Рішення

від 28.11.2022 по справі 520/3247/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 листопада 2022 року справа № 520/3247/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григоров Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція (вул. Балаклійське шосе, буд. 2,смт. Слобожанське,Чугуївський район, Харківська область,63460, код ЄДРПОУ05471247) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Зміївська теплова електрична станція" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2021/001981/2 від 20.12.2021р. та картку відмови №UA807170/2021/002491;

- визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2021/002031/2 від 24.12.2021р. та картку відмови №UA807170/2021/002520;

- визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2021/002032/2 від 24.12.2021р. та картку відмови №UA807170/2021/002528;

- визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2021/002095/2 від 24.12.2021р. та картку відмови №UA807170/2021/002527;

- визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2022/000101/2 від 24.01.2022р. та картку відмови №UA807170/2022/000140.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2022/000353 прийнято відповідачем необґрунтовано та без дотримання норм чинного законодавства, відтак підлягають скасуванню у судовому порядку.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення та картки відмови відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ними порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі відповідно до ст.262 КАС України без виклику сторін.

Відповідач, повідомлений належним чином про можливість надати до суду відзив на позовну заяву у визначений судом строк, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався без зазначення причин неподання відзиву.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022р. № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Ухвалою суду від 11.10.2022р. від відповідача витребувано документи, які слугували підставою для ухвалення оскаржуваних рішень та запропоновано надати до суду відзив разом із заявою про поновлення процесуального строку, передбаченого для подання відзиву.

21.11.2022р. до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 18.11.2022р., згідно якого він позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог та вважаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості цілком обгрунтованими та законними. Також відповідачем до суду надано докази, витребувані згідно ухвали суду від 11.10.2022р., які стосуються прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, карток відмови у митному оформленні та клопотання про поновлення процесуального строку, передбаченого для подання відзиву на позовну заяву, що був визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 17.02.2022р.

При цьому відповідач посилався на те, що з 24.02.2022р. в Україні уведено воєнний стан та з цієї дати запроваджено простій в роботі територіальних органів Держмитслужби згідно Наказу від 24.02.2022р. № 113 (із змінами), що завадило відповідачеві вчасно надати до суду відзив на позовну заяву.

Розглянувши наведені доводи, суд вважає їх такими, що заслуговують на увагу, містять поважні причини пропуску процесуального строку, визначеного судом для подання відзиву на позовну заяву в цій справі та вважає за належне задовольнити заяву Харківської митниці про поновлення вказаного процесуального строку, поновити цей строк, прийняти наданий відзив 18.11.2022р. до розгляду.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст.262 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, зазначає наступне.

Встановлені обставини справи.

25.10.2021 р. між позивачем ПРАТ «Центренерго» (покупець) та ТОВ «КарбоЛогістікс» (Carbologistics LLC) (постачальник) було укладено рамковий договір купівлі-продажу № 111/18 на закупівлю вугілля.

Відповідно до п. 2.1 договору було визначено, що з метою постачання товару в межах договору сторони підписують додаткові угоди до договору, які мають містити, зокрема, період навантаження, вид товару, базис поставки, та інші умови, які можуть бути погоджені сторонами. Згідно п. 5.2 договору сторонами було погоджено якість товару, яка визначається, виходячи з сертифіката якості, випущеного незалежною міжнародною інспекторською організацією SGS за результатами відбору проб та його аналізу після доставки товару на територію вантажоодержувача.

Згідно Додаткової угоди від 25.10.2021р. № 1 до договору № 111/18 сторони погодили постачання товару : вугілля марки «Шубарколь Комір» (Республіка Казахстан) (фракція 200 мм в опціоні продавця), період відвантаження : жовтень 2021р. квітень 2022р., базис поставки : DAP (Incoterms 2000) ст. Трипілля-Дніпровське Південно-Західна залізниця або ст. Лиман, Південна залізниця (в залежності від того, що застосовано). Відповідно до п. 5 вказаної вище додаткової угоди погоджено умови коригування ціни товару, виходячи з його якості, яка встановлюється безпосередньо незалежною міжнародною інспекторською організацією SGS.

Через невідповідність заявленої постачальником якості, а також фактичної зміни кількості вугілля, останнім самостійно, згідно умов укладеного договору, було зменшено ціну за 1 тону вугілля і перераховано вартість поставленого товару.

Таким чином між сторонами договору було погоджено зменшення суми інвойсів та надано позивачу відкориговані інвойси:

№ к1с/2 від 28.10.2021р. (коригування 07.12.2021р.), за яким заявлено постачання вугілля кількістю 828 тон, за ціною 165 доларів США за тону, усього на суму 136620,00 доларів США; після відібрання проб кількість зменшено до 832,95 тон, ціну зменшено до 163, 87 доларів США за тону, усього на суму 136495, 58 доларів США;

№ к1с/5 від 01.11.2021р. (коригування 07.12.2021р.), за яким заявлено постачання вугілля кількістю 1035 тон, за ціною 165 доларів США за тону, усього на суму 170775,00 доларів США; після відібрання проб кількість доведено до 1035,465 тон, ціну зменшено до 164,15 доларів США за тону, усього на суму 169971,58 доларів США;

№ к1с/6 від 02.11.2021р. (коригування 07.12.2021р.), за яким заявлено постачання вугілля кількістю 552 тон, за ціною 165 доларів США за тону, усього на суму 91080,00 доларів США; після відібрання проб кількість доведено до 552,85 тон, ціну зменшено до 158,69 доларів США за тону, усього на суму 87731,77 доларів США;

№ к1с/10 від 10.11.2021р. (коригування 07.12.2021р.), за яким заявлено постачання вугілля кількістю 621 тон, за ціною 165 доларів США за тону, усього на суму 102465,00 доларів США; після відібрання проб кількість доведено до 614,6 тон, ціну зменшено до 159, 32 доларів США за тону, усього на суму 97918,07 доларів США;

№ к1с/8 від 12.12.2021р. (коригування 31.12.2021р.), за яким заявлено постачання вугілля кількістю 897 тон, за ціною 165 доларів США за тону, усього на суму 148005доларів США; після відібрання проб кількість доведено до 898,250 тон, ціну зменшено до 164,050 доларів США за тону, усього на суму 147357,91 доларів США.

10.12.2021р. до митного поста «Харків-товарний» Харківської митниці декларантом ТОВ «СЕРВІС ЗЕД» ОСОБА_1 було подано до митного контролю та митного оформлення електронну митну декларацію № UA 807170/2021/082551 від 10.12.2021р. на товар: вугілля кам`яне бітумінозне марки Д(0-50) 828, 00 т., виробник : АТ «Шубарколь Комір», Казахстан, який надійшов на адресу Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго»;

14.12.2021р. до митного поста «Харків-товарний» Харківської митниці декларантом ТОВ «СЕРВІС ЗЕД» ОСОБА_1 було подано до митного контролю та митного оформлення електронну митну декларацію № UA 807170/2021/083251 від 14.12.2021р. на товар: вугілля кам`яне бітумінозне марки Д(0-50) 552,00 т., виробник : АТ «Шубарколь Комір», Казахстан, який надійшов на адресу Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго»;

14.12.2021р. до митного поста «Харків-товарний» Харківської митниці декларантом ТОВ «СЕРВІС ЗЕД» ОСОБА_1 було подано до митного контролю та митного оформлення електронну митну декларацію № UA 807170/2021/083268 від 14.12.2021р. на товар: вугілля кам`яне бітумінозне марки Д(0-50) 621, 00 т., виробник : АТ «Шубарколь Комір», Казахстан, який надійшов на адресу Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго»;

14.12.2021р. до митного поста «Харків-товарний» Харківської митниці декларантом ТОВ «СЕРВІС ЗЕД» ОСОБА_1 було подано до митного контролю та митного оформлення електронну митну декларацію № UA 807170/2021/083206 від 14.12.2021р. на товар: вугілля кам`яне бітумінозне марки Д(0-50) 1035, 00 т., виробник : АТ «Шубарколь Комір», Казахстан, який надійшов на адресу Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго»;

12.01.2022р. до митного поста «Харків-товарний» Харківської митниці декларантом ТОВ «СЕРВІС ЗЕД» ОСОБА_1 було подано до митного контролю та митного оформлення електронну митну декларацію № UA 807170/2022/001146 від 12.01.2022р. на товар: вугілля кам`яне бітумінозне марки Д(0-50) 828, 00 т., виробник : АТ «Шубарколь Комір», Казахстан, який надійшов на адресу Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго».

Згідно всіх наданих до митного оформлення митних декларацій ціну товару було визначено за першим методом : за ціною договору.

До всіх перелічених митних декларацій було долучено копії рамкового договору купівлі-продажу № 111/18 на закупівлю вугілля, додаткової угоди № 1 від 25.10.2021р., рахунки фактури (інвойс), сертифікат про походження товару, договір про надання послуг митного брокера. Надання вказаних документів сторонами у справі не заперечувалося.

Відповідачем, з урахуванням спрацювання програмного комплексу системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) щодо можливого заниження митної вартості товару було витребувано від декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої вартості товару, зокрема: виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів)виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, інформацію щодо угод на ідентичні товари, дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України, дані про понесені витрати в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, документи, що мали вплив на процес формування ціни на товар.

Вважаючи, що позивачем не було надано у повному обсязі документи, які підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товарів, відповідачем Харківською митницею було сформовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA 807170/2021/002491, UA807170/2021/002520, UA807170/2021/002528, UA807170/2021/002527, UA807170/2022/000140 та ухвалено Рішення про коригування митної вартості товарів: № UA 807000/2021/001981/2 від 20.12.2021р., № UA 807000/2021/002031/2 від 24.12.2021р., № UA807000/2021/002032/2 від 24.12.2021р., № UA80700/2021/002095/2, № UA 807000/2022/000101/2 від 24.01.2022р., відповідно до яких скориговано митну вартість товару за другорядним методом.

Ухвалюючи зазначені рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що надані декларантом під час митного оформлення товару документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, відповідач вважав, що декларантом не надано документів про здійснення оплати за товар з урахуванням здійснення його попередньої оплати за умовами договору № 111/18 від 25.10.2021р. Крім того, відповідачем було взято до уваги не надання декларантом у повному обсязі запитаних документів в процесі здійснення митної консультації, необхідність витребування яких ним обгрунтовано вимогами спрацювання комплексу АСАУР, що, як вказує відповідач, є рекомендацією, обов`язковою до виконання посадовій особі митниці більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи, що і було зроблено щодо обставин цієї справи.

Проте суд з такими доводами та висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ізч.1ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно доч. 1ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України,при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема,витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59 і 60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей59 і 60 цьогоКодексу,за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України,документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);виписку з бухгалтерської документації;ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53Митного кодексу України,у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1ст. 55 Митного кодексу України,рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях(ч. ч. 3, 4ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття оскаржених рішень контролюючий орган вказав не підтвердження позивачем підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару, зокрема, не підтвердження використаних декларантом відомостей документально, ненадання на запит митного органу відомостей щодо вартості навантаження, розвантаження, тощо, ненадання митному органу інформації щодо угод на подібні товари, а також наявність в розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на товар, що імпортувався, в зв`язку з чим контролюючим органом було застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості. Крім того, вказано, що джерелом інформації для вказаних рішень є наявна в митному органі інформація, з урахуванням спрацювання АСАУР, надана декларантом згідно поданих ним інвойсів, а джерелом інформації для визначення митної вартості товару - за фактами митних оформлень Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України про митне оформлення ідентичних та подібних товарів.

Розглядаючи вказані доводи, суд зауважує, що відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598).

Тобто вимоги вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Крім того, згідно Правил, митний орган повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.

В даній справі контролюючий орган, вказуючи на недоліки наданих декларантом під час митного оформлення товару документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, фактично посилався на ніби-то наявне на його думку порушення умов виконання господарського договору від 25.10.2021р. № 111/18 стосовно порядку оплати товару, які тлумачилися ним самостійно, ігноруючи наявність наданих позивачем інвойсів, що визначали вартість товару. Натомість, зазначені інвойси містили визначення ціни товару, а відтак підстави для витребування від декларанта додаткових документів були відсутні. Які саме розбіжності цьому слугували відповідачем суду не повідомлено. Умови укладеного між сторонами рамкового договору надавали його сторонам можливість коригувати ціну товару залежно від якості кожної партії, що ними і було зроблено.

Крім того, суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості було зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 р. у справі № 520/10381/2020.

Доказів порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару, відповідачем не подано.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, а тому вони не можуть бути скасовані судом, слід зазначити, що за приписами п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відтак, захист прав позивача в адміністративному судочинстві не виключає скасування індивідуального акта, яким ці права було порушено, а належність обраного способу захисту прав позивача меті їх належного поновлення при розгляді справи здійснює не відповідач, а суд.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Зміївська теплова електрична станція" (вул. Балаклійське шосе, буд. 2,смт. Слобожанське,Чугуївський район, Харківська область,63460, код ЄДРПОУ: 05471247) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішень,-задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2021/001981/2 від 20.12.2021р. та картку відмови №UA807170/2021/002491;

рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2021/002031/2 від 24.12.2021р. та картку відмови №UA807170/2021/002520;

рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2021/002032/2 від 24.12.2021р. та картку відмови №UA807170/2021/002528;

рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2021/002095/2 від 24.12.2021р. та картку відмови №UA807170/2021/002527;

рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA807000/2022/000101/2 від 24.01.2022р. та картку відмови №UA807170/2022/000140.

Стягнути з Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Зміївська теплова електрична станція" (вул. Балаклійське шосе, буд. 2,смт. Слобожанське,Чугуївський район, Харківська область,63460, код ЄДРПОУ: 05471247) сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 14 886, 00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень, 00 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 28.11.2022р.

Суддя Д.В. Григоров