємство) було подано електронну митну декларацію №UA403020/2022/019706 від 20.09.2022р. з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 2,03 дол. США/кг.

Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403020/2022/000169/2 від 21.09.2022, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України до суми 2,40 дол. США/кг аргументуючи наступним:

-декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару;

-у поданих декларантом документах наявні розбіжності, а саме: в графі 31 митної декларації зазначено, що Дата виробництва - 08/2022, однак такі відомості відсутні в рахунку-фактурі від 30.08.2022р. №125725, що не відповідає п.1.1 договору купівлі-продажу від 27.01.2020р. №2020- 3;

-вартість товару зазначена в копії митної декларації країни відправлення від 16.09.2022р. 22LTLC0100EK209C29 не відповідає відомостям згідно рахунку-фактури від 30.08.2022 №125725;

-заявлена митна вартість товару є нижчою, ніж вартість подібних товарів раніше ввезених на територію України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену ми

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Оскільки декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, то Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Безпідставними є доводи митного органу, що вартість товару в митній декларації країни відправлення 22LTLC0100EK209C29 від 16.09.2022р. не відповідає відомостям згідно рахунку- фактури від 30.08.2022 №125725. Тут слід звернути увагу на наступне:

- експортна декларація ЕХ-1 це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну- імпортер.

Декларантом було надано митну декларацію країни відправлення 22LTLC0100EK209C29 від 16.09.2022р., яка давала змогу ідентифікувати імпортований товар та підтвердити законність доставки товару.

Важливо, що вартість поставленого товару у даній декларації вказана у валюті 39848,00 Євро, що в перерахунку на день відправлення (оформлення митної декларації) еквівалентно 39585,00 дол. США.

Спростуванню підлягає і ще одна підстава коригування митної вартості товару, а саме відсутність даних про дату виробництва товару у рахунку-фактурі від 30.08.2022р. №125725.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що в рахунках (інвойсах) обумовлені асортимент, кількість, якість і ціна придбаного товару.

Так, інвойс (рахунок-фактура) - у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага ті інші), умови поставки і відомості про відправника та одержувача.

Фактично інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Пакувальний лист (англ. Packing List) - супровідний документ до вантажу, де зазначається і перелік усіх видів, артикулів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці.

Дані про основні властивості продукції, відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, дату виготовлення, відомості про умови зберігання, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) тощо зазначається у супровідній документації, що додається до імпортованої продукції (в нашому випадку сертифікат якості, декларація виробника, пре-експортний сертифікат, міжнародний сертифікат для ввезення ; (пересилання) на митну територію України рибних продуктів, призначених для споживання людиною).

Позивач вважає, що вказана митним органом підстава для коригування митної вартості імпортованого товару є абсурдною.

Все вищевказане свідчить про відсутність у поданих документах розбіжностей чи неточностей, а також, що у Відповідача були всі необхідні дані, які надавали йому можливість визначити митну вартість товару.

Отже, митним органом не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Також, митний орган приймаючи рішення про коригування заявленої митної вартості використовував цінову інформацію з центральної бази даних ЄАІС, оскільки заявлені ціни на товари, на думку митниці, є нижчими від цін за аналогічні товари, які вже є в єдиній автоматизованій інформаційній системі. Однак, це не є та не може бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою і для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 р. у справі № 820/9195/15 і від 28.08.2018 р. у справі № 810/3879/17 зазначив: "Сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чиром не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів надано всі документально підтверджені дані про ціну договору".

Разом з тим, ні в електронному запиті про надання додаткових документів від 20 вересня 2022 року, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що Позивач придбав товар: скумбрія морожена ціла, розмір 400-600 г/шт.; країна походження Норвегія, вартістю 2,03 дол. США/кг).

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви Відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд вважає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.1 ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Серед іншого, відповідно до ч.2 ст.246 МК України, з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або як електронний документ розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (далі Порядок №631).

Згідно з п.4.5.4 Порядку №631, при здійсненні митного оформлення МД, зокрема, виконуються такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Відповідно до п.4.9.1 Порядку №631, під час завершення митного оформлення посадовими особами ПМО виконуються такі митні формальності: перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за МД із застосуванням СУР, в тому числі за допомогою АСУР.

У разі коли під час виконання відповідно до пункту 5.4 цього розділу за попередньою МД митних формальностей, визначених пунктом 4.5 розділу IV цього Порядку, у тому числі за результатами спрацювання АСАУР, встановлено необхідність надання додаткових документів та/або відомостей про товари, проведення митного огляду товарів, взяття їх проб (зразків), посадова особа ПМО митного органу у строк, визначений частиною п`ятою статті 259 Кодексу, за допомогою АСМО надсилає зазначену інформацію Декларанту на відповідну електронну адресу (п.5.6 Порядку №631).

З метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій розроблено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466 (далі Порядок №684).

Відповідно до абз.2 та 6 п.3 розд.І Порядку №684 автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів; модуль АСУР - одна з підсистем АСУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСУР під час митного контролю товарів і транспортних засобів.

Згідно з розд.VІІІ Порядку №684, з метою прискорення митних формальностей у пунктах пропуску через державний кордон України при здійсненні аналізу та оцінки ризиків перевага надається такому підходу: у пунктах пропуску через державний кордон України переважно здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності нефіскальних ризиків, а також ризиків недоставки товарів до митниці призначення або їх підміни; у митницях призначення при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності фіскальних та нефіскальних ризиків.

Відповідно до п.1 розд.IX Порядку №684, з метою забезпечення повноти збереження інформації щодо форм та обсягів митного контролю посадова особа митниці (митного поста) ДФС, визначена для здійснення митних формальностей, фіксує за допомогою АСМО або іншого ПІК ДФС у Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР усі митні формальності, виконані під час здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів (окрім митних формальностей, які автоматично фіксуються у графі E/J митної декларації), а також внесення інформації про результати виконання митних формальностей відповідно до пунктів 12, 13 розділу VIІ цього Порядку (далі - зворотна інформація про застосування СУР).

Щодо роботи посадових осіб відповідача розроблено методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та затверджені наказом ДФС 11.09.2015 №689 (далі Методичні рекомендації).

Згідно з п.8 розд.2 Методичних рекомендацій, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, за змістом розд.5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Відтак, згідно ст.ст. 33, 64 МК України, митний орган має право на використання інформаційних ресурсів митниці для цілей визначення митної вартості товару, які містять інформацію про вартість раніше ввезених товарів (транспортних засобів) за умови, якщо подані декларантом документи є неповними та/або недостовірними для визначення митної вартості товару та неможливо визначити митну вартість за попередніми методами - щодо аналогічних, подібних товарів, за методами віднімання та додавання.

Твердження митного органу про неможливість застосування обраного основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є необґрунтованим, а документи, подані декларантом до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені Підприємством відомості про митну вартість товарів.

Малозначимим залишається і той факт, що визначення митної вартості товару за резервним методом саме на підставі раніше визначеної вартості, тобто з урахуванням наявної у митниці інформації про оцінюваний товар. Дані митного органу про вищу вартість розмитнених товарів не можуть мати більше значення, ніж подані декларантом документи про товар.

Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Відтак, суд вважає, що жодна із цих умов Підприємством не була порушена.

Між тим, як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів від 21 вересня 2022 року №UA403020/2022/000169/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Отже, підстави вважати, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів від 21 вересня 2022 року №UA403020/2022/000169/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

Суд вважає, що Відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним на рівні 2,40 дол. США/кг (ЕМД від 14.07.2022р. №UA100060/2022/144119) внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.

Оскільки Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, вважаємо, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000169/2 від 21.09.2022 року є необґрунтованими та безпідставними.

Суд вважає, що приймаючи спірне рішення, митним органом також було порушено основні принципи здійснення митної справи, передбачені ст. 8 МК України, а саме:

-єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;

-визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності.

Одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).

Пунктом 1 частини першої статті 279 МКУ встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 МК України).

Відтак, в результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 43768,49 гри. (сорок три тисячі сімсот шістдесят вісім) гри. 49 коп. (графа 48 МД № UA403020/2022/019761 від 21.09.2022р.)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000169/2 від 21.09.2022р.,, є необґрунтованим, винесеним без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2481,00 грн. згідно платіжного доручення від 22.09.2022 №1980.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000169/2 від 21.09.2022р.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 листопада 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бродівська, 44,м. Тернопіль,Тернопільська область,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21153067);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).

Головуючий суддяПодлісна І.М.